Рішення

від 29.05.2014 по справі 916/1395/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" травня 2014 р.Справа № 916/1395/14

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА";

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТЕЙТ ІНВЕСТ"

про стягнення 338621,28грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Семещенко В.О. - за дорученням;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше лізинг Україна" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕЙТ ІНВЕСТ", в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 338621,28 гривень, з яких 74 095,92 гривень - основна заборгованість за договором фінансового лізингу №000003245 від 21.06.2011р., 101645,21 гривень - збитки, 148191,84 гривень неустойки, 2481,70 гривень штрафу, 6 069,85 гривень пені, 1820,96 гривень 3% річних, 4315,80 гривень проценти за користування чужими грошовими коштами.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що між сторонами 21.06.2011 року укладено договір про фінансовий лізинг №000003245, згідно якого позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобов'язання, між тим, відповідач, всупереч прийнятим обов'язкам, зобов'язання щодо сплати лізингових платежів виконував неналежним чином, що стало підставою для звернення з відповідним позовом.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України станом на 28.05.2014р. Отже, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності за такою адресою відповідача, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Крім того, суд зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення до суду не поверталися, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (надалі за текстом - «Позивач») уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Істейт Інвест» (надалі за текстом - «Відповідач») Договір про оперативний лізинг № 00003245 від 21.06.2011 (надалі за текстом - «Договір»), відповідно до якого Позивач зобов'язався передати у розпорядження Відповідача об'єкт лізингу - транспортний засіб типу Audi A5 2,0 TFSI, 2011 року виробництва, шасі № WAUZZZ8T3BA046416, двигун № CDN170140 (надалі за текстом - «Об'єкт найму»), а Відповідач зобов'язався прийняти Об'єкт найму і сплатити суму коштів за Договором шляхом здійснення орендних платежів відповідно до Договору (надалі за текстом - «Орендну плату»), на загальну суму, що становить 41 919,60 доларів США, не включаючи Орендного платежу за перший період найму (з 21.06.2011р. по 31.07.2011р.) в розмірі 17 069,43 доларів США.

Відповідач відповідно до положень п. 6.1. Загальних комерційних умов оперативного лізингу (найму) (надалі за текстом - «Умови лізингу»), що становлять невід'ємну частину Договору, Наймач зобов'язався за користування Об'єктом найму щомісяця виплачувати Орендні платежі в розмірі та строки визначені в Договорі.

Згідно п. 6.5. Умов лізингу Відповідач зобов'язувався сплачувати Орендні платежі не пізніше 15 (п'ятнадцятого) календарного дня поточного місяця. У разі неотримання рахунку до 15 (п'ятнадцятого) числа поточного місяця за який повинен бути сплачений Орендний платіж, Відповідач зобов'язаний сплатити відповідний платіж у розмірі встановленому в Договорі.

Відповідно до п. 5.4. Умов лізингу Орендні платежі, що сплачуються Відповідачем, повинні покривати весь термін користування автомобілем з моменту отримання до повернення відповідно до актів приймання передачі. В п. 12.2. Договору вказано, що строк оперативного лізингу (найму) за Договором починається з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі Об'єкта найму. Об'єкт найму вважається повернутим Позивачу за умови підписання останнім відповідного Акту приймання-передачі.

У випадку прострочення платежів за Договором, згідно із п. 8.2. Умов лізингу Відповідач зобов'язався сплачувати штрафні санкції. Зокрема, такі штрафні санкції включали: пеня у розмірі 10 % річних від суми невиплаченої суми за кожен день прострочення до повного виконання Відповідачем зобов'язань (п. 8.2.1. Умов оперативного лізингу); штрафні санкції, що підлягають сплаті Відповідачем за нагадування про несплату, надіслані Позивачем Відповідачеві у випадку прострочення платежів у розмірі, що становить гривневий еквівалент суми у 15 доларів США за першу платіжну вимогу, 20 доларів США за другу платіжну вимогу та 25 доларів США за третю платіжну вимогу (п. 8.2.2. Умов оперативного лізингу); компенсація будь-яких витрат, понесених Позивачем, зокрема витрати на юридичні послуги, судові та позасудові процедури з метою стягнення сум, не сплачених Відповідачем у відповідності до Договору.

Крім того, як це вказано в п. 12.8. Договору, у випадку припинення Договору Відповідач зобов'язаний компенсувати Позивачеві понесені витрати або витрати, які Позивач повинен буде здійснити, в тому числі, але не виключно страхові франшизи, штрафи, витрати на правову допомогу, а також відшкодувати в повному обсязі збитки завдані Позивачеві внаслідок невиконання або неналежного виконання Договору Відповідачем.

Відповідно до п. 12.4.2 Договору, Позивач має право в односторонньому порядку розірвати Договір у випадку несплати Відповідачем наступного Орендного платежу у повному обсязі або частково і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 10 (десять) робочих днів.

Як встановлено у ході розгляду справи, відповідач починаючи з липня 2012 року почав прострочувати строки сплати Орендних платежів, а з вересня 2012 взагалі перестав виконувати свої зобов'язання за Договором щодо сплати Орендних платежів. Відповідно до п. 8.3.1. Умов Договору, якщо Відповідач прострочить виплату Орендного платежу протягом більш ніж 10 робочих днів, Позивач має право надіслати Відповідачу першу платіжну вимогу в письмовій формі. Якщо Відповідач не здійснить оплату протягом 7 робочих днів з моменту першої вимоги, Позивач надсилає в такий же спосіб другу платіжну вимогу, яка продовжує строк здійснення оплати ще на 8 днів із зазначенням нагадування, що після завершення строку здійснення оплати, за умови не здійснення оплати, Договір підлягає розірванню 12.4.2. Сторони домовились, що невиконання зобов'язань після надіслання другої платіжної вимоги означає, що Відповідач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов'язання за цим Договором.

Позивачем, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором були надіслані нагадування: перше від 03.07.2012; друге від 17.07.2012; третє від 01.08.2012; третє від 04.09.2012; трете від 17.09.2012; трете від 04.10.2012; трете від 16.10.2012.Разом з третім нагадуванням від 16.10.2012, Відповідачу було направлено вимогу про сплату заборгованості за Договором, повернення Об'єкта найму та повідомлення про відмову від Договору вих. № 00003245 від 16.10.2012 року.

Виходячи з ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до п. 12.7. Договору у разі припинення дії Договору/розірвання Договору, Відповідач зобов'язаний повернути Об'єкт найму за власний рахунок за місцезнаходженням Позивача або за адресою вказаною Позивачем протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання відповідної вимоги від Позивача.

Вимога про повернення Об'єкту найму була отримана Відповідачем 29.10.2012 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 0430000150031. Таким чином, Відповідач був належним чином повідомлений про припинення Договору та вимогу Позивача повернути Об'єкт найму, про що свідчить Вимога про сплату заборгованості за Договором, повернення Об'єкта найму та повідомлення про відмову від Договору вих. № 00003245 від 16.10.2012 року та Рекомендоване повідомленням про вручення поштового відправлення.

Але, Відповідач у визначені строки Об'єкт найму не повернув. В зв'язку з чим, Позивачем були направлено на адресу Відповідача наступні нагадування про сплату заборгованості та повернення Об'єкта найму: Третє нагадування від 06.11.2012р., від 16.11.2012р., від 04.12.2012р., від 17.12.2012р., від 03.10.2013р.

Відповідно до умов Договору та вимоги про сплату заборгованості за Договором, повернення Об'єкта найму та повідомлення про відмову від Договору вих. № 00003245 від 16.10.2012 року, ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України Відповідач зобов'язаний був повернути Об'єкт лізингу в строк до 01.11.2012 року проте, Об'єкт найму було повернуто представником Відповідача лише 09.03.2013 року, що підтверджується актом приймання-передачі до договору.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1. ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно із ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Як вже було встановлено у ході розгляду справи, починаючи з червня 2012 року Відповідач почав порушувати умови Договору порушуючи строки виконання зобов'язання зі сплати Орендних платежів за червень, липень та серпень 2012 року. Починаючи з вересня 2012 року та не зважаючи на вимогу повернути Об'єкт найму, Відповідач порушив умови Договору і перестав виконувати свої зобов'язання за Договором, не сплативши Орендні платежі за вересень 2012 року, жовтень 2012 року, листопад 2012 року, грудень 2012 року, січень 2013 року та лютий 2013 року.

Відповідач порушив свої зобов'язання за Договором частково не сплативши та не здійснивши взагалі наступні платежі: 3.1.1. часткова несплата щомісячного орендного платежу за вересень 2012 року на суму 2 844,43 грн. відповідно до рахунку № 00089407 від 28.09.2012, належного до сплати відповідно Договору до 15.10.2012 року.

Окрім того, відповідно до п. 5.3. Договору Орендні платежі, що сплачуються Відповідачем, повинні покривати весь термін користування автомобілем з моменту отримання до повернення відповідно до актів приймання передачі. Оскільки, Відповідач виконав зобов'язання з повернення об'єкту найму лише 09.03.2013 року, останній зобов'язаний сплатити Орендні платежі за весь фактичний строк користування Об'єктом найму, а саме: орендний платіж за жовтень 2012 року на суму 14 244,01 грн. відповідно до рахунку № 00094135 від 31.10.2012, належного до сплати відповідно Договору до 15.11.2012 року; орендний платіж за листопад 2012 року на суму 14 331,34 грн. відповідно до рахунку № 00098803 від 30.11.2012, належного до сплати відповідно Договору до 15.12.2012 року; орендний платіж за грудень 2012 року на суму 14 301,66 грн. відповідно до рахунку № 00103457 від 27.12.2012, належного до сплати відповідно Договору до 15.01.2013 року; орендний платіж за січень 2013 року на суму 14 139,20 грн. відповідно до рахунку № 00108278 від 31.01.2013 року, належного до сплати відповідно Договору до 15.02.2013 року; орендний платіж за лютий 2013 року на суму 14 235,28 грн. відповідно до рахунку № 00113011 від 28.02.2013, належного до сплати відповідно Договору до 15.03.2013 року.

Таким чином суд доходить висновку, що станом на 29 жовтня 2013 року у Відповідача існувала заборгованість перед Позивачем за несплаченими Орендними платежами на загальну суму 74 095,92 гривень.

Згідно із ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму (оренди) наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Відповідно до п. 12.7. Договору у разі припинення дії Договору/розірвання Договору, Відповідач зобов'язаний повернути Об'єкт найму за власний рахунок за місцезнаходженням Позивача або за адресою вказаною Позивачем протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання відповідної вимоги від Позивача.

Позивач звертає увагу суду на те, що Відповідач після того, як був проінформований про припинення Договору і про вимогу повернути Об'єкт найму, ухилявся від його повернення, чим порушив умови Договору, а також чинне законодавство, зокрема ч. 1. ст. 785 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2. ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. З огляду на вищевикладене, через неповернення Відповідачем Об'єкту найму у встановлений строк, Позивач отримав право вимагати сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування Об'єктом найму за період прострочення повернення Об'єкту найму. При цьому, Позивач наполягає на тому, що платежі за Договором є орендними платежами, оскільки за своєю суттю оперативний лізинг є одним із різновидів оренди.

Згідно із ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона передає або зобов'язується передати другій стороні у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 3 ст.806 Цивільного кодексу України особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України одним із видів лізингу є оперативний лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом (орендою). Відповідач не виконав у встановлені строки вимогу щодо повернення Об'єкта найму, чого вимагав Позивач вимогою за вих. № 00003245 від 16.10.2012, отриманою Відповідачем 29.10.2012року.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про правомірність заявлених вимог позивачем щодо стягнення з відповідача неустойка у розмірі подвійного лізингового платежу відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України на суму 148 191,84 гривень.

Позивач звернувся до спеціалізованих організацій ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел. Ел. Сі.», ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» та ТОВ «Орум» для супроводження повного та своєчасного виконання умов Договору Відповідачем, пошуку Об'єкта найму та його повернення Позивачу. З вказаними організаціями Позивач уклав Договір доручення від 12.06.2012, Договір про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2012 та Договір № 29/28-011 від 01.02.2011року.

У відповідності до п. 12.8 Договору, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу всі витрати пов'язані з захистом прав Позивача на Об'єкт найму, а отже Відповідач повинен компенсувати всі витрати Позивача, пов'язані із зверненням останнього до ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел. Ел. Сі.», ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» та ТОВ «Орум» для пошуку Об'єкта найму, повернення Об'єкта найму та отримання Орендних платежів за Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким, чином Позивач поніс витрати у зв'язку із супроводженням повернення заборгованості, повернення майна Позивача, що підтверджується наступними документами: Договір доручення від 12.06.2012; Договір про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2012; Договір № 29/28-011 від 01.20.2011; Рахунок - фактура № СФ-00000725 від 20.09.2012 на суму 3 632,21грн. з ПДВ; Акт від 20.09.2012; Платіжне доручення № 50003176 від 04.10.2012; Рахунок - фактура № 59 від 30.11.2012 на суму 1 808,21грн. без ПДВ; Акт наданих послуг № 59 від 30.11.2012; Платіжне доручення № 50014050 від 21.12.2012; Рахунок - фактура № 40 від 22.04.2013 на суму 2 250,00грн. без ПДВ; Акт наданих послуг № 40 від 22.04.2013; Платіжне доручення № 50007971 від 29.04.2013; Рахунок - фактура № 18 від 09.03.2013 на суму 21 581,10грн. без ПДВ; Акт наданих послуг № 18 від 09.03.2013; Платіжне доручення № 50006105 від 02.04.2013; Рахунок - фактура № 02-0113 від 09.01.2013 на суму 4 800,00грн. з ПДВ; Акт № 02-0113 від 09.01.2013; Платіжне доручення № 50004340 від 11.01.2013; Рахунок - фактура № 33 від 31.10.2012 на суму 1 701,53грн. без ПДВ; Акт наданих послуг № 33 за період з 01.10.2012 по 31.10.2012; Платіжне доручення № 50003679 від 26.11.2012; Рахунок - фактура № 19 від 09.03.2013 на суму 400,00грн. без ПДВ; Акт наданих послуг № 19 від 09.03.2013; Платіжне доручення № 50005956 від 26.03.2013 року.

Таким чином суд доходить висновку щодо задоволення вимоги позивача щодо стягнення завданих збитків в сумі 41 721,22 гривень.

Вимога позивача щодо збитків пов'язаних з необхідністю відновлення пошкоджень/недоліків Об'єкта оренди та приведення його до первісного стану, у відповідності до п. 5.5. Договору, Наймач зобов'язаний повернути Об'єкт оренди у стані, в якому він отримав Об'єкт оренди, з урахуванням природного зносу останнього. У випадку, якщо стан Об'єкта найму не відповідає такому, Наймач зобов'язаний компенсувати Наймодавцю вартість його відновлення.

Відповідно до п. 9.2. Договору Наймач зобов'язаний належним чином забезпечувати технічне обслуговування автомобіля, проводити всі необхідні ремонтні роботи, державні технічні огляди, технічне обслуговування, а також здійснювати на постійній основі нагляд за бездоганним функціонуванням та екологічним станом Автомобіля у відповідності до загальних умов виробника та вимог законодавства. Найма несе відповідальність за всі збитки, заподіяні в наслідок невиконання своїх зобов'язань, незалежно від того, чи були вони спричинені Наймачем або третіми сторонами. Всі витрати пов'язані з державним технічним оглядом, технічним обслуговуванням та ремонтом Автомобіля, відповідно до даного пункту, покриваються в повній мірі Наймачем. У разі, якщо Наймодавець з будь-яких причин поніс такі витрати, Наймач зобов'язаний відшкодувати такі витрати Наймодавця протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня направлення Наймачу відповідного повідомлення Наймодавця.

Відповідно до ст. ч. 3. ст. 22 Цивільного кодексу України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У ході розгляду справи встановлено, що після повернення Об'єкта найму 09.03.2013року Позивач змушений був провести роботи по приведення Об'єкта найму до первісного вигляду та проведення технічного позапланового огляду, у зв'язку з чим останній був змушений звернутися до ТОВ «Пореш Інтер Авто Україна» для проведення такого огляду та усунення недоліків у разі їх виявлення. Після здійснення технічного огляду Об'єкта найму було виявлено ряд недоліків, які повинні були бути усунені Відповідачем до передачі Об'єкта найму Позивачу, що останнім зроблено не було. З огляду на те, що нормальна подальша експлуатація Об'єкта найму, без усунення цих недоліків була не можлива, Позивачем були проведені ремонтні роботи, що підтверджується наступними документами: Проформа рахунок від 17.04.2013; Акт виконаних робіт від 17.04.2013; Платіжне доручення № 50006598 від 18.04.2013. Загалом, для здійснення технічного огляду Об'єкта оренди та приведення останнього до первісного стану, Позивач поніс витрати у розмірі 4 316,76 гривень, таким чином заявлена позивачем сума підлягає стягненню, як збитки пов'язані з технічним оглядом та відновленням Об'єкта найму.

Позивач зазначає, що станом на дату складання позовної заяви, Об'єкт лізингу не був повернутий Позивачу та згідно до п.2. ч.2 ст. 22 ЦКУ, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В п. 6.3. Договору Позивач та Відповідач погодили, що Орендні платежі, які підлягають виплаті на користь Позивача, відображають справедливу вартість користування автомобілем та забезпечують отримання Позивачем станом на дату виконання Договору суми. Відповідно до п. 12.6. Договору, негайно після припинення дії Контракту розірвання Контракту Наймодавець має право скористатися всіма отриманими гарантіями для одержання повної суми всіх не погашених платежів. Відповідачем залишилися невиплаченими Орендні платежі в розмірі 5 822,20 еквівалент у доларах США. Станом на 01.11.2012 року, дата припинення договору, курс ПАТ «Креді Агріколь Банк» складав 8,19 грн. за 1 долар США, що підтверджується довідкою про стан курсу валют станом на 01.11.2012 року та складає 47 683,81 гривень.

Таким чином суд доходить висновку щодо правомірної вимоги про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 47 683,81 гривень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦКУ, збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Пункт 8.6. Договору, зазначає, що будь-які збитки заподіяні невиконанням або не належним виконанням Стороною своїх зобов'язань за Контрактом, підлягають відшкодуванню у повному обсязі понад передбачені Контрактом штрафні санкції.

П. 8.2.3. Договору, передбачає, що у випадку прострочення сплати орендного платежу за Контрактом, до Наймача застосовуються наступні санкції, компенсація будь-яких витрат понесених позивачем та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, не виплачених Наймачем у відповідності до Контракту та п. 12.8. Договору, зазначає, що у будь-якому випадку дострокового припинення дії Контракту, Наймач зобов'язаний компенсувати Наймодавцю понесені витрати, або витрати, які наймодавець повинен буде здійснити, в тому числі, але не виключно, страхові франшизи, штрафи, витрати на правову допомогу, а також відшкодувати у повному обсязі збитки, завдані Наймодавцю в результаті не виконання або неналежного виконання Контракту Наймачем.

Таким чином для відновлення свого порушеного права на повернення суми заборгованості та збитків за Договором, Позивач був змушений звернутися до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма Вернер» для підготовки позовної заяви до Господарського суду Одеської обл. та консультування Позивача стосовно стягнення заборгованості з Відповідача по стягненню суми заборгованості та збитків за Договором. З цією метою з Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма Вернер» було укладено Договір про надання юридичних послуг № 17/2010 від 09.06.2010 року.

Надання Позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма Вернер» вищезазначених юридичних послуг підтверджується наступними документами: Договором про на надання юридичних послуг № 17/2010 від 09.06.2010 року; Додатковою угодою № 75 від 06.08.2013 року до Договору про на надання юридичних послуг № 17/2010 від 09.06.2010 року; Актом № 145 від 30.10.2013 року; Рахунком-фактурою № 149 від 30.10.2013 року; Платіжним дорученням № 50032349 від 04 листопада 2013 року; загальна вартість послуг наданих Позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма Вернер», відповідно до документів викладених вище, складає 7 923,42 гривень,

Таким чином, через порушення своїх зобов'язань за Договором, Відповідач має відшкодувати Позивачу збитки, що складаються із суми матеріальних витрат (прямі збитки) та упущеної вигоди (залишок несплачених Орендних платежів), що становить 101 645,21 гривень.

Згідно із п. 3 ч. 1. ст. 611 ЦКУ, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання відповідно до ст. 549 ЦКУ. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Договором передбачені штрафні санкції у вигляді фіксованих штрафів у випадку несплати виставлених рахунків у встановлений строк відповідно до п. 8.2.2., а також пеня у розмірі 10 % річних за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Загальна сума пені, що підлягає сплаті через невиконання Відповідачем грошових зобов'язань за цим Договором складає 6 069,85 гривень.

У випадку прострочення платежів за Договором штрафні санкції, що підлягають сплаті Відповідачем за нагадування про несплату, надіслані Позивачем Відповідачеві у випадку прострочення платежів у розмірі, що становить гривневий еквівалент суми у 15 доларів США за першу платіжну вимогу, 20 доларів США за другу платіжну вимогу та 25 доларів США за третю платіжну вимогу (п. 8.2.2. Умов лізингу). Загалом, відповідно до умов п. 8.2.2. Умов лізингу, за порушення своїх зобов'язань Відповідач був зобов'язаний сплатити штрафні санкції розміром у 2 481,70 гривень.

Згідно із ч. 2. ст. 625 ЦКУ, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

При цьому три проценти річних відповідно до ст. 625 ЦКУ за своєю правовою природою є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Таку позицію займає і судова практика (зокрема таке розуміння 3 % річних закріплено у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19 серпня 2003 року.

Судом перевірене наданий позивачем розрахунок 3 % річних та доходить висновку про правомірність їх нарахуванням за невиконання грошових зобов'язань за Договором. Загальна сума 3 % річних, що підлягає сплаті через невиконання Відповідачем грошових зобов'язань за цим Договором складає 1 820,96 гривень.

Вимоги позивача щодо стягнення з Відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами, суд вважає її правомірною, відповідно ст. 1214 ЦКУ встановлює, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 ЦКУ). У свою чергу ст. 536 ЦКУ передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

При цьому, проценти за користування чужими грошовими коштами мають зовсім іншу правову природу, ніж 3 % відповідно до ст. 625 ЦКУ, оскільки проценти за користування чужими грошовими не є відповідальністю за порушення цивільно-правового зобов'язання і необхідність їх сплати може виникнути навіть без порушення цивільно-правового зобов'язання. Така позиція підтверджується також практикою Вищого господарського суду, зокрема постановою № 20-9/024 від 04 жовтня 2005 року.

Таким чином, за наявності підстав мають стягуватися і 3 % річних як відповідальність за порушення зобов'язання відповідно до ст. 625 ЦКУ, так і проценти за користування чужими грошима у випадку утримання чужих грошових коштів без належної правової підстави.

Не виконавши вчасно грошові зобов'язання у розмірі основної суми заборгованості відповідно до Договору, Відповідач фактично утримував грошові кошти, належні Позивачеві без достатньої правової підстави, отже користувався чужими грошовими коштами.

Проте Договором та законом розмір процентів за користування чужими коштами за період прострочення виконання грошового зобов'язання не встановлений. У такому разі відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦКУ за аналогією повинна застосовуватися ст. 1048 ЦКУ, згідно з якою, якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом перевірено наданих позивачем розрахунок проценти за користування чужими грошами та вважає його вірним, загальна сума процентів за користування чужими грошима, що підлягає сплаті Відповідачем за період заборгованості, становить 4 315,80 грн..

Таким чином, з огляду на вищенаведене, загальна сума заборгованості Відповідача відповідно до цієї позовної заяви, що складається із основної суми заборгованості Відповідача перед Позивачем, неустойки, збитків завданих Позивачеві Відповідачем, штрафу, пені, 3 % та процентів за користування чужими грошами складає 338 621,28 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Порше лізинг Україна" та стягнення з відповідача 74 095,92 гривень - основна заборгованість за договором фінансового лізингу №000003245 від 21.06.2011р., 101645,21 гривень - збитки, 148191,84 гривень неустойки, 2481,70 гривень штрафу, 6 069,85 гривень пені, 1820,96 гривень 3% річних, 4315,80 гривень проценти за користування чужими грошовими коштами.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕЙТ ІНВЕСТ" (65026 м.Одеса вул..Віце-Адмірала Жукова, буд..21/23, код ЄДРПОУ 35504720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше лізинг Україна" (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 27Т, код ЄДРПОУ 35571472) 74 095 /сімдесят чотири тисячі дев'яносто дві/ гривни 92 копійки основна заборгованість за договором фінансового лізингу №000003245 від 21.06.2011р., 101645 /сто одна тисяча шістсот сорок п'ять/ гривень 21 копійка - збитків, 148191 /сто сорок вісім тисяч сто дев'яносто одна/ гривна 84 копійки неустойки, 2481 /дві тисячі чотириста вісімдесят одна/ гривна 70 копійок штрафу, 6 069 /шість тисяч шістдесят дев'ять/ гривень 85 копійок пені, 1820 /одна тисяча вісімсот двадцять/ гривень 96 копійок 3% річних, 4315 /чотири тисячі триста п'ятнадцять/ гривень 80 копійок проценти за користування чужими грошовими коштами, витрати по сплаті судового збору в сумі 6 772 /шість тисяч сімсот сімдесят дві/ гривни 43 копійки.

Повний текст рішення складено 2 червня 2014 року.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гуляк Г.І.