Рішення

від 27.05.2014 по справі 904/1272/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 904/1272/14 27.05.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рілейбл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ворлд Фуд"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Богун В.П. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 27 травня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

03 березня 2014 року до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рілейбл" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 42 від 28.02.2014 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ворлд Фуд" (відповідач) заборгованості за договором поставки № Д-166 від 21.10.2013 року в редакції протоколу узгодження розбіжностей в сумі 150 236,07 грн. з них основного боргу - 147 965,93 грн. (сто сорок сім тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять гривень 93 копійки), пені /п. 3.11. договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей/ - 1 844,49 грн. (одна тисяча вісімсот сорок чотири гривні 49 копійок) та 3% річних - 425,65 грн. (чотириста двадцять п'ять гривень 65 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № Д-166 від 21.10.2013 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості переданого йому позивачем, як Постачальником, товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області № 904/1272/14 від 03.03.2014 року матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рілейбл" передано для розгляду до Господарського суду міста Києва за встановленою підсудністю.

24 березня 2014 року матеріали позовної заяви № 42 від 28.02.2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Рілейбл" надійшли до канцелярії Господарського суду міста Києва.

Згідно автоматичного розподілу справ матеріали позовної заяви № 42 від 28.02.2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Рілейбл" передано для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 24.04.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2014 року розгляд справи, у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено до 15.05.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2014 року судом, за клопотанням представника позивача, відповідно до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 (п'ятнадцять) днів, розгляд справи відкладено до 27.05.2014 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2013 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір поставки № Д-166 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник постачає і передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує товари згідно з умовами Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 433 864,47 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар, зокрема на суму - 220 400,00 грн. та частково повернув товару вартістю - 65 498,54 грн., а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі 147 965,93 грн., тобто 433 864,47 грн. - 220 400,00 грн. - 65 498,54 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції за неналежне виконання умов Договору щодо оплати товару.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 21 жовтня 2013 року між сторонами укладено договір поставки № Д-166 згідно п. 1.1. якого Постачальник постачає і передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує товари згідно з умовами Договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в період з жовтня по грудень 2013 року позивач передав товар на загальну суму 433 864,47 грн., що підтверджується видатковими накладними (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача на накладних про прийняття товару.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 3.6. Договору встановлено, що Покупець оплачує товари протягом 28 (двадцяти восьми) календарних днів з дня отримання товарів.

З матеріалів справи слідує, що Покупець перерахував на користь Продавця 220 400,00 грн. за товар по Договору та на суму 65 498,54 грн. частково повернув товару, що підтверджується банківськими випискам та накладними на повернення від покупця (копії документів в справі).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи свідчать, що між сторонами складений акт звірки взаєморозрахунків, який свідчить про існування заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 147 965,93 грн. станом на 28.01.2014р. (копія акту в справі).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 25.03.2014р., від 24.04.2014р. та від 15.05.2014р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення, з урахуванням того, що доказів оплати та/або повернення товару по Договору у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на травень 2014 року до суду не представлено, доведеними є позовні вимоги про стягнення з Покупця на користь Постачальника заборгованості за Договором поставки в розмірі 147 965,93 грн. з розрахунку 433 864,47 грн. (сума товару) - 220 400,00 грн. (частково оплачений товар) - 65 498,54 грн. (часткове повернення товару).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 3.11. Договору, в редакції протоколу узгодження розбіжностей, передбачено, що у випадку затримки Покупцем оплати за поставлений товар Покупець сплачує Постачальнику пеню, яка обчислюється від вартості неоплаченого товару у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, з урахуванням факту прострочення відповідачем по оплаті вартості отриманого за Договором товару, стягненню з Покупця на користь Продавця підлягає 1 844,49 грн. пені за затримку Покупцем оплати за поставлений товар.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по Договору щодо оплати товару, в межах заявленого періоду нарахування стягненню з Покупця, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, на користь Продавця підлягає 425,65 грн. 3% річних.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 3 004,72 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ворлд Фуд" (ідентифікаційний код 36148981, адреса: 01001, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 34/2, ІПН 361489826556, п/р 26003027159 в ПАТ «ЄБРФ» у м. Києві, МФО 380292), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рілейбл" (ідентифікаційний код 35808961, адреса: 49057, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 156 К, ІПН 358089604626, п/р 2600300017339 у філії ПАТ «Укрексімбанк» м. Дніпропетровськ, МФО 305675), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 147 965,93 грн. (сто сорок сім тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять гривень 93 копійки), пені - 1 844,49 грн. (одна тисяча вісімсот сорок чотири гривні 49 копійок), 3% річних - 425,65 грн. (чотириста двадцять п'ять гривень 65 копійок) та судові витрати - 3 004,72 грн. (три тисячі чотири гривні 72 копійки). Видати наказ.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі 904/1272/14.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.06.2014р.

Суддя О.В. Котков