ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/5376/14 26.05.14
За позовом першого заступника прокурора міста Полтави в інтересах держави в особі Полтавської міської ради (позивач-1), Управління майном комунальної власності міста (позивач-2)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр 333"
про стягнення 483 923,30 грн.
Суддя Цюкало Ю.В.
У засіданні брали участь:
від прокурора: не з'явилися;
від позивача 1: не з'явилися;
від позивача 2: Горбонос В.І. (за довіреністю від 03.12.2013);
Курнакова Н.О. (за довіреністю від 22.05.2014);
від відповідача: не з'явилися.
В судовому засіданні 26 травня 2014 року, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
СУТЬ СПОРУ:
27.03.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява першого заступника прокурора міста Полтави в інтересах держави в особі Полтавської міської ради (позивач-1), Управління майном комунальної власності міста (позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр 333" про стягнення 483 923,30 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2014 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.04.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2014 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 26.05.2014.
08.05.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва від першого заступника прокурора міста Полтави надійшла заява про збільшення позовних вимог.
В судове засідання, призначене на 26.05.2014 з'явилися представники позивача 2, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.
Прокурор, представники позивача 1 та відповідача в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
За приписами ст. 65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Відповідно до п. 11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово (ст.29 Цивільного кодексу України).
Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Згідно із ч. 4 ст. 89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Наразі, всю судову кореспонденцію було направлено за адресою відповідача, що зазначена у позовній заяві та повністю узгоджуються з відомостями з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
З огляду на неявку відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
За приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи не скористався правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача-2, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Прокуратурою міста Полтави проведено перевірку, за результатами якої встановлено, що 26.12.2011 між Управлінням майном комунальної власності міста (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр 333» (далі за текстом - ТОВ «Центр 333») (орендар) укладено Договір оренди № 96/25 (далі за текстом - Договір). Акт приймання - передачі в оренду нежитлового приміщення підписано сторонами 26.12.2011.
Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 Договору, орендодавцем передано у строкове платне користування, а орендарем прийнято в оренду нежитлове приміщення загальною площею 3019 мІ за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя, 22. Указане нежитлове приміщення знаходиться на балансі управління культури Полтавської міської ради.
Процесуальний позивач наголошує на тому, що п.3.2.7 Договору передбачено обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Окрім того, в позовній заяві зазначено, що 13.02.2012 між сторонами укладено Зміни та доповнення №109/96 до Договору оренди нежилого приміщення №96/25 від 26.12.2011.
Згідно вказаних Змін та доповнень пункти 2.1, 5.2, 7.1 Договору викладені у новій редакції, а саме: об'єктом оренди з 01.01.2012 є нежиле приміщення площею 2005,2 кв.м, яке використовується під кафе - 545,4 кв.м, під більярд - 169,3 кв.м, під кінотеатр - 1281,0 кв.м.
Однак, ТОВ «Центр 333» згідно Договору оренди плату вчасно не сплачував, тому заборгованість станом на 18.03.2014 становить 483 923 грн. 30 коп. (403 277 грн. 75 коп. - оренда приміщення та 80 645 грн. 55 коп. - ПДВ), яку Орендарем не погашено.
Згідно зі ст. 121 Конституції України прокуратура покликана захищати інтереси держави і шляхом звернення до суду з позовом реалізовує ці повноваження.
Процесуальний позивач зазначає, що в даному випадку порушення інтересів держави полягає у тому, що несвоєчасна сплата орендної плати за користування нежитловим приміщенням - об'єктом комунальної власності призводить до недоотримання коштів від оренди майна бюджетом.
На підставі викладеного перший заступник прокурора міста Полтави в інтересах держави звернувся до суду та просить стягнути з ТОВ «Центр 333» заборгованість по орендній платі за користування нежитловим приміщенням у сумі: 403 277,75 грн. - заборгованість по орендній платі, 80 645,55 грн. - сума податку на додану вартість.
08.05.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва від першого заступника прокурора міста Полтави надійшла заява про збільшення позовних вимог. Відповідно до вказаної заяви процесуальний позивач зазначає, що 18.04.2014 управлінням майном комунальної власності міста та ТОВ «Центр 333» підписано Акт звірки взаєморозрахунків по орендній платі за нежитлове приміщення по вул. Гоголя, 22 в м. Полтаві, у якому зазначено суму заборгованості. Отже, ТОВ «Центр 333» згідно Договору орендну плату вчасно не сплатив, тому заборгованість станом на 18.04.2014 збільшилась і становить 642 411,59 грн., яку відповідачем не погашено.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 28.03.2014, 28.04.2014 суд зобов'язував відповідача надати письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини. Однак, всупереч вимог суду відповідач відзив до суду не надав та не надіслав.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог з наступних підстав.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2011 між Управлінням майном комунальної власності міста (орендодавець) та ТОВ «Центр 333» (орендар) укладено Договір оренди №96/25.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).
Пунктом 1.1. вказаного Договору встановлено, що з метою підвищення ефективності використання комунального майна Орендодавець передає, а Орендар приймає в умовах, визначених договором, в оренду нежиле приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя, 22, яке повинно бути використане під кафе, більярд, кінотеатр, офіс і знаходиться на балансі управління культури Полтавської міської ради.
На виконання умов Договору між сторонами було укладено Акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 26.12.2011, відповідно до якого сторони провели огляд нежитлового приміщення по вул. Гоголя, 22, та перевіркою встановлено, що приміщення загальною площею 3 019,4 кв. м знаходяться в стадії проведення реконструкції, решта приміщень знаходиться в задовільному стані.
У відповідності до п.2.1. Договору, об'єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 3019,4 кв. м.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з розділом 5 Договору сторони домовились щодо орендної плати та розрахунків.
Так, відповідно до п.5.2. Договору орендна плата за базовий місяць (жовтень) становить 146 400,14 грн. Під час внесення чергового платежу сума орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування суми місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Також, умова Договору передбачено, що орендар перераховує щомісячно 100% орендної плати не пізніше 15 числа наступного місяця до бюджету міста та ПДВ до управління майном комунальної власності міста з послідуючим перерахунком до 20 числа наступного місяця до державного бюджету на поточні рахунки.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 5.4. Договору передбачено, що розмір орендної плати не є сталим і змінюється зокрема у разі зміни Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна міста; в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно Акту здачі з орендного користування нежитлового приміщення від 31.12.2011 сторони провели огляд нежитлового приміщення по вул. Гоголя, 22. Перевіркою встановлено, що приміщення загальною площею 1 013,8 кв. знаходять в задовільному санітарному стані.
Згідно з п.3.2. Договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
13.02.2012 між сторонами було укладено Зміни та доповнення №109/96 до Договору, відповідно до яких внесено зміни щодо площі об'єкту оренди, розміру орендної плати та строку дії Договору.
Позивач стверджує, що ТОВ «Центр 333» взятих на себе згідно Договору зобов'язань по сплаті орендних платежів не виконало, а відповідач доказів на спростування таких тверджень суду не надав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається.
Як вбачається з позовних матеріалів, з метою досудового врегулювання спору, Управління майном комунальної власності міста направлялись вимоги в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України про сплату заборгованості. Однак, станом на час розгляду спору, відповідачем не надано доказів сплати заборгованості.
В матеріалах справи наявний Акт звірки взаєморозрахунків по орендній платі за нежитлове приміщення по вул. Гоголя, 22, відповідно до якого заборгованість станом на 18.04.2014 склала 535 351,33 грн., ПДВ - 107 060,26 грн. Вказаний Акт скріплений підписами та печатками сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем належними доказами доведено прострочення виконання відповідачем зобов'язання за Договором.
Однак, відповідачем не надано належних доказів, які спростовували б обставини, викладені у позовній заяві, а також не надано доказів виконання зобов'язань.
Станом на день розгляду спору відповідач сплату заборгованості по орендній платі не провів, тому вимогу прокурора про зобов'язання відповідача виконати зобов'язання на умовах Договору необхідно визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати заборгованості відповідачем станом на час розгляду даної справи до суду не представлено, та беручи до уваги Акт взаєморозрахунків, скріплений підписами та печатками сторін, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, а саме: заборгованість по орендній платі у сумі 535 351,33 грн. та сума податку на додану вартість у розмірі 107 060,26 грн.
Згідно ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Недотримання відповідачем умов договору оренди завдає шкоди економічним інтересам Полтавської міської ради, Управлінню майном комунальної власності міста, а відтак, у спірних правовідносинах інтереси держави та позивачів збігаються.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
З огляду на зазначене, судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у сумі 12 848,23 грн. враховуючи задоволення позовних вимог з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги першого заступника прокурора міста Полтави в інтересах держави в особі Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр 333" (03186, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, ідентифікаційний код 32301461) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Управління майном комунальної власності міста (36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 36, поточний рахунок 35428007002042 ГУДКУ в Полтавській області, МФО 831019, код ЗКПО 13967034) або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: заборгованість по орендній платі у сумі 535 351,33 грн. (п'ятсот тридцять п'ять тисяч триста п'ятдесят одна гривня 33 копійки) та суму податку на додану вартість у розмірі 107 060,26 грн. (сто сім тисяч шістдесят гривень 26 копійок). Видати наказ.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр 333" (03186, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, ідентифікаційний код 32301461) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду в дохід Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у сумі 12 848,23 грн. (дванадцять тисяч вісімсот сорок вісім гривень 23 копійки). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного тексту рішення - 02.06.2014.
Суддя Ю.В. Цюкало
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.05.2014 |
Оприлюднено | 03.06.2014 |
Номер документу | 39010602 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Цюкало Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні