Рішення

від 03.06.2014 по справі 905/738/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.06.2014 Справа № 905/738/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Займак Н.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоун Італі і партнери", м. Донецьк

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю " СКИП-М", м.Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 36523,80 грн., з яких 34257,20 грн. - сума основного боргу, 2266,60грн.- неустойка, -

За участю представників сторін:

від позивача: Лукань М.О., за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стоун Італі і партнери", м. Донецьк (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " СКИП-М", м.Донецьк (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 36523,80 грн., з яких 34257,20 грн. - сума основного боргу, 2266,60грн.- неустойка.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором поставки №94/1-СИП від 25.08.2010р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість - 34257,20 грн.

Крім того, Позивач просить суд стягнути з Відповідача, неустойку у розмірі 2266,60 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням ст.ст. 251,509,510,526,530,611,612,631,692,693 ЦК України, ст.ст. 20,173,180,193,216,218,230,231,232,265,266,267 ГК України, ст.ст.1,5,6,7,44,49 ГПК України.

На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): Договір поставки №94/1-СИП від 25.08.2010р., специфікацію №1 від 25.08.2011р., рахунок №33 від 25.08.2011р., видаткову накладну №37 від 21.12.2011р., видаткову накладну №30 від 11.11.2011р., видаткову накладну №19 від 28.09.2011р., виписку №128 від 15.12.2011р.,виписку №125 від 12.12.2011р., виписку №91 від 05.10.2011р., виписку №78 від 31.08.2011р., виписку №130 від 19.12.2011р., вимогу б/н від 17.01.2014р., докази направлення на адресу Відповідача вимоги б/н від 17.01.2014р., договір №99/14 про надання адвокатських послуг від 14.01.2014р.,свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1695 від 23.05.2008р.,наказ №08-К від 02.12.2011р., протокол №3/2011 від 29.11.2011р., правоустановчі документи Позивача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.02.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Справу призначено для розгляду на 19.02.2014р.

Представник Позивача у судовому засіданні 19.02.2014р. підтримав позовні вимоги, надав довідку б/н від 18.02.2014р., у яких повідомляє, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору, платіжне доручення №19 від 24.01.2014р. за послуги адвоката на суму 10000,00 грн.

У зв'язку з нез'явленням Відповідача, з метою надання йому права на захист своїх прав та інтересів, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі та необхідністю надання додаткових доказів розгляд справи відкладався судом з 19.02.2014р. на 05.03.2014р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 05.03.2014р. у зв'язку із перебуванням судді Мирошниченка Я.С. у відпустці, справу передано судді Філімонової О.Ю.

У зв'язку з нез'явленням Відповідача, з метою надання йому права на захист своїх прав та інтересів, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі та необхідністю надання додаткових доказів розгляд справи відкладався судом з 05.03.2014р. на 26.03.2014р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 26.03.2014р. у зв'язку з виходом із відпустки справу № 905/738/14 передано судді Мирошниченко Я.С.

29.04.2014р. Представник Позивача на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Клопотання Позивача судом розглянуто та задоволено.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав, своїми процесуальними правами відповідно ст.22 ГПК України не скористався. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштового відправлення від 14.03.2014р., 28.03.2014р.,17.04.2014р.,06.05.2014р.).

Враховуючи вищенаведене , суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Представник Позивача клопотання щодо фiксацii судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здiйснювався без застосування техничного фiксування судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК Украiни.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, всебiчно i повно з'ясувавши всi фактичні обставини справи, об'ективно оцiнивши докази, якi мають значення для вирiшення справи, суд:

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю " СКИП-М", м. Донецьк (Постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоун Італі і партнери", м. Донецьк (Покупець), укладено Договір поставки № 94/1-СИП (далі-Договір).

Згідно до п.1.1 Договору Постачальник зобов'язується відповідно до Специфікації згодній за кожною партією постачаємої Продукції виготовити та передати у власність Замовникові Продукцію, а Замовник зобов'язується прийняти та сплатити поставлену Продукцію.

Відповідно до п.3.2 Договору Постачальник разом з Товаром передає наступні документи:

- накладну на Товар;

- сертифікат/паспорт якості (відповідності);

Пунктом 4.1 до Договору сума Договору складає 111746,23 грн.

Відповідно до п.5.1, 5.2 Договору Замовник здійснює оплату продукції по Договору у наступному порядку:

5.1.1 50% - протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку;

5.1.2 50% - протягом 1- го банківського дня з моменту фактичної поставки Товару.

Оплата здійснюється безготівковим розрахунком шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Згідно до п.11.1 до Договору дійсний Договір вступає у силу з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2011р., а в частині виконання зобов'язань до моменту їх виконання.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч.1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Відповідно до "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов Договору поставки № 94/1-СИП від 25.08.2010р.на підставі Рахунку №33 від 25.08.2011р. (а.с.18) Позивач сплатив 100% вартості товару, який мав бути поставлений у розмірі 111746,23 грн.,що підтверджується банківськими виписками (а.с.22-26), у тому числі, 50% передплати згідно п.5.1.1.Договору.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли саме з Договору поставки № 94/1-СИП від 25.08.2010р.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку, щодо перерахування грошових коштів у відповідності до п.5.1 Договору поставки № 94/1-СИП від 25.08.2010р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Постачальник зобов'язання перед Покупцем в частині поставки товару виконав частково на суму 77601,55 грн., що підтверджується Видатковими накладними: №37 від 21.12.2011р., №30 від 11.11.2011р., №19 від 28.09.2011р.( а.с.19-21).

Товар на суму 34257,20 грн. не поставлено.

Відповідачу було пред'явлено вимогу б/н від 17.01.2014р., у якій Позивач наполягає на поверненні суми коштів у розмірі 34257,20 грн.

Докази надсилання вимоги б/н від 17.01.2014р. цінним листом Відповідачу, наявні в матеріалах справи.

Відповідач не відреагував на вищенаведену вимогу Позивача, свої зобов'язання за Договором перед ним не виконав, товар не поставив, суму коштів у розмірі 34257,20 грн. не повернув.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно до ч.1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Судом встановлено, що відповідно до Договору поставки №94/1-СИП від 25.08.2010р., видатковим накладним та платіжним дорученням наданими Позивачем до матеріалів справи, наявний факт поставки Відповідачу продукції меншої кількості, ніж це встановлено Договором. Таким чином, Позивач вправі вимагати від Відповідача повернення сплаченої за неї грошової суми.

Відповідач доказів передання кількості продукції, якої не вистачає, чи повернення сплаченої за неї грошової суми у розмірі 34257,20 грн. не надав, тому суд, вважає позовні вимоги Позивача, у цій частині стягнення суми основного боргу, доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача неустойки у розмірі 2266,60 грн.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 8.3 Договору встановлено, що за прострочку поставки Продукції Постачальник сплачує Замовнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день просточки від вартості недоотриманої Продукції.

Позивачем наданий арифметичний розрахунок неустойки за період з 21.07.2013 р. по 12.08.2013 р. на суму основного боргу 6208,12 грн., з 13.08.2013р. по 20.01.2014р. на суму основного боргу 6208,12 грн., з 21.07.2013р. по 12.08.2013р. на суму основного боргу 11000,00 грн., з 13.08.2013р. по 20.01.2014р. на суму основного боргу 11000,00 грн., з 21.07.2013р. по 12.08.2013р. на суму основного боргу 4000,00 грн., з 13.08.2013р. по 20.01.2014р. на суму основного боргу 4000,00 грн., з 21.07.2013р. по 12.08.2013р. на суму основного боргу 13049,08 грн., з 13.08.2013р. по 2001.2014р. на суму основного боргу 13049,08 грн.

Судом встановлено, що розрахунок є вірним. Таким чином, ця вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з позовною заявою, Позивачем заявлено вимогу про покладення на Відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Зокрема, як встановлено судом, 14.01.2014р. між Позивачем (замовником) та ОСОБА_2 (адвокатом) був укладений договір №99/14 про надання юридичних послуг. Згідно договору адвокат зобов'язується надати замовнику, а замовник зобов'язується оплатити адвокату консультаційні та юридичні послуги, щодо захисту прав замовника по справі стосовно стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю " СКИП-М", м.Донецьк заборгованості за Договором поставки №94/1-СИП від 25.08.2010р. Пунктом 4 Договору плата за виконання адвокатом доручень замовника, визначається сторонами виходячи з часу, витраченого виконавцем та /або залученими їм фахівцями із застосуванням індивідуальних погодинних ставок тощо.

В підтвердження надання юридичних послуг адвокатом, Позивач надав суду вищевказаний договір №99/14 від 14.01.2014р.; платіжне доручення №19 від 24.01.2014р. на суму 10000,00грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2 №1695 від 23.05.2008р.

Таким чином, в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують понесення Позивачем витрат на сплату вартості послуг адвоката.

Натомість, суду не надано акту виконаних робіт, розрахунку вартості адвокатських послуг.

Відповідно до ст.48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи, розмір позовних вимог, той факт, що при складанні Позовної заяви були допущені помилки щодо визначення вірних норм матеріального права, у зв'язку з чим суд при вирішенні справи посилався на інші норми права ніж зазначені у позовній заяві, господарський суд вважає, що витрати на оплату послуг адвоката підлягают стягненню у розмірі 2000,00 грн.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст.32, 33, 34, 43, 44, 48 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоун Італі і партнери", м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю " СКИП-М", м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 36523,80 грн., з яких 34257,20 грн. - сума основного боргу, 2266,60 грн.- неустойка - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " СКИП-М", м.Донецьк ( 83121, Донецька область, м.Донецьк, Київський район, вул.Артема, б.169 В, квартира 60, код ЕДРПОУ 32645043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоун Італі і партнери", м. Донецьк (83005,Донецька область, м.Донецьк, вул. Купріна, б.64, кімната 103, код ЕДРПОУ 36305907) суму основного боргу у розмірі 34257,20 грн., неустойку у сумі 2266,60 грн., судовий збір в сумі 1827,00 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2000,00 грн.

У судовому засіданні 03.06.2014 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03. 06. 2014 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко