Рішення

від 26.05.2014 по справі 925/380/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.05.2014 Справа № 925/380/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом селянського фермерського господарства "Фенікс", с. Лебедин Шполянського району Черкаської області

до приватного підприємства "Стевлалі", м. Херсон

про стягнення 31110,85 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Куниця В.В. - голова СФГ "Фенікс";

від відповідача: Комадовський Д.П. - представник, довіреність від 08.04.20104р.

Суть спору: Селянське фермерське господарство "Фенікс" (позивач) звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до приватного підприємства "Стевлалі" (відповідач) про стягнення суми заборгованості у розмірі 31110,85 грн., з якої: 30000,00 грн. - сума основного боргу, 210,85 грн. - сума інфляційних втрат та 900,00 грн. - сума 3% річних. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору поставки №121101 від 12.11.2012р., положення ст.ст. 526, 530, 612, 622, 625, 691, 692 ЦК України та положення ст.ст. 222, 230, 231, 232, 265 ГК України.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.03.2014 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 18.03.2014 року.

У судовому засіданні 18.03.2014р. господарським судом Черкаської області встановлено, що місцезнаходженням відповідача є - 73000, м. Херсон, вул. Краснощокіна, 1-А, кв. 1.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.03.2014р. справу №925/380/14 передано за підсудністю до господарського суду Херсонської області.

24 березня 2014 року справа №925/380/14 надійшла до господарського суду Херсонської області.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 25.03.2014р. суддею Нікітенко С.В. порушено провадження у справі №925/380/14 та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду.

05.05.2014р. відповідачем через канцелярію суду, в порядку ст.25 ГПК України подано заяву про заміну сторони у справі. В даній заяві відповідач просить замінити відповідача у справі №925/380/14 ПП "Стевлалі" на його правонаступника - ПП "Стевлалі Лайт". Дану заяву з додатками суд долучив до матеріалів справи.

22.05.2014р. до суду від позивача надійшов лист №5 від 21.05.2014р., з якого слідує, що позивач заперечує проти задоволення заяви відповідача про заміну відповідача у справі №925/380/14 ПП "Стевлалі" на його правонаступника - ПП "Стевлалі Лайт". Даний лист з додатком суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 26.05.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві..

Представник відповідача відзиву на позовну заяву не надав, але у судовому засіданні 26.05.2014р. надав усні пояснення, в яких позовні вимоги визнав. Також у судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву про заміну відповідача у справі №925/380/14 ПП "Стевлалі" на його правонаступника - ПП "Стевлалі Лайт".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 12.11.2012 між селянським фермерським господарством "Фенікс" (постачальник) та приватним підприємством "Стевлалі" (покупець) був укладений договір поставки №121101 (надалі - договір).

Предметом даного договору є те, що постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти сільськогосподарську продукцію (товар), а саме - кукурудза (п. 1.1 договору).

Відповідно до умов п.3.2. договору, загальна вартість товару по договору складає 115200,00 грн. в т.ч. ПДВ.

Право власності на товар у покупця виникає з моменту передачі товару постачальником (п.4.3. договору).

Так, на виконання умов договору позивач 14.11.2012р. поставив відповідачу товар - кукурудза, в кількості 30640,000 кг., на загальну суму 58828,80 грн., що підтверджується видатковою накладною №1-0000000172 від 14.11.2012р. (а.с. 13). Дана накладна без будь-яких претензій та зауважень підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена їхніми печатками.

Відповідно до умов п.5.1. договору, покупець здійснює оплату вартості товару шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок постачальника по факту відвантаження товару постачальником покупцю на підставі рахунку-фактури постачальника.

14 листопада 2012 року позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №000000000001 від 14.11.2012р. на суму 58828,80 грн. (а.с. 12).

Таким чином, відповідно до умов п.5.1. договору, відповідач зобов'язаний був в строк до 14.11.2012р. включно, розрахуватись з позивачем за поставлений товар на суму 58828,80 грн.

Відповідач, свої договірні зобов'язання по розрахункам за придбаний товар виконав частково, у період з 04.01.2013р. по 20.12.2013р. перерахував позивачу лише 28828,80 грн. Залишок неоплаченої суми становить 30000,00 грн.

З метою досудового врегулювання господарського спору щодо неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині розрахунків за придбаний товар, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію від 07.01.2014р. з вимогою погасити заборгованість у розмірі 30000,00грн. (а.с. 10). Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Станом на день звернення позивача з позовом до суду сума заборгованості відповідача перед позивачем за основною сумою боргу становить 30000,00 грн.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на наступне.

На момент вирішення даного спору в суді договір поставки №121101 від 12.11.2012р. є чинним і обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не надано суду доказів оплати залишку вартості придбаного товару за видатковою накладною №1-0000000172 від 14.11.2012р. на суму 30000,00грн.

Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 30000,00 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 30000,00 грн. грн. є доведеними і обґрунтованими.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем за період з 25.11.2012р. по 31.01.2014р. на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу суму інфляційних втрат у розмірі 210,85 грн. та суму 3% річних у розмірі 900,00 грн. Стаття 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку відповідача, відповідає таким даним.

В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Суд, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга" (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") здійснив свій перерахунок нарахованих позивачем сум інфляційних втрат та 3% річних за період з 25.11.2012р. по 31.01.2014р.

За розрахунком суду, суми інфляційних втрат та 3% річних за період з 25.11.2012р. по 31.01.2014р., є більшими ніж ті, які заявлені позивачем до стягнення.

Проте, відповідно до положень ГПК України суд, позбавлений права самостійно виходити за межі позовних вимог, тобто у даному випадку самостійно стягнути більші суми інфляційних втрат та 3% річних, ніж ті, які заявлені позивачем до стягнення.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 210,85 грн. та 3% річних у розмірі 900,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Щодо заяви відповідача від 05.05.2014р. про заміну сторони в порядку передбаченому ст. 25 ГПК України, в якій відповідач просить замінити відповідача у справі №925/380/14 ПП "Стевлалі" на його правонаступника - ПП "Стевлалі Лайт", суд зазначає наступне.

05 травня 2014р. відповідач у справі №925/380/14 - приватне підприємство "Стевлалі" (надалі - заявник) звернулось до господарського суду з заявою, згідно з якою просить здійснити заміну, в порядку ст. 25 ГПК України, відповідача у даній справі, визначивши відповідачем замість заявника новостворену юридичну особу - Приватне підприємство "Стевлалі Лайт", яку утворено внаслідок реорганізації заявника шляхом виділення з його складу та якій за розподільчим балансом перейшли кредиторські зобов'язання заявника щодо погашення заборгованості перед СФГ "Фенікс".

З заяви та доданих до неї документів вбачається, що 20 грудня 2013 року засновником (власником) заявника прийнято рішення про реорганізацію заявника шляхом виділу з заявника нової юридичної особи - Приватного підприємства "Стевлалі Лайт". З розділу "Дані про реєстраційні дії" витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДР) стосовно заявника за станом на 20.12.2013р. слідує, що засновниками заявника прийняте рішення щодо виділу.

Згідно розподільчого балансу в результаті виділу з складу заявника Приватного підприємства "Стевлалі Лайт" до цього новоствореного підприємства перейшли кредиторські зобов'язання заявника перед СФГ "Фенікс" щодо сплати заборгованості за договором поставки №121101 від 12.11.2012р.

Відповідно до ст. 25 ГПК України у разі припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії судового процесу. Про заміну або про відмову заміни сторони її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

У п.1.4. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", із змінами та доповненнями, вказано про можливість процесуального правонаступництва у зв'язку з реорганізацією суб'єкта господарювання та в інших передбачених законом випадках, у тому числі при заміні кредитора або боржника у зобов'язанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ними органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Аналогічні положення щодо припинення юридичних осіб містить у собі ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України. Згідно з частиною 4 цієї ж статті, у разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

Статтею 109 Цивільного кодексу України визначений порядок утворення юридичної особи шляхом виділу. Зокрема, цією статтею передбачено, що виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Згідно з ч. 2 ст. 109 Цивільного кодексу України до виділу застосовуються за аналогією положення ч. 1, ч. 2 та ч. 4 ст. 105 цього ж Кодексу та положення ст.ст. 106, 107 цього ж Кодексу.

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України заміна боржника в зобов'язанні може бути здійснена лише за згоди кредитора .

Виходячи з положень ст. 25 ГПК України процесуальне правонаступництво відповідача (боржника у зобов'язанні) відбувається у разі припинення діяльності боржника, шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір. Фактичні ж обставини, з якими заявник пов'язує наявність підстав для здійснення заміни відповідача у даній справі з заявника на Приватне підприємств "Стевлалі Лайт" не є припиненням діяльності боржника, шляхом його реорганізації, у розумінні положень ч. 1 ст. 59 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України.

Заміна ж заявника (боржника у зобов'язанні перед СФГ "Фенікс") на іншого боржника (ПП "Стевлалі Лайт") в силу приписів ст. 520 Цивільного кодексу України є неможливою без згоди СФГ "Фенікс". Докази такої згоди суду не надано.

Також, суд зазначає про наступне.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням проведеним належним чином, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, які передбачено цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином. Згідно з ст. 608 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора).

З урахуванням приписів наведених правових норм, а також, беручи до уваги те, що створення Приватного підприємства "Стевлалі Лайт" не мало своїм наслідком припинення заявника як юридичної особи, але, до цього новоствореного підприємства передана (перейшла) від заявника уся кредиторська заборгованість заявника за товари (роботи, послуги), що слідує з даних рядку № 530 розподільчого балансу, та всі боргові зобов'язання заявника перед СФГ "Фенікс" щодо виконання зобов'язань за договором поставки №121101 від 12.11.2012р., що слідує з даних рядку № 610 цього ж балансу, з розшифровкою до нього, суд дійшов висновку про те, що зазначене, необґрунтовано повністю звільняє саме ПП "Стевлалі" від обов'язку виконання зобов'язань за договором поставки №121101 від 12.11.2012р..

Виходячи з викладеного, відсутні підстави для задоволення заяви Приватного підприємства "Стевлалі" про заміну сторони (відповідача) у даній справі.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 1827,00 грн. відшкодовується йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представників сторін про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Стевлалі" (73000, м. Херсон, селище міського типу Антонівка, вул. Кримська, 59-А, код ЄДРПОУ 35329888) на користь селянського фермерського господарства "Фенікс" (20634, Черкаська область, Шполянський район, с. Лебедин, вул. Лип'янська, 19, код ЄДРПОУ 14209531) суму основного боргу у розмірі 30000,00 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 210,85 грн., суму 3% річних у розмірі 900,00 грн. та 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.06.2014р.

Суддя С.В. Нікітенко