Постанова

від 28.05.2014 по справі 826/4271/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 травня 2014 року № 826/4271/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000274102 від 19.03.2014

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укратрансгаз» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000274102 від 19.03.2014.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами документальної невиїзної позапланової перевірки з питань дотримання при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин по податку на додану вартість з ТОВ «Енергосервіс» за квітень 2013. Підставою для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість став висновок відповідача про те, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Енергосервіс» не спричиняють реального настання правових наслідків.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу, зазначає, що у період, який перевірявся податковим органом, мав фінансово - господарські відносини з ТОВ «Енергосервіс» за контрактом на виконання робіт у будівництві № 1212000071 від 04.12.2012, який за твердженням позивача мав реальний характер, та за яким було виконано роботи використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Також позивач зазначив про те, що ним до декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року було додано Додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)» з скаргою на ТОВ «Енергосервіс».

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 14.04.2014 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником під час судового засідання аналогічні висновкам викладених в акті перевірки № 230/28-10-41-20/30019801 від 04.03.2014.

У судове засідання 07.05.2014 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

04.03.2014 Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників на підставі наказу № 202 від 25.02.2014 було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин по податку на додану вартість з ТОВ «Енергосервіс» за квітень 2013.

Перевіркою встановлено порушення пункту 39.2 статті 39 пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань до сплати у сумі 990000 грн.

За результатами перевірки було складено акт № 230/28-10-41-20/30019801 від 04.03.2014 на підставі якого було прийнято податкове-повідомлення рішення № 0000274102 від 19.03.2014 яким збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1485000,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 495000,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням № 0000274102 від 19.03.2014, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та ТОВ «Енергосервіс» реальний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем отриманих товарів.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ «Енергосервіс» за контрактом на виконання робіт у будівництві № 1212000071 від 04.12.2012 предметом якого є зобов'язання підрядника: в порядку та на умовах, визначених контрактом, власними та залученими силами і засобами, на власний ризик виконати будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні роботи, що передбачені проектною документацією, здійснити випробування змонтованого устаткування, здати об'єкт замовнику в експлуатацію в обумовлений контрактом строк; за власні кошти ліквідувати недоробки та дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт і в гарантійні строки експлуатації об'єкта; здійснити поставку обладнання згідно специфікації Додаток №3 графіка поставки № 5 на умовах СРТ на склад замовника в смт Угерсько Львівської обл.. згідно Імкотермс 2010., а Замовник зобов'язується передати підряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити фінансування будівництва, прийняти закінчений будівництвом об'єкт.

На підтвердження виконання робіт за контрактом на виконання робіт у будівництві № 1212000071 від 04.12.2012, позивач надав суду копію контракту, договірних цін, специфікації №1, графіки виконання (надання) та фінансування робіт (послуг), зведеного кошторису, зведеного кошторису розрахунку вартості будівництва, об'єктних кошторисів, локальних кошторисів, декларації про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Тернопільській обл. 25.12.2013 за № ТП 142133390434, паспорту на пристрій очищення повітря, акту, товарно-транспортної накладної, накладної на відвантаження, податкової накладної, довідок про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, відомості змонтованого обладнання, а також фотографії об'єкта роботи на якому виконувались.

Факт здійснення оплати на користь ТОВ «Енергосервіс» за контрактом на виконання робіт у будівництві № 1212000071 від 04.12.2012 підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення.

На підтвердження наявності підстав для укладання контракту № 1212000071 від 04.12.2012 та використання виконаних за ним робіт у власній господарській діяльності позивачем надано суду копії наказу № 611 від 31.12.2013, протоколу засідання комітету з конкурсних торгів УМГ "Львівтрансгаз" по закупівлі товарів, робіт, послуг № 119/1 від 30.08.2012, протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів № 119/2 від 31.10.2012, протоколу про акцепт пропозиції конкурсних торгів учасника переможця при здійснені процедури закупівлі: реконструкція повітряно - забірних камер на ГПА ГТНР-10 КС Тернопіль (№№ 1, 4, 5).

Крім того, ТОВ «Енергосервіс» у відповідь на судовий запит листом № 18/14 від 25.04.2014 повідомило про те, що ним дійсно було укладено з позивачем контракт № 1212000071 від 04.12.2012 внаслідок участі та перемоги в тендерних торгах за яким було здійснено поставку обладнання, виконано відповідні роботи з метою введення поставленого обладнання в експлуатацію та передано його позивачу в експлуатацію. Також ТОВ «Енергосервіс» повідомило про те, що розрахунки за вказаним договором проведено у повному обсязі та надано суду первинні документи на підтвердження факту виконання зобов'язань за контрактом № 1212000071 від 04.12.2012.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази, не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, та доказів того, що ТОВ «Енергосервіс» не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ним не було сплачено податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Енергосервіс».

Посилання відповідача на акт № 1926/22-5 від 31.05.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Енергосервіс» код за ЄДРПОУ 32981155 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за квітень 2013» не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово - господарських відносин суб'єктів господарювання.

Таким чином, акт № 1926/22-5 від 31.05.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Енергосервіс» код за ЄДРПОУ 32981155 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за квітень 2013» не може бути належним доказом на підтвердження допущення позивачем порушення норм податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Енергосервіс».

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань, крім зазначених, на підтвердження відсутності у позивача прав на формування податкового кредиту за фінансово - господарськими відносинами з ТОВ «Енергосервіс» за контрактом на виконання робіт у будівництві № 1212000071 від 04.12.2012 відповідачем суду надано та не зазначено про причини неможливості їх надання, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Енергосервіс» за вказаним контрактом мали реальний товарний характер.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Енергосервіс» за контрактом на виконання робіт у будівництві № 1212000071 від 04.12.2012 в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на формування податкового кредиту по операціях з ТОВ «Енергосервіс» за вказаним договором.

Щодо посилань відповідача на факт того, що податкова накладна № 1 від 19.04.2013 виписана за контрактом на виконання робіт у будівництві № 1212000071 від 04.12.2012 не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Пунктом 33.3 статті 33 Податкового кодексу України встановлено, що базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

Відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином у випадку, якщо податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, то покупець має право включити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту тільки за умови подання разом з декларацією за відповідний звітний період заяви із скаргою на постачальника, при цьому відповідна заява зі скаргою на постачальника подається з податковою декларацією у тому звітному періоді у якому платник включив суму податку на додану вартість за відповідними накладними до складу податкового кредиту.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 у справі № 826/2409/13-а та від 04.07.2013 у справі № 826/4805/13-а.

Разом з декларацією з податку на додану вартість за квітень 2013 року позивачем було подано Додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)» з скаргою на ТОВ «Енергосервіс» щодо порушення ним порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а саме невнесення податкової накладної № 3 від 19.04.2013 до ЄРПН).

Зазначений факт сторонами не заперечується та підтверджується наявними в матеріалах справи копіями декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року з додатками до неї.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що позивачем разом з декларацією з податку на додану вартість за квітень 2013 року було подано Додаток №8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)» з скаргою на ТОВ «Енергосервіс» щодо порушення ними порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а саме невнесення зазначених податкових накладних до ЄРПН), у позивача були наявні правові підстави для включення до податкового кредиту податку на додану вартість за податковою накладною № 1 від 19.04.2013 виписаною ТОВ «Енергосервіс».

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю .

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків № 0000274102 від 19.03.2014.

3.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 488,00 грн. (чотириста вісімдесят вісім грн.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов