Рішення

від 03.06.2014 по справі 254/3399/14-ц

БУДЬОННІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

Справа № 254/3399/14-ц

Провадження № 2/254/1229/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 травня 2014 року м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючий-суддя Сенчишин Ф.М.

При секретарі Литовченко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 04 вересня 1975 року та засвідченого державним нотаріусом Третьої Донецької державної нотаріальної контори Мальцевою, батькові позивача - ОСОБА_4, на праві особистої власності належало домоволодіння АДРЕСА_1. Право власності на вказане нерухоме майно було зареєстровано в КП «БТІ м. Донецька» за останнім 10 серпня 1982 року, що підтверджується реєстраційний написом на обороті свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Відповідно до рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 28 липня 1989 року по справі № 2-741, за позивачем ОСОБА_1 було визнано право власності на житловий будинок літ. В-1 та сіни літ. в в домоволодінні АДРЕСА_1, та визначено належну позивачеві долю в домоволодінні в розмірі 39/100. Належне позивачеві нерухоме майно було зареєстровано в КП «БТІ м. Донецька». ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер. Після його смерті позивач та його мати - ОСОБА_2, прийняли спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_4, але 12 лютого 2014 року державний нотаріус Вервейко Н.Г., яка веде спадкову справу, ухвалила постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, якою відмовила в оформлені спадкових справ на частину домоволодіння після смерті ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що за життя останній не здійснив перереєстрації своєї частки в домоволодінні АДРЕСА_1 в КП «БТІ м. Донецька», яку необхідно було зробити після того як судове рішення від 28 липня 1989 року набере чинності. Через це позивач позбавлений можливості реалізації спадкових прав через нотаріальну процедуру.

Сторони, належним чином та завчасно сповіщені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Позивач ОСОБА_1 надав суду письмову заяву, за якою підтримав в повному обсязі вимоги за позовною заявою та фактичні обставини, на яких вони ґрунтуються, просить справу розглянути за його відсутність. Відповідачка ОСОБА_2 також надала суду письмову заяву, за якою визнала в повному обсязі пред'явлені до неї позовні вимоги, просить справу слухати без її участі. За ухвалою суду справа розглянута за відсутності сторін.

Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 04 вересня 1975 року державним нотаріусом Третьої Донецької державної нотаріальної контори Мальцевою В.А., ОСОБА_4 набув право власності на домоволодіння АДРЕСА_1.

Останній 10 серпня 1982 року зареєстрував в КП «БТІ м. Донецька» своє право власності на вказане нерухоме майно, що підтверджується реєстраційним написом на обороті свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька від 28 липня 1989 року у цивільній справі № 2-741/1989 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок, в якому виправлена описка ухвалою Будьоннівського районного суду м. Донецька від 09 червня 2008 року, за позивачем ОСОБА_1 визнано право власності розташовані на території домоволодіння АДРЕСА_1 житловий будинок літ. В-1 та сіни літ. в та визначено, що його доля у домоволодінні складає 39/100.

Згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшло належна померлому частка домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 яка в ідеальних частках дорівнює 61/100.

За ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Заповіту ОСОБА_4 після себе не залишив, що підтверджується інформаційною довідкою з відповідного Спадкового реєстру «Заповіти/спадкові договори».

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З наявних у справі копії свідоцтва про народження та копії свідоцтва про шлюб вбачається, що ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, від якого мав сина - позивача по справі, ОСОБА_1.

Останні на підставі ст. 1261 ЦК України є спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_4

Інші спадкоємці ОСОБА_4 дослідженими в судовому засіданні доказами не встановлені.

За ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

З копії спадкової справи до майна ОСОБА_1 вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Відповідачка ОСОБА_2, згідно її заяви, на спадщину після смерті ОСОБА_4 не претендує.

Постановою нотаріуса від 12 лютого 2014 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4

В обґрунтування вказаної постанови нотаріус послався на той факт, що ОСОБА_4 за життя не здійснив перереєстрації своєї частки в домоволодінні АДРЕСА_1 в КП «БТІ м. Донецька», яку необхідно було зробити після того як судове рішення від 28 липня 1989 року набере чинності.

Наведені доводи нотаріуса узгоджуються з довідкою КП «БТІ м. Донецька», за якою зареєстрованими власниками домоволодіння АДРЕСА_1 залишаються ОСОБА_4 (право власності на все домоволодіння) та ОСОБА_1 (39/100 часток домоволодіння).

Суд виходить з того, що як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Оскільки нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виник цивільно-правовий спір, який підлягає розглядові у позовному провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Позивач має об'єктивні перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку і за вищенаведених обставин позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на успадковане домоволодіння підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в селищі Звізда, Бярнської області, Росії, право власності на розташовані за адресою: АДРЕСА_1:

- житловий будинок літ. А-1, з нежитловими прибудовами літ. а, а1, погребом літ. а2, ганком літ. а3, загальною площею 77,7 кв.м., житловою площею 56,9 кв.м.;

- житловий будинок літ. В-1 з нежитловою прибудовою літ. в, загальною площею 71,0 кв.м., житловою площею 46,0 кв.м.

- літню кухню літ. Б з прибудовою літ. б;;

- сараї літ. Д, З, М;

- погріб літ. Е;

- вбиральню літ. Ж;

- душ літ. Н;

- гаражу літ. П з оглядовою ямою літ. п;

- огородження № 1-3;

- замощення І;

- водопровід.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий :