Рішення

від 28.05.2014 по справі 910/7198/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7198/14 28.05.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Вікант» до про Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЖЕН КОНСТРАКШН» стягнення 107 054 гривень 59 копійок

Представники:

від Позивача: Петришина А.М. (представник за довіреністю);

від Відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Вікант» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЖЕН КОНСТРАКШН» (надалі також - «Відповідач») про стягнення 107 054 гривень 59 копійок.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 23 вересня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Вікант» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІЖЕН КОНСТРАКШН» укладено Договір № 59/13-ОС. Позивач передав у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЖЕН КОНСТРАКШН» товар, з урахуванням акту наданих послуг за доставку товар, на загальну суму 160 910 гривень 48 копійок, який частково оплачений на суму 60 910 гривень 48 копійок. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість в розмірі 100 000 гривень 00 копійок, що відображено акті звірки взаєморозрахунків, підписаному представником Позивача. Таким чином, у зв'язку з несплатою Відповідачем заборгованості, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЖЕН КОНСТРАКШН» 100 000 гривень 00 копійок - суму основної заборгованості, 1 320 гривень 07 копійок - 3% річних та 5 734 гривні 52 копійки - пені.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.04.2014 р. порушено провадження у справі № 910/7198/14, судове засідання призначено на 15.05.2014 р.

14.05.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі від 18.04.2014 року.

15.05.2014 року в судове засідання з'явились: представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з нез'явленням Відповідача, невиконанням вимог ухвали суду, Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.05.2014 року відкладено розгляд справи на 28.05.2014 року.

В судовому засіданні 28.05.2014 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду м. Києва від 15.05.2014 року.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник Відповідача у судове засідання 28.05.2014 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 28 травня 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Вікант» («Постачальник») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІЖЕН КОНСТРАКШН» («Покупець») укладено Договір № 59/13-ОС (надалі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність Покупця металопродукцію, а Покупець зобов'язується своєчасно прийняти товар і здійснити його оплату на умовах договору.

Кількість, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що передається за договором, зазначається у рахунках-фактурах постачальника, які мають силу специфікацій, або в інших додатках до договору та визначається у видаткових накладних (пункт 2.1. Договору).

Як вбачається Видаткових накладних № 26044 від 01 листопада 2013 року, № 27570 від 18 листопада 2013 року, № 27921 від 20 листопада 2013 року та Акту надання послуг № 27921 від 20 листопада 2013 року, Позивачем поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІЖЕН КОНСТРАКШН» товар на загальну суму 160 910 гривень 48 копійок.

Відповідно до платіжного доручення № 293 від 09 грудня 2013 року, Відповідачем сплачено Позивачу за поставку арматури відповідно до Договору № 59/13-ОС 60 910 гривень 48 копійок.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість в розмірі 100 000 гривень 00 копійок, що відображено в акті звірки взаєморозрахунків, підписаному представником Позивача. Таким чином, у зв'язку з несплатою Відповідачем заборгованості, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЖЕН КОНСТРАКШН» 100 000 гривень 00 копійок - суму основної заборгованості, 1 320 гривень 07 копійок - 3% річних та 5 734 гривні 52 копійки - пені.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Вікант» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору № 59/13-ОС між сторонами згідно пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд зазначає, що факт виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором поставки на суму 160 910 гривень 48 копійок підтверджується матеріалами справи, а саме: Видатковими накладними № 26044 від 01 листопада 2013 року, № 27570 від 18 листопада 2013 року, № 27921 від 20 листопада 2013 року та Актом надання послуг № 27921 від 20 листопада 2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, відповідно до платіжного доручення № 293 від 09 грудня 2013 року, Відповідачем сплачено Позивачу за поставку арматури відповідно до Договору № 59/13-ОС 60 910 гривень 48 копійок.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору поставки, не здійснив повну оплату вартості товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання, а тому позовні вимоги в частині стягнення 100 000 гривень 00 копійок - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 1 320 гривень 07 копійок - 3% річних підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Таким чином, позовні вимоги про 5 734 гривні 52 копійки - пені підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Вікант» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЖЕН КОНСТРАКШН» (03142, м.Київ, ПРОСП. ПАЛЛАДІНА, будинок 18/30, офіс 13-А, Ідентифікаційний код юридичної особи 38506689) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Вікант» (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЕСПЛАНАДНА, будинок 34/2, кімната 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 31568293) 107 054 (сто сім тисяч п'ятдесят чотири) гривні 59 копійок, з яких: 100 000 гривень 00 копійок - суму основної заборгованості, 1 320 гривень 07 копійок - 3% річних та 5 734 гривні 52 копійки - пені

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЖЕН КОНСТРАКШН» (03142, м.Київ, ПРОСП. ПАЛЛАДІНА, будинок 18/30, офіс 13-А, Ідентифікаційний код юридичної особи 38506689) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Вікант» (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЕСПЛАНАДНА, будинок 34/2, кімната 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 31568293) 2 141 (дві тисячі сто сорок одну) гривню 09 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 30 травня 2014 року.

Суддя О.В. Чинчин