Рішення

від 28.05.2014 по справі 904/2017/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.05.14р. Справа № 904/2017/14 За позовом Приватного акціонерного товариства "Електроград", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр "Приорітет", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у сумі 30 600,42 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: Іскрук О.В., довіреність від 27.12.2013 року, представник

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Електроград" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом у якому просить стягнути на свою користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр "Приорітет" основний борг у сумі 28 800,20 грн., 3% річних у сумі 1 338,22 грн. та інфляційні втрати у сумі 462,00 грн. та судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № ЕЛ-74 від 02.10.2012 року щодо повної оплати поставленого позивачем відповідачу товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість та відповідно нараховані штрафні санкції та інфляційні втрати на загальну суму 30 600,42 грн.

Відповідач не скористався наданим йому правом на участь представника у судовому засіданні, про день, час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відзиву на позов відповідач до суду не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд справи був відкладений з 16.04.2014 року на 28.05.2014 року.

У судовому засіданні 28.05.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

02.10.2012 року між Приватним акціонерним товариством "Електроград" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технічний центр "Приорітет" (покупець) був укладений договір поставки № ЕЛ-74 (далі - Договір) за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується в порядку і строки, встановлені Договором, передати товар у власність покупця, в певній кількості, що відповідає якості і за погодженою ціною, а останній прийняти товар та сплатити його на умовах, визначених у даному Договорі.

Строк дії Договору передбачений п. 9.1. Договору, згідно якого даний Договір набуває чинності з моменту його підписання й діє по 31.12.2012року.

Відповідно до п. 1.2. Договору асортименти товару, що поставляється, строки і умови його поставки, ціни, обумовлюються сторонами в Специфікаціях або рахунках, що додається до цього Договору і є невід'ємною частиною.

Загальна вартість Договору складається із загальної вартості товару, поставка якого визначається відповідно до Специфікацій. Вартість договору згідно Специфікації №1 становить 75 800,40 (сімдесят п'ять тисяч вісімсот грн. 40 коп.) грн., з урахуванням ПДВ 12 633,40грн. (дванадцять тисяч шістсот тридцять три) грн. (п. 1.3. Договору).

Умови оплати визначені розділом 3 Договору, за яким відповідно до п. 3.1. Договору вартість товару визначається сторонами в національній валюті України і передбачається в Специфікаціях, що додаються до даного Договору.

Згідно п. 3.2. Договору покупець здійснює 50% передоплату за товар у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту підписання Специфікації, 50% - по факту готовності продукції, якщо інше не передбачено у Специфікації.

Пунктом 2.3. Договору передбачено , що право власності на товар і ризик випадкового його ушкодження (псування) переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткової накладної, підписаної уповноваженими представниками сторін, або акту прийому-передачі товару.

02.10.2012 року сторонами була погоджена та підписана Специфікація № 1 до договору поставки № ЕЛ-74 від 02.10.2012 року (далі - Специфікація) на суму 75 800,40 грн. відповідно до п. 1 якої оплата здійснюється згідно п. 3.2. наведеного Договору.

На виконання умов Договору та Специфікації позивач поставив відповідачу товар на суму 75 800,40 грн., на підтвердження чого надав до суду копію видаткової накладної №1011 від 06.11.2012 року на суму 75 800,40 грн.

Позивач зазначає, що згідно наведених умов Договору та Специфікації до нього відповідач повинен розрахуватися за отриманий від позивача товар наступним чином: 50% передоплати (37 900, 20 грн.) протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту підписання Специфікації, тобто у строк до 07.10.2012 року, та 50% (37 900,20 грн.) - по факту готовності продукції.

Позивач зазначає, що відповідач лише частково оплатив поставлений за договором поставки № ЕЛ-74 від 02.10.2012 року товар у сумі 47 000,20 грн. (37 000,20 грн. 03.10.2012 року та 10 000,00 грн. 29.07.2013 року), в наслідок чого заборгованість становить 28 800,20 грн.

Відповідач не в повному обсязі оплатив поставлений згідно видаткової накладної №1011 від 06.11.2012 року товар, що і є причиною спору.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 3.2. Договору покупець здійснює 50% передоплату за товар у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту підписання Специфікації, 50% - по факту готовності продукції, якщо інше не передбачено у Специфікації.

Суд зазначає, що згідно договору відповідач зобов'язаний був сплатити 50% вартості товару по факту готовності продукції. Вказаний факт наступає до поставки товару. Оскільки відповідачем поставлено товар без оплати залишкових 50% вартості товару, то сторони своїми діями змінили строки оплати, які повинні обчислюватися за загальним правилом - тобто обов'язок оплати наступає в момент поставки товару, тобто 06.11.2012 року.

Доказів оплати вартості поставленого товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за поставлений товар у сумі 28 800,20 грн. шляхом надання належних доказів не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за поставлений товар у сумі 28800,20 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача на свою користь 3% за користування його грошовими коштами за період 01.12.2012 року по 28.07.2013 року на суму 38 800,20 грн. у розмірі 116,40 грн. та за період з 29.07.2013 року по 27.03.2014 року на суму 28 800,20 грн. у розмірі 345,60 грн., загалом на суму 462,00 грн.

Судом перевірений розрахунок 3% річних та виявлена технічна помилка при нарахуванні 3% за період 01.12.2012 року по 28.07.2013 року на суму 38 800,20 грн., оскільки 3% річних за даний період становить 116,36 грн., отже вимога про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню частково у сумі 461,96 грн. (345,60 грн. + 116,36 грн.).

Також позивач просить стягнути на свою користь індекс інфляції, розрахованої від суми боргу у розмірі 38 800,20 грн. за товар поставлений із застосуванням індексу інфляції за період з грудня 2012 року по липень 2013 року у сумі 765,37 грн. та індекс інфляції, розрахованої від суми боргу у розмірі 28 800,20 грн. за товар поставлений із застосуванням індексу інфляції за період з серпня 2013 року по лютий 2014 року у сумі 572,85 грн.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок інфляційних втрат суд встановив, що даний розрахунок має технічні помилки, оскільки індекс інфляції за період з грудня 2012 року по липень 2013 року на суму боргу 38 800,20 грн. становить 765,10 грн., а за період з серпня 2013 року по лютий 2014 року на суму боргу 28 800,20 грн. - 570,47 грн., тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає задоволенню частково у сумі 1335,57 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті за поставлений товар. Невиконанням обов'язку щодо оплати продукції відповідач порушує права позивача, безпідставно не перераховуючи кошти (вартість товару) у власність позивача.

Отже, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача підлягає стягненню 30 597,73 грн. (основний борг у розмірі 28 800,20 грн., 3% річних у розмірі 461,96 грн. та індекс інфляції у розмірі 1 335,57 грн.).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1826,84 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр "Приорітет" (50106, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Городна, буд. 6, ідентифікаційний код 33265477) на користь Приватного акціонерного товариства "Електроград" (50025, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Мондрівська, 93, ідентифікаційний код 30734728) заборгованість у розмірі 28 800,20 грн., 3% річних у розмірі 1 335,57 грн., індекс інфляції у розмірі 461,96 грн. та судовий збір у розмірі 1 826,84 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 30.05.2014 року.

Суддя О.М. Крижний