Рішення

від 02.06.2014 по справі 904/1706/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.06.14р. Справа № 904/1706/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МАСМА Д", м. Дніпропетровськ

до приватного підприємства "МОНОЛІТ", с. Партизанське, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

про стягнення 24 647,04 грн.

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

від позивача - Муляр А.В., представник, довіреність № 11092013 від 11.09.2013р.

від відповідача - Грітчин В.Ю., представник, паспорт НОМЕР_1 від 07.10.2003р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАСМА Д" звернулось до господарського суду з позовом до приватного підприємства "МОНОЛІТ" про стягнення 24 647,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів №642 М від 01.07.2013 року, щодо оплати за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду від 19.03.2014 року, порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 15.04.2014 року.

15.04.2014р. представник позивача у судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з веденням переговорів між позивачем та відповідачем, щодо мирного врегулювання спору.

В судовому засіданні в присутності представників сторін оголошено перерву до 13.05.2014р.

13.05.2014р. на підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошено перерву до 15.05.2014р.

15.05.2014р. представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів, у зв'язку з необхідністю надання часу для врегулювання спору мирним шляхом.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечив проти клопотання відповідача про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду від 15.05.2014 року на підставі клопотання відповідача, продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 02.06.2014р.

В присутності представників сторін в судовому засіданні оголошено перерву до 02.06.2014р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив проти позову та визнав наявність основної заборгованості у повному розмірі.

Відзиву на позов до суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

02.06.2014р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "МАСМА Д" (постачальник - позивач) та приватним підприємством "МОНОЛІТ" (покупець - відповідач) укладено договір поставки нафтопродуктів №642 М від 01.07.2013 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в договорі, нафтопродукти, іменовані далі за текстом - «товар», найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну партію товару. (а.с.8-11)

Відповідно до п.1.2. договору, номенклатура товару, його кількість, ціна встановлюються сторонами за обопільною згодою на основі усної заявки покупця й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах та/чи в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, котрі являються специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають невід'ємну частину цього договору.

Пунктом 1.3. договору, сторони узгодили, що одиниця виміру: літри/тони/шт. (згідно заявки покупця на постачання товару).

Відповідно до п.2.1. договору, товар поставляється погодженими партіями, у відповідності з усними заявками покупця на постачання тої чи іншої партії товару. Постачання товару підтверджується накладними документами на товар (видатковими накладними та/або актами приймання-передачі), які підписані представниками обох сторін.

Товар вважається переданий постачальником і прийнятий покупцем по якості - відповідно до технічних умов та інших нормативно-технічних актів (паспорт та/або сертифікат заводу-виробника) з урахуванням умов «Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 271/121 від 04.06.2007 року (далі за текстом договору - Інструкція 271). По кількості - відповідно до накладних документів (накладна та/або акт приймання-передачі) на товар, у відповідності з вибраним базисом поставки товару. (п.2.5. договору)

Відповідно до п. 2.13. договору, у випадку якщо поставка товару була проведена без дотримання усно заявлених покупцем даних про обсяг, дату поставки і т.д., однак сторонами були підписані накладні документи на товар (видаткові накладні та/або акти приймання-передачі), поставка товару вважається погодженою між сторонами і такою, що відповідає умовам цього договору.

Пунктом 3.1. договору, встановлено, що загальна ціна цього договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару покупцем протягом всього строку дії договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках-фактурах та видаткових накладних.

Згідно з п. 3.2. договору, покупець зобов'язується оплатити повну вартість (в розмірі 100%) товару (в тому числі ПДВ), відображену в рахунках фактурах та накладних документах на товар (видаткових накладних та/або актах приймання-передачі), протягом 10 робочих днів, з дати здійснення поставки товару. Платіжні документи за цим договором оформлюються згідно умов чинного законодавства України, з дотриманням усіх вимог, які зазвичай ставляться до змісту та форми таких документів, з обов'язковим зазначенням номеру та дати укладання договору, згідно з яким здійснює проплата грошових коштів, а також номер та дату відповідного рахунку-фактури.

На виконання вимог укладеного договору, позивач поставив відповідачу товар (дизельне паливо) за видатковою накладною №2402м від 12.11.2013 року на суму 48118грн. 00 коп. (а.с.12) та виставив відповідачу рахунок на оплату поставленого товару №1840 від 11.11.2013 року. (а.с.13)

Товар за вищезазначеною видатковою накладною отримав уповноважений представник підприємства відповідача Грітчин Валерій Юрійович, на підставі довіреності №000038 від 12.11.2013 року, копія якої міститься в матеріалах справи. (а.с.14)

У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до відповідача з претензією Вих. №35 від 20.12.2013 року, якою просив відповідача погасити основну суму боргу, яка станом на 20.12.2013 року складала 40 118 грн. 00 коп.(а.с.15)

Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідач за отриманий товар розрахувався частково, на загальну суму 28 000 грн. 00 коп.

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 20 118 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 4.4. договору, зобов'язання по сплаті усіх передбачених і вищенаведених у відповідності до договору санкцій за порушення своїх зобов'язань виникає у покупця тільки на основі письмової вимоги, який виставляється постачальником відповідного у відповідності з обумовленими в договорі умовами. Покупець зобов'язаний сплатити суму санкцій протягом 3 банківських днів з моменту отримання такої письмової вимоги.

На підставі п.3.3. договору, за порушення строків оплати, встановлених п.3.2. договору, покупець на вимогу постачальника окрім штрафних санкцій (сплата пені згідно п. 4.1.) зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також згідно зі ст. 625 ЦКУ- 25 % річних від суми боргу, позивач нарахував відповідачу 25% річних у розмірі 1852 грн. 72 коп.

На підставі п.3.10 договору, яким передбачено, що у момент оплати товару покупець зобов'язується компенсувати постачальнику втрачену вигоду у повному обсязі. Під втраченою вигодою постачальника сторони дійшли до згоди рахувати грошову суму, визначену як множення заборгованості покупця у відповідності до відповідної накладної до договору поставки на процент зміни офіційного курсу гривні до долару США, встановленого НБУ, за період від дати підписання відповідної накладної, до моменту повної оплати покупцем товару, якщо процент змінення офіційного курсу складе 2 % і більше. Покупець зобов'язується компенсувати (сплатити) постачальнику суму втраченої вигоди з моменту сплати вартості товару, позивач нарахував відповідачу суму упущеної вигоди у розмірі 1609 грн. 44 коп.

На підставі п.4.1. договору, у випадку несвоєчасної оплати (не оплати), покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період несвоєчасної оплати (не оплати) за кожний день прострочення, від суми невиконаного грошового зобов'язання, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 1066 грн. 88 коп.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представника позивача та відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав:

Сторони є суб'єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується матеріалами справи, а саме видатковою накладною №2402м від 12.11.2013 року на суму 48118грн. 00 коп. (а.с.12), яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печаткою підприємства позивача.

Доказів повної оплати поставленого позивачем товару, матеріали справи не містять.

Зобов'язання відповідача, щодо оплати за отриманий товар передбачено умовами договору та нормами законодавства.

Відповідачем оплату поставленого позивачем товару не здійснено, тобто порушено умови договору, який підписаний між сторонами.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. (ст. 530 ЦК України )

Стаття 712 ЦК України зазначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за вищевказаним договором, спір між сторонами виник з його вини, будь-яких заперечень та доказів в спростування заявлених позовних вимог відповідачем до справи не надано, відповідач проти наявності заборгованості не заперечував, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу за договором поставки нафтопродуктів №642 М від 01.07.2013 року у розмірі 20118 грн. 00 коп., обґрунтовані належними доказами, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Отже, факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, щодо своєчасної оплати за поставлений товар встановлено судом та доведено матеріалами справи.

Щодо нарахованих позивачем санкцій за порушення зобов'язань з оплати поставленого товару, а саме: 25% річних у розмірі 1852 грн. 72 коп., суми упущеної вигоди у розмірі 1609 грн. 44 коп. та пені у розмірі 1066 грн. 88 коп., суд зазначає наступне.

На підставі п.3.3. договору, за порушення строків оплати, встановлених п.3.2. договору, покупець на вимогу постачальника окрім штрафних санкцій (сплата пені згідно п. 4.1.) зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також згідно зі ст. 625 ЦКУ- 25 % річних від суми боргу.

На підставі п.3.10 договору, яким передбачено, що у момент оплати товару покупець зобов'язується компенсувати постачальнику втрачену вигоду у повному обсязі. Під втраченою вигодою постачальника сторони дійшли до згоди рахувати грошову суму, визначену як множення заборгованості покупця у відповідності до відповідної накладної до договору поставки на процент зміни офіційного курсу гривні до долару США, встановленого НБУ, за період від дати підписання відповідної накладної, до моменту повної оплати покупцем товару, якщо процент змінення офіційного курсу складе 2 % і більше. Покупець зобов'язується компенсувати (сплатити) постачальнику суму втраченої вигоди з моменту сплати вартості товару.

На підставі п.4.1. договору, у випадку несвоєчасної оплати (не оплати), покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період несвоєчасної оплати (не оплати) за кожний день прострочення, від суми невиконаного грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 4.4. договору, зобов'язання по сплаті усіх передбачених і вищенаведених у відповідності до договору санкцій за порушення своїх зобов'язань виникає у покупця тільки на основі письмової вимоги, який виставляється постачальником відповідного у відповідності з обумовленими в договорі умовами. Покупець зобов'язаний сплатити суму санкцій протягом 3 банківських днів з моменту отримання такої письмової вимоги.

Судом встановлено, що умовами укладеного договору сторони передбачили обов'язковість сплати санкцій за порушення зобов'язань, тільки після виставлення постачальником письмової вимоги, щодо сплати таких санкцій, такої вимоги матеріали справи не містять. Таким чином, дослідивши матеріали справи та подані докази, суд вважає, що строк виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо сплати санкцій не настав та мав настати лише з моменту отримання відповідної вимоги позивача про сплату таких санкцій, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження виставлення відповідачу вимоги про сплату передбачених договором санкцій, то обов'язок щодо сплати таких санкцій у відповідача не настав, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити позивачу в позовних вимогах щодо стягнення з відповідача 25% річних у розмірі 1852 грн. 72 коп., суми упущеної вигоди у розмірі 1609 грн. 44 коп. та пені у розмірі 1066 грн. 88 коп., у зв'язку з відсутністю правових підстав.

Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "МОНОЛІТ" (52012, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Леніна, 25, код ЄДРПОУ 32354136) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МАСМА Д" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Радищева, 2, код ЄДРПОУ 36296047) суму основного боргу у розмірі 20118 грн. 00 коп. та суму судового збору у розмірі 1491 грн. 28 коп.

В решті позову відмовити.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Кармазіна

Повне рішення складено 03.06.2014р.