номер провадження справи 14/34/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2014 Справа № 908/1106/14
Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (адреса - 71504, м. Енергодар, Запорізька область, вул. Промислова, 133)
до відповідача Фінансового управління Енергодарської міської ради (адреса - 71502, м. Енергодар, Запорізька область, вул. Курчатова, 11)
про стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору
за участю уповноважених представників сторін:
від позивача : Павленко С.С., довіреність б/н від 24.03.2014р.
від відповідача : Пензієнко І.В., довіреність №б/н від 23.04.2014р.
Гамкало І.В., довіреність №б/н від 26.05.2014р.
Суть спору:
03 квітня 2014 року позивач Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (далі ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС) звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача Фінансового управління Енергодарської міської ради (далі Фінансове управління ЕМР) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за порушення умов договору.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.04.2014 р. порушено провадження у справі № 908/1106/14, розгляд справи призначено в судовому засіданні 24.04.2014 р., при цьому витребувано від сторін документи, необхідні для вирішення спору.
В судовому засіданні 24.04.2014 р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 27.05.2014 р.
27.05.2014р. справу розглянуто, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України, за згодою представників Позивача та Відповідача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про час складання повного рішення суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі Договору №75/13-11 від 11.02.2011р. про надання послуг з технічного обслуговування пожежної сигналізації, укладеного між ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС та Фінансовим управлінням ЕМР, останньому були надані відповідні послуги, що підтверджується наступними Актами: №5 від 31.07.2013р. на суму 228,40 грн., строк оплати 31.08.2013р., фактично сплачено 08.10.2013р.; №6 від 30.08.2013р. на суму 228,41 грн., строк сплати 30.09.2013р., фактично сплачено 15.10.2013р; №7 від 30.09.2013р. на суму 228,41 грн., строк сплати 31.10.2013р., станом на 14.02.2014р. не сплачено; №8 від 31.10.2013р. на суму 228,41, строк сплати 30.11.2013р., станом на 14.02.2014р. не сплачено; №9 від 29.11.2013р. на суму 228,40 грн., строк сплати 31.12.2013р., станом на 14.02.2014р. не сплачено. Також Позивач зазначив, що відповідно до діючого законодавства України та умов Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань Відповідач повинен сплатити пеню та 3% річних та штраф.
З урахуванням зазначених обставин Позивач просив стягнути з Фінансового управління ЕМР на користь ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС 685,23 грн. основного боргу, 63,96 грн. пені, 5,25 грн. 3% річних, 63,96 грн. штрафу та 1 827,00 грн. судового збору.
26.05.2014р. на адресу господарського суду Запорізької області від Позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій зазначено, що Відповідачем заборгованість за Договором №72/13-11 від 11.02.2011р. сплачена в повному обсязі, але з порушенням строків оплати, у зв'язку з чим Позивач просить стягнути з Фінансового управління ЕМР на користь ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС пеню у розмірі 44,91 грн., 3% річних у розмірі 10,36 грн., штраф у розмірі 63,92 грн., витрати по оплаті судового збору 1 827,00 грн.
Заява не суперечить ст. 22 ГПК України, судом приймається, розглядаються уточнені позовні вимоги.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на заяву Позивача про збільшення позовних вимог, який подано в судовому засіданні 27.05.14. В обґрунтування заперечень Відповідач посилається на те, що Фінансове управління ЕМР своєчасно реєструвало зобов'язання в органах Державної казначейської служби, але останні не здійснили оплату з підстав, що не залежать від Відповідача. За таких обставин просить в задоволенні позову відмовити.
За клопотанням представників Позивача та Відповідача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення представників Сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне .
11.02.2014р. між ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС - Виконавець та Фінансовим управлінням ЕМР - Замовник укладено Договір №75/13-11 від 11.02.2011р. про надання послуг з технічного обслуговування пожежної сигналізації (далі по тексту Договір).
За умовами п. 1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе надання послуг з технічного обслуговування пожежної сигналізації в адміністративній будівлі на 200 працівників про вул. Курчатова, 11 в приміщеннях №№402, 501-507, 509, 510, 515, 516, ХVІІІ, що використовуються на підставі Договору оренди №2512/д від 09.12.2009 зі змінами від 17.08.2010р., а Замовник зобов'язався оплачувати надані послуги.
Згідно п. 4.1. Договору, по закінченню звітного місяця Виконавець надає Замовнику акт про надані послуги з технічного обслуговування пожежної сигналізації протягом 5 робочих днів місяця, наступного за звітним.
Замовник зобов'язаний здійснювати оплату за послуги з технічного обслуговування пожежної сигналізації на пізніше останнього числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування платіжних коштів на поточний рахунок Виконавця (п. 3.2.1 Договору).
На виконання Договору Позивачем були виставлені наступні Акти про надання послуг з технічного обслуговування пожежної сигналізації:
- Акт №5 від 31.07.2013р. на суму 228,40 грн., строк оплати 31.08.2013р., фактично сплачено 08.10.2013р.;
- Акт №6 від 30.08.2013р. на суму 228,41 грн., строк сплати 30.09.2013р., фактично сплачено 15.10.2013р.;
- Акт №7 від 30.09.2013р. на суму 228,41 грн., строк сплати 31.10.2013р., фактично сплачено 15.04.2014р.;
- Акт №8 від 31.10.2013р. на суму 228,41, строк сплати 30.11.2013р., фактично сплачено 15.04.2014р.;
- Акт №9 від 29.11.2013р. на суму 228,41 грн., строк сплати 31.12.2013р., фактично сплачено 30.04.2014р.;
- Акт №10 від 31.12.2013р. на суму 228,41 грн., строк сплати 31.01.2014р., фактично сплачено 24.02.2014р.,
- Акт №11 від 31.01.2014р. на суму 256,52 грн., строк сплати 28.02.2014р., фактично сплачено 25.03.2014р.,
- Акт №12 від 28.02.2014р. на суму 237,78 грн., строк сплати 31.03.2014р., фактично сплачено 30.04.2014р.
У зв'язку з тим, що Відповідачем надані послуги оплачені несвоєчасно, Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з Відповідача 44,91 грн. пені, 10,36 грн. 3% річних, 63,92 грн. штрафу.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За умовами п. 5.2. Договору, за порушення строків оплати наданих послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочення, а за прострочку більш ніж на 30 днів - додатково сплачує штраф в розмірі 7% зазначеної вартості.
Перевіривши за допомогою Бази даних «Законодавство» правильність нарахування пені, 3% річних та штрафу, судом встановлено, що розрахунок Позивачем виконано вірно.
Судом визначено, що стягненню підлягає 3% річних в сумі 10,36 грн.
Разом з тим, щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача суми пені в розмірі 44,91 грн. та суму штрафу в розмірі 63,92 грн., суд вважає за можливе зменшити розмір пені та штрафу на 50% виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України також передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та наявність інших обставин, які мають істотне значення.
Пунктом 3 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем надано копії платіжних доручень для оплати наданих Позивачем послуг, з яких вбачається, що вказані платіжні доручення передані Відповідачем до УДКСУ м. Енергодар в Запорізькій області для проведення оплати своєчасно. Однак оплата за зазначеними платіжними дорученнями УДКСУ м. Енергодар в Запорізькій області не здійснена з підстав, що від Відповідача не залежать.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» до відповідача Фінансового управління Енергодарської міської ради про стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору задовольнити частково.
Стягнути з Фінансового управління Енергодарської міської ради (71502 м. Енергодар Запорізької області, вул. Курчатова, 11, код ЄДРПОУ 05397077) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (71504 м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, 133, код ЄДРПОУ 19355964) 10 (десять) грн. 36 коп. 3% річних, 22 (двадцять дві) грн. 45 коп. пені, 31 (тридцять одну) грн. 96 коп. штрафу, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Суддя Л.М. Сушко
Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 02.06.2014р.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2014 |
Оприлюднено | 05.06.2014 |
Номер документу | 39021002 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Сушко Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні