10/15пд-ад
ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
У Х В А Л А
Іменем України
16.01.2007 року Справа № 10/15пд-ад
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Лазненко Л.Л.
суддів Бородіної Л.І.
Іноземцевої Л.В.
секретар
судового засідання Чернікова Я.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Ракітін О.В., старший державний податковий інспектор,
довіреність № 01-10-11 від 04.01.2007;
від 1-го відповідача: Бродська Є.О., представник по довіреності,
довіреність № 1/07 від 15.01.2007;
від 2-го відповідача: повноважний та компетентний представник не прибув;
розглянув у відкритому
судовому засіданні матеріали
апеляційної скарги Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції, м.Рубіжне Луганської області
на постанову
господарського суду Луганської області
від 06.11.2006
у справі № 10/15пд-ад (суддя Мінська Т.М.)
за позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції, м.Рубіжне Луганської області
до 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-Плюс", м.Рубіжне Луганської області
до 2-го відповідача Приватного підприємства "Софінком", м.Луганськ
про визнання угоди недійсною
В С Т А Н О В И В:
Рубіжанська об'єднана державна податкова інспекція, м.Рубіжне Луганської області звернулась до господарського суду Луганської області з позовом про визнання договору № 01/04 від 01.04.2005, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс-Плюс" та Приватним підприємством "Софінком", недійсним на підставі його укладення відповідачем з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, у відповідності до вимог ст.207 Господарського кодексу України із застосуванням наслідків, передбачених ч.1 ст.208 Господарського кодексу України та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-Плюс" на користь держави вартості отриманого ним по договору № 01/04 від 01.04.2005 у загальній сумі 708083 грн. 82 коп., в свою чергу стягнути з Приватного підприємства "Софінком" на користь " Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-Плюс" 708083 грн. 82 коп.
Постановою господарського суду Луганської області від 06.11.2006 по справі № 10/15пд-ад (суддя Мінська Т.М.) у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-Плюс" відмовлено повністю, з мотивів, що укладений між відповідачами договір № 01/04 від 01.04.2005 не може бути визнаним таким, що суперечить інтересам держави і суспільства за недоведеністю позивачем у справі цих обставин, а наявність рішення суду про визнання установчих документів однієї із сторін договору недійсними та скасування її державної реєстрації не підтверджує наявність у останньої мети, завідомо суперечної інтересам держави та суспільства при укладенні спірного договору, оскільки предметом розгляду справи у районному суді була відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного наміру при здійсненні правочину, який мав місце в ході господарської діяльності однієї із сторін договору.
Провадження по справі відносно Приватного підприємства "Софінком", м.Луганськ закрито, враховуючи його ліквідацію.
Позивач у справі не погодився з висновком суду першої інстанції, з того звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з заявою № 7470-10-14 від 15.11.2006 про апеляційне оскарження, а потім з апеляційною скаргою № 7852-10-14 від 29.11.2006 з проханням скасувати постанову господарського суду Луганської області від 06.11.2006 по справі № 10/15пд-ад.
За доводами апеляційної скарги місцевим господарським судом порушені норми матеріального права: ст.ст.207, 208 Господарського кодексу України, не прийнято до уваги постанову господарського суду Луганської області від 07.12.2005 по справі № 10/590ад, якого були визнані недійсними установчі документи з причини державної реєстрації Приватного підприємства "Софінком" на підставну особу, а також було встановлено, що Приватне підприємство "Софінком" за юридичною адресою не знаходиться, його засновник Дроздов Д.Л., створюючи підприємство, не мав і мети та можливості займатися господарською діяльністю, керівництвом підприємства не займався, ніяких угод від імені підприємства не укладав, документів у якості керівника підприємства не підписував та нікого на це не уповноважував. Усі документи та печатка підприємства в порушення діючого законодавства передав невідомій особі, яка, не маючи ніяких законних підстав, здійснювала господарську діяльність від ім'я підприємства, в результаті чого були порушені відповідні норми Цивільного кодексу України, що свідчить, на думку заявника апеляційної скарги, про ухилення платника податків від сплати податків і ухилення "приховування" від оподаткування прибутків та доходів.
Обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає оскаржену постанову по справі прийнятою правомірно, з того відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги по справі з наступних обставин.
Як вбачається з матеріалів справи, які повно, об'єктивно, всебічно досліджені судом першої інстанції:
- між відповідачами по справі 1 квітня 2005 року укладений договір купівлі-продажу № 01/04, згідно якого "Продавець" зобов'язується продати, а "Покупець" прийняти і оплатити металоконструкції згідно специфікацій (а.с.39);
- перший відповідач у справі по договору є "Покупцем", а другий відповідач - "Продавцем", які зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності та платниками податків на додану вартість.
Продовж дії названий договір в судовому порядку не був визнаним неукладеним або недійсним.
Фактично договір від 01.04.2005 № 01/04 на час заявлення 06.09.2006 позивачем у справі спору по даній справі, виконаний, Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекс-Плюс" сплатило Приватному підприємству "Софінком" 563955 грн. 42 коп. грошовими коштами на рахунок. Решта розрахунків за спірним договором в грошовій формі не здійснювалась. Перший відповідач зазначив, що розрахунок в сумі 144128 грн. 40 коп. здійснений шляхом поставки товару від Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-Плюс" Приватному підприємству "Софінком" і проведений взаємозалік.
Перший відповідач заперечує проти посилання позивача на постанову господарського суду Луганської області від 07.12.2005 по справі № 10/590ад, як на доказ та вважає, що позивач не навів ніяких доводів щодо умислу другого відповідача на ухилення від оподаткування від спірної угоди.
Колегія суду погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно постанови господарського суду Луганської області від 07.12.2005 по справі № 10/590ад (а.с.7) та керується у тому числі практикою Верховного Суду України (постанова від 14.02.2006) за результатами розгляду в касаційному порядку скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "В.Э.В." про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 21 липня 2005 року, 14 лютого 2006 року стосовно того, що наявність умислу підприємства на укладення угоди з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства не може бути підтверджена лише рішенням районного суду про визнання установчих документів цієї сторони по договору недійсними, оскільки предметом дослідження у такій справі є, зокрема, відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу при укладенні угоди, що мала місце під час підприємницької діяльності суб'єкта.
Постанова господарського суду Луганської області не звільняла позивача від доведення обставин наявності умислу підприємства на укладення договору, що суперечить інтересам держави та суспільства, що Рубіжанською об'єднаною державною податковою інспекцією не було здійснено.
Пункт 11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" однією із функцій Державних податкових інспекцій зазначає подання до судів і господарських судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами. Відповідно до ч.1 ст.207 Цивільного кодексу України, необхідними умовами визнання угод недійсними на підставі вищевикладеної статті є укладання угоди з метою, за відомо суперечною інтересам держави та суспільства та наявності умислу хоча б у однієї з сторін угоди.
В п.11 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 № 02-5/ІІІ із змінами і доповненнями внесеними Роз'ясненням Президії Вищого господарського суду України від 26.04.2002 № 04-5/491 вказано, що до угод, які мають метою порушення інтересів держави відносяться і угоди, спрямовані на ухилення від оподаткування.
Позивачем не подані докази того, що порушена кримінальна справа по факту, за підставою якого оспорюється угода за позовом у справі (укладення угоди з умислом, який суперечить інтересам держави та суспільства) або притягнення до кримінальної відповідальності з цього посадових осіб підприємства другого відповідача по справі.
Судом першої інстанції правильно зроблено посилання на те, що скасування державної реєстрації суб'єкта підприємництва є підставою для виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а вважається юридична особа припиненою - з дати внесення до Єдиного державного реєстру такого запису, тобто зроблений запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (ч.2 ст.33 Закону України від 15.06.2003 № 755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ч.7 ст.59 Господарського кодексу України).
Позивачем не надано суду нормативне обґрунтування того, що контрагент по оспореному договору зобов'язаний здійснювати перевірку законності державної реєстрації другої сторони по договору, а також стосовно питання звітування останнім перед державним податковим органом і також можливості обізнаності того, що у подальшому - не тільки після укладення, а й його повного виконання буде існувати подія щодо визнання недійсними статутних документів і можливих наслідків з цього.
Позивачем не доведено суду, що першому відповідачу по справі було відомо про наявність будь-яких порушень з боку другого відповідача під час здійснення його засновником державної реєстрації, а також, що спірна угода укладена з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства.
Окрім цього договір купівлі-продажу по справі не є таким, що суперечить інтересам держави і суспільства, не виключений законом із цивільного обігу та не було ніяких законодавчих обмежень стосовно його предмету.
Судова колегія вважає недоведеним позивачем у справі того, що укладення та й виконання предмету спору по справі спрямовані на цілі, завідомо суперечним інтересам держави та суспільства, у тому числі - ухилення другого відповідача від сплати податків.
Судова колегія другої інстанції погоджується з висновком господарського суду Луганської області стосовно того, що визнання недійсним запису про державну реєстрацію Приватного підприємства "Софінком", само по собі не тягне за собою недійсність зобов'язань, що виникли з угод, укладених цією юридичною особою. Умисел на укладення угоди, що суперечить інтересам держави і суспільства може бути встановлений сукупністю обставин, що свідчать про наявність такого умислу.
Згідно податкових декларацій обсяг операцій і податку на додану вартість більше ніж за оспорюваною угодою. Штрафні санкції до підприємства не застосовувались. Зробити висновок, що податкові зобов'язання за оспорюваною угодою не відображені, немає підстав.
З оглядом на вищевикладене, судова колегія вважає доводи заявника апеляційної скарги по справі безпідставними, такими, що не знайшли свого підтвердження в засіданнях по справі судів першої та другої інстанцій.
Таким чином, судова колегія визначає, що сам по собі оспорений по справі договір не можна вважати таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, не було законодавчих обмежень стосовно його предмету, з таких обставин місцевим господарським судом оскаржена постанова прийнята обґрунтовано та правомірно.
Питання щодо судових витрат не вирішується оскільки заявником апеляційної скарги не сплачувався судовий збір при наявності пільг, обумовлених Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993.
У судовому засіданні 16.01.2007 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, п.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254, п.6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
У Х В А Л И В:
1. Апеляційну скаргу Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції, м.Рубіжне Луганської області № 7852-10-14 від 29.11.2006 на постанову господарського суду Луганської області від 06.11.2006 у справі № 10/15пд-ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 06.11.2006 у справі № 10/15пд-ад (суддя Мінська Т.М.) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.Л.Лазненко
Суддя Л.І.Бородіна
Суддя Л.В.Іноземцева
Суд | Луганський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2007 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 390207 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Луганський апеляційний господарський суд
Лaзненко Л.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні