Постанова

від 27.05.2014 по справі 923/47/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2014 р.Справа № 923/47/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І., Петрова М.С.,

(склад суду сформовано згідно до розпорядження в.о. голови Одеського апеляційного господарського суду від 8.05.14 № 838)

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Павленко І.В., довіреність № 3545 від 27.12.13р.;

від ІІІ особи - Петровського Д.О., довіреність № 364 від 28.12.11р..

/відповідач не використав законного права на участь його представника у судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення повідомлений належним чином ( див. повідомлення про вручення поштового відправлення від 12.05.14р./

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „СКЛ", м.Херсон

та Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „НІБУЛОН", м.Миколаїв

на рішення господарського суду Херсонської області від 08.04.2014 року

по справі № 923/47/14

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії „Дельта-Лоцман" Державного підприємства „Адміністрація морських портів України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „СКЛ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „НІБУЛОН"

про стягнення 122 720,80 грн.,

/повна фіксація судового процесу здійснювалась відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України/.

встановив:

У січні 2014р. Державне підприємство (далі по тексту - ДП) „Адміністрація морських портів України" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „СКЛ" /з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 11.03.14р. - т.8, а.с71-77/ про стягнення 122720, 80 грн., з яких: 117358, 66 грн. - борг з оплати канального збору та за надані послуги служби регулювання руху суден при проходженні в червні - серпні 2013р. Херсонським морським каналом /далі - ХМК/ суден ТОВ СП „НІБУЛОН" під агентуванням відповідача та 5362,14 грн. - пенія.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови договору № 75/П-11 від 1.01.2011р..

Рішенням господарського суду Херсонської області від 8.04.2014 року (суддя Соловйов К.В.) позов ДП "Адміністрація морських портів України" задоволено з підстав його обгрунтованості.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду ТОВ „СКЛ" та ТОВ СП „НІБУЛОН" звернулися до Одеського апеляційного господарського суду з ідентичними апеляційними скаргами, в яких просять оскаржуване рішення скасувати, у задоволенні позовних вимог ДП "Адміністрація морських портів України" відмовити.

Скаржники вважають оскаржене рішення необґрунтованим та незаконним, оскільки, на їх думку, при його прийнятті мало місце неповне з'ясування обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, а зроблені судом висновки про існуючі обставини спираються на неповне з'ясування обставин і не відповідають фактичним обставинам по справі та нормам матеріального права, а саме:

- судом не досліджено та не встановлено право власності на Херсонський морський канал, що в свою чергу унеможливлює встановлення права позивача на стягнення канального збору за проходження суднами ХМК відповідно до ст. 22 Закону України «Про морські порти України»;

- суд в обґрунтування рішення помилково послався на ст.84 Кодексу торговельного мореплавства України та Положення про портові збори, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.00р. № 1544, оскільки означені нормативні акти в спірний період не діяли;

- не звернуто уваги на те, що буксири ТОВ СП „НІБУЛОН" не здійснювали вантажних комерційних рейсів, а тому були звільнені від сплати канального збору,

- судом не враховано, що буксири «Баштанський», «Лідіївський», « Нібулон -1», «Нібулон-2», «Нібулон-3», «Нібулон-4» буксир - штовхач «Прибужанівський» та несамохідні баржі мають осадку до 4м. і рухалися за бровками каналу, а в сам канал не заходили;

- прийнята судом у якості доказу факту проходження суден ТОВ СП „НІБУЛОН" ХМК інформація Автоматизованої інформаційної обчислювальної системи підтримки регулювання руху суден „ДЕЛЬТА -ЛОЦМАН" не є належним доказом по справі;

- позивачем не наведено правових підстав, які б свідчили про обов'язок ТОВ СП „НІБУЛОН" сплачувати ДП „ДЕЛЬТА -ЛОЦМАН" канальний збір, оскільки між ними відсутні договірні правовідносини.

У відзиві на апеляційні скарги ТОВ „СКЛ" та ТОВ СП „НІБУЛОН" ДП „Адміністрація морських портів України" спростовує їх доводи та просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та 3-ї особи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2011 року між ДП „ДЕЛЬТА -ЛОЦМАН" (правопопередник позивача - п.3.2 статуту-т.6 а.с.66-68, додаткова угода від 18.06.13р.-т.1, а.а 34,35) та ТОВ „СКЛ" (відповідач, агент) було укладено договір №75/П-11, згідно умов /п.1.1/ якого позивач взяв на себе зобов'язання за заявками відповідача надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден у зонах дії ЦРРС/ПРРС та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай - Чорне море, а також надавати інформаційні послуги судну при проходженні судном по глибоководному судновому ходу, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити надані послуги. /т.1, а.с.24-26/.

За умовами п.4.1, 4.2.1, 4.2.2, 4.3, 4.4 договору порядок стягнення і розмір зборів та плати визначаються відповідно до правових актів, якими затверджені відповідні збори та плата. До подання заявки агент здійснює передплату в розмірі повної вартості, в тому числі ПДВ, послуг, що мають бути надані підприємством на підставі цієї заявки. Остаточний розрахунок здійснюється агентом на протязі п'яти банківських днів з дати отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунках. Зобов'язання по оплаті вважаються виконаними агентом з моменту зарахування грошових коштів на рахунок підприємства. Сторонами не рідше одного разу на місяць проводиться звіряння по взаєморозрахунках.

Додатковою угодою від 15.04.2011 року до цього договору пункт 4.2.1 викладено в наступній редакції: „У випадках, коли рух судна здійснюється транзитом без заходження судна в український порт, до подання заявки на надання підприємством послуг, агент здійснює передплату в розмірі повної вартості послуг, що мають бути надані підприємством на підставі цієї заявки, в тому числі ПДВ. У випадках, коли судно заходить в український порт, розрахунок за надання підприємством послуг та права проходження судна по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай - Чорне море здійснюється агентом до виходу судна із українського порту. У випадках, коли вихід судна з українського порту здійснюється у вихідні та святкові дні, послуги надаються на підставі заявки і повинні бути оплачені агентом не пізніше першого робочого дня, наступного за днем виходу судна з порту. Пункт 4.2.2 договору в цій додатковій угоді викладено в такій редакції: „Остаточний розрахунок здійснюється агентом на протязі десяти банківських днів з дати отримання від підприємства рахунку за реквізитами, зазначеними у такому рахунку." /т.1, а.с.29-30/

Позивач виконав свої зобов'язання за договором №75/П-11 від 1.01.2011р., надавши послуги з регулювання руху суден та право проходження Херсонським каналом суднам 3-ї особи (баржі та буксири) під агентуванням відповідача, що підтверджується виписками та копіями з вахтового журналу, записами радіолокаційного контролю за рухом суден відповідача Автоматизованої інформаційної обчислювальної системи підтримки регулювання руху суден «Дельта - Навігатор», з яких видно курс руху суден, також виписками з радіопереговорів між ЦРРС та капітанами суден, квитанціями СРРС.

Для сплати канального збору та вартості наданих послуг позивач виставив ТОВ «СКЛ» рахунки: МР-00000233 від 30.06.2013р., МР-00000234 від 30.06.2013р., МР-00000468 від 19.07.2013р., МР-0000469 від 19.07.2013р., МР-0000470 від 19.07.2013р., МР-00000471 від 19.07.2013р., МР-00000472 від 19.07.2013р., МР-00000473 від 19.07.2013р., МР-00000474 від 19.07.2013р., МР-00000475 від 19.07.2013р., МР-00000476 від 19.07.2013р., МР-00000477 від 19.07.2013р., МР-00000478 від 19.07.2013р., МР-00000480 від 19.07.2013р., МР-00000660 від 31.07.2013р., МР-00000661 від 31.07.2013р., МР-00000662 від 31.07.2013р., МР-00000669 від 31.07.2013р., МР-00000671 від 31.07.2013р., МР-00000672 від 31.07.2013р., МР-00000673 від 31.07.2013р., МР-00000674 від 31.07.2013р., МР-00000675 від 31.07.2013р., МР-00000676 від 31.07.2013р., МР-00000677 від 31.07.2013р., МР-00000678 від 31.07.2013р., МР-00000679 від 31.07.2013р., МР-00000716 від 09.08.2013р., МР-00000717 від 09.08.2013р., МР-00000718 від 09.08.2013р., МР-00000719 від 09.08.2013р., МР-00000720 від 09.08.2013р., МР-00000721 від 09.08.2013р., МР-00000722 від 09.08.2013р., МР-00000723 від 09.08.2013р., МР-00000724 від 09.08.2013р., МР-00000725 від 09.08.2013р., МР-00000726 від 09.08.2013р., МР-00000727 від 09.08.2013р., МР-00000728 від 09.08.2013р., МР-00000897 від 16.08.2013р., МР-00000906 від 16.08.2013р., МР-00000909 від 16.08.2013р., МР-00000911 від 16.08.2013р., МР-00000972 від 21.08.2013р., МР-00000973 від 21.08.2013р., МР-00000974 від 21.08.2013р., МР-00000975 від 21.08.2013р., МР-00000976 від 21.08.2013р., МР-00000977 від 21.08.2013р., МР-00000978 від 21.08.2013р., МР-00000979 від 21.08.2013р., МР-00000980 від 21.08.2013р., МР-00001180 від 31.08.2013р., МР-00001184 від 31.08.2013р., МР-00001187 від 31.08.2013р., МР-00001190 від 31.08.2013р., МР-00001193 від 31.08.2013р., МР-00001194 від 31.08.2013р., МР-00001195 від 31.08.2013р., МР-00001196 від 31.08.2013р., МР-00001357 від 11.09.2013р., МР-00001358 від 11.09.2013р., МР-00001360 від 11.09.2013р., МР-00001361 від 11.09.2013р., МР-00001493 від 20.09.2013р., МР-00001494 від 20.09.2013р., МР-00001495 від 20.09.2013р., МР-00001496 від 20.09.2013р., МР-00001497 від 20.09.2013р., МР-00001546 від 24.09.2013р., МР-00001547 від 24.09.2013р., МР-00001667 від 30.09.2013р., МР-00001675 від 30.09.2013р., МР-00001725 від 30.09.2013р., МР-00001727 від 30.09.2013р., МР-00001729 від 30.09.2013р., МР-00001731 від 30.09.2013р., МР-00001734 від 30.09.2013р., МР-00001735 від 30.09.2013р., МР-00001738 від 30.09.2013р., МР-00001739 від 30.09.2013р., МР-00001740 від 30.09.2013р., МР-00001741 від 30.09.2013р., МР-00001743 від 30.09.2013р., МР-00001744 від 30.09.2013р., МР-00001746 від 30.09.2013р., МР-00001747 від 30.09.2013р., МР-00001748 від 30.09.2013р., МР-00001749 від 30.09.2013р., МР-00001750 від 30.09.2013р. на загальну суму 117 358,66 грн., які були отриманні відповідачем про що свідчить запис на тлі документів (т.8, а.с.90-94).

Відповідач своїх зобов'язань належним чином не виконав, сплату за надані послуги не здійснив.

ДП "Адміністрація морських портів України" направило на адресу ТОВ «СКЛ» претензії від 28.08.13р. № 1060, від 20.09.13р. № 1469, від 24.10.13р. № 1966, від 26.11.13р. № 2642, від 23.01.14р. № 344, від 24.12.13р. № 3222, які залишені відповідачем без відповіді (т.1, а.с.49-104, т.8 а.с.95-130), що стало підставою звернення ДП „Адміністрація морських портів України" до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення боргу в сумі 117358,66грн. та нарахованої відповідно до п. 5.3 договору від 01.01.2011 року пені в сумі 5362,14грн..

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведеність позовних вимог, виходячи з наступного.

Щодо посилання відповідача на відсутність підстав для стягнення з нього канального збору через не проведення державної реєстрації права власності на гідротехнічну споруду - ХМК, за відсутності якої неможливо встановити особу власника цієї споруди, то воно є хибним, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що вказана гідротехнічна споруда є нерухомим майном, яке у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підлягає державній реєстрації.

В той же час, відповідно до ст.6 Закону України "Про морські порти України" гідротехнічні споруди реєструються в окремому Реєстру, порядок ведення якого визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. Наказом Міністерства інфраструктури України від 18.02.13р. №91 затверджено Порядок ведення Реєстру гідротехнічних споруд морських портів України, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6.03.13р. за № 363/22895. Відповідно до відомостей Реєстру, що є загальнодоступними, власником /балансоутримувачем/ ХМК на підставі акту приймання-передачі та розподільчого балансу від 13.06.13р. визначено ДП "Адміністрація морських портів України". При цьому з матеріалів справи вбачається, що власником гідротехнічної споруди - ХМК є держава, а балансоутримувачем - позивач.

Таким чином, у розумінні ст. 22 Закону України "Про морські порти України", канальний збір в даному випадку повинен сплачуватись саме позивачу у справі.

Згідно із ст. 4 Кодексу торговельного мореплавства України до правовідносин, що виникають із торговельного мореплавства застосовуються правила цивільного, адміністративного, господарського та іншого законодавства України, якщо вони не врегульовані цим Кодексом.

Дійсно ст. 84 Кодексу торговельного мореплавства України та Положення про портові збори, затверджене Кабміном України постановою № 1544 від 12.10.00р., якими було встановлено розмір, порядок нарахування та осіб, на користь яких сплачуються портові збори і на які помилково послався господарський суд першої інстанції, втратили чинність з набранням чинності Законом України «Про морські порти» та наказу Міністерства інфраструктури України "Про портові збори" № 316 від 27.05.2013р., які регулюють означені питання в спірний період і на теперішній час і не звільняють відповідача від сплати портових зборів.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 22 Закону України "Про морські порти України" у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об'ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. Портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом. Канальний збір справляється на користь власника каналу.

Процедура справляння портових зборів та розміри ставок портових зборів встановлені Порядком справляння та розмірами ставок портових зборів (далі - Порядок), затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.06.2013р. за №930/23462.

За п. 1.2. Порядку згідно з частинами третьою - п'ятою статті 22 Закону України "Про морські порти України" портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом, а саме: канальний збір справляється на користь власника каналу.

Відповідно до п. 1.3. Порядку портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно з п. п. 3.1., 3.2., 3.4., 3.5. Порядку:

- канальний збір за проходження суден каналом Дунай - Чорне море на баровій частині гирла Новостамбульське (Бистре), Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом (далі - БДЛК), Херсонським морським каналом (далі - ХМК), Керч-Єнікальським каналом (далі - КЄК) справляється на користь суб'єкта, визначеного пунктом 1.2 розділу I цього Порядку;

- нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження каналу судном в один кінець і кожне проходження каналу судном транзитом в один кінець за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. м об'єму судна) за ставками, наведеними в додатку 3 до цього Порядку;

- судно, яке здійснює перехід між морськими портами (морськими терміналами), що розташовані на БДЛК, канальний збір за прохід по БДЛК сплачує на користь суб'єкта, визначеного пунктом 1.2 розділу I цього Порядку, за ставкою, що дорівнює різниці між розмірами ставок, установленими для відповідних ділянок БДЛК (додаток 3). За проходження БДЛК і ХМК без заходження в зазначені морські порти (морські термінали) канальний збір справляється на користь суб'єкта, визначеного пунктом 1.2 розділу I цього Порядку, за ставками, які встановлені згідно з додатком 3 до цього Порядку, за прохід БДЛК 1 - 12 колін та морського порту Херсон (прохід БДЛК і ХМК) відповідно;

- для суден, що згідно з обмірним свідоцтвом з повним вантажем мають осадку не більш як 4,5 метра, ставки канального збору застосовуються з коефіцієнтом 0,38, крім морського порту Білгород-Дністровський та каналу Прорва.

У відповідності до Додатку № 1 до Порядку - вантажні судна, що заходять для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди належать до групи А; ліхтери, буксири, буксири-штовхачі, штовхачі, баржі (самохідні і несамохідні), річкові самохідні судна, включаючи судна типу "ріка - море" пароплавств, які є членами Братиславської угоди, що заходять у порти на р. Дунай, а також річкові самохідні судна, що заходять для подальшого перевантаження вантажів на морські судна і навпаки - належать до групи В.

Приміткою 2 до Додатку № 1 до Порядку визначено, що судна груп В (буксири та баржі), Д та Е, що виконують комерційні вантажні рейси, належать до групи А.

Пунктом першим наказу Міністерства транспорту України від 15.04.2004 р. № 312 "Про забезпечення лоцманського проведення і регулювання руху суден у територіальних, внутрішніх водах та на внутрішніх водних шляхах України" покладено на державне підприємство "Дельта-лоцман" з 00 годин 00 хвилин 01.05.2004 функції з забезпечення лоцманського проведення та регулювання руху суден на судноплавних шляхах у територіальних водах, на фарватерах, каналах, на акваторіях, підхідних каналах, внутрішніх і зовнішніх рейдах портів та терміналів усіх форм власності за рахунок зборів за послуги лоцманських служб і постів (служб) регулювання руху суден.

Наказом Міністерства транспорту України від 1.08.2007 р. №655, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 жовтня 2007р. за N 1150/14417, затвердженні Правила плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах /далі - Правила плавання/, відповідно до п. 3.1.22 яких на ХМК судна з осадкою до 4,0 м і всі малі судна плавають у смузі 1 кабельтов завширшки ліворуч та праворуч від бровок першого коліна каналу по всій його довжині. На другому і третьому колінах ХМК рух суден здійснюється по каналу в обох напрямках. Буксири на цій ділянці виконують плавання з караваном, сформованим не більше ніж у два ряди. Переформування буксирного каравану проводиться поза каналом у районі якірного місця N 366.

Оскільки судна 3-ї особи під агентуванням відповідача при здійсненні ними перевезень до/від портів Херсонського регіону, не зважаючи на осадку цих суден, рухалися саме в другому та третьому колінах каналу, за будь-яких яких умов вони рухались саме каналом і відповідно відповідач зобов'язаний оплатити канальний збір.

Посилання скаржників на те, що буксири ТОВ СП „НІБУЛОН" не здійснювали вантажних комерційних рейсів, колегією до уваги не приймаються, з огляду на те, що ТОВ СП „НІБУЛОН" - підприємство, яке здійснює діяльність, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Зазначене підприємство спеціалізується на продажі зернової продукції.

Відповідно до ч. 2 статті 3 ГК України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Таким чином, ТОВ СП „НІБУЛОН" здійснює комерційну господарську діяльність (господарська діяльність з метою одержання прибутку).

Як встановлено судом, ТОВ „СКЛ" у спірних відносинах здійснювало агентські послуги щодо суден, належних ТОВ СП „НІБУЛОН", за договором №1006/109-СК від 10.06.2010 року. В якості підтвердження існування цих відносин агентування у справі є копії актів виконаних робіт щодо агентських послуг стосовно суден „Баштанський", „Лідіївський" та „Прибужанівський", барж та платіжних документів щодо оплати цих послуг, з яких випливає, що відповідач вчиняв агентування суден третьої особи.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що хоча в коносаментах, копії яких надано ТОВ СП „НІБУЛОН", є напис про вчинення некомерційних рейсів, внутрішніх перевезень, у відносинах, що є спірними в частині канального збору та послуг служби регулювання руху суден, проте з точки зору змісту Господарського кодексу України здійснення такого внутрішнього перевезення вантажів чи прямування за такими вантажами з одного підрозділу суб'єкта підприємницької діяльності до іншого є елементом підприємницької діяльності, спрямованим на отримання прибутку, тому буксири та баржі вчинювали комерційні вантажні рейси, і підставно віднесені судом до суден групи А, які не звільняються від сплати канального збору.

Судова колегія зазначає, що згідно ст. 115 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно п.4.1 Положення про службу регулювання руху суден, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 28.05.2001 року, служби регулювання руху суден (СРРС) створюються для надання послуг з регулювання руху суден, які перебувають у зоні дії СРРС, з метою забезпечення безпеки мореплавства, ефективності судноплавства, охорони людського життя на морі, запобігання забрудненню довкілля з суден. Відповідно до п. 3.6 цього Положення утримання СРРС здійснюється за рахунок коштів від збору за послуги СРРС.

Пунктом 1 наказу Мінтрансу України від 15.04.2004 року № 312 „Про забезпечення лоцманського проведення і регулювання руху суден у територіальних, внутрішніх водах та на внутрішніх водних шляхах України" визначено, що на державне підприємство „ДЕЛЬТА - ЛОЦМАН" покладено з 00 годин 00 хвилин 01.05.2004 року функції з забезпечення лоцманського проведення та регулювання руху суден на судноплавних шляхах у територіальних водах, на фарватерах, каналах, на акваторіях, підхідних каналах, внутрішніх і зовнішніх рейдах портів та терміналів усіх форм власності за рахунок зборів за послуги лоцманських служб і постів (служб) регулювання руху суден.

Між ДП „ДЕЛЬТА - ЛОЦМАН" та ТОВ „СКЛ" 01.01.2011 року було укладено договір № 75/П-11, за умовами п.1.1 якого позивач взяв на себе зобов'язання за заявками відповідача надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден у зонах дії ЦРРС/ПРРС та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай - Чорне море, а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити надані послуги.

Згідно з п. 2.2.2. Правил плавання у їх районі дії рух суден цілодобово регулюється службою регулювання руху суден ДП „ДЕЛЬТА - ЛОЦМАН", до складу якої входять: ЦРРС „Руська Коса", ПРРС „Іллічівськ", „Одеса", „Южний", „Очаків" та „Широка Балка". Рух суден у зоні дії ЦРРС/ПРРС, вхід до зони дії, постановка на якір, зняття з якоря, відхід від причалу виконуються суднами тільки з дозволу відповідного ЦРРС/ПРРС. Дозвіл повинен бути отриманий не менш ніж за 30 хвилин до початку зазначеної дії. Дозвіл анулюється і повинен бути одержаний знову, якщо судно не почне зазначені дії протягом 30 хвилин. Кожне судно за 30 хвилин до входу в район дії Правил повинно встановити радіозв'язок з відповідним ЦРРС/ПРРС (канали зв'язку і позивні ПРРС та МЛС зазначені в додатку 2, канали зв'язку з портами, портпунктами, ІДПН - у додатку 3). Судна осадкою до 4,0 м, капітани яких мають право на плавання без лоцмана, які прямують до БДЛК по РШ-59 та РШ-2, повинні завчасно встановити радіозв'язок з ПРРС "Очаків" та повідомити прізвище капітана (п. 2.3.1. Правил плавання).

У відповідності до п. 2.3.2 Правил плавання судно, яке стоїть біля причалу чи на якорі, за 30 хвилин до початку руху повинно встановити радіозв'язок з ЦРРС/ПРРС, у зоні дії якого воно перебуває, та запросити дозвіл на рух.

Пунктом 1.3 Правил плавання визначено, що послуги СРРС - інформаційні послуги, навігаційна допомога (радіолокаційне проведення), радіолокаційний контроль за рухом та стоянкою суден на якорі, організація руху та регулювання руху суден.

Згідно вимог п. 2.2.8. Правил плавання ЦРРС/ПРРС надають суднам такі послуги: інформаційне обслуговування, надання навігаційної допомоги (радіолокаційне проведення), регулювання руху суден. ЦРРС/ПРРС зобов'язані надавати суднам інформацію, рекомендації, вказівки щодо безпеки судноплавства та регулювання руху суден. Для кораблів і суден Військово-Морських Сил Збройних Сил України послуги ЦРРС/ПРРС у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах надаються безкоштовно. Усі судна, які проходять через зони дії ЦРРС/ПРРС, зобов'язані отримувати інформацію, виконувати рекомендації та вказівки ЦРРС/ПРРС (п. 2.2.3. Правил плавання).

У відповідності до п. 2.4.1. Правил плавання ЦРРС/ПРРС здійснюють такі види обслуговування:

а) радіолокаційний контроль за безпекою судноплавства, а також за місцезнаходженням суден на якірних місцях в очікуванні транзитного проходу або проведення перевантажувальних операцій;

б) регулювання руху суден;

в) радіолокаційне проведення суден (надання навігаційної допомоги);

г) надання допомоги суднам під час аварійно-рятувальних операцій;

ґ) інформування про рух суден, стан засобів навігаційного облаштування, гідрометеорологічні умови та інші фактори, що впливають на безпеку судноплавства;

д) надання суднам та стороннім організаціям навігаційної та комерційної інформації. Радіолокаційний контроль за рухом суден та стоянкою суден на якорі здійснюється постійно (п. 2.4.2. Правил плавання).

Пунктом 3.2 Правил плавання визначена організація руху суден на БДЛК і ХМК у зоні дії РС РРС Дніпро-Бузького регіону. Зокрема, п. 3.2.1. Правил плавання встановлює, що Регіональна служба регулювання руху суден Дніпро-Бузького регіону ДП „ДЕЛЬТА - ЛОЦМАН" організовує суднопотік у зоні своєї дії шляхом завчасного планування руху суден. Кожне судно, яке прямує до БДЛК і/або ХМК, повинно одержати дозвіл на плавання в зоні дії РС РРС. Зона дії РС РРС поділяється на сектори, які закріплені за ЦРРС „Руська Коса", ПРРС „Очаків" і „Широка Балка", що входять до її складу. Судна, що постійно здійснюють плавання в межах зони дії РС РРС (буксири місцевого базування, судна портового флоту портів регіону, судна днопоглиблювальних караванів, що ведуть роботи в зоні дії РС РРС та ін.), подають заявку на рух не менш, ніж за 30 хвилин до передбачуваного часу початку руху на робочому каналі радіозв'язку ЦРРС/ПРРС, у зоні дії якого вони перебувають (п. 3.2.7. Правил плавання).

Згідно вимог п. 2.4.7. Правил плавання радіообмін ЦРРС/ПРРС із суднами, а також поточні навігаційні обставини документально фіксуються.

З викладеного вбачається, що регулювання руху суден здійснюється з метою забезпечення безпеки судноплавства, під якою розуміється збереження людського здоров'я і життя, довкілля та майна на морі й на внутрішніх водних шляхах; відсутність неприпустимого ризику, пов'язаного з загибеллю або травмуванням людей, заподіянням шкоди довкіллю або матеріальних збитків. Отже, проходження судном в зоні дії Правил плавання є неможливим без користування послугами служби регулювання руху суден.

З матеріалів справи вбачається, що надання позивачем послуг служби регулювання руху суден підтверджується квитанціями СРРС, виписками та копіями з вахтового журналу, записами радіолокаційного контролю за рухом суден відповідача Автоматизованої інформаційної обчислювальної системи підтримки регулювання руху суден „Дельта-Навігатор", виписками з радіопереговорів між ЦРРС та капітанами суден, з яких вбачається, що судна відповідача користувались послугами СРРС. З аналізу пунктів 2.3.1. та 3.2.7. Правил плавання слідує, що вихід капітана судна на зв'язок з відповідним ЦРРС/ПРРС вважається поданням заявки на рух судна та є доказом того, що судно користується послугами СРРС.

Також, на виконання вимог п. 2.4.7. Правил плавання в матеріалах справи наявні надані позивачем відтворення записів радіолокаційного контролю за рухом суден відповідача Автоматизованої інформаційної обчислювальної системи підтримки регулювання руху суден „Дельта-Навігатор", з яких видно траєкторію руху суден.

На підставі цих даних, походження яких, за вірною оцінкою суду першої інстанції, не є сумнівним, факти надання позивачем відповідачу послуг служби регулювання руху суден судом правомірно визнані доведеними.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду, що судна під агентуванням відповідача, здійснюючи рух по Херсонському морському каналу, користувались послугами СРРС, які мають бути оплачені за встановленими ставками.

Таким чином, колегія суддів вважає хибними доводи апеляційних скарг щодо недоведеності позивачем наявності підстав для покладення на відповідача обов'язку сплачувати канальний збір та послуги СРРС та зазначає, що господарський суд першої інстанції в повному обсязі дослідив фактичні обставини справи та надав вірну юридичну оцінку правовідносинам сторін та наявним в справі доказам, не порушив норми матеріального та процесуального права та прийняв обгрунтоване рішення. За таких обставин, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „СКЛ" та Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „НІБУЛОН" слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 08.04.2014 року по даній справі без змін.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 49, 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Рішення господарського суду Херсонської області від 08.04.2014 року по справі №923/47/14 залишити без змін, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „СКЛ" та Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „НІБУЛОН" - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 30.05.2014 р ..

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя С.І. Колоколов

Суддя М.С. Петров