Рішення

від 13.05.2014 по справі 921/237/14-г/9

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2014 р.Справа № 921/237/14-г/9 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловик", вул. Січових Стрільців, 42, м. Монастириська, Монастириського району, Тернопільської області, 48300

до відповідача: Приватного підприємства "Горинь-Тернопіль", вул. Тролейбусна, 11, м. Тернопіль, 46027

про: стягнення попередньої оплати по договору поставки № 05 від 31.05.2012 р. в розмірі 60 620,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Виннічек Іван Миколайович, довіреність від 27.12.2013 р.

від відповідача не з'явився

Представнику позивача в попередніх судових засіданнях роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 78, 81-1 ГПК України.

Сторони, в порядку ст.ст. 64, 77 ГПК України, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Судом в порядку ст. 81-1 ГПК України фіксація (звукозапис) судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

У судовому засіданні 13.05.2014 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суть справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепловик", вул. Січових Стрільців, 42, м. Монастириська, Монастириського району, Тернопільської області, 48300 (далі по тексту також - позивач або ТзОВ "Тепловик") звернулося до господарського суду з позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства "Горинь-Тернопіль", вул. Тролейбусна, 11, м. Тернопіль, 46027 (далі по тексту також - відповідач або ПП "Горинь-Тернопіль") про стягнення заборгованості в сумі 60 620 грн. 00 коп.

Позов обґрунтовується оглянутими в судовому засіданні оригіналами та належним чином завіреними копіями: Договору поставки № 05 від 31.05.2012 р.; Специфікацією № 1 від 31.05.2012 р. до Договору поставки № 5 від 31.05.2012 р.; Акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2012 р.; платіжного доручення № 5 від 22.06.2012 р.; платіжного доручення № 21 від 19.07.2012 р.; заявки № 1 на придбання товару від 16.07.2012 р.; накладної № 8 від 30.07.2012 р.; Акту прийому-передачі від 30.07.2012 р.; заявки № 2 на придбання товару від 12.10.2012 р.; накладної № 10 від 26.10.2012 р.; Акту прийому-передачі від 26.10.2012 р.; заявки № 3 на придбання товару від 12.10.2012 р., іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 20.03.2014 р. порушено провадження у справі та її розгляд вперше призначено на 15.04.2014 р. о 14 год. 20 хв.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, у зв'язку із необхідністю оцінки уже поданих та надання можливості сторонам подати додаткові докази, розгляд справи відкладався на 29.04.2014 р. на 14 год. 20 хв. та на 13.05.2014 р. на 14 год. 40 хв.

До початку розгляду справи по суті позивачем подано в порядку ст. 22 ГПК України заяву № 07/04/5 від 07.04.2014 р. (вх. № 7722 від 07.04.2014р.) про зміну позовних вимог, згідно якої позивач просить змінити прохальну частину позовної заяви та, відповідно, стягнути з відповідача суму попередньої оплати за договором № 05 від 31.05.2012 р. в розмірі 60 620,00 грн. До вказаної заяви долучено докази її надіслання з описом вкладення на адресу відповідача.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Із змісту п. 3.12 "Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК. Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Враховуючи зазначене, розглянувши та оцінивши подану позивачем заяву про зміну позовних вимог, суд вважає, що вона є такою, що подана в межах прав сторони, визначених ст. 22 ГПК України, заявлена до початку розгляду спору по суті та з дотриманням вимог ст. 54,57 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

Таким чином, суд розглядає справу, предметом позовних вимог у якій є: стягнення попередньої оплати по договору поставки № 05 від 31.05.2012 р. в розмірі 60 620,00 грн.

Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, письмових пояснень, заперечень, клопотань не надав, хоча про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку ст.ст.64,77 ГПК України, п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" та п.19 Інформаційного листа ВГСУ від 13.08.2008р. №01-8/482.

Разом з тим, в господарського суду відсутні докази вручення відповідачу процесуальних документів, а саме ухвал про порушення та відкладення розгляду справи. Одночасно, судова кореспонденція, якою надсилались ухвали повернута суду із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

При цьому копії ухвал про порушення та відкладення розгляду справи відповідачеві суд надсилав на адресу: 46020, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, буд. 11, яка зазначена і у відомостях про місцезнаходження відповідача юридичної особи - Приватного підприємства "Горинь-Тернопіль" у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №793683 від 26.03.2014р.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 06-10/651 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 930/14197 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 10-07/8 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Згадані повідомлення разом з належним чином зареєстрованими у господарському суді примірниками процесуальних документів, що повернуті підприємствами зв'язку, приєднуються судом до матеріалів відповідної справи (п.19 інформаційного листа ВГСУ від 13.08.2008р. №01-8/482).

Також, і згідно п.п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначене, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, процесуальні документи надсилалися судом за юридичною адресою відповідача, вказаною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №793683 від 26.03.2014р. та у позовній заяві, тому з урахуванням приписів ч. 1 ст. 64 ГПК України, п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", п.19 інформаційного листа ВГСУ від 13.08.2008р. №01-8/482, п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010р. "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" господарський суд вважає, що відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відтак, справа розглядається за наявними у ній документами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані та додатково представлені докази в сукупності, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд встановив наступне.

31 травня 2012 року між Приватним підприємством "Горинь-Тернопіль", як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепловик", як Покупцем укладено Договір поставки № 05 (далі по тексту також - Договір або Договір поставки) відповідно до п. 2.1. якого Постачальник зобов'язався виготовити та поставити і передати у власність Покупцю визначений Договором товар, - котли опалювальні, а Покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим Договором, її часткове співвідношення визначаються специфікацією, що є додатком № 1 до Договору (п. 2.2. Договору).

Пунктом 2.3. Договору визначено, що Замовлення формуються на підставі Специфікації, затвердженої сторонами, в якій наведено перелік товарів, що поставляються за Договором, їх ціна та яка складає невід'ємну частину Договору.

Згідно п. 3.1. Договору загальна ціна поставки становить 566 620,00 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору Покупець проводить попередню оплату товару у розмірі 100%.

Згідно п. 4.3. Договору платіжне зобов'язання вважається виконаним після списання коштів з банківського рахунку Покупця.

Розділом 5 Договору визначено строки та порядок поставки товару Постачальником. Так, згідно приписів п.п. 5.2.-5.4. Договору поставка товару здійснюється Постачальником на умовах EXW (Інкотермс 2000) - склад Постачальника: м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 6 згідно з попередніми письмовими заявками Покупця.

Постачальник поставляє Товар окремими партіями відповідно до заявок Покупця не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання заявки Покупця або в інший строк, визначений у заявці. У разі неможливості поставити товар, зазначений у заявці Постачальник зобов'язаний протягом 2-х робочих днів з моменту отримання заявки повідомити про це Покупця (п.п. 5.8., 5.9. Договору).

Пунктом 10.1. Договору встановлено термін дії договору до 30.04.2013р.

На виконання п. 2.2. Договору сторонами 31.05.2012р. підписано специфікацію № 1 до договору на поставку шести котлів опалювальних водогрійного типу КВТ "Горинь" на загальну суму 566 620,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема платіжних доручень № 5 від 22.06.2012р. та № 21 від 19.07.2012 р., на виконання пунктів 3.1., 4.1. Договору поставки позивач перерахував відповідачу 566 620,00 грн., за твердопаливні котли.

На виконання заявок Покупця на придбання товару № 1 від 16.07.2012 р., № 2 від 12.10.2012 р. та згідно накладних № 8 від 30.07.2012 р., № 10 від 26.10.2012 р. і це підтверджено підписаними сторонами актами прийому-передачі від 30.07.2012 р. та від 26.10.2012 р. відповідачем передано позивачу згідно договору поставки № 05 від 31.05.2012 р. товар на загальну суму 506 000,00 грн.

Також, позивачем 12.10.2012 р. направлено відповідачу заявку № 3 на придбання товару (котел опалювальний водогрійний типу КВТ "Горинь" теплопродуктивністю 400 кВт) на загальну суму 60 620,00 грн. Відповідач заявку № 3 від позивача отримав 12.10.2012р., що підтверджується підписом та відтиском печатки відповідача на вказаній заявці.

У зазначені заявці № 3 від 12.10.2012р. визначено строк поставки товару до 26.10.2012р.

Згідно п.п. 5.8., 5.9. Договору Постачальник поставляє Товар окремими партіями відповідно до заявок Покупця не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання заявки Покупця або в інший строк, визначений у заявці . У разі неможливості поставити товар, зазначений у заявці Постачальник зобов'язаний протягом 2-х робочих днів з моменту отримання заявки повідомити про це Покупця.

Проте, як стверджує позивач та зазначене вбачається із з матеріалів справи, відповідач своїх зобов'язань по договору поставки № 05 від 31.05.2012 р. перед позивачем щодо поставки товару (котел опалювальний водогрійний типу КВТ "Горинь" теплопродуктивністю 400 кВт) на виконання заявки позивача № 3 від 12.10.2012 р. не виконав. Даний факт підтверджується також підписаним обома сторонами Актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2012 р.

Пунктом 10.1. Договору встановлено термін дії договору до 31.04.2013р. Враховуючи закінчення дії договору та сплив строку поставки котлів, визначеного у заявці №3 від 12.10.2012р., позивач звернувся до господарського суду з вимогою повернути суму попередньої оплати за недопоставлені котли у розмірі 60 620,00 грн.

Також, в ході розгляду справи, згідно листа-повідомлення №30/04/1 від 30.04.2014р. Покупець просив Постачальника у зв'язку з закінченням терміну поставки та терміну дії Договору поставки №05 від 31.05.2012р., а також втратою Товариством інтересу в отриманні товару за Договором на даний час, повернути попередню оплату за договором у розмірі 60 620,00 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

В силу вимог ст. 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами зобов'язання.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений договір підлягав виконанню належним чином і в установлений строк відповідно до положень ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, за яким в силу положень ч. 1 ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ст. 693 ЦК України передбачено, у разі якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивачем на виконання договору перераховано грошові кошти в сумі 566 620,00 грн., що вбачається із платіжних доручень № 5 від 22.06.2012 р. та № 21 від 19.07.2012 р. в якості попередньої оплати.

Предметом спору у даній справі є стягнення попередньої оплати по договору а саме вимога позивача до відповідача щодо виконання відповідачем свого обов'язку по поверненню отриманої ним попередньої оплати як плати за непоставлений ним позивачу товар.

При цьому, підставою для сплати позивачем попередньої оплати є факт укладення вищевказаного Договору поставки, який встановлює відповідне зобов'язання позивача. Грошові кошти позивачем перераховано в якості оплати за товар, який відповідач зобов'язаний був поставити позивачу згідно з даним Договором. Таким чином, правовідносини сторін регулюються нормами зобов'язального права, які застосовуються до окремих видів угод. Відтак, набуття однією із сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання у даному випадку, на думку суду, не є безпідставним.

Статтею 670 ЦК України визначено правові наслідки порушення умов договору щодо кількості товару, а саме: якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 ЦК України).

Спеціальними щодо договорів поставки та купівлі-продажу нормами ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, визначене цією нормою право покупця є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.

Такої ж правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України, зокрема, у своїх: Постанові від 23 січня 2012 року у справі № 26/178 та Постанові від 25.03.2014р. у справі № 921/393/13-г/10 (залишаючи рішення місцевого суду від 14.06.2013р. у справі № 921/393/13-г/10 без змін).

Позивач 30.04.2014 р. надіслав відповідачу листа-повідомлення №30/04/1 від 30.04.2014р згідно якого Покупець просив Постачальника у зв'язку з закінченням терміну поставки та терміну дії Договору поставки №05 від 31.05.2012р., втратою позивачем як Покупцем інтересу в отриманні товару за Договором на даний час, повернути попередню оплату за Договором у розмірі 60 620,00 грн.

Вказане повідомлення відповідачем залишено без задоволення.

При цьому, доказів повернення отриманих в якості передоплати грошових коштів, як і належного виконання умов Договору в частині здійснення поставки товару відповідачем суду не подано. Наявність заборгованості по недопоставленому товару відповідачем не заперечено. А сторонами підтверджено суму боргу шляхом підписання акту звірки взаєморозрахунків.

Із змісту п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 4-3, 32, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

З урахуванням вищенаведених норм закону та зважаючи, що відповідач в порушення договірних зобов'язань не повернув отримані кошти в сумі 60 620,00 грн. як попередню оплату за Договром, як і не здійснив поставки товару на вказану суму згідно умов Договору, і це не заперечено відповідачем у справі, Договір поставки № 05 від 31.05.2012р. припинив свою дію 30.04.2013 року, у зв'язку з чим вимоги позивача про повернення попередньої оплати по договору поставки № 05 від 31 травня 2012 року в розмірі 60 620,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та правомірними і підлягають до задоволення.

Згідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 1, 4, Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011р., судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати 1827 грн. та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат - 73080 грн. (станом на 2014р.)

А тому, керуючись приписами ст. 49 ГПК України, враховуючи задоволення позову, суд, судовий збір у сумі 1 827,00 грн. покладає на відповідача у справі та вказана сума підлягає стягненню з відповідача у користь позивача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 4 3 , 32-33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Горинь-Тернопіль", вул. Тролейбусна, 11, м. Тернопіль, 46027 (ідент. код 34226910) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловик", вул. Січових Стрільців, 42, м. Монастириська, Монастириського району, Тернопільської області, 48300 (ідент. код 37382608) - 60 620 (шістдесять тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп. суми попередньої оплати по Договору поставки № 05 від 31 травня 2012 року та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 19.05.2014 р.

Суддя В.Л. Гевко