Постанова

від 26.05.2014 по справі 820/6440/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 травня 2014 р. №820/6440/14

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді -Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Ільницької І.Л.

представників : позивача - Горло М.В., відповідача - Наконечного А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профхім" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Профхім", з адміністративним позовом до Основ`янської об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд, скасувати податкове повідомлення - рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 26 березня 2014 року № 0000252201, скасувати податкове повідомлення - рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 26 березня 2014 року № 0000262201.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства, наполягав на правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток підприємств.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки та стверджував, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Профхім" зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Основ`янській об'єднаній Державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів та є платником податку на додану вартість.

В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

В період з 12.02.2014 року по 04.03.2014 року, Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Профхім» (код 32134121) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки було складено акт від 12.03.2014 року № 709/20-38-22-04,32134121, який став підставою для прийняття податкових повідомлень - рішень від 26.03.2014 року № 0000252201 та № 0000262201.

Перевіркою було встановлено, що ТОВ «Профхім» було порушено п.138.1, п.138.2, п.138.8, п.п. 139.1.9 п 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті на загальну суму 315735,95 грн., у т.ч. за 2 квартал 2011 року на суму 14521,75 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 47221,50 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 28799,00 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 73396,00 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 69243,10 грн., за 3 квартал 2012 року на суму 33768,10 грн., за 4 квартал 2012 року на суму 48786,50 грн. та п. 44.1 ст. 44, п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, знижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті на загальну суму 63147,19 грн., у тому числі за червень 2011 року на суму 2904,35 грн., за серпень 2011 року на суму 5210,20 грн., за вересень 2011 року на суму 4234,10, за листопад 2011 року на суму 4255,50 грн., за грудень 2011 року на суму 1504,30 грн., за лютий 2012 року на суму 9596,00 грн., за березень 2012 року на суму 5083,20 грн., за за квітень 2012 року на суму 2155,10 грн., за травень 2012 року на суму 6794,00 грн., за червень 2012 року на суму 4899,52 грн., за липень 2012 року на суму 4215,98 грн., за вересень 2012 року на суму 2537,64 грн., за жовтень 2012 року на суму 9757,30 грн..

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті перевірки від 12.03.2014 року № 709/20-38-22-04,32134121 висновки відповідача про те, що документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ "ТПЗ "Торгсервіс" (код ЄДРПОУ 23762557), ТОВ "Електронний світ" (код ЄДРПОУ 32760393), ТОВ "ПКФ "Лотос" (код ЄДРПОУ 14087915), ТОВ "Надія" (код ЄДРПОУ 21254331), ПП "Троник" (код ЄДРПОУ 32548833), ТОВ "Хімцентр" (код ЄДРПОУ 37688867), ТОВ "Харківська Віконна Компанія" (код ЄДРПОУ 34955829), ТОВ "Діалог Плюс" (код ЄДРПОУ 32951733), ПП «Профхім» були постачальниками товарів та послуг на адресу ТОВ «Профхім», код 32134121 у квітні, червні, серпені-грудні 2011 року, у лютому-липні, вересні-грудні 2012 року.

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

З метою здійснення своєї господарської діяльності, позивачем за перевіряємий період вчинено операції по придбанню товарів у наступних контрагентів.

Згідно з матеріалами справи позивач - ТОВ «Профхім» (код 32134121) уклав договір постачання з ТОВ "ТПЗ "Торгсервіс" (код ЄДРПОУ 23762557) за №0101П від 04.01.2011 року.Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а Покупець - прийняти товар та оплатити Постачальнику його вартість. Відповідно до п.2.1 договору якщо не зазначено у Спеціфікаціях або, додаткових угодах до цього Договору, то поставка здійснюється за рахунок покупця.

Зазначена господарська операція з придбання товарів підтверджується первинними документами, а саме: договір постачання № 0101 П від 04 січня 2011 року; видаткова накладна № 231001 від 23 жовтня 2012 року; товаро - транспортна накладна № 489/1 від 23.10.2012 року; видаткова накладна № 250102 від 25 жовтня 2012 року; товаро - транспортна накладна № 494/1 від 25.10.2012 року; видаткова накладна № 91001 від 09 жовтня 2012 року; товаро - транспортна накладна № 462/1 від 09.10.2012 року; видаткова накладна № 250701 від 25 липня 2012 року; видаткова накладна № 270604 від 27 червня 2012 року; видаткова накладна № 270603 від 27 червня 2012 року; товаро - транспортна накладна № 263/1 від 27 червня 2012 року; видаткова накладна № 180601 від 18 червня 2012 року; товаро - транспортна накладна № 245 від 18 червня 2012 року; видаткова накладна № 310504 від 31 травня 2012 року; видаткова накладна № 280301 від 28 березня 2012 року; товаро - транспортна накладна № 110 від 28 березня 2012 року; видаткова накладна № 90201 від 09 лютого 2012 року; товаро - транспортна накладна № 68 від 09.02.2012 року; видаткова накладна № 131202 від 13 грудня 2011 року; товаро - транспортна накладна РН - 00544 від 13 грудня 2011 року; видаткова накладна № 150802 від 15 серпня 2011 року; товаро - транспортна накладна № РН - 000180 від 15 серпня 2011 року, податковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

ТОВ «Профхім», уклав договір куплі-продажу з ТОВ "Хімцентр" за №38 від 29.03.2012 року.Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець зобов'язується оплатити та прийняти хімічну продукцію. Відповідно до п.3.4 договору відвантаження продукції Покупця здійснювалось транспортом Покупця або Постачальником на склад Покупця.

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними та податковими накладними № 675 від 12.12.2011 року, № 390 від 30.03.2012 року, № 164 від 30.11.2011 року, № 203 від 29.03.2012 року.

Між ТОВ «Профхім», ТОВ "ПКФ "Лотос», ТОВ "Електронний світ", ТОВ "Надія", ПП "Троник" договори укладені на підставі частини 1 статті 181 Господарського кодексу України у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень щодо отримання товарів (продукції), оплатою їх вартості та подальшого використання їх у господарській діяльності, на підставі рахунків-фактур які містяться в матеріалах справи.

Факт постачання товару від ТОВ "ПКФ "Лотос" підтверджується видатковою накладною № 11 від 22.03.12 року та податковою накладною № 2 від 19.03.12 року, від ТОВ "Електронний світ" підтверджується видатковою накладною ФМ - 0000621 від 06.06.11 року, податковою накладною № 609 від 06.06.11 року, від ТОВ "Надія" підтверджується податковою накладною № 44 від 25.11.11 року та видатковою накладною № 45 від 28.11.11 року, від ПП "Троник" підтверджується видатковими та податковими накладними РН - 0001205 від 18.04.2011 року, № 644 від 20.12.2012 року, № 28 від 15.04.2011 року; № 41 від 20.12.2012 року.

ТОВ «Профхім» укладено договір куплі-продажу з ТОВ "Харківська Віконна Компанія" (код ЄДРПОУ 34955829) за №1910 від 19.10.2011 року. Відповідно до п.1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його вартість.

На виконання умов угоди ТОВ "Харківська Віконна Компанія" поставлено продукцію, на що виписано видаткові та податкові накладні № 26101 від 26.10.2011; № 19102 від 19.10.2011 року; № 40 від 26.10.2011 року, № 27 від 19.10.2011 року.

ТОВ «Профхім», укладено договір перевезення вантажів з ТОВ "Діалог Плюс" за №0111-П від 06.11.2012 року. Відповідно до п.1.1 договору виконавець зобов'язується за рахунок Замовника перевезти Вантажі в обсязі, в термін, в пункт призначення та на умовах, визначених договором, а Замовник зобов'язується сплатити на користь Виконавця встановлену даним Договором плату.

На виконання умов угоди ТОВ "Діалог Плюс" надано послуги з перевезення вантажу, що підтверджується актом виконаних робіт № 169 від 07.11.2012 року, податковою накладною № 12 від 07.11.2012 року, товарно - транспортною накладною № 0611-1 від 06.11.2012р. щодо перевезення вантажу на адресу ФОП ОСОБА_3 по видатковій накладній

№ 06/11-1 від 06.11.2011р. (а.с. 145-151 т. 2)

Товари та послуги придбані у ТОВ ТПЗ «ТД «Торгсервіс» (код 23762557), ПП "Троник" (код ЄДРПОУ 32548833), ТОВ "Харківська Віконна Компанія" (код ЄДРПОУ 34955829), ТОВ "Діалог Плюс" (код ЄДРПОУ 32951733) були використані в господарській діяльності підприємства, шляхом подальшого продажу на адресу контрагентів ТОВ «Прохім» відповідно до реєстру договорів з покупцями та первинних документів, що підтверджується також даними акту перевірки.

Відповідно до договору № 0104-У від 01.04.2011 року п.1.1 виконавець (ПП «Профхім») зобов'язується надати Замовнику (ТОВ «Профхім») за плату послуги, визначені в цьому Договорі, а Замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Перелік послуг, ціна, строки виконання робіт, вказуються в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною даного Договору і складаються й підписуються на кожний вид послуг. Даний договір дії з моменту підписання і до 31.12.2011року» (п.1.3, п.6.1 договору)

Відповідно до додаткових угод ПП «Профхім» надавало на користь ТОВ «Профхім» юридичні послуги, бухгалтерські послуги та послуги проведення аналізу фінансових показників підприємства.

Факт надання послуг підтверджується первинними документами, а саме договір про надання юридичних послуг № 0504-У від 01 квітня 2011 року; договір № 0104 - У/М від 01 квітня 2011 року;додаткова угода № 3 від 01 квітня 2011 року; акт прийому - здачі робіт від 30.06.11 року; додаткова угода № 9 від 03 жовтня 2011 року; акт прийому-передачі виконаних робіт № 30/12-1 від 30 грудня 2011 року; договір № 0104 - У/Б від 01 квітня 2011 року; додаткова угода № 4 від 01 квітня 2011 року; акт прийому-передачі виконаних робіт № 30/06-4 від 30 червня 2011 року; додаткова угода № 6 від 01 липня 2011 року; акт прийому-передачі виконаних робіт № 30/09-1 від 30 вересня 2011 року; додаткова угода № 10 від 03 жовтня 2011 року; акт прийому-передачі виконаних робіт № 30/12-2 від 30 грудня 2011 року; договір № 0104 - У/Ю від 01 квітня 2011 року; додаткова угода № 1 від 01 квітня 2011 року; акт прийому-передачі виконаних робіт № 30/06-1 від 30 червня 2011 року; додаткова угода № 2 від 01 квітня 2011 року; акт прийому-передачі виконаних робіт № 30/06-2 від 30 червня 2011 року; додаткова угода № 7 від 01 липня 2011 року; акт прийому-передачі виконаних робіт № 30/09-2 від 30 вересня 2011 року; додаткова угода № 8 від 01 липня 2011 року; акт прийому-передачі виконаних робіт № 30/09-3 від 30 вересня 2011 року; додаткова угода № 11 від 03 жовтня 2011 року; акт прийому-передачі виконаних робіт № 30/12-3 від 30 грудня 2011 року; додаткова угода № 12 від 03 жовтня 2011 року; акт прийому-передачі виконаних робіт № 30/12-4 від 30 грудня 2011 року; додаткова угода № 14 від 02 липня 2012 року; акт прийому-передачі виконаних робіт № 28/09-1 від 28 вересня 2012 року; додаткова угода № 5 від 22.06.2011 року; додаткова угода № 13 від 03.01.2012 року; додаткова угода № 15 від 02.01.2013 року; звіти за результатами аналізу фінансових показників.

Результати аналізу фінансових показників підприємства були використанні в господарській діяльності підприємства, що призвело до збільшення фінансових показників підприємства в наступних періодах, про підтверджується довідкою наявною в матеріалах справи.

Позивачем було надано до суду документи дозвільного характеру, які були отриманні в ході надання юридичних послуг на адресу ТОВ «Профхім» та довідка про відсутність на підприємстві бухгалтера, що свідчить про необхідність залучення сторонніх осіб для надання бухгалтерських послуг.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за отримані товари та послуги проводились у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.

Оприбуткування товару підтверджується обігово - сальдовими відомостями по рахункам 201, 361, 631 та картками складського обліку матеріалів.

Судом встановлено, що при здійсненні поставки за договорами товар поставлявся до виробничо-складських приміщень позивача загальною площею 1453,1 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 17, яким користується позивач на підставі договорів оренди у ПКФ «ВВВ».

Вказане спростовує твердження відповідача про те що наданні документи не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції, та містять недостовірні дані.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 201 Податкового кодексу України. Виходячи із змісту положень наведеної норми права, формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Згідно з п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Норми п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.8 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1, п. 201.4, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Дата виникнення податкових зобов'язань платника ПДВ визначається згідно з нормами ст. 187 Податкового кодексу України, а дата виникнення податкового кредиту визначається, згідно з нормами ст. 198 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними, які не мають недоліків та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних.

Факт придбання товару підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, що були надані до суду а саме: договорами поставки та послуг; додатковими угодами; актами виконаних робіт; видатковими накладними; податковими накладними; банківськими виписками, сертифікатами якості.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам. Як свідчать матеріали справи, факт здійснення господарських операцій у перевіряємому періоді підтверджується документально.

На час видачі податкових накладних постачальники товарів Товариства з обмеженою відповідальністю «Профхім» були зареєстровані в установленому законом порядку, знаходилися на обліку в податковому органі, мали статус платників ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угоди, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечує проти правильності оформлення всіх податкових накладних, які виписувалися контрагентами позивача, та по яких позивач скористався правом на формування податкового кредиту.

В ході перевірки відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, не встановлено у позивача, наміру отримати за вищевказаними договорами поставки іншого результату, ніж придбання товару. Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цими договорами поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач до суду не подав.

Як вбачається з акту № 709/20-38-22-04,32134121 від 12.03.2014 року, в ході перевірки для доведення недотримання суб'єктом підприємницької діяльності вимог Податкового кодексу України відповідач посилається на акти перевірок відносно ТОВ „ТЗП „Торгсервіс" (податковий номер 23762557) від 17.10.2012 № 187/22-204/23762557 «Про неможливість проведення зустрічної звірки, ТОВ «Електронний світ» (податковий номер 32760393) від 09.01.2013 №27/2220/32760393 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки», товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «ЛОТОС» (код ЄДРПОУ 14087915) від 10.04.2014 №686/22.1-07/14087915 «Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин, ТОВ „Надія", акта Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 13.03.2013 року №867/22.2-04/21254331, ПП "Троник" (податковий номер 32548833) від 09.10.2013 №54/20-11-22-02/32548833 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімцентр» (код ЄДРПОУ 37688867) №2083/22-40/37688867 «Про результати документальної виїзної перевірки, Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківська віконна компанія» код в ЄДРПОУ 34955829 від 14.06.2012 року №1062/2220/34955829 «Про результати позапланової виїзної перевірки, ТОВ "Діалог Плюс", податковий номер 32951733 акта від 18.06.2013 року № 2329/2240/32951733 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки».

Ст. 16 Податкового кодексу України передбачає, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

До суду не надано доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем товару у ТОВ "ТПЗ "Торгсервіс", ТОВ "Електронний світ", ТОВ "ПКФ "Лотос", ТОВ "Надія", ПП "Троник", ТОВ "Хімцентр", ТОВ "Харківська Віконна Компанія", ТОВ "Діалог Плюс", ПП «Профхім» які були постачальниками товарів та послуг на користь ТОВ «Профхім», у квітні, червні, серпні-грудні 2011 року, у лютому-липні, вересні-грудні 2012 року.

Наведене вище свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними контрагентами позивача, у зв'язку з придбанням позивачем товарів, які були в подальшому використані ним в оподатковуваних операціях. За таких обставин твердження відповідача про заниження податкового кредиту, з викладених в акті перевірки підстав не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність висновку податкового органу стосовно порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Профхім" вимог п. 198.1, 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Щодо встановленого відповідачем порушення пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України Податкового кодексу України, слід зазначити наступне.

Відповідно до приписів п. 14.1.27 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Визначення господарської діяльності відображене в п 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (138.1.1 ст. 138 Податкового кодексу України).

Згідно з абз. 1 п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. (138.8.1 ст. 138 Податкового кодексу України).

Як досліджено вище матеріалами справи, факти придбання продукції, проведення розрахунків, підтверджується договорами, видатковими та податковими накладними, банківськими виписками.

Придбані у ТОВ "ТПЗ "Торгсервіс", ТОВ "Електронний світ", ТОВ "ПКФ "Лотос", ТОВ "Надія", ПП "Троник", ТОВ "Хімцентр", ТОВ "Харківська Віконна Компанія", ТОВ "Діалог Плюс", ПП «Профхім» які були постачальниками товарів та послуг на користь ТОВ «Профхім», код 32134121 у квітні, червні, серпні-грудні 2011 року, у лютому-липні, вересні-грудні 2012 року, товари пов'язані зі здійсненням господарської діяльності позивача, а саме оптовою торгівлею хімічними продуктами, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи.

Отриманий в результаті переробки сировини товар був використаний в межах господарської діяльності позивача шляхом продажу покупцям та замовникам позивача на підставі належним чином оформлених договорів, згідно поданого до суду реєстру договорів та видаткових накладних, що підтверджується також наданими до суду обігово - сальдовими відомостями по рахункам 201, 361, 631 та даними акту перевірки.

З урахуванням вищевикладеного, суд встановив, що позивач мав право на формування витрат по операціях з ТОВ "ТПЗ "Торгсервіс", ТОВ "Електронний світ", ТОВ "ПКФ "Лотос", ТОВ "Надія", ПП "Троник", ТОВ "Хімцентр", ТОВ "Харківська Віконна Компанія", ТОВ "Діалог Плюс", ПП «Профхім» які були постачальниками товарів та послуг на користь ТОВ «Профхім», за перевіряємий період, адже дані витрати підтверджені первинними бухгалтерськими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, мають всі обов'язкові реквізити, які визначені діючим законодавством, є в наявності у позивача та свідчать про те, що отримані позивачем товари були використані в господарській діяльності.

Податковим органом до суду не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між ТОВ "ТПЗ "Торгсервіс", ТОВ "Електронний світ", ТОВ "ПКФ "Лотос", ТОВ "Надія", ПП "Троник", ТОВ "Хімцентр", ТОВ "Харківська Віконна Компанія", ТОВ "Діалог Плюс", ПП «Профхім» та позивачем і які б підтверджували висновки акту перевірки акт від 12.03.2014 року № 709/20-38-22-04,32134121 про вчинення позивачем дій, які руйнують систему оподаткування в України та об'єктивно приводять до порушення інтересів держави та суспільства в цілому.

Під час розгляду справи, судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Суд встановив, що укладені договори не визнані у встановленому законом порядку недійсним, інших відомостей, які б свідчили, зокрема, про необґрунтоване заниження позивачем в цьому випадку податкового кредиту з податку на додану вартість, а також суми витрат, відповідач суду не подав, а судом таких обставин не встановлено.

Суд відмічає, що відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми за якими позивач включив до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість та витрат при обчисленні податку на прибуток. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, видані контрагентами, за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість та до складу витрат суми витрат на оплату вартості отриманих товарів та послуг, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання викладених вище умов договірних відносин.

Отже суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача порушень вимог пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України Податкового кодексу України при формуванні витрат за даними взаємовідносинами.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування з податку на прибуток та податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

З огляду на викладене, вимоги позивача про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000252201 від 26.03.2014 року та №0000262201 від 26.03.2014 року обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Профхім" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000252201, №0000262201 від 26.03.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, платник - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДР 37999628, юридична адреса: м.Харків, вул. Плеханівська 29) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Профхім" (61030, м. Харків вул. Біологічна 17, код 32134121) витрати зі сплати судового збору у розмірі 545,64 грн. (п'ятсот сорок п'ять гривень 64 копійки).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 30 травня 2014 року.

Суддя Волошин Д.А.