Рішення

від 19.05.2014 по справі 922/962/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2014 р.Справа № 922/962/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Приватбанк", м. Дніпропетровськ до Приватного підприємства "Виробничо-ремонтне підприємство "Вікос", смт. Сахновщина про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Железнякової І.М. довіреність №3964 О від 14.10.10 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Приватного підприємства "Виробничо-ремонтне підприємство "Вікос", заборгованості за договором №б/н від 11.03.2011 р. у розмірі 42450,81 грн. (28 592,13 грн. - заборгованість за кредитом; 8730,13 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 812,58 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 2315,97 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом). Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1 827,00 грн.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області 07.05.14 р. відзив на позов за вх.№14920, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. В поданому відзиві на позов відповідач посилався на те, що відповідно заяви про відкриття поточного рахунку та договору банківського обслуговування б/н від 11.03.11 р. мали виконавчий директор ОСОБА_2, комерційний директор ОСОБА_3 та бухгалтер підприємства ОСОБА_4 Засновник підприємства ОСОБА_5 таким правом не наділена. Кошти, зняті з розрахункового рахунку №260010603288483, до каси підприємства відповідача не надійшли та не були ним використані. Також відповідач зазначив, що звернувся до Сахновщинського РВ ГУМВС України та згідно інформації, яка міститься в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було розпочато кримінальне провадження №12013220420000129 за фактом заволодіння ОСОБА_3 коштами підприємства 28000,00 грн. за ч.1 ст. 191 КК України. В подальшому зазначеним органом слідства було розпочате кримінальне провадження за фактом крадіжки коштів у розмірі 262000,00 грн. з банківського рахунку відкритого у позивача, за ч.1 ст. 185 КК України. Відповідач зазначив, що по двох зазначеним вище кримінальним провадженням ПП "ВРП" Вікос" визнано потерпілим та остаточне рішення слідчим Сахновщинського РВ (з обслуговування Сахновщинського та Кегичівського районів) ГУМВС України в Харківській області не прийнято. Тому відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

11.03.2011 р. Приватним підприємством "ВИРОБНИЧО-РЕМОНТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ВІКОС" (далі по тексту - відповідач) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі по тексту - заява).

Згідно заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі по тексту - умови), тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua. які разом із заявою складають між клієнтом і банком договір банківського обслуговування.

Відповідно до договору відповідачу було відкрито поточний рахунок № 26001060328483. Крім того, ПП "ВИРОБНИЧО-РЕМОНТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ВІКОС" було підключено до системи дистанційного обслуговування електронний банкінг "Приват24", для чого відповідачу було видано електронний ключ.

Відповідно до п. 1.14 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ.

Згідно п. 3.1.3. умов та правил надання банківських послуг, банк здійснює комплексне банківське обслуговування клієнта-суб'єкта господарювання з урахуванням його специфіки роботи і видів діяльності з наданням таких видів послуг: відкриття поточного рахунку, розрахунково-касове обслуговування відкритого рахунку, надання клієнту можливості дистанційного обслуговування відкритого рахунку та інше. За допомогою дистанційного управління рахунком банк здійснює розрахунково-касове обслуговування клієнта по усіх відкритих у нього рахунках на підставі розрахункових документів в електронному вигляді.

Згідно п. 3.4.2.2. умов та правил надання банківських послуг, за допомогою системи дистанційного обслуговування клієнт може здійснювати: 1. підготовку платежів (за Україну і міжнародних) і відсилання їх у банк; 2. підготовку заявок на купівлю/продаж безготівкової іноземної валюти та проведення конверсійних операцій і відсилання їх у банк (згідно Публічному договором); 3. формування банківських виписок по 1.рахунках клієнта з відтворенням печатки за допомогою технічних друкувальних приладів та факсимільним підписом; 4. отримання інформації з архіву платіжних документів клієнта; 5.отримання інформації про статус відправлених у банк електронних платіжних документів; 6. контроль проходження платежів; 7. заповнення даних довірених осіб під час видачі картки; 8. розподіл коштів по картах довірених осіб; 9. формування виписок по картрахунку та корпоративним картам довірених осіб; 10. отримання довідкової інформації. 11. відправку відомості на зарахування заробітної плати.

Сторони визнають юридичну силу платежів (виписок), сформованих через системи дистанційного обслуговування, і їх еквівалентність платежах (виписках), які здійснюються з використанням паперових носіїв.

ПП "ВИРОБНИЧО-РЕМОНТНЕ ПІДПРИЄМСТВО"ВІКОС" на поточний рахунок № 26001060328483 було встановлено кредитний ліміт (довідка про зміну розміру кредитного ліміту є в матеріалах справи, копії меморіальних ордерів додаються).

28.01.2013 року з рахунку 26001060328483 через систему Інтернет-банкінга Приват-24 із використанням електронного ключа Відповідача було здійснено платіж на суму 26200,00 грн.(копія платіжного доручення №47 додається) Платіж було здійснено за рахунок кредитного ліміту попередньо встановленого на зазначений рахунок.

Відповідно до п.п. 3.4.2.17.-3.4.2.19. умов, дистанційне розпорядження вважається переданим клієнтом і прийнятим банком до виконання, якщо клієнт для доступу до системи ввів правильне зна чення засобів ідентифікації; ввів код операції та всі параметри, які запитуються системою; підтвердив це розпорядження. Банк приймає до виконання електронні платежі, які пройшли без зауважень всі технологічні стадії обробки та розшифрування з використанням відкритих ключів електронно- цифрового підпису клієнта.

При цьому, згідно п. 14.12. ст. 14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" користувач зобов'язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Відповідно до п. 14.16. ст. 14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов'язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

28.01.2013 року платіжне доручення №47 відповідача про переказ 26200,00 грн. ФОП ОСОБА_6 було прийнято до виконання та виконано належним чином банком, що підтверджується випискою по рахунку № 26001060328483 за період з 11.03.111 р. по 26.03.14 р. Таким чином, відповідальність за вказану банківську операцію, відповідно до закону, покладається на користувача ПП "ВРП "ВІКОС". Крім того, відповідачем було допущено розголошення або втрату електронного ключа. Згідно п. 3.4.2.16. умов та правил надання банківських послуг, під час використання систем дистанційного обслуговування рахунку клієнт має дотримуватися всіх вимог, які встановлює банк, з питань безпеки обробки електронних розрахункових документів. Зокрема, не розголошувати пароль для входу в Приват24, використовувати для захисту комп'ютера надійні антивірусні програми (Аvast, АVG, АVIRA, ВіtDefender, ЕSЕТ Smart Sесиrіtу, F-Sесurе, G DАТА, Kaspersky Lab Internet Security, МсАfее, МасSсаn, Місrоsoft Security EssentialsNorton Snternet Security, TrendMicro, Маlwarebytes), не відповідати на підозрілі електронні листи, в яких просять надати особисту чи фінансову інформацію, не використовати ссилки, що надходять на електронну пошту.

Згідно п. 33.3. ст. 33 "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", платник зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну банку або іншій установі - учаснику платіжної системи, що його обслуговують, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і проведенням незаконних операцій з компонентами платіжних систем (платіжні інструменти, обладнання, програмне забезпечення тощо). При цьому банк або інша установа - учасник платіжної системи, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за проведення переказу.

Платіж від 28.01.2013 року на суму 26200,00 грн. було здійснено з використанням електронного відповідача Таким чином, всю відповідальність за платіж від 28.01.2013 року на суму 26200,00 грн. несе виключно відповідач, оскільки відповідач допустив втрату або розголошення електронного ключа користувача системи Інтернет-банкінгу Приват-24. В момент проведення операції Банк не був повідомлений про втрату відповідачем паролю користувача системи Інтернет-банкінгу Приват-24 і відповідно до п.п. 3.4.2.17. - 3.2.19. Умов банк був зобов'язаний прийняти до виконання та здійснити платіж, який було ди станційно надіслано клієнтом із правильним значенням засобів ідентифікації.

Крім того, звертаємо увагу суду, що кримінальне провадження № 12013220420000204, яке проводиться слідчим відділом Сахновщинського РВ ГУМВС України в Харківській області, і на яке посилається відповідач, проводиться за фактом крадіжки грошових коштів в сумі 26200,00 грн. невідомою особою з банківського рахунку ПП "ВРП" ВІКОС", чим завдано ПП "ВРП" ВІКОС" матеріальний збиток в розмірі 26200,00 грн. З витяга з кримінального провадження № 12013220420000204 вбачається, що зазначеним злочином збитки в розмірі 26200,00 грн. нанесено саме відповідачу, а не банку, тому наявність зобов"язань у відповідача по оплаті заборгованості згідно договору б/н від 11.03.2011 р. є очевидною.

Посилання відповідача у відзиві на позов на досудове кримінальне провадження не мають правового значення, оскільки, відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, лише вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені, тому неможливо передбачити до яких висновків прийде слідство чи суд загальної юрисдикції при розгляді кримінальної справи.

Враховуючи вищенаведене, відповідач не навів жодної достатньої та законної підстави в обгрунтування своєї позиції, тому вимоги банку є правомірними.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав та надав відповідачу кредитний ліміт в розмірі 30000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку відповідача відкритого у позивача. Відповідач користувався з 11.03.2011 р., проте прострочив виконання своїх грошових зобов'язань, у зв'язку із чим виникла заборгованість.

За розрахунком позивача загальна заборгованість відповідача перед позивачем за Договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку станом на 11.01.2014 р. складає: 39 638,23 грн, яка складається з: 28 592,13 грн. - заборгованість за кредитом; 8730,13 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2315,97 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності через неможливість виконання ним грошевого зобов'язання, та повинен у встановлений термін та на вимогу кредитора сплатити суму боргу.

Згідно до ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в частині стягнення: 39 638,23 грн, яка складається з: 28 592,13 грн. - заборгованість за кредитом; 8730,13 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2315,97 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача: пеню у розмірі 2 812,58 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 3.18.5.1. правил, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди (комісії) клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3., від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється в гривні. У разі якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Згідно п. 3.18.5.4. правил, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3., здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Відповідно до п. 3.18.5.7. правил, строки позовної давності на вимогу про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши нарахування пені суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 611, 625, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікос" (64501, Харківська область, Сахновщинський район, смт. Сахновщина, вул. Станіславського, буд. 10, код 34172132) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ: 14360570) заборгованості за договором №б/н від 11.03.2011 р. у розмірі 42450,81 грн. (28 592,13 грн. - заборгованість за кредитом; 8730,13 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 812,58 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 2315,97 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом) та судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.05.2014 р.

Суддя Ю.В. Светлічний