Рішення

від 28.05.2014 по справі 760/5797/13-ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ 2-3212-14

(№ 760-5797-13-ц)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28. 05. 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Бобровника О. В.

при секретарі: Волковій В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 до Київського міського психоневрологічного диспансеру № 5, треті особи: Прокуратура Солом'янського району м. Києва, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Київського міського психоневрологічного диспансеру № 5, треті особи: Прокуратура Солом'янського району м. Києва, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 мотивувала свої вимоги наступним.

ОСОБА_1 є інвалідом другої групи з трудового каліцтва безстроково.

05. 11. 2007 року ОСОБА_1 було взято на консультативний нагляд у Київському міському психоневрологічному диспансері №5, вказані дії були здійснені на підставі «огляду на дому психіатром».

На чисельні прохання ОСОБА_1 видати їй довідку для супроводження своєї доньки ОСОБА_2, відповіді не було.

Зазначена довідка ОСОБА_1 була потрібна для супроводження своєї доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - інваліда першої групи з дитинства безстрокового, яка стоїть на обліку в КМПНД № 5 і з якою ОСОБА_1 проживає вдвох та яку вона сама доглядає з часу смерті її батька, по путівці на санаторно-курортне лікування в санаторій спинального профілю, але вказана довідка ОСОБА_1 видана не була, хоча раніше неодноразово видавалися.

ОСОБА_1 зазначає, що на обліку в КМПНД № 5 вона не перебувала. Натомість відповідачем була надана довідка ОСОБА_1, що вона також перебуває на обліку у психоневрологічному диспансері.

На її неодноразові звернення до відповідача надати можливість ознайомитися з документами хто, коли і з якої причини без її відома і без огляду психіатром поставив її психічно здорову жінку - матір, яка одна піклується за тяжко хворою донькою, але керівництвом диспансеру ОСОБА_1 було відмовлено.

ОСОБА_1 зазначає, що вона була вимушена послати відповідний запит рекомендованим листом 27 березня 2011 року, з метою надання їй належно завірені копії висновків лікарів-психіатрів, в яких відображено хто та на яких підставах поставив її на облік в КМПНД № 5 без її відома, та надати витяг з медичної картки з усіма записами лікарів щодо обліку та потрібності такого обліку.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 07. 12. 2011 року було зобов'язано КМПНД № 5 надати ОСОБА_1 відповідь за запит та належним чином завірену копію медичної картки.

Отримавши лист-відповідь на запит та завірену копію медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_1 було виявлено, що вказана довідка містить недостовірні відомості щодо стану її здоров'я, зокрема про розлад особистості та поведінки в результаті судинних захворювань головного мозку у 1985 році. Також ОСОБА_1 були виявлені порушення щодо ведення документів, а саме медичної картки, в зв'язку з чим, на її думку, вона була заведена з порушенням вимог чинного законодавства.

ОСОБА_1 зазначає, що поставлення її на консультативний нагляд в КМПНД № 5 є безпідставним та неправомірним.

Зазначає, що вказаними неправомірними діями КМПНД № 5, ОСОБА_1, яка є інвалідом праці безстроково та її донька ОСОБА_2, яка є інвалідом першої групи з дитинства були позбавлені права на санаторно-курортне лікування.

Також ОСОБА_1 була позбавлена виплати коштів за надані соціальні послуги доньці ОСОБА_2.

Окрім того, ОСОБА_1 не було зараховано робочий стаж.

Через неправомірні дії відповідача стан здоров'я позивачів значно погіршився, що на думку позивачів є підставою для відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_1 вважає також, що вказаними неправомірними діями відповідача, позивачам було завдано значну матеріальну шкоду, оскільки за цей час, згідно листа Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 04. 02. 2013 року, ОСОБА_1 мала б отримати в якості оплати за соціальні послуги 38 887 грн. 50 коп.

В зв'язку із зазначеним, ОСОБА_1 з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просила суд:

стягнути з КМПНД № 5 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 60790 грн. 50 коп.;

стягнути з КМПНД № 5 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 20 000 грн.;

стягнути з КМПНД № 5 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 20 000 грн.;

зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 час перебування на консультативному нагляді у КМПНД № 5.

ОСОБА_1 в судовому засіданні позовну заяву з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог підтримала в повному обсязі та просила суд про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог позивача заперечував в повному обсязі посилаючись на те, що у діях лікарів КМПНД № 5 не було жодного порушення чинного законодавства України, в зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення матеріальної та моральної шкоди безпідставні та задоволенню не підлягають, в зв'язку з чим представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Треті особи: Прокуратура Солом'янського району м. Києва та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в судове засідання своїх представників не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Заслухавши пояснення сторін присутніх в судовому засіданні, вивчивши та дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи з трудового каліцтва безстроково, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Вбачається, що 05. 11. 2007 року ОСОБА_1 було взято на консультативний нагляд у Київському міському психоневрологічному диспансері №5, вказані дії були здійснені на підставі «огляду на дому психіатром».

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 27. 11. 2012 року, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 25. 04. 2012 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким визнано дії КМПНД № 5 щодо постановлення ОСОБА_1 на консультативний нагляд з 5 листопада 2007 року незаконним та зобов'язано КМПНД № 5 виключити з консультативного обліку всі відомості про ОСОБА_1

ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом стверджувала, що неправомірні дії КМПНД № 5 щодо взяття її на консультативний нагляд призвели до позбавлення права на санаторно-курортне лікування, позбавлення виплати коштів за надані соціальні послуги доньці ОСОБА_2, не зарахування робочого стажу та погіршення здоров'я позивачів, в зв'язку з чим просила суд про задоволення позову, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позивач ОСОБА_1 стверджує, що була незаконно обстежена та незаконно поставлена на облік у Київському міському психоневрологічному диспансері № 5.

На неодноразові звернення до КМПНД №5 з вимогою про надання інформації про себе нібито отримала відмову.

Через такі дії адміністрації КМПНД №5 їй була завдана матеріальна та моральна шкода, яку вона просила суд стягнути з відповідача на свою користь.

Згідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про психіатричну допомогу" психіатричний огляд проводиться з метою з'ясування наявності чи відсутності в особи психіатричного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про психіатричну допомогу", психіатричний огляд проводиться лікарем-психіатром на прохання або за усвідомленою згодою особи.

Згідно ч.4 ст. 11 вказаного Закону, рішення про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника приймається лікарем-психіатром за заявою, яка містить відомості, що дають достатні підстави для такого огляду. Із заявою можуть звернутися родичі особи, яка підлягає психіатричному огляду, лікар, який має будь-яку медичну спеціальність, інші особи.

Встановлено, що ОСОБА_2 була оглянута у КМПНД №5 на письмове прохання її доньки ОСОБА_3, у зв'язку з її неадекватною поведінкою, після перенесеного інсульту.

Окрім того вбачається, що ОСОБА_1 була виписана з Дорожньої клінічної лікарні №2 і, згідно рекомендації у історії хвороби №6834 потребує нагляд психіатра по місцю проживання.

У даному випадку, ОСОБА_1 03.11.2007 року усвідомлено дозволила лікарю-психіатру себе оглянути, інакше неможливо було зробити висновок про її психічний стан та завести медичну картку за формою № 025/о.

На підтвердження цього не було жодної заяви від неї про примусовий огляд.

Вбачається, що в подальшому ОСОБА_1 добровільно з'являлася на огляди до КМПНД №5.

Згідно п.5.2 "Інструкції з організації диспансерного та консультативного нагляду осіб, які страждають на психічні розлади...", затвердженої наказом МОЗ України від 22.01.2007 року №20, група пацієнтів консультативного нагляду формується з осіб, щодо яких відбувся психіатричний огляд на підставах та в порядку, передбачених статтею 11 Закону, та які за своїм психічним станом не потребують безперервного систематичного спостереження за перебігом розладу лікарем-психіатром (іншими фахівцями психіатричного закладу) при наданні психіатричної допомоги.

Таким чином вбачається, що у діях лікарів КМПНД №5 відсутні порушення вимог чинного законодавства України.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 27. 11. 2012 року було зобов'язано КМПНД № 5 виключити з консультативного обліку всі відомості про ОСОБА_1, що і було виконано, згідно рішенню лікувально-консультативної комісії (ЛКК) КМПНД № 5, 14 грудня 2012 року.

В позовній заяві ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду, однак вимоги позивача є безпідставними, оскільки позивач не зазнала матеріальних збитків на суму у розмірі 60790 грн. 50 коп., тому що не втрачала вказаних коштів.

Згідно листа Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики КМДА від 04. 02. 2013 року №03/07-А90, наданого суду ОСОБА_1, кошти у сумі 38887,5 грн., в якості державної соціальної допомоги, були нараховані та виплачені, шляхом перерахування на поточний рахунок в АБ "Укргазбанк", ОСОБА_2, доньці ОСОБА_1, а тому ніякого відношення до збитків останньої не мають (а.с. 123).

Щодо моральних збитків ОСОБА_1 то, згідно рішення апеляційного суду м. Києва від 07.06.2012 року за позовом ОСОБА_1 до КМПНД №5 за тими-ж підставами було прийняте рішення про стягнення з відповідача на користь позивача моральну шкоду у сумі 500 грн. (а.с. 121-122).

Згідно п.5 ст.23 ЦК України моральна школа відшкодовується одноразово.

Таким чином, повторна вимога про відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 час перебування на консультативному нагляді у КМПНД № 5, суд також не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині з наведених вище підстав.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

Відповідно до ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на викладене, а також те, що позивачем ОСОБА_1 не було доведено обставин на які вона посилалась при зверненні до суду з даним позов, зокрема того, що відповідачем були вчинені дії, що порушили її права, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову повністю.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.. ст.. 11, 16, 23, 1166 ЦК України, ст.. 11 ЗУ "Про психіатричну допомогу", ст.. ст.. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: