Рішення

від 03.06.2014 по справі 905/2958/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.06.2014 Справа № 905/2958/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Ляшенко О.І.

за участю представників

від позивача: Мілютін Д.О. - за довіреністю від 14.01.2013р. № 21/1-117

від відповідача: Груєнко С.Л. - за довіреністю від 11.09.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовною заявою: Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача: Комунальної медичної установи "Міська лікарня № 1", м. Краматорськ

про: стягнення 1529,50 грн.

СУТЬ СПОРУ :

Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Комунальної медичної установи "Міська лікарня № 1" боргу за договором на охорону об'єктів за допомогою систем охоронної сигналізації № 2668/Км від 01.03.13р. за період вересень-грудень 2013рр. у розмірі 1529,50 грн.

Нормативно вимоги обґрунтовані статтями 526, 530, 610 - 612, 614, 615 Цивільного кодексу України, статтями 193, 216, 218, 224 Господарського кодексу України.

На підтвердження позовних вимог надано суду: договір на охорону об'єктів за допомогою систем охоронної сигналізації № 2668/Км від 01.03.13р. з додатками, розрахунок позовних вимог, банківські виписки про рух коштів та статутні документи підприємства, що долучені до матеріалів справи.

Відповідач в судовому засіданні наявність боргу визнав. Посилаючись на те, що Комунальна медична установа "Міська лікарня № 1" є бюджетною установою, не є прибутковою організацією, заборгованість перед позивачем виникла саме внаслідок недостатнього фінансування з місцевого бюджету і у кошторисі закладу не передбачено витрат на сплату судового збору, тому просить судові витрати з розгляду цієї справи покласти на позивача.

На підтвердження своїх доводів відповідачем надано суду: заявку № 21 на бюджетне фінансування станом на 29.05.2014р. та статутні документи підприємства, копії яких долучено до матеріалів справи

Також, відповідачем заявлено клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з неможливістю виконати у повному обсязі вимоги ухвали суду від 30.04.2014р.

Судом відхиляється клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

На переконання суду, наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення спору, тому справа розглядається за наявними матеріалами згідно статті 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2013р. між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, підписано договір на охорону об'єктів за допомогою систем охоронної сигналізації № 2668/Км.

За умовами цього договору виконавець на кошти отримані від замовника, починаючи з 01.01.2013р., за допомогою системи охоронної сигналізації здійснює охорону об'єктів, які внесені до Дислокації (додаток № 1 до договору) і позначені на План-схемі (додаток № 3 до договору), а замовник зобов'язався виконати приписи, щодо обладнання та укріпленності об'єкту надані виконавцем (додаток № 4 до договору) та здійснювати оплату замовлених послуг.

За згодою сторін охорона об'єкту полягає в здійсненні виконавцем, в обумовлений договором час, спостереження за системою охоронної сигналізації, встановленої на об'єкті, забезпечуючи її функціонування, здійснюючи належне обслуговування, а у разі надходження на пункт централізованого спостереження сигналу тривоги - забезпеченні реагування наряду міліції охорони (п.1.2 договору).

Терміном надання послуг охорони є час з моменту здачі до моменту зняття об'єкта з охорони (п.1.3 договору).

Строк дії договору - з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. (п.10.1. договору)

Згідно пункту 1.4 договору, цей договір не є договором охорони в розумінні статті 978 ЦК України і тому не встановлює обов'язків виконавця по збереженню або схоронності майна замовника та забезпеченні недоторканості осіб, які знаходяться на об'єкті, відповідно він (договір) не передбачає обов'язків виконавця по відшкодуванню збитків і шкоди завданих замовнику діями третіх осіб.

На момент укладення договору вартість охорони дорівнює 495,90 грн. на місяць з ПДВ (п.2.1 договору).

Зобов'язання замовника здійснювати оплату послуг виконавця не знаходиться в залежності від наявності коштів, отримання рахунків тощо (п.2.3 договору).

У пункті 2.4 договору сторони визначили, що платежі замовник зобов'язаний здійснювати впродовж 30 банківських днів після закінчення місяця, в якому були надані послуги. Датою оплати (датою виконання замовником зобов'язань) є дата зарахування грошей на рахунок виконавця (п. 2.6 договору).

Виконавець на вимогу замовника щомісячно простими поштовими відправленнями - листами надсилає замовнику рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт. За наявності нарікань на якість або обсяг наданих послуг, замовник повинен викласти свої вимоги шляхом внесення відповідних відомостей в акти виконаних робіт, або у виді претензії. Акти виконаних робіт із запереченнями або претензії замовник повинен належним чином вручити виконавцю (п.2.7 договору).

Згідно п. 2.8 договору, відсутність впродовж десяти банківських днів, після закінчення календарного місяця нарікань на якість або обсяг наданих виконавцем послуг (акти виконаних робіт із запереченнями, претензії) є прийняттям замовником послуг виконавця в обсязі і вартістю, визначеними дислокацією (додаток № 1 до договору) та протоколом узгодження вартості (додаток № 5 до договору). При відсутності нарікань, підписання сторонами актів виконаних робіт є необов'язковим.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлені у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України. Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надано доказів наявності нарікань зі свого боку на якість або обсяг наданих позивачем як виконавцем послуг у порядку, встановленому пунктом 2.7 договору № 2668/Км від 01.03.13р., тому слід вважати, що такі послуги є прийнятими замовником (відповідачем) в обсязі і вартістю, визначеними дислокацією (додаток № 1 до договору) та протоколом узгодження вартості (додаток № 5 до договору), як це передбачено у пункті 2.8 цього договору.

За твердженням позивача, що не заперечується відповідачем, в період дії договору відповідач здійснював оплату послуг з порушенням порядку, обумовленого у договорі, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 1529,50 грн., у тому числі за вересень 2013р. - 41,80 грн., за жовтень 2013р. - 495,90 грн., за листопад 2013р. - 495,90 грн., грудень 2013р. - 495,90 грн.

Про такі обставини також свідчать наявні у справі банківські виписки про рух коштів.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач визнає наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 1529,50 грн., на момент прийняття рішення відповідачем не надано доказів оплати цього боргу, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1529,50 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 44, 84 ГПК України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами. До складу судових витрат віднесено зокрема судовий збір. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно статті 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Суд відхиляє клопотання відповідача про покладення судових витрат за розгляд цієї справи на позивача, оскільки відповідачем не наведено обставин неправильних дій сторони (позивача), а те, що Комунальна медична установа "Міська лікарня № 1" є бюджетною установою, не є прибутковою організацією, заборгованість перед позивачем виникла саме внаслідок недостатнього фінансування з місцевого бюджету і у кошторисі закладу не передбачено витрат на сплату судового збору, не є підставою для звільнення відповідача від компенсування позивачу сплаченого судового збору в розумінні ст. 49 ГПК України.

З огляду на встановлені судом обставини та норми чинного законодавства, позовні вимоги Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області підлягають задоволенню повністю. Судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області до Комунальної медичної установи "Міська лікарня № 1" про стягнення 1529,50 грн. - задовольнити.

Стягнути з Комунальної медичної установи "Міська лікарня № 1" (84307, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 17, код ЄДРПОУ 01990826, р/р 35414007002279 УДКСУ Донецької області, МФО 834016 ) на користь Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, буд. 10А, код ЄДРПОУ 08596860, р/р 2600303209763 в АБ "Укргазбанк", МФО 320479) борг у розмірі 1529,50 грн. та 1827,00 грн. судового збору.

Після набрання рішенням чинності видати наказ.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 03.06.2014р.

Суддя Н.В. Величко

надруковано 3 прим.

1 - у справу

2 - сторонам

(062) 387 - 59 - 08

вик.: Юрова Ю.С.