Рішення

від 28.05.2014 по справі 910/7113/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7113/14 28.05.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛТІМ ПОЛІМЕРИ» до про Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРНА ГРУПА «ІНТЕРПЛАСТ» стягнення заборгованості в розмірі 203 933 гривні 65 копійок Представники:

від Позивача: Никоноров Є.В. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЛТІМ ПОЛІМЕРИ» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРНА ГРУПА «ІНТЕРПЛАСТ» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 203 933 гривні 65 копійок.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕЛТІМ ПОЛІМЕРИ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРНА ГРУПА «ІНТЕРПЛАСТ» було досягнуто домовленість щодо поставки товару. Так, згідно видаткової накладної № БП-0001631 від 23 травня 2013 року Товариству з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРНА ГРУПА «ІНТЕРПЛАСТ» Позивачем поставлено товар на загальну суму 359 050 гривень 00 копійок, яка оплачений Відповідачем частково на загальну суму 167 000 гривень 00 копійок. Отже, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРНА ГРУПА «ІНТЕРПЛАСТ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕЛТІМ ПОЛІМЕРИ» складає 192 050 гривень 00 копійок. Таким чином, у зв'язку з несплатою Відповідачем заборгованості, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРНА ГРУПА «ІНТЕРПЛАСТ» 192 050 гривень 00 копійок - суму основної заборгованості, 5 546 гривень 00 копійок - 3% річних та 6 337 гривень 65 копійок - інфляційних нарахувань.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.04.2014 р. порушено провадження у справі № 910/7113/14, судове засідання призначено на 07.05.2014 року.

05.05.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі надійшли додаткові докази по справі.

07.05.2014 року в судове засідання представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, керуючись статтею 38 Господарського процесуального кодексу України, прийшов до висновку щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕРНА ГРУПА "ІНТЕРПЛАСТ" надати належні докази на підтвердження сплати грошових коштів за поставлений товар згідно з видатковою накладною № БП-0001631 від 23.05.2013 року.

На підставі викладеного, у зв'язку з нез'явленням представників сторін, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, витребуванням додаткових доказів по справі, Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.05.2014 року відкладено розгляд справи на 28.05.2014 року.

В судовому засіданні 28.05.2014 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 15.05.2014 року.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник Відповідача у судове засідання 28.05.2014 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 28 травня 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до видаткової накладної № БП-0001631 від 23 травня 2013 року Товариству з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРНА ГРУПА «ІНТЕРПЛАСТ» Позивачем поставлено товар на загальну суму 359 050 гривень 00 копійок.

Як вбачається з виписки по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛТІМ ПОЛІМЕРИ», наданої ПАТ Банк «Контракт», 21.06.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРНА ГРУПА «ІНТЕРПЛАСТ» сплачено Позивачу 167 000 гривень 00 копійок.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРНА ГРУПА «ІНТЕРПЛАСТ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕЛТІМ ПОЛІМЕРИ» складає 192 050 гривень 00 копійок. Таким чином, у зв'язку з несплатою Відповідачем заборгованості, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРНА ГРУПА «ІНТЕРПЛАСТ» 192 050 гривень 00 копійок - суму основної заборгованості, 5 546 гривень 00 копійок - 3% річних та 6 337 гривень 65 копійок - інфляційних нарахувань.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛТІМ ПОЛІМЕРИ» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, зобов'язаною та управненою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор (стаття 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 статті 179 Господарського кодексу України).

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в силу вимог статті 181 Господарського кодексу України, між Позивачем та Відповідачем було укладено господарський договір у спрощений спосіб.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Отже, Позивач уклавши із Відповідачем господарський договір у спрощений спосіб, мав на меті поставити товар та отримати грошові кошти за нього, а Відповідач - отримати та оплатити товар.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд зазначає, що факт поставки Позивачем товару на загальну суму 359 050 гривень 00 копійок підтверджується матеріалами справи, а саме: видатковою накладної № БП-0001631 від 23 травня 2013 року.

Однак, належних та допустимих доказів на підтвердження повної сплати Відповідачем грошових коштів за поставлений товар до матеріалів справи не додано.

Таким чином, Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛТІМ ПОЛІМЕРИ» в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 192 050 гривень 00 копійок є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 5 546 гривень 00 копійок - 3% річних та 6 337 гривень 65 копійок - інфляційних нарахувань підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛТІМ ПОЛІМЕРИ» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРНА ГРУПА «ІНТЕРПЛАСТ» (04074, м. Київ, вулиця Вишгородська, будинок 28/1, ідентифікаційний код 36630664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛТІМ ПОЛІМЕРИ» (01103, м.Київ, ВУЛИЦЯ КІКВІДЗЕ, будинок 17, офіс 204/2, ідентифікаційний код 37507220) 203 933 (двісті три тисячі дев'ятсот тридцять три) гривні 65 копійок , з яких: 192 050 гривень 00 копійок - суму основної заборгованості, 5 546 гривень 00 копійок - 3% річних та 6 337 гривень 65 копійок - інфляційних нарахувань.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРНА ГРУПА «ІНТЕРПЛАСТ» (04074, м. Київ, вулиця Вишгородська, будинок 28/1, ідентифікаційний код 36630664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛТІМ ПОЛІМЕРИ» (01103, м.Київ, ВУЛИЦЯ КІКВІДЗЕ, будинок 17, офіс 204/2, ідентифікаційний код 37507220) 4 078 (чотири тисячі сімдесят вісім) гривень 67 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 30 травня 2014 року.

Суддя О.В. Чинчин