Постанова

від 27.05.2014 по справі 916/1548/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року Справа № 916/1548/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І. за участю представників сторін: позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним) не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним) не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" на постановувід 06.03.2014 року Одеського апеляційного господарського суду у справі№ 916/1548/13 господарського суду Одеської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" доТовариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко", Приватного підприємства "Вигода плюс" простягнення 151 403,92 грн. за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" доТовариства з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД", Приватного підприємства "Вигода плюс" провизнання недійсним договору поруки ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Руслан і Ко" та Приватного підприємства "Вигода плюс" про стягнення 151403,92 грн. заборгованості за договором доручення про надання послуг в області транспортно-експедиторського обслуговування №01 від 22.03.2012 року, з яких 128000,00 грн. за послуги з організації знищення вантажу у контейнерах, 18951,14 грн. простою (демередж), та 4360,34 грн. за зберігання вантажу.

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Руслан і К" звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" та Приватного підприємства "Вигода Плюс" про визнання недійсним договору поруки від 22.03.2010 року, укладеного між ТОВ ВКП "Руслан і Ко" та ПП "Вигода плюс".

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.08.2013 року (суддя Гут С.Ф.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" задоволено.

З Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" та Приватного підприємства "Вигода плюс" як солідарних боржників на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" стягнуто збитки у розмірі 151403,92 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 3062,08 грн. та витрати на послуги адвоката у розмірі 1700,00 грн.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" відмовлено.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 року (головуючий суддя Ярош А.І., судді Журавльов О.О., Савицький Я.Ф.) скасовано частково.

Резолютивну частину викладено в наступній редакції:

"Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" та Приватного підприємства "Вигода плюс" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" 23403,92 грн. вартості демереджу та послуг зі зберігання контейнерів., 473,10 грн. судового збору.

Відмовити в позовних вимогах в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" та Приватного підприємства "Вигода плюс" вартості послуг з утилізації вантажу у розмірі 128000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" 1327,42 грн. судового збору за апеляційне провадження".

Постановою Вищого господарського суду України від 28.01.2014 року було скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 року, а справу направлено на новий розгляд до апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду Одеський апеляційний господарський суд постановою від 06.03.2014 року (головуючий суддя Мирошниченко М.А., судді Головей В.М., Шевченко В.В.) рішення господарського суду Одеської області від 27.08.2013 року залишив без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.03.2014 року, а рішення господарського суду Одеської області від 27.08.2013 року змінити, відмовивши Товариству з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" у солідарному стягненні із ТОВ ВКП "Руслан і Ко" та ТОВ "Вигода плюс" 128000,00 грн. за утилізацію продукції та 1437,18 грн. витрат на правову допомогу.

В іншій частині рішення місцевого суду залишити без змін.

Скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яким не було з'ясовано наявність відповідних документів, які б свідчили про фактичне проведення процедури утилізації товару, наявність дозволу власника товару, дозволу органу доходів та зборів, наявність укладеного договору на проведення утилізації товару із підприємством яке має відповідні дозволи та уповноважена на проведення таких господарських операцій.

На думку заявника оскільки належні докази проведення утилізації відсутні то і підстав для стягнення з відповідачів 128000,00 грн. немає.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 111 7 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи 22.03.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" (повірений) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" (довіритель) було укладено договір доручення №01 про надання послуг в області транспортно - експедиторського обслуговування, відповідно до умов якого Довіритель доручає, а Повірений за винагороду приймає на себе зобов'язання з організації транспортно-експедиторського обслуговування, здійсненню сухопутних та морських перевезень вантажів Довірителя в ІSО - стандартних морських контейнерах через Одеський/Іллічівський морський торговий порт як по території України, так і за її межами, в експортно-імпортних напрямах.

Згідно пункту 2.1.1 повірений зобов'язався представляти інтереси довірителя та діяти за його дорученням та за його рахунок у взаємовідносинах з портом, митними органами та іншими заінтересованими організаціями в частині організації та здійснення завантажувально-розвантажувальних робіт та транспортно-експедиторського обслуговування вантажів довірителя.

Відповідно до пункту 2.1.3 договору № 01 від 22.03.2010 року у випадку можливості виконання зобов'язань повірений складає відповідний додаток, з зазначенням попередньої вартості, термінів, видів послуг і інших даних, необхідних йому для належного виконання зобов'язань, в рамках відповідної заявки довірителя.

Пунктом 2.1.4 договору доручення передбачено зобов'язання повіреного за дорученням та за рахунок довірителя укладати договори та угоди з транспортними, страховими та іншими організаціями з метою забезпечення виконання умов даного договору.

Відповідно до пункту 2.2.6 договору доручення довіритель зобов'язаний своєчасно оплачувати повіреному витрати за стивідорні, навантажувально - розвантажувальні роботи, демередж, штрафні санкції фрахт і ТЕО вантажів довірителя, згідно виставлених рахунків.

Пунктом 3.1 договору доручення, закріплено, що всі витрати за виконання повіреним зобов'язань за Договором компенсуються довірителем.

Відповідно до пункту 3.2 договору доручення, оплата за послуги повіреного, пов'язані з виконанням зобов'язань за даним договором, здійснюється довірителем на підставі рахунків повіреного. Довіритель здійснює оплату рахунків повіреного протягом 5-ти банківських днів з моменту їх виставлення.

У відповідності з пунктом 4.3.1 договору доручення, довіритель несе матеріальну відповідальність у розмірі фактичної шкоди за збитки, причинені Повіреному з його вини, та зобов'язаний відшкодувати їх.

Згідно пункту 4.3.3 договору доручення встановлено, що довіритель відшкодовує Повіреному всі витрати, фактично понесені останнім по виконанню даного доручення у випадку анулювання доручення, не пред'явлення вантажу або простою транспортних засобів за виною Довірителя, включаючи штрафи, пред'явленні транспортними організаціями до Повіреного, та оплачує відповідну плату за вже наданні послуги.

Судами встановлено, що на виконання умов договору доручення, Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "РУСЛАН І Ко" було доручено Товариству з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" організувати транспортно - експедиторське обслуговування вантажу Довірителя - поліпропілену, що прибув у контейнерах ТСМU1229581 та ЕСМU1928275 по коносаменту ТSХН002104.

Зазначений вантаж був придбаний Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" у Компанії "Датанг Інтернейшенел Індастріал Ко Лімітед" відповідно до Контракту №1012НК від 31.10.2012 року, та поставлявся на умовах СІF Одеса, Іллічівськ порт України (ІНКОТЕРМС 2000).

На виконання доручення 09.01.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "РУСЛАН І Ко" був виданий на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" наряд №2 на організування транспортно - експедиторського обслуговування вантажу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко", що прибув у контейнерах ТСМU1229581 та ЕСМU1928275 по коносаменту ТSХН002104, та довіреність за вих. №35.

Згідно Контракту №1012НК від 31.10.2012 року вантаж був поставлений на умовах поставки СІF (ІНКОТЕРМС 2000).

Відповідно до умов поставки СІF (ІНКОТЕРМС 2000) продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження, продавець зобов'язаний оплатити витрати та фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.

Судами також встановлено, що прийняття ТОВ ВКП "Руслан і Ко" вищевказаного вантажу та оформлення наряду на його експедирування підтверджують те, що відповідно до умов поставки СІF зобов'язання продавця вантажу за договором перевезення (Контрактом №1012НК від 31.10.2012 року) з поставки вантажу виконані, вантаж переданий до подальшого використання покупцем - ТFD Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко".

Після доставки вантажу до порту призначення проведено лабораторні дослідження щодо відповідності фізико-хімічних властивостей вантажу заявленому в контракті №1012НК від 31.10.2012 року та коносаменті. Оскільки вантаж, що знаходився у вищезазначених контейнерах не відповідав заявленому, що підтверджується Результатами лабораторних досліджень №13-24572/1 та №13-24572/2 від 15.01.2013 року, 23.02.2013 року листом №15, ТОВ ВКП "Руслан і Ко" просив анулювати наряд №2, виданий на ім'я ТОВ "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД", на експедирування вказаного вантажу, що відбулося після закінчення щодо вказаного вантажу договору перевезення (Контракту №1012НК від 31.10.2012 року) та прийняття Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" на себе всіх ризиків та можливих витрат щодо придбаного вантажу.

Відповідно до коносаменту ТSХН002104, перевізником зазначеного вантажу та особою, якою було надано контейнерне обладнання для перевезення вантажу, виступала Компанія СМА ССМ (Франція, Марсель), агентом якої є ТОВ "СМА СІ ДЖІ ЕМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІЗ Україна".

Взаємовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" та ТОВ "СМА СІ ДЖІ ЕМ ШІППИНГ ЕДЖЕНСІЗ Україна" (Агент) врегульовані Контрактом про забезпечення договірних відносин в області морських перевезень №35/40/08 від 18.03.2008 року, відповідно до умов якого Агент має право стягувати з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" суми фрахту та демереджу на користь Компанії СМА СОМ тощо.

Компанією СМА СОМ (Лінія), агентом якої є Компанія "СМА СіДжіЕм Шіппінг Едженсі Україна" та яка здійснювала морське перевезення вантажу та надання контейнерного обладнання під завантаження вантажу, у зв'язку з відмовою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" від вантажу та його незатребуваності, були понесені збитки, пов'язані з простоєм контейнерного обладнання, його зберіганням тощо. Агентом Лінії були виставлені на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" рахунки на сплату демереджу у розмірі 18951,14грн. (без ПДВ) та послуг зі зберігання за контейнерами ТСМU1229581 та ЕСМU1928275 на суму 4360,34грн., в т.ч. ПДВ, які були сплачені останнім, після чого було заявлено даний позов.

Господарські суди першої та апеляційної інстанцій приймаючи рішення виходили із того, що ТОВ "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" було надано достатньо належних та допустимих доказів заподіяння йому збитків в заявленій сумі саме внаслідок неправомірних дій ТОВ Виробничо-комерційне підприємство "РУСЛАН І Ко".

Однак касаційна інстанція не може погодитись із такими висновками, оскільки до суми збитків входить вартість робіт в сумі 128000,00 грн. по утилізації вантажу у контейнерах ТСМU1229581 та ЕСМU1928275 згідно акта від 31.05.2013 року №ОУ-0000072 (а.с.141, т.1).

Одночасно в матеріалах справи знаходиться акт прийому - передачі від 27.05.2013 року (а.с.222, т.1), затверджений головою комісії з реорганізації Південної митниці, яким представник Південної митниці в особі головного інспектора Живецького В.Й. передав, а представник Приватного підприємства "Ніка" в особі директора Агєєва А.М. прийняв на зберігання поліпропілен в первинних формах, всього 36000 кг вартістю 39960 грн. по коносаменту ТSХН002104 від 27.11.2012 року з контейнерів ТСМU1229581 та ЕСМU1928275.

Крім того, в матеріалах справи знаходиться лист Приватного підприємства "Ніка" від 09.09.2013 року №09/09, (а.с.208, т.1) та від 04.10.2013 року №4/10 (а.с.221, т.1), згідно яких поліпропілен в первинних форматах, в мішках по 25 кг, країна походження Китай, власником товару є ТОВ ВКП "Руслан і Ко" знаходиться на зберіганні та підлягає реалізації через торги.

Вказані докази судом апеляційної інстанції при повторному розгляді справи не досліджені, доводи, за якими відхилені ці докази не наведені, чим порушені приписи пункту 7 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України.

Більш того, судом апеляційної інстанції не враховано, що згідно статей 175-178 Митного кодексу України знищення або руйнування - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари під митним контролем знищуються або приводяться у стан, який виключає можливість їх використання, з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Знищення або руйнування товарів допускається з письмового дозволу органу доходів і зборів за заявою власника товарів чи уповноваженої ним особи за передбаченими вказаними статтями умовами.

Ці обставини не були враховані і місцевим судом.

Що стосується господарських витрат, касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що вказані витрати не є збитками у розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, а відтак їх розподіл здійснюється за правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень в цій частині не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення обставин, що є суттєвими для вирішення спору по суті, а касаційна інстанція позбавлена права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі в частині стягнення 128000,00 грн., а також в частині розподілу витрат на послуги адвоката в межах суми 1437,18 грн., яку оспорює касатор, підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 3 статті 111 9 , статтею 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 27.08.2013 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.03.2014 року у справі №916/1548/13 господарського суду Одеської області скасувати в частині стягнення 128000,00 грн., а також в частині розподілу витрат на послуги адвоката в межах суми 1437,18 грн.

Справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

В решті рішення та постанову у даній справі залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач