Ухвала

від 23.01.2007 по справі 9/6пд-ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/6пд-ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

 У Х В А Л А

Іменем України  

23.01.2007 року                                                Справа № 9/6пд-ад

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                                                  Лазненко Л.Л.

суддів                                                            Бородіної Л.І.

                                                                      Іноземцевої Л.В.

секретар

судового засідання                                 Чернікова Я.В.

за участю представників сторін:

від позивача:                                        Зіньков Д.О., головний державний                               податковий інспектор юридичного                               відділу,

                                                                      довіреність № 2/9/10 від 10.01.2007;

від 1-го відповідача:                               Рябоконь О.В., представник по                                         довіреності,

                                                                      довіреність № 01 від 04.01.2007;

                                                                      Готін О.М., начальник юридичного                               відділу,

                                                                      довіреність № 03 від 04.1.2007;

від 2-го відповідача:                              повноважний та компетентний                                         представник не прибув;

розглянув у відкритому

судовому засіданні матеріали

апеляційної скарги                              Державної податкової інспекції у                                         Артемівському районі у м.Луганську,                               м.Луганськ

на постанову          

господарського суду                                 Луганської області

від                                                             08.11.2006

у справі                                                   № 9/6пд-ад

                                                                      (головуючий суддя - Ворожцов А.Г., судді                     - Пономаренко Є.Ю., Василенко Т.А.)

за позовом                                                    Державної податкової інспекції у                                         Артемівському районі у м.Луганську,                               м.Луганськ

до 1-го відповідача                               Закритого акціонерного товариства                               "Сириус і К", м.Луганськ, с.Ювілейне

до 2-го відповідача                              Приватного підприємства "Верона плюс",                     м.Луганськ, с.Ювілейне

про                                                             визнання недійсним договору

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Артемівському районі у м.Луганську звернулась до господарського суду Луганської області з позовом про визнання недійсним договору, укладеного між Закритим акціонерним товариством "Сириус і К" та Приватним підприємством "Верона плюс" на підставі ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, як такого, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, та застосування до сторін правових наслідків, передбачених ч.1 ст.208 Господарського кодексу України, а саме стягнути з Приватного підприємства "Верона плюс" на користь Закритого акціонерного товариства "Сириус і К" суму перерахованих коштів в розмірі 596502 грн. 32 коп., а з Закритого акціонерного товариства "Сириус і К" на користь держави вартість виконаних робіт (послуг) в сумі 596502 грн. 32 коп.

Постановою господарського суду Луганської області від 08.11.2006 по справі № 9/6пд-ад (головуючий суддя - Ворожцов А.Г., судді - Пономаренко Є.Ю., Василенко Т.А.) у задоволенні позову повністю відмовлено з мотивів, що укладений між відповідачами договір № 25/06 від 01.04.2004 не може бути визнаним таким, що суперечить інтересам держави і суспільства за недоведеністю позивачем у справі цих обставин, а наявність рішення суду апеляційної інстанції про визнання недійсними установчих документів сторони по договору не може бути таким підтвердженням, оскільки предметом дослідження суду при розгляді такого спору було, зокрема, питання стосовно відповідності чинному законодавству статутних документів, а не щодо визначення наявності протиправного умислу при укладенні договору.

Позивач у справі не погодився з висновком суду першої інстанції, з того звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з заявою                    № 17615/9/10 від 09.11.2006 про апеляційне оскарження, а потім з апеляційною скаргою № 17657/9/10 від 21.11.2006 з проханням скасувати постанову господарського суду Луганської області від 08.11.2006 по справі № 9/6пд-ад повністю і прийняти нову постанову, якою задовольнити позов Державної податкової інспекції у Артемівському районі у м.Луганську про визнання договору № 25/06 від 01.04.2004 недійсним.

За доводами апеляційної скарги місцевим господарським судом порушені норми матеріального та процесуального права, не прийнято до уваги Ухвалу Луганского апеляційного господарського суду від 23.01.2006 по справі                № 12/441пн про визнання недійсними з моменту державної реєстрації Приватного підприємства "Верона плюс", м.Луганськ, с.Ювілейне, а також зафіксований актом від 16.12.2003 факт незнаходження цього підприємства за юридичною адресою, вказаною ним у статутних документах, наявність у цього підприємства податкового боргу з податку на додану вартість, що свідчить, на думку заявника апеляційної скарги, про ухилення платника податків від сплати податків і ухилення "приховування" від оподаткування прибутків та доходів.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 23.11.2006 по справі № 9/6пд-ад, відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Артемівському районі у м.Луганську від 21.11.2006 на постанову господарського суду Луганської області від 08.11.2006 у справі № 9/6пд-ад, призначена судова колегія у складі: Лазненко Л.Л. - суддя –головуючий колегією,  Іноземцева Л.В. –суддя, Якушенко Р.Є. –суддя.

Ухвалою судової колегії від 27.11.2006 відкрито апеляційне провадження по справі № 9/6пд-ад  та розпочата підготовка справи до апеляційного розгляду.

Перший відповідач надав відзив на апеляційну скаргу № 270 від 07.12.2006, яким вважає, що зазначена постанова прийнята з дотриманням норм процесуального та матеріального права, а апеляційна скарга і викладені в ній вимоги не підлягають задоволенню.

Ухвалою судової колегії Луганського апеляційного господарського суду від 07.12.2006 закінчена підготовка справи № 9/6пд-ад до апеляційного розгляду  та скарга призначена до розгляду на 09.01.2007.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 05.01.2007 по справі № 9/6пд-ад, відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України” та ст.ст.24, 26 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з хворобою судді Якушенко Р.Є. здійснено заміну: виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги у справі № 9/6пд-ад суддю Якушенко Р.Є. та введено до складу колегії суддів суддю Бородіну Л.І.

Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 09.01.2007 розгляд апеляційної скарги відкладався з метою надання сторонам у справі достатньо часу для доведення обставин в обґрунтування своїх доводів.

23.01.2007 другий відповідач у справі, який сповіщений апеляційною інстанцією належним чином про час, день і місце розгляду апеляційної скарги, вдруге не забезпечив участь свого представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, не скористався своїм правом подачі заперечення на апеляційну скаргу.

З урахуванням думки учасників судового процесу, судова колегія визначила, що вищеназвані обставини не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги та перегляду постанови місцевого господарського суду.

Обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає оскаржену постанову по справі прийнятою правомірно, з того відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги по справі з наступних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, які повно, об'єктивно, всебічно досліджені судом першої інстанції:

- між відповідачами по справі 1 квітня 2004 року укладений договір           № 25/06 про надання послуг з представництва інтересів та веденню переговорів з метою укладання договірних відносин з потенційними контрагентами та вивченню ринку паливно-мастильних матеріалів (а.с.22);

- другий відповідач у справі по договору є "Виконавцем", а перший відповідач - "Замовником", які зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності та платниками податків на додану вартість.

Продовж дії названий договір в судовому порядку не був визнаним неукладеним або недійсним.

Фактично договір від 01.04.2004 № 25/06 на час заявлення 14.04.2006 позивачем у справі спору по даній справі, виконаний, що підтверджено суду документально актами приймання виконаних робіт (а.с.25-27), маркетинговими висновками (а.с.28-29).

Акти приймання виконаних робіт, складені Приватним підприємством "Верона плюс" (Виконавець) та Закритим акціонерним товариством "Сириус і К" (Замовник) на виконання укладеного між ними договору № 25/06 від 01.04.2004 року.

З такого, робота по згаданому договору виконана Виконавцем у повному обсязі, а Замовником прийнята та проведені розрахунки за виконану роботу по договору.

Судом першої інстанції були з'ясовані ці питання, оглянуті податкові декларації з податку на додану вартість, складені Приватним підприємством "Верона плюс" та подані до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську 04.11.2004,  що прийнято до уваги апеляційною інстанцією.

Колегія суду погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно ухвали Луганського апеляційного господарського суду від 23.01.2006 по справі № 12/441пн (а.с.14) та керується у тому числі практикою Верховного Суду України (постанова від 14.02.2006) за результатами розгляду в касаційному порядку скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "В.Э.В." про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 21 липня 2005 року, 14 лютого 2006 року стосовно того, що наявність умислу підприємства на укладення угоди з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства не може бути підтверджена лише рішенням районного суду про визнання установчих документів цієї сторони по договору недійсними, оскільки предметом дослідження у такій справі є, зокрема, відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу при укладенні угоди, що мала місце під час підприємницької діяльності суб'єкта.

Ухвала апеляційної інстанції не звільняла позивача від доведення обставин наявності умислу підприємства на укладення договору, що суперечить інтересам держави та суспільства, що державною податковою службою у Артемівському районі у м.Луганську не було здійснено.

Понад з цим, на час видачі податкових накладних обидві сторони по договору значилися зареєстрованими як платники податку на додану вартість.

Позивачем не спростовано, що відповідачами по справі подавалися до Державної податкової інспекції декларації з податку на додану вартість, а також не подані докази того, що притягнуті до кримінальної відповідальності посадові особи підприємства другого відповідача по справі.

Судом першої інстанції правильно зроблено посилання на те, що скасування державної реєстрації суб'єкта підприємництва є підставою для виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а вважається юридична особа припиненою - з дати внесення до Єдиного державного реєстру такого запису, тобто коли зроблений запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (ч.2 ст.33 Закону України від 15.06.2003 № 755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ч.7 ст.59 Господарського кодексу України).

Державною податковою інспекцією у Артемівському районі у м.Луганську перевірявся стан дотримання вимог податкового та валютного законодавства першим відповідачем у справі за період з 01.10.2003 по 31.03.2005 і актом перевірки від 19.07.2005 не встановлено та не визначено порушень Закритим акціонерним товариством "Сириус і К", м.Луганськ, с.Ювілейне податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість.

Позивачем не надано суду нормативне обґрунтування того, що контрагент по оспореному договору зобов'язаний здійснювати перевірку законності державної реєстрації другої сторони по договору, а також стосовно питання звітування останнім перед державним податковим органом або можливості обізнаності того, що у подальшому - не тільки після укладення, а й його повного виконання буде існувати подія щодо визнання недійсними статутних документів і можливих наслідків з цього.

Позивачем не доведено суду, що першому відповідачу по справі було відомо про наявність будь-яких порушень з боку другого відповідача під час здійснення його засновником державної реєстрації, а також, що спірна угода укладена з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства.

Окрім цього угода по справі про виконання послуг не є такою, що суперечить інтересам держави і суспільства, не виключена законом із цивільного обігу та не існує ніяких законодавчих обмежень стосовно її предмету.

Судова колегія вважає недоведеним позивачем у справі того, що укладення та й виконання предмету спору по справі спрямовані на цілі, завідомо суперечним інтересам держави та суспільства, у тому числі - ухилення другого відповідача від сплати податків.

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивачем не доведені обставини щодо цього, незважаючи на неодноразові запитання суду, а посилання на те, що другий відповідач у справі є фіктивним підприємством та мав умисел ухилення від сплати податків не є таким доказом і обґрунтуванням, а документальне підтвердження щодо цього позивачем суду не надано.

За смисловим поняттям "умисел" –це заздалегідь обміркований намір, зазвичай недозволений.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, яку укладали, і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Про наявність умислу від ухилення від сплати податків, на чому наполягав позивач у справі, можуть свідчити, наприклад, відсутність податків обліку чи ведення його з порушенням установленого порядку, перекручування в обліковій або звітній документації, неоприбутковування готівкових коштів, одержаних за виконання робіт чи надання послуг, ведення подвійного (офіційного або неофіційного) обліку, використання банківських рахунків, про які не повідомлено органи державної податкової служби, завищення фактичних затрат, що включаються до собівартості реалізованої продукції тощо.

Ніякого документального підтвердження в обґрунтування позовної вимоги позивачем суду не надано, тобто не доведені обставини, щодо підтвердження своїх доводів за позовом і апеляційною скаргою по справі.

Сам факт несплати в установлений строк податків, не можна вважати умисним ухиленням від їх сплати, тобто наявністю наміру їх несплати.

Невчасна сплата податків і ухилення від їх сплати - не є тотожними поняттями, які необхідно розмежувати та звертати увагу, що законодавцем визначено, що за несплату з якої причини податків встановлена окрема відповідальність (ніж за ухилення від сплати) за порушення податкового законодавства та є фінансовим правопорушенням, а за умисне ухилення від їх сплати встановлена кримінальна відповідальність, згідно ст.212 Кримінального кодексу України за змістом якої відповідальність за ухилення від сплати податків (зборів, інших платежів, що входять в систему оподаткування, введені в установленому порядку і зараховуються до бюджетів чи державних цільових фондів), настає лише в разі, коли це діяння вчинено умисно, що треба бути доказаним, у тому числі встановлено, що дійсно був намір такого умисного ухилення.

Постановою від 24.05.2006 старшого слідчого слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації в Луганській області Фроловим Д.А. про припинення кримінальної справи № 37-05-9158, яка порушена по ознакам злочину, передбаченого ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України, зазначено, що під час досудового слідства зібраними по кримінальній справі доказами факт заподіяння діями Закритого акціонерного товариства "Сириус і К" державі матеріального збитку у вигляді фактичного ненадходження до бюджету чи державного цільового фонду грошових коштів не встановлений, а також не встановлено наявність умислу на ухилення від сплати податків, що вказує на відсутність складу злочину, передбаченого ст.212 Кримінального кодексу України.

На час розгляду апеляційної скарги позивачем не обґрунтовано суду щодо наявності умислу в діях Закритого акціонерного товариства "Сириус і К", а викладене суб'єктивне ствердження щодо цього не є таким доказом і підставою для задоволення апеляційної скарги.

З оглядом на вищевикладене, судова колегія вважає доводи заявника апеляційної скарги по справі безпідставними, такими, що не знайшли свого підтвердження в засіданнях по справі судів першої та другої інстанцій.

Таким чином, судова колегія визначає, що сама по собі оспорена по справі угода не є такою, що суперечить інтересам держави та суспільства, не було законодавчих обмежень стосовно її предмету, з таких обставин місцевим господарським судом оскаржена постанова прийнята обґрунтовано, з законних підстав.

Питання щодо судових витрат не вирішується оскільки заявником апеляційної скарги не сплачувався судовий збір при наявності пільг, обумовлених Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993.

У судовому засіданні 23.01.2007 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254, п.6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Артемівському районі у м.Луганську № 17657/9/10 від 21.11.2006 на постанову господарського суду Луганської області від 08.11.2006 у справі № 9/6пд-ад залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Луганської області від 08.11.2006 у справі  № 9/6пд-ад (головуючий суддя Ворожцов А.Г., судді - Пономаренко Є.Ю., Василенко Т.А.) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                            Л.Л.Лазненко

Суддя                                                                                Л.І.Бородіна

Суддя                                                                              Л.В.Іноземцева