Рішення

від 19.05.2014 по справі 910/1789/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1789/14 19.05.14

За позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Маїс Насіння"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро"

про стягнення 2.959.426,28 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Чорноус О.В. - за довіреністю від 17.01.2014 № б/н;

відповідача: не з'явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря-Маїс Насіння" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою від 17.01.2014 № 13158 до товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" про стягнення з останнього 2.971.794,09 грн заборгованості.

Суть спору: позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між ними договором поставки від 07.03.2013 № 710 у зв'язку із чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 2.095.943,00 грн, з яких: 2.065.932,00 грн - сума основної заборгованості та 30.011,00 грн - 20 % річних. Враховуючи, що відповідачем порушено зобов'язання за договором, позивачем збільшено розмір основної заборгованості на 20 %, що складає 419.188,60 грн, а також заявлені позовні вимоги про застосування до відповідача господарських санкцій у вигляді штрафу в сумі 419.188,60 грн, що складає 20 % від суми заборгованості, та пені в сумі 37.473,89 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 прийнято позовну заяву сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Маїс Насіння" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/1789/14.

21 березня 2014 року до господарського суду лист представника позивача від 18.03.2014 № 040, до якого додано уточнений розрахунок позовних вимог. Згідно вказаного розрахунку, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення таких сум: 2.479.118,40 грн - боргу, яка складається з основної заборгованості в розмірі 2.065.932,00 грн та суми, на яку збільшено ціну товару, а саме 413.186,40 грн, що складає 20 % від вартості неоплаченого товару; 413.186,40 грн - штрафу; 37.110,48 - пені та 30.011,00 грн - процентів за користування чужими коштами.

Наведені вище уточнення розцінюються судом як зменшення позовних вимог до 2.959.426,28 грн, а тому спір розглядається з урахуванням такого зменшення.

Винесені судом ухвали у даній справі надсилалися відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Більш того, у матеріалах даної справи містяться повідомлення поштового зв'язку про вручення особі за довіреністю відповідача поштових відправлень суду. Враховуючи наведене, відповідач повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надходило. Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідач своїх повноважних представників в жодне судове засідання не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу до суду від відповідача не надходило.

В судовому засіданні 19 травня 2014 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря-Маїс Насіння", як постачальником, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро", як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір поставки на умовах розстрочки платежу під купівлю посівів (незавершеного виробництва) від 07.03.2013 № 710 (далі - Договір).

Предметом Договору є купівля-продаж гібридного насіння (далі - товар), загальна вартість якого складає 3.042.760,00 грн (п. 1.1 Договору).

Як визначено сторонами у п. 2.2 Договору, оплату товару відповідач проводить в безготівковому порядку на поточний рахунок позивача на підставі наданого рахунку-фактури, таким шляхом:

- авансовий платіж в строк до 16 березня 2013 року в розмірі 30 % від суми Договору - 912.828,00 грн. Позивач відпускає товар в строк до 30 березня 2013 при умові здійснення авансового платежу. Товар передається по накладній. Підписана сторонами накладна засвідчує приймання відповідачем товару по кількості.

Заключний платіж відповідач проводить:

- в строк до 01 вересня 2013 року в розмірі 10 % від суми Договору, що становить 304.276,00 грн, що в доларовому еквіваленті по курсу Національного банку України на дату укладання Договору (7.993) становить 38.067,8093 доларів США;

- в строк до 01 жовтня 2013 року в розмірі 20 % від суми Договору, що становить 608.552,00 грн, що в доларовому еквіваленті по курсу Національного банку України на дату укладання Договору (7.993) становить 76.135,6187 доларів США;

- в строк до 01 листопада 2013 року в розмірі 40 % від суми Договору, що становить 1.217.104,00 грн, що в доларовому еквіваленті по курсу Національного банку України на дату укладання Договору становить 152.271,2373 доларів США.

За часткову відстрочку сплати вартості поставленого товару за Договором з відповідача стягуються відсотки за право користування товарним кредитом у розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожен день відстрочення.

У відповідності до п. 2.3 Договору, сторони спору домовилися, що в разі не проведення оплати у встановлений строк відповідачем, позивач зобов'язаний переглянути ціну за товар в сторону збільшення на 10 % - 40 % від вартості поставленого і неоплаченого товару. При простроченні оплати до 30 днів - нараховується 10 %, до 60 днів - 20 %, до 90 днів - 30 %, при прострочці оплати понад 90 днів - 40 % вартості поставленого і неоплаченого товару.

У пункті 5.3 Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті придбаного товару, останній сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день прострочки, яка дає на дату останньої оплати згідно п. 2.2 Договору.

В разі прострочки оплати товару більше ніж на 30 днів відповідач сплачує позивачеві штраф в розмірі 20 % від суми заборгованості. При надходженні простроченої дебіторської заборгованості сторони домовилися, що в першу чергу зараховуються штрафні санкції (штраф і пеня), а в другу - боргові зобов'язання (п. 5.4 Договору).

Договір набуває чинності після його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Моментом підписання Договору є дата зазначена в преамбулі договору (п. 9.1 Договору).

29 жовтня 2013 року сторонами спору укладено Додаткову угоду № 1 до Договору (далі - Додаткова угода № 1), предметом якого є додаткова домовленість по досудовому врегулюванню спорів між сторонами Договору (п. 1.1 Додаткової угоди № 1).

За Договором відповідач є боржником, а позивач - кредитором на загальну суму 1.825.656,00 грн. Відповідач допустив порушення взятих на себе зобов'язань та піддався застосуванню з боку позивача нарахування 20 % річних на пролонгацію термінів розрахунку (п. 1.2 Додаткової угоди № 1).

Згідно п. 1.4 Додаткової угоди № 1 сторони домовилися, що борг за вказаною Угодою з урахуванням 20 % річних становить: 1) оплата до 05 листопада 2013 року - 848.828,00 грн; 2) оплата до 15 грудня 2013 року - 1.217.104,00 грн + 20 процентів за користування чужими коштами (30.011,00 грн) = 1.247.115,000 грн. Всього: 2.095.943,00 грн.

У відповідності до п. 2.1 Додаткової угоди № 1 сторони спору домовилися, що розрахунок буде проведено в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів відповідачем на розрахунковий рахунок позивача:

1) в термін до 05 листопада 2013 року в розмірі 848.828,000 грн;

2) в термін до 15 грудня 2013 року в розмірі 1.247.115,00 грн.

Як визначено сторонами спору в п. 2.4 Додаткової угоди № 1, у разі не проведення оплати в термін, передбачений пунктом 2.1 вказаної Угоди, позивач зобов'язаний нарахувати всі штрафи (збільшення ціни, нарахування пені, застосування штрафу по Договору) та згідно умов Додаткової угоди № 1, застосувати коефіцієнт рівня інфляції до суми, зазначеної в п 1.4 Договору, і звернутися до господарського суду із позовом про стягнення боргу і заподіяних збитків.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, відтак, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач на підставі Договору поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 3.042.760,00 грн. Наведена фактична обставина підтверджується такими видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а їх оригінали оглянуто судом в судових засіданнях: від 08.04.2013 № 1111 на суму 609.180,00 грн; від 11.04.2013 № 1188 на суму 359.050,00 грн; від 12.04.2013 № 1198 на суму 2.074.530,00 грн. Наведені первинні бухгалтерські документи підписані з боку відповідача його особами, які згідно довіреностей від 08.04.2013 серії ЛА № 171, від 10.04.2013 серії ЛА № 184 і від 11.04.2013 серії ЛА № 192 уповноважені на отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей за вказаними вище видатковими накладними (засвідчені копії вказаних довіреностей наявні в матеріалах справи, а їх оригінали оглянуто судом в судових засіданнях).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його грошового зобов'язання за Договором та Додаткової угоди № 1. Відповідач в терміни, встановленими п. 2.1 Додаткової угоди № 1, оплату отриманого ним товару на користь позивача не здійснив. Наведена обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за Договором та Додаткової угоди № 1 в сумі 2.095.943,00 грн, з яких: 2.065.932,00 грн - сума основної заборгованості і 30.011,00 грн - 20 процентів за користування чужими коштами, обумовлених сторонами спору у пункті 1.4 Додаткової угоди № 1.

Враховуючи, що у період з 16.12.2013 по 17.01.2014 відповідачем допущене прострочення у виконанні його грошового зобов'язання за Додатковою угодою № 1 більше ніж на 30 днів, позивачем на підставі п. 2.3 Договору збільшено вартість поставленого, але не оплаченого товару на 20 %, а саме на 413.186,40 грн.

Крім того, позивачем заявлені позовні вимоги про застосування до відповідача господарських санкцій у вигляді пені в сумі 37.110,48 грн та штрафу в розмірі 20 % від суми заборгованості, що складає 413.186,40 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з урахуванням такого.

За приписами, встановленими частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Суд відзначає, будь-яких доказів щодо погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 2.509.129,40 грн з урахуванням 20 процентів за користування чужими коштами (30.011,00 грн) та збільшення ціни товару на 20 % (413.186,40 грн), сторонами спору суду не надано.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Підсумовуючи сукупність фактичних обставин даної справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача боргу в сумі 2.509.129,40 грн, яка складається з суми основної заборгованості в розмірі 2.065.932,00 грн; 20 процентів за користування чужими коштами в сумі 30.011,00 грн та суми, на яку збільшено ціну товару і яка становить 413.186,40 грн, є правомірною та такою, що підлягає задоволенню повністю, з тих підстав, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином останнім доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, оскільки відповідач порушив грошове зобов'язання за Договором та Додатковою угодою № 1, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 20 % від суми заборгованості, що складає 413.186,40 грн, є правомірною та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Вирішуючи спір в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача пені, суд приходить до висновку, що вказана вимога підлягає задоволенню частково, з урахуванням такого.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи з наведених вище норм права, пеня повинна нараховуватися з першого дня, за терміном, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто з урахуванням умов, визначених п. 2.1 Додаткової угоди № 1, відповідач прострочив зобов'язання по оплаті товару в сумі 848.828,00 грн з 06 листопада 2013 року, а оплату товару в сумі 1.217.104,00 грн - з 16 грудня 2013 року.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в сумі 36.374,67 грн, за таким розрахунком суду, здійсненого за період, на який позивачем нараховувалася пеня, та з урахуванням правил, встановлених ст. 253 ЦК України:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняПодвійна облікова ставка НБУСума пені (грн) 848.828,00 06.11.2013 - 17.01.2014 73 13 % 22.069,53 1.217.104,00 16.12.2013 - 17.01.2014 33 13 % 14.305,14 Всього: 36.374,67 грн

Враховуючи, що позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Маїс Насіння" підлягає задоволенню частково, то згідно ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Маїс Насіння" задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" (03022, м. Київ, Голосіївський район, провулок Василя Жуковського, буд. 13/16; ідентифікаційний код 34287465, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Маїс Насіння" (19635, Черкаська обл., Черкаський район, с. Білозір'я, вул. Леніна, буд. 2; ідентифікаційний код 32399236, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 2.509.129,40 (два мільйони п'ятсот дев'ять тисяч сто двадцять дев'ять) грн 40 коп.; штраф в сумі 413.186,40 (чотириста тринадцять тисяч сто вісімдесят шість) грн 40 коп.; пеню в сумі 36.374,67 (тридцять шість тисяч триста сімдесят чотири) грн 67 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 59.173,81 (п'ятдесят дев'ять тисяч сто сімдесят три) грн 81 коп.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26 травня 2014 року.

Суддя С.В. Балац