Постанова

від 19.05.2014 по справі 826/2846/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 травня 2014 року 15:29 № 826/2846/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі судового засідання Новик В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СП «Укрпром» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000005150122 від 14.02.2014 року, - за участю:

представника позивача - Грицай В.А.,

представника відповідача - Катамай Г.М.,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «СП «Укрпром» (надалі - позивач або ТОВ «СП «Укрпром») з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000005150122 від 14.02.2014 року про зменшення суми бюджетного відшкодування на 46 500,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №000005150122 від 14.02.2014 року є необґрунтованим, оскільки бюджетне відшкодування, яке зменшено вказаним податковим повідомленням-рішенням, сформовано за рахунок придбання основних засобів, що у відповідності до положень п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України закріплює право платника податку на додану вартість на бюджетне відшкодування у такому випадку.

У судове засідання 19.05.2014 року з'явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, зазначаючи, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності з положеннями Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що позивач як платник податку на додану вартість зареєстрований менше ніж 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, про що складено акт від 20.01.2014 року №42/2659-15-01-61 (надалі - акт перевірки).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що контролюючим органом при перевірці ТОВ «СП «Укрпром» за листопад 2013 року в частині бюджетного відшкодування р.23.2 «у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів» у розмірі 46 500,00 грн. встановлено порушення п. 200.1, п. 200.4, п. 200.5 ст. 200 Податкового кодекс України та п.п. 4.6.4, п.п. 4.6.5 п. 4.6 розділ V п.п. 14.2 розділ ІІІ Порядку №1492, а саме: платник податків не має права на отримання бюджетного відшкодування, оскільки суб'єкт господарювання зареєстровано як платника цього податку менше ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, з урахуванням того, що підприємство зареєстровано платником ПДВ 01.01.2013 року, а, відтак, ТОВ «СП «Укрпром» не має право на отримання бюджетного відшкодування.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивач подав до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві заперечення на вказаний акт, за результатами розгляду яких відповідач листом від 12.02.2014 року №838/10/26-68-15-01-53 у зв'язку з пропуском строку на подачу таких заперечень залишив останні без розгляду, а акт перевірки - без змін.

На підставі викладеного вище, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 14.02.2014 року №000005150122, яким ТОВ «СП Укрпром» відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 46 500,00 грн.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.02.2014 року №000005150122 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Як було зазначено вище, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведена перевірка ТОВ «СП «Укрпром» за листопад 2013 року в частині бюджетного відшкодування (р.23.2 «у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів»).

Відповідно до абз. 5 п. 1 розділу ХІХ Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Отже, основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини, є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (надалі - ПК України).

Приписами п. 46.1 ст. 46 ПК України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику (п. 46.5 ст. 46 ПК України).

Відповідно до ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Так, наказом Міністерством фінансів України від 25.11.2011 року №1492, який набрав чинності 10.01.2012 року та втратив чинність 30.12.2013 року, затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (надалі - Порядок №1492).

Згідно п. 14.2 Порядку №1492 у редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, додатками до декларації, зокрема, є довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) (додаток 2).

Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2) (п. 4.6.4 Порядку №1492 у редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин)

У силу положень п. 4.6.5 Порядку №1492 у редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110.

При цьому, платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації 0110), подають до декларації 0110 (Д4) (додаток 4).

Приписами п. 200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4 ст. 200 ПК України).

В свою чергу, не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів) (п. 200.5 ст. 200 ПК України).

Як вбачається зі змісту акту перевірки, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став встановлений контролюючим органом факт зазначення ТОВ «СП Укрпром» у р.23.2 «у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів» бюджетного відшкодування у розмірі 46 500,00 грн., що, на думку відповідача, є порушенням п. 200.1, п. 200.4, п. 200.5 ст. 200 Податкового кодекс України та п.п. 4.6.4, п.п. 4.6.5 п. 4.6 розділ V п.п. 14.2 розділ ІІІ Порядку №1492, а саме: у зв'язку з відсутністю у позивача права на отримання бюджетного відшкодування, оскільки вказаний суб'єкт господарювання зареєстровано як платника податку на додану вартість менше ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (01.01.2013 року).

Разом з тим, за твердженнями представника позивача, що не заперечувалося відповідачем під час судового розгляду справи, підставою для задекларованого зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 46 500,00 грн. стало придбання основного засобу.

Так, основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до договору купівлі-продажу №131028/061 від 28.10.2013 року, укладеного між ТОВ «Вольтех» (Продавець) та ТОВ «СП «Укрпром» (Покупець), Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар, що належить Продавцю, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити цей товар із зазначенням відомостей про товар: екскаватор-навантажувач Volvo BL61B.

Вказаний вище товар (екскаватор-навантажувач Volvo BL61B), як вбачається з наявних у матеріалах справи копій акту прийому-передачі обладнання та накладної №ВТ-00001787 від 31.10.2013 року, було передано позивачу.

На підставі викладеного вище, ТОВ «Вольтех» виписало на ім'я позивача податкову накладну від 31.10.2013 року №218 на загальну суму 582 474,86 грн. (у т.ч. ПДВ 97 079,14 грн.)

Надалі, позивачем на підставі акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 01.11.2013 року екскаватор-навантажувач зі зворотною лопатою Volvo BL61B введено в експлуатацію.

Про перебування на балансі позивача даного екскаватора-навантажувача Volvo BL61B як основного засобу свідчить також оборотно-сальдова відомість по рахунку №104, яка наявна у матеріалах справи.

З огляду на викладене, придання позивачем екскаватора-навантажувача Volvo BL61B є придбанням основного засобу (фонду).

Як було зазначено вище, у відповідності до п. 200.5 ст. 200 ПК України, не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які, зокрема, були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

З аналізу викладеного вище вбачається, що законодавцем зроблено виключення з правила, відповідно до якого не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які, зокрема, були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, а саме: нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно задекларовано зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 46 500,00 грн. у зв'язку з придбанням основного засобу (екскаватора-навантажувача Volvo BL61B), а, відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.02.2014 року №000005150122 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В свою чергу, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14.02.2014 року №000005150122.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Укрпром» (ідентифікаційний код: 38320338, адреса: 01054, м. Київ, вул. Гоголівська, будинок 8) судові витрати з видатків Державного бюджету України, спрямованих на асигнування діяльності Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (ідентифікаційний код: 38728711, адреса: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26) у розмірі 182,70 грн. (ста вісімдесяти двох грн. 70 копійок).

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок