Рішення

від 29.05.2014 по справі 911/1280/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2014 р. Справа № 911/1280/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деснагрейн», м. Київ до Селянського (фермерського) господарства «Прогрес», Київська обл., с. Бзів про стягнення 80 024,12 грн., за участю представників:

позивача:Чвир О.М., довіреність № 11/210-СС від 28.05.2014 року; відповідача:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 55 639,73 грн. основного боргу, 20 828,78 грн. пені, 2 721,01 грн. 3% річних, 834,60 грн. інфляційної складової боргу, а загалом 80 024,12 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати поставленого товару за договором купівлі-продажу № 098-П-2011 від 01.04.2011 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.04.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 15.05.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.05.2014 року розгляд справи було відкладено на 29.05.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 29.05.2014 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Деснагрейн» (продавець) та Селянським (фермерським) господарством «Прогрес» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 098-П-2011, за умовами якого продавець продає, а покупець купує насіння ячменю (далі - товар), у кількості та за цінами, що визначаються у специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємними частинами.

Цей договір вступає у дію з дня його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе обов'язків.

Відповідно до п. 2.2.1. покупець здійснює оплату товару до 15 вересня 2011 року в порядку, встановленому даним договором.

На виконання умов договору позивач у квітні 2011 року поставив відповідачу товар на загальну суму 78 400,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ТРН-000254 від 28.04.2011 року та довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 14 від 28.04.2013 року.

Проте, відповідач за отриманий від позивача товар на суму 78 400,00 грн. розрахувався частково та несвоєчасно (лист про загальний взаємозалік між сторонами № 1716 від 20.06.2011 року), і має заборгованість перед останнім у сумі 55 639,73 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з продажу товару за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 55 639,73 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 55 639,73 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати переданого товару за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 2 721,01 грн. 3% річних та 834,60 грн. інфляційних витрат, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Відповідно до п. 7.1 договору за порушення строків оплати, що передбачені п. 2.2.1. даного договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,2 % від суми платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за відповідний період.

Згідно з п. 6 ст.. 232 ГПК нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань по даному договору відбувається без обмеження строку (п. 7.6.3. дговору).

Позов в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 20 828,78 грн., яка нарахована позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачами виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару за вказаним договором є обґрунтованим, однак підлягають задоволенню частково у розмірі 20 474,36 грн., які нараховані судом відповідно до вимог закону та умов договору, в іншій частині вимог про стягнення пені слід відмовити.

Судовий збір у розмірі 1 818,91 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» станом на 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв поданих у 2014 році в господарському суді майнового характеру становить не менше 1 827,00 грн. та не більше 73 080,00 грн.

Оскільки позивачем пред'явлено позовну вимоги про стягнення 80 024,12 грн., то судовий збір мав бути сплачений в розмірі 1 827,00 грн.

Проте, позивачем подане платіжне доручення № 114 від 27.03.2014 року, з якого вбачається, що судовий збір сплачено в розмірі 1 828,00 грн., тобто у більшому розмірі ніж передбачено законом.

Пункт 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, зайво сплачений позивачем судовий збір в сумі 1,00 грн. підлягає поверненню позивачу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Прогрес» (07527, Київська обл., Баришівський район, с. Бзів, код 31120495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деснагрейн» (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 13, корп. 5 код 34003340) 55 639 (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот тридцять дев'ять) грн. 73 коп. основного боргу, 20 474 (двадцять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 36 коп. пені, 2 721 (дві тисячі сімсот двадцять одну) грн. 01 коп. трьох відсотків річних, 834 (вісімсот тридцять чотири) грн.. 60 коп. інфляційних витрат, 1 818,91 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Деснагрейн» (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 13, корп. 5 код 34003340) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 1 (одна) грн. 00 коп., що перерахований платіжним дорученням № 114 від 27.03.2014 року. Оригінал платіжного доручення № 114 від 27.03.2014 року залишити в матеріалах справи господарського суду Київської області № 911/1280/14.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено: 02.06.2014 р.

Суддя Т.Д. Лилак