Рішення

від 03.04.2014 по справі 308/10147/13-ц

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10147/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2014 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Ротмістренко М.В.,

при секретарі - Ревачко І.С.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

її представника - ОСОБА_2,

представника відповідача - Горовенко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ужгородського міського територіального центру соціального обслуговування Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Ужгородського міського територіального центру соціального обслуговування Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку

Мотивуючи позовні вимоги вказує на те, що вона з 1993 року працює в Ужгородському територіальному центрі соціального обслуговування (надання послуг) Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради на різних посадах, остання посада - шеф-повар. За весь час трудової діяльності в неї не було жодної догани чи звільнення. Вказує, що 31.03.2013 року її було звільнено з займаної посади шеф-повара та зроблено запис у трудову книжку та 01.04.2013 року винесено наказ №28/1 про звільнення.

Зазначає, що вказаний наказ є незаконним, оскільки щодо звільнення в неї жодних пояснень не бралось, документів, що стали підставою для звільнення їй не давали, освідчення на стан алкогольного сп'яніння не проводили, згоди в про профспілковій організації не отримували.

Також, зазначає, що внаслідок незаконного звільнення їй завдано моральної шкоди, яка виразилася у негативних емоціях та переживаннях з приводу втрати роботи, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль, розмір якої визначає в сумі 3000 грн.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача Ужгородського міського територіального центру соціального обслуговування Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради в судовому засіданні проти позову заперечила та пояснила, що 30.03.2013 року директором Ужгородського міського територіального центру соціального обслуговування виявлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували на роботі в нетверезому стані, про що свідчило різкий запах алкоголю з ротової порожнини, хитлива хода, безглузді розмови. ОСОБА_1 відмовилася від проходження медичного освідчення на стан алкогольного сп'яніння, а тому на неї було складено акт знаходження ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння. Від підписання акту позивачка відмовилася, про що також було складено відповідний акт. Директором Ужгородського міського територіального центру соціального обслуговування видано наказ №28/1 про звільнення ОСОБА_1 на підставі п.7 ст.40 КЗпП України.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що 30.03.2013 року ОСОБА_1, на робочому місці перебувала у стані алкогольного сп'яніння.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9, в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_1, 30.03.2013 року по зовнішнім ознакам перебувала в стані алкогольного сп'яніння, зокрема нечітка хода, запах алкоголю з ротової порожнини.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_5 пояснили, що ОСОБА_1, 30.03.2013 року не виявляла ознак алкогольного сп'яніння.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

З дослідженого в судовому засіданні наказу №28/1 від 01 квітня 2013 року слідує, що ОСОБА_1 звільнено з 31 березня 2013 року з посади шеф-повара Ужгородського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради, згідно п.7 ст.40 КЗпП України.

Згідно наказу №28/1 від 01.04.2013 року ОСОБА_1, внесено запис в трудову книжку про звільнення відповідно до п.7 чт.40 КЗпП України з 31.03.2013 року.

Таким чином, ОСОБА_1 була звільнена з роботи не у день звільнення, а на наступний день.

Згідно ст. 47 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Разом з тим, суд не може прийти до висновку щодо перебування ОСОБА_1 30.03.2013 року на робочому місці в стані алкогольного сп'яніння, оскільки свідки допитані в судовому засіданні пояснили, що вважають що ОСОБА_1, знаходилася 30.03.2013 р в стані алкогольного сп'яніння по зовнішнім ознакам зокрема нечітка хода, запах алкоголю з ротової порожнини, однак вони не є медичними експертами, це їх особиста точка зору.

Крім того, свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_5 пояснили, що ОСОБА_1, 30.03.2013 року не виявляла ознак алкогольного сп'яніння.

Також, судом встановлено що звільнення ОСОБА_1 відбулося без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації, що прямо суперечить ст. 43 Кодексу законів про працю України. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно винесено.

Крім того, суд не бере до уваги протокол №23 профспілкових зборів Ужгородського міського територіального центру соціального обслуговування від 03.07.2013р. щодо погодження звільнення ОСОБА_1 так як таке погодження відбулося після самого звільнення.

Відповідно до ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Ст. 117 КЗпП України, передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно ч.2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівнику середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до довідки Ужгородського міського територіального центу про доходи № 250 від 25.07.2013 року за період із жовтня 2012 р. по березень 2013 р. дохід ОСОБА_1 становив 11204,78 грн. Середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 1867,46 грн. Таким чином, до виплати позивачу підлягає сума в розмірі 22409,52 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступного.

Частиною 1 статті 237-1 КЗпП України встановлено, що право працівника на відшкодування моральної шкоди власником або уповноваженим ним органом, якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Виходячи з вищенаведеного, підлягає до часткового задоволення заявлена позивачкою моральна шкода, а саме в розмірі 1000 грн., оскільки позивачкою доведено, що така виразилася у негативних емоціях та переживаннях з приводу втрати роботи, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд,-

Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Ужгородського міського територіального центру соціального обслуговування Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку - задовольнити частково.

Визнати звільнення ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з посади шеф-повара Ужгородського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради (ЄДРПОУ 22110284) на підставі Наказу №28/1 від 01.04.13 р. незаконним.

Поновити ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на посаді шеф-повара Ужгородського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради (ЄДРПОУ 22110284) з внесенням відповідного запису до трудової книжки.

Стягнути з Ужгородського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради (ЄДРПОУ 22110284) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 01 квітня 2013 року по 03 квітня 2014 року в розмірі 22409 (двадцять дві тисячі чотириста дев'ять) гривень 52 коп.

Стягнути з Ужгородського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради (ЄДРПОУ 22110284) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, компенсацію за нанесену моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) грн.

Стягнути з Ужгородського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради (ЄДРПОУ 22110284) на користь Держави судовий збір в розмірі 234,10 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на попередній посаді шеф-повара Ужгородського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради та стягнути середню заробітну плату в межах платежу за один місяць вимушеного прогулу

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення рішення без участі особи, яка її оскаржує, протягом десяти днів з дня його отримання.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Ротмістренко М.В.