Ухвала

від 29.05.2014 по справі 904/1175/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

29.05.2014 Справа № 904/1175/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Кузнецов В.О.

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від ліквідатора: Зибін А.О, постанова від 25.03.14,

представник скаржника в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25 березня 2014 року у справі №904/1175/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЗА ЮНІОН ЛАЙН", м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 25 березня 2014 року (суддя Єременко А.В.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕНЗА ЮНІОН ЛАЙН", м. Дніпропетровськ банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці, до 25 червня 2014 року, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЗА ЮНІОН ЛАЙН" призначено голову ліквідаційної комісії Зибіна А.О., якого зобов'язано виконати певні дії, пов'язані з ліквідаційною процедурою.

Постанова господарського суду мотивована ст.ст. 37, 38, 40, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись з вказаною постановою Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві її оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального та процесуального права.

Посилаючись на приписи ст.60 Господарського кодексу України, ст.95 Господарського процесуального кодексу України скаржник зазначає, що в порушення вказаних норм права боржник не надав податковому органу ліквідаційного балансу для перевірки його повноти та достовірності. Виходячи з наведеного скаржник вважає, що боржником був порушений порядок добровільної ліквідації, а господарським судом не враховано, що до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕНЗА ЮНІОН ЛАЙН" не було додано документів, які повинні бути додані на момент звернення з відповідною заявою.

Скаржник вважає, що в порушення приписів ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України боржник повинен був надати суду документи, які б підтверджували його неплатоспроможність, в іншому випадку таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.

Таким чином, неплатоспроможність боржника повинна бути доведена перед судом кредитором шляхом подання доказів, що посвідчують відсутність коштів на рахунках та відсутність активів боржника.

Податкова інспекція вважає, що визнаючи боржника банкрутом, господарський суд Дніпропетровської області не перевірив належним чином наявність у боржника на час порушення провадження у справі про банкрутство ознак неплатоспроможності.

Посилаючись на п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України скаржник зазначає, що прийняття оскаржуваної постанови від 25 березня 2014 року позбавило податкову інспекцію можливості виконати завдання визначенні законом щодо виконання підприємством -банкрутом конституційного обов'язку стосовно сплати податків.

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25 березня 2014 року та припинити провадження у даній справі.

26 травня 2014 року від скаржника надійшов лист про надання інформації щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЗА ЮНІОН ЛАЙН", в якому останній просить апеляційну скаргу задовольнити. Скаржник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕНЗА ЮНІОН ЛАЙН" взято на податковий облік в Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 15 травня 2013 року, підприємством була подана декларація з податку на додану вартість за серпень 2013 року, де відображено обсяг поставки 877 772 грн., за жовтень 2013 року відображено обсяг поставки 2 883 849 грн.

Ліквідатор Забін А.О. проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає постанову господарського суду законною, просить залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25 березня 2014 року у справі № 904/1175/14 припнити.

В судове засідання 29 травня 2014 року 22 травня 2014 року представник скаржника не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора, судова колегія вважає, що апеляційне провадження у справі підлягає припиненню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЗА ЮНІОН ЛАЙН", м. Дніпропетровськ порушено господарським судом Дніпропетровської області 11 березня 2014 року за ознаками ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22 грудня 2011 року).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 25 березня 2014 року боржника визнано банкрутом.

Вказана постанова є предметом апеляційного оскарження.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст.4 1 Господарського процесуального кодексу України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Тому, оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство можуть тільки учасники справи про банкрутство.

У відповідності до ч.1 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасники у справі про банкрутство -сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Сторонами у справі про банкрутство згідно ст.1 Закону є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Кредитором, згідно норм цієї ж статті Закону про банкрутство, законодавець визначає юридичну або фізичну особу, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори -кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори -кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори -кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

При цьому слід врахувати, що особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст.95 Закону про банкрутство, визначений положеннями ч.3 вказаної статті та передбачає право кредиторів заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб -сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Отже, у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником (в порядку ст.95 Закону про банкрутство), особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

З матеріалів справи вбачається, що Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві з грошовими вимогами до боржника не зверталась, апеляційному господарському суду відповідні докази також не були надані.

Отже, Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві не набула статусу учасника провадження у справі про банкрутство, оскаржувана нею в апеляційному порядку постанова про визнання боржника банкрутом не стосується її прав та обов'язків, тому Державна податкова інспекція не мала права подавати апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві не визначила, яким чином оскаржувана постанова стосується її прав та обов'язків в розумінні ст.91 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.78 Податкового кодексу України, у разі порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків органами державної податкової служби проводиться документальна позапланова виїзна перевірка.

Слід зазначити, що Державна податкова інспекція не позбавлена права і після визнання боржника банкрутом здійснити позапланову перевірку, і перевіривши факти щодо наявності зазначених обсягів поставок у боржника з серпня по жовтень 2013 року, з'ясувати реальні відносини боржника з контрагентами.

Таким чином, судова колегія вважає, що оскільки Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на час оскарження постанови господарського суду не набула статусу кредитора, то вона не мала права на оскарження прийнятого господарським судом судового акту.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 травня 2011 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на ст.91 або ст.101 Господарського процесуального кодексу України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках, суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що спір згідно поданої Державною податковою інспекцією апеляційної скарги на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25 березня 2014 року не підлягає вирішенню в господарському суді в порядку апеляційного провадження.

Отже, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на вказану постанову господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1175/14 підлягає припиненню.

Керуючись ст.80 ч.1 п.1, ст.ст.91, 99 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25 березня 2014 року у справі №904/1175/14 - припинити.

Справу №904/1175/14 повернути господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Виноградник

Суддя В.О. Кузнецов