Рішення

від 12.05.2014 по справі 905/2327/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.05.2014 Справа № 905/2327/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ-Енерго», м.Донецьк (ідентифікаційний код 34360047)

до відповідача Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код 33838679)

про стягнення основного боргу в сумі 275438,97грн., 3% річних у розмірі 17903,54грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Макаров М.О. за довіреністю №1 від 03.04.2014р.,

від відповідача: Сачава О.І. за довіреністю №09/245 від 22.04.2014р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Топ-Енерго», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації про стягнення основного боргу в сумі 275438,97грн., 3% річних у розмірі 17903,54грн.

Ухвалою від 10.04.2014р. господарський суд Донецької області порушив провадження у справі №905/2327/14.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про закупівлю робіт за державні кошти №1 від 06.10.2011р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 275438,97грн. та підстави для нарахування 3% річних у розмірі 17903,54грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору про закупівлю робіт за державні кошти №1 від 06.10.2011р., календарного графіку, плану фінансування, довідок про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011р., акту прийомки-передачі змонтованого обладнання, платіжних доручень, листа №01-2227-04 від 28.10.2013р., акту звірки станом на 16.04.2013р., акту звірки станом на 2012р., рішення господарського суду Донецької області від 10.12.2013р. по справі №905/6870/13, актів приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2011р., №2 за грудень 2011р., №3 за грудень 2011р., №4 за грудень 2011р., №5 за грудень 2011р., №6 за грудень 2011р., №7 за грудень 2011р., №8 за грудень 2011р., договору субпідряду №283-11 від 07.10.2011р.,договірної ціни, листа №17/10-1 від 17.10.2013р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 530, 611, 854 Цивільного кодексу України.

23.04.2014р. відповідачем надано відзив на позовну заяву, за яким зазначено, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, з тих підстав, що остаточні розрахунки з учасником не були здійснені з причини не проведених розрахунків Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області при наявності коштів на рахунку головного управління. Крім того, зазначив щодо сплати судового збору у розмірі 5866,84грн. та 3% річних у розмірі 17903,54грн., що на теперішній час асигнувань на зазначені цілі департаменту житлово-комунального господарства облдержадміністрації не передбачено. Також у вказаному відзиві відповідач просив суд залучити до розгляду справи Управління державної казначейської служби України в Донецькій області в якості співвідповідача.

Дослідивши вищевказане клопотання, господарський суд Донецької області зазначає наступне.

Частиною 1 статті 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявності достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

За ч.2 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідачам належним відповідачем.

Однак, враховуючи, що в позовній заяві відсутні позовні вимоги до Управління державної казначейської служби України в Донецькій області, та сторонами правовідносин, порушення зобов'язань за якими є підставою даного позову, є лише позивач та відповідач, господарський суд дійшов висновку, що залучення до участі у справі Управління державної казначейської служби України в Донецькій області в якості співвідповідача є безпідставним та недоцільним, у зв'язку із чим, вищевказане клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

12.05.2014р. позивачем надано заперечення на відзив та уточнення позовних вимог, за яким останній зазначив, що не згоден з позицією та аргументацією відповідача по справі, а також зазначено, що відмовляється від стягнення 3% річних у розмірі 17903,54грн.

12.05.2014р. сторонами надано письмові пояснення, за якими зазначено, що акт приймання-передання змонтованого обладнання підписаний у грудні 2011 року.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

06.10.2011р. між Головним управлінням житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Топ-Енерго» (учасник) укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти №1 (далі - Договір), за умовами якого учасник зобов'язується у 2011 році виконати роботи замовникові, зазначені в проектно-кошторисній документації, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи (п.1.1. Договору).

За п.10.1. Договору цей договір набирає чинності з моменту укладання договору і діє до 31.12.2011р.

Відповідно до п.3.1. Договору ціна цього договору становить 2143190,00грн., у тому числі: кошти державного бюджету складають 1260758,82грн., в т.ч. ПДВ 210126,47грн., та кошти інших джерел 882531,18грн., в т.ч. ПДВ 147088,53грн. В тому числі обладнання на суму 1800000,00грн. у тому числі ПДВ - 300000,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2011р. сторонами виконано роботи та передано обладнання на загальну суму 2143289,97грн., про що свідчать підписані з обох сторін довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011р., акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011р. та акт прийомки-передачі змонтованого обладнання, який за письмовими поясненнями сторін був складений у грудні 2011р. Підписи на вказаних документах скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті замовником без заперечень.

За п.4.1.3. Договору остаточні розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі підписаних актів виконаних робіт, складених за формою КБ-2в і довідки форми КБ-3 та актів передачі-приймання змонтованого обладнання, що підписуються щомісяця сторонами не пізніше 25 числа поточного місяця.

Відтак, кінцевий термін оплати виконаних робіт становить 25.12.2011р.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, замовником здійснено оплату виконаних робіт у розмірі 1867851,00рн.

Проте, у встановлені терміни замовник не здійснив розрахунків з підрядником, у зв'язку із чим з 26.12.2011р. у замовника перед підрядником виникла заборгованість у розмірі 275438,97грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів погашення заборгованості у розмірі 275438,97грн. відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, суд вважає доведеним борг відповідача перед позивачем у сумі 275438,97грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Також відповідно до позовної заяви позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 17903,54грн., нараховані за період з 21.12.2011р. по 21.02.2014р. на суму 275438,97грн.

Проте, 12.05.2014р. позивачем надано заяву, за якою останній відмовляється від стягнення 3% річних у розмірі 17903,54грн.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищевказана відмова від позовних вимог в частині стягнення 3% річних не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб та не суперечить законодавству. Відповідач заперечень на відмову позивача від частини позовних вимог до суду не надав. Суд прийняв заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення 3% річних відповідно до статей 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Про припинення провадження у справі виноситься ухвала.

Враховуючи вищевикладене, заява позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 17903,54грн. підлягає задоволенню, а провадження в цій частині по справі №905/2327/14 - припиненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, п.4 ст. 80, ст.ст. 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі №905/2327/14 в частині стягнення 3% річних у розмірі 17903,54грн.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ-Енерго», м.Донецьк до відповідача, Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації про стягнення основного боргу в сумі 275438,97грн. задовольнити.

Стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації (83001, м.Донецьк, вул.Університетська, 13, ідентифікаційний код 33838679) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ-Енерго» (83048, м.Донецьк, проспект Панфілова, буд.1, ідентифікаційний код 34360047) суму основної заборгованості у розмірі 275438,97грн., судовий збір у розмірі 5508,78грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 12.05.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 19.05.2014р.

Суддя Ю.В. Сич