Постанова

від 29.05.2014 по справі 914/594/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2014 р. Справа № 914/594/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Бойко С.М.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агросмак" від 25.04.2014р. №35

на рішення господарського суду Львівської області від 15.04.2014р.

у справі № 914/594/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Булат", м.Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Агросмак", м.Львів

про стягнення 41250,00 грн. заборгованості за контрактом №02/11 від 26.01.2011р.

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агросмак", м.Львів

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Булат", м.Київ

про розірвання контракту №02/11 від 26.01.2011р. та стягнення 82500,00 грн. авансового платежу

за участю представників сторін:

- від позивача - Левківський О.П.,

- від відповідача - Дубас В.М., Джафаров А.Д.

Рішенням господарського суду Львівської області від 15.04.2014р. у справі №914/594/14 (суддя Кидисюк Р.А.) первісний позов задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТзОВ) «Агросмак» на користь ТзОВ «Булат» 41250,00 грн. заборгованості та 1827,00 грн. судового збору. У задоволенні зустрічного позову про розірвання контракту №02/11 від 26.01.2011р. та стягнення 82500,00 грн. авансового платежу відмовлено повністю.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами було укладено контракт № 02/11 від 26.01.2011р., який містить елементи договору підряду та договору поставки і за яким відповідач за первісним позовом порушив зобов'язання щодо оплати за виготовлене обладнання, у зв'язку з чим первісний позов підлягає задоволенню. Що стосується зустрічних позовних вимог, то ТзОВ «Агросмак» не подало доказів додержання ним порядку розірвання контракту та не довело належними та допустимими доказами істотності порушення ТзОВ «Булат» умов контракту.

Дане рішення оскаржив відповідач за первісним позовом, оскільки вважає, що при його прийнятті судом було порушено норми матеріального права, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову та задоволити зустрічний позов. У своїй апеляційній скарзі скаржник зазначив, що місцевий господарський суд не врахував того, що акт прийому-передачі обладнання сторонами не підписувався у зв'язку з істотними виробничими дефектами обладнання. Вважає, що судом неправомірно було застосовано до відносин між сторонами положення договору підряду; судом не враховано, що відповідно до п. 6.2 контракту повідомлення про усунення неполадок могло передаватись факсом, що й відповідачем було зроблено; суд не досліджував питання якості переданого обладнання (в т.ч. в розрізі ч. 4 ст. 853 та ч. 2 ст. 678 ЦК України).

Не погоджуючись із апеляційною скаргою, позивач за первісним позовом подав до суду відзив, в якому просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У відзиві він зазначив, що суд правильно застосував норми права, які регулюють спірні правовідносини, врахував усі докази та обставини справи і прийняв законне рішення як за первісним, так і за зустрічним позовом.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

26.01.2011р. між ТзОВ «Агросмак» (покупцем) і ТзОВ «Булат» (продавцем) було укладено контракт №02/11 (надалі - контракт, а.с. 8-9 ), відповідно до якого покупець замовив, а продавець зобов'язався виготовити та поставити на умовах EXW (м.Київ) перемотувальну машину «Дельта» згідно технічного завдання, яке є невід'ємною частиною контракту (надалі - обладнання) вартістю 82500,00 грн. (пункти 1.1, 3.1).

Відповідно до п.3.2 контракту, оплата проводиться в наступному порядку: покупець сплачує авансовий платіж у розмірі 50% суми контракту на закупку матеріалів та комплектуючих, наступні 50% сплачуються ним протягом 3 діб після підписання акту прийому-передачі готової продукції.

На виконання вказаних умов контракту, покупець сплатив продавцю 41250,00 грн. авансового платежу, що підтверджується копіями платіжних доручень №102 від 03.02.2011р. та №185 від 02.03.2011р. (а.с. 31 ).

13.05.2011р. представник покупця, який діяв на підставі довіреності №43 від 12.05.2011р., за видатковою накладною № БТ-0000006 отримав від продавця обладнання, передбачене контрактом (а.с. 10 ). Факт отримання обладнання, крім того, підтверджується товарно-транспортною накладною ААК№36 від 12.05.2011р. (а.с. 70 ) і не заперечується покупцем.

Подальша несплата ТзОВ «Агросмак» інших 50% вартості обладнання стала підставою для звернення ТзОВ «Булат» до суду з позовом про стягнення цієї заборгованості.

Неповну оплату за контрактом ТзОВ «Агросмак» пояснює виробничими недоліками та непридатністю перемотувальної машини «Дельта» до використання, яке підтверджується дефектним актом ТзОВ «Агросмак» від 16.05.2011р. (а.с. 36 ), а також відсутністю підписаного між сторонами акту приймання-передачі обладнання, необхідність складення якого передбачено п.3.2 та 4.1 контракту.

На думку ТзОВ «Агросмак» (як позивача за зустрічним позовом), невідповідність обладнання вимогам технічної документації та неможливість його подальшого використання є підставами для розірвання контракту та стягнення з ТзОВ «Булат» (відповідача за зустрічним позовом) 41250,00 грн. сплаченого авансу та 41250,00 грн. додаткової суми (відповідно до ст.ст. 611, 651, 571 ЦК України).

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваного рішення - відсутні, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Як вбачається зі змісту пунктів 1.1, 2.1 та 3.1 контракту, його предметом є виготовлення позивачем за первісним позовом обладнання з характеристиками, визначеними сторонами в специфікації та поставка цього обладнання відповідачу за первісним позовом на умовах EXW (м.Київ), у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в контракті елементів договору підряду та договору поставки.

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000р.), термін EXW «франко-завод» означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці.

Як зазначалось вище, 02.03.2011р. відповідач за первісним позовом повністю оплатив 50% вартості обладнання (авансовий платіж, передбачений п.3.2 контракту). З моменту перерахування авансового платежу почав перебіг 75-ти денний строк на виконання ТзОВ «Булат» робіт за контрактом (п.1.2).

В межах встановленого строку ТзОВ «Булат» передало, а ТзОВ «Агросмак» (згідно довіреності №43 від 12.05.2011р.) прийняло обумовлене договором обладнання (видаткова накладна від 13.05.2011р. №БТ-0000006).

Відповідно до пунктів 3.2, 4.1 контракту, протягом трьох діб після підписання акту прийому-передачі готової продукції, замовником проводиться остаточний розрахунок в розмірі 50 % вартості контракту.

Відповідно до пункту 4.1 контракту, акт приймання-передачі обладнання складається після закінчення робіт та випробовування обладнання на виробничих площах замовника. Відповідно до п.п. 7.1, 7.3 контракту, продавець гарантує безвідмовну роботу обладнання протягом 12 місяців . В разі виникнення технічних неполадок обладнання протягом 12 місяців покупець письмово, або факсом, повідомляє продавця. Це повідомлення є підставою для відрядження Продавцем фахівців для усунення неполадок.

Частиною 1 ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Агросмак» після приймання обладнання не зверталось до ТзОВ «Булат» з претензіями щодо відповідності переданого обладнання вимогам, визначеним сторонами в специфікації до договору, чи з претензіями щодо технічної справності чи якості поставленого обладнання. В матеріалах справи немає також доказів випробування обладнання на виробничих площах замовника.

Покликання скаржника на те, що він, ніби-то, у факсовому режимі повідомляв позивача за первісним позовом про виробничі дефекти обладнання не мають документального підтвердження, а отже, зважаючи на положення ст.32 та ч.1 ст.33 ГПК України, відхиляються судом через їх недоведеність.

Стосовно самого факту наявності виробничих дефектів в поставленого обладнання та про непридатність цього обладнання для користування то колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість таких тверджень відповідача за первісним позовом. Дефектний акт від 16.05.2011р., складений скаржником в односторонньому порядку, не береться судом до уваги, оскільки при його складенні не брав участі позивач за первісним позовом та виключно лише цим актом не може бути підтверджено наведені в ньому обставини (недопустимий доказ).

Твердження ж скаржника про те, що суд повинен був дослідити питання якості переданого обладнання жодним чином не узгоджуються з положеннями вищезгаданої ст.33 ГПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, та з якої випливає, що скаржник повинен був надати суду докази в підтвердження своєї позиції, які суд мав би дослідити і надати їм оцінку (чого ним не було зроблено). При цьому, якщо скаржник вбачав це за необхідне, він не був позбавлений права звернутись із відповідним клопотанням про призначення експертизи.

Таким чином, незважаючи на відсутність підписаного акту приймання-передачі обладнання, таке обладнання було передане однією стороною та прийняте іншою на підставі видаткової накладної і, оскільки в матеріалах справи відсутні докази недоліків чи дефектів цього обладнання, чи звернень сторін одна до одної з цього приводу, то в силу ст.853 ЦК України, замовник вважається таким, що прийняв виконані роботи.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. За ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені обставини справи, положення законодавства і договірні умови, колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду про стягнення з відповідача за первісним позовом 41250,00 грн. заборгованості за контрактом № 02/11 від 26.01.2011р.

Перевіривши правильність оскаржуваного рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, колегія суддів дійшла висновку про його законність в цій частині. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне при цьому зазначити, що заявляючи вимогу про задоволення зустрічного позову, ТзОВ «Агросмак» покликається на істотне порушення іншою стороною умов договору та наявність дефектів поставленого обладнання. Як вже зазначалось вище, вказані обставини документально необґрунтовані, а отже не можуть бути підставою для задоволення зустрічного позову.

Інші доводи скаржника відхиляються як документально необґрунтовані та такі, що не мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія, прийшла до висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення, як такого, що прийняте відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід покласти на скаржника.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 15.04.2014р. у справі №914/594/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агросмак" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складений 02.06.2014р.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Бойко С.М.

суддя Галушко Н.А.