Ухвала

від 13.05.2014 по справі 815/600/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

13 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/600/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

за участю секретаря - Фуртуни І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

24.01.2014 року публічне акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.09.2013 року № 0001442202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 82144 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 41072 грн. та податкового повідомлення-рішення від 29.11.2013 року № 0001822202, яким позивачу збільшено податок на додану вартість в сумі 230241 та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 115121 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2014 року адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 26.09.2013 року № 0001432202 та від 29.11.2013 року № 0001822202.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 30.10.2013 року державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області посилалась на те, що на підставі отриманої від ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області податкової інформації, а саме акта перевірки «Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Майстер-2012» та в ході проведеної перевірки ПАТ «Одеська ТЕЦ» було встановлено відсутність документального підтвердження здійснення між зазначеними вище підприємствами господарської діяльності, відсутність факту реального здійснення підрядних робіт.

Таким чином, державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті обґрунтовано, а тому вони скасуванню не підлягають.

На підставі викладеного ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2014 року та постановлення нової, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Одеська ТЕЦ».

Заслухавши суддю - доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 13.09.2013 року державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області була проведена позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Одеська ТЕЦ» по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «Мастер-2012» за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 13.09.2013 року № 577/15-54-22-02/05471158, на підставі якого державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення від 26.09.2013 року № 0001442202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 82144 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 41072 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0001432202, яким ПАТ «Одеська ТЕЦ» зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 230241,00 грн.

Позивачем були оскаржені зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення № 0001432202 було скасовано, а відповідачем прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0001822202, яким ПАТ «Одеська ТЕЦ» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 345362,00 грн., у тому числі за основним платежем 230241,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 115121,00 грн.

В ході проведеної перевірки органом податкової служби було встановлено порушення ПАТ «Одеська ТЕЦ» вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, п. 201.1, п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України, що виразилось у завищенні податкового кредиту, та, відповідно, заниженні податку на додану вартість на суму 82144 грн. у січні 2013 року, а також завищенні від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму 230241 грн. за березень 2013 року.

В акті перевірки державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області посилалась на те, що згідно акту «Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Майстер-2012» від 31.07.2013 року № 177/05-66-22-0313/38471143, отриманого від ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, було встановлено відсутність поставок товарів від контрагентів до ТОВ «Майстер-2012», що свідчить про відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість.

Також в акті перевірки ТОВ «Майстер-2012» від 31.07.2013 року № 177/05-66-22-0313/38471143 зазначено про те, що контрагенти ТОВ «Майстер-2012» не могли здійснювати господарську діяльність у розумінні п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, а правочини між вказаним товариством та його контрагентами здійснені без мети настання реальних наслідків, а тому не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Що стосується взаємовідносин ТОВ «Майстер-2012» та ПАТ «Одеська ТЕЦ», державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області зазначено про те, що ТОВ «Майстер-2012» було включено до складу податкового зобов'язання ПДВ вартість ТМЦ (послуг) без підтверджуючих документів.

На підставі висновків вказаного акту перевірки державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 31.07.2013 року № 177/05-66-22-0313/38471143, державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області здійснено висновок про порушення ПАТ «Одеська ТЕЦ» вимог податкового законодавства, що виразилось у завищенні податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Майстер-2012».

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ПАТ «Одеська ТЕЦ» та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 26.09.2013 року № 0001442202 та від 29.11.2013 року № 0001822202, зважаючи на наступне:

Згідно акту перевірки та наданим документам, позивач у період, що перевірявся здійснював господарські операції з ТОВ «Майстер-2012», за рахунок яких сформував податковий кредит у січні та березні 2013 року.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, згідно протоколу № 8/2012 засідання технічної ради ПАТ «Одеська ТЕЦ» від 10.08.2012 року було вирішено, у період ремонтної кампанії 2013 року, здійснити заміну 1-ої та 2-ої ступеней повітряпідігрівача парового котла ТП-47 ст. № 10 (т. 1 а.с. 226).

Згідно графіку виконання ремонту основного обладнання теплових електроцентралей на 2013 рік, затвердженого наказом №922 від 26.11.2012 року Міністерства енергетики та вугільної промисловості України здійснення капітального ремонту парового котла ст. №10 ПАТ «Одеська ТЕЦ» було передбачено у період з 15.04.2013 року по 15.12.2013 року (т.1 а.с.227-229).

Крім того, реконструкція з повною заміною повітряпідігрівача котлоагрегату ТП-47 ст. №10 також була передбачена п. 5 Плану ремонту основного і допоміжного обладнання та організаційно-технічних заходів з підготовки ПАТ «Одеська ТЕЦ» до ОЗП 2013-2014 років, затвердженого наказом ПАТ «Одеська ТЕЦ» №123 від 28.02.2013 року (т.1 а.с. 230-237).

У зв'язку із зазначеним 21.12.2012 року між ПАТ «Одеська ТЕЦ» та ТОВ «Майстер-2012» було укладено договір підряду № 496, відповідно до якого Замовник (ПАТ «Одеська ТЕЦ») доручає, а Підрядник (ТОВ «Майстер-2012») зобов'язується на свій ризик виконати у відповідності з умовами договору роботи по реконструкції котлоагрегату ТП-47 ст. 10 з повною заміною повітряпідігріву (т. 1 а.с. 169-171).

Згідно п.п. 4.3, 4.4 укладеного договору підтвердженням виконання робіт є акт прийняття виконаних робіт, складений за формою КБ-2В, який складає підрядник та передає для підпису уповноваженому представнику замовника. (т.1 а.с. 169-173).

В свою чергу, судом першої інстанції встановлено, що відповідно графіку виконання робіт, який є додатком №1 до договору № 496 від 21.12.2012 року, роботи по реконструкції котлоагрегату ТП-47 ст. №10 з повною заміною повітряпідігрівача повинні були здійснюватись ТОВ «Майстер -2012» у 3 етапи, а саме:

- перший етап - виготовлення кубів повітряпідігрівача у кількості 8 шт., підготовчі роботи у строки з 10.01.2013 року по 15.04.2013 року,

- другий етап - заміна кубів повітряпідгрівача у кількості 24 шт. (демонтаж старих та монтаж нових) у строки з 15.04.2013 року по 10.10.2013 року,

- 3 етап - завершальні роботи (відновлення повітряпроводів, майданчиків, теплоізоляції та обмурівки) у строки з 10.10.2013 року по 05.12.2013 року (т.2 а.с.92).

Таким чином, згідно календарного графіку виконання робіт, з січня по березень 2013 року ТОВ «Майстер-2012» виконувало роботи з виготовлення кубів повітряпідігрівача котлоагрегату ТП-47 ст. №10.

У підтвердження виконання зазначених підрядних робіт ПАТ «Одеська ТЕЦ» були надані наступні первинні документи: акт прийомки виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В від 26.03.2013 року на загальну суму 4000367,28 грн., довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, підсумкова відомість ресурсів, локальний кошторис, податкові накладні (т.1 а.с. 174-209, 219-225).

На підставі виписаних ТОВ «Майстер-2012» податкових накладних позивачем було сформовано податковий кредит у січні та березні 2013 року.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

В свою чергу, юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів, виконання послуг продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У підтвердження виконання ТОВ «Майстер-2012» умов укладеного договору підряду ПАТ «Одеська ТЕЦ» були надані відповідні первинні документи, перелічені вище.

Здійснення оплати виконаних робіт підтверджується наданими копіями платіжних доручень (т.2 а.с. 225-239).

Судом апеляційної інстанції досліджені надані позивачем первинні документи.

Так, дійсно, факт виконання підрядних робіт ТОВ «Майстер-2012» підтверджується складеними у відповідності до вимог чинного законодавства первинними документами, які містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів.

Крім того, ПАТ «Одеська ТЕЦ» у підтвердження реальності здійснюваної з ТОВ «Майстер-2012» господарської операції по реконструкції котлоагрегату ТП-47 ст. 10 з повною заміною повітряпідігріву були надані:

- відомість об'єму капітального ремонту котельної установки ТП-47 ст. №10, запланованого з 01.04.2013 року по 15.12.2013 року, складену 22.02.2013 року співробітниками ПАТ «Одеська ТЕЦ» в рамках підготовки до заміни кубів повітряпідігрівача котлоагрегату ТП-47 ст.№10 (т.2 а.с.100-104);

- акти дефектації металоконструкцій конвективної шахти повітряпідігрівача котлоагрегату ТП-47 ст.№10, складені 16.05.2013 року та 10.06.2013 року представниками ПАТ «Одеська ТЕЦ» та ТОВ «Майстер-2012» (т.2 а.с. 105-108);

- висновок про вхідний контроль геометричних розмірів та якості виробництва секцій повітряпідігрівача котла ТП-47 ст. №10 ПАТ «Одеська ТЕЦ», складений 10.06.2013 року представниками ПАТ «Одеська ТЕЦ» та ТОВ «Майстер-2012», згідно якого якість та геометричні розміри виготовлених трьох середніх секцій повітряпідігрівача відповідають технічним умовам та придатні до монтажу на котлі ТП-47 ст.№10 (т.2 а.с.93);

- акт приймання виконаних робіт від 15.12.2013 року, складений за результатами повного виконання робіт за договором, укладеним між ПАТ «Одеська ТЕЦ» та ТОВ «Майстер-2012» (т.2 а.с. 168-169).

Окрім цього, позивач посилався на те, що приступаючи до виконання робіт на території ПАТ «Одеська ТЕЦ» робітники ТОВ «Майстер-2012» проходили інструктажі з охорони праці, реєструвались у журналах реєстрації нарядів та отримували наряди та допуски до роботи, що підтверджується копіями наданих журналів реєстрації нарядів, реєстрації проходження інструктажу з охорони праці, нарядами на виконання робіт, листами щодо допущення на територію ПАТ «Одеська ТЕЦ» працівників ТОВ «Майстер-2012», листами щодо дозволу ввезення на територію ПАТ «Одеська ТЕЦ» матеріалів та інструментів ТОВ «Майстер-2012», вказівками ПАТ «Одеська ТЕЦ» відносно допуску на територію підприємства працівників ТОВ «Майстер-2012» (т.2 а.с. 109-167).

Аналізуючи в сукупності всі надані позивачем у підтвердження виконання ТОВ «Майстер-2012» робіт по реконструкції котлоагрегату ТП-47 ст. 10 з повною заміною повітря підігріву документи, колегія суддів приходить до висновку, що вказана господарська операція між позивачем та ТОВ «Майстер-2012» фактично відбулась, а її реальність підтверджено належними та допустимими доказами.

Що стосується посилань податкового органу на нікчемність укладених між ПАТ «Одеська ТЕЦ» та ТОВ «Майстер-2012» правочинів, слід зазначити наступне:

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Крім того, жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків в результаті вчинення таких правочинів оскільки правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду.

Відмовляючи особі у праві на податковий кредит та віднесення витрат до складу валових, податковий орган повинен довести саме недобросовісність у діях платника.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для податкової економії.

В даному випадку, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області не було надано доказів того, що по спірним операціям між ПАТ «Одеська ТЕЦ» та ТОВ «Майстер-2012» у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та ТОВ «Майстер-2012» діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Слід звернути увагу на те, що допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що будь-які порушення в ланцюгу постачання, допущенні іншими контрагентами, не можуть впливати на формування валових витрат та податкового кредиту ПАТ «Одеська ТЕЦ» при наявності у підприємства належних документальних підтверджень здійснених операцій та розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що посилання податкового органу на акт «Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Майстер-2012» від 31.07.2013 року № 177/05-66-22-0313/38471143, складений ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, є необґрунтованими, оскільки вони не є достатніми доказами в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання угод між позивачем та його контрагентом, і не є підставою для визнання показників звітності позивача непідтвердженим.

Колегія суддів вважає недостатніми для висновків акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства, посилання в ньому лише на акт про неможливість проведення зустрічної звірки, складений органом державної податкової служби відносно контрагента позивача, оскільки без визначення в акті перевірки і дослідження договорів позивача з його контрагентом, які на думку перевіряючих не відповідають закону, поставок та інших господарських операцій, умов цих договорів, їх виконання з посиланням на первинні документи, такі висновки не ґрунтуються на законодавстві і не можуть бути підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій відносно позивача.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що, як вбачається зі змісту акту перевірки ТОВ «Майстер-2012» від 31.07.2013 року № 177/05-66-22-0313/38471143, складеного ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, висновки якого стали підставою для визначення позивачу грошових зобов'язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями, його висновки ґрунтуються на підставі інших актів, складених органами податкової служби відносно вказаних суб'єктів господарювання взагалі без дослідження первинної документації.

В свою чергу, на час укладення та виконання вищевказаного договору контрагент позивача - ТОВ «Майстер-2012» був зареєстрований як юридична особа та платник ПДВ.

Ремонтно-будівельні роботи здійснювались ТОВ «Майстер-2012» на підставі ліцензії серія АЕ №182081, виданої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури строком дії з 11.12.2012 року по 11.12.2015 року, а також дозволу №0036.13.14, виданого територіальним управлінням Держгірпромнагляду в Донецькій області на право виконання робіт підвищеної небезпеки (т.2 а.с. 52-56).

Зважаючи на все вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що ПАТ «Одеська ТЕЦ» було дотримано вимоги Податкового кодексу України, у зв'язку з чим у позивача на законних підставах виникло право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, а тому податкові повідомлення-рішення від 26.09.2013 року № 0001442202 та від 29.11.2013 року № 0001822202, прийняті державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області необґрунтовано, є протиправними та підлягають скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Бойко А.В.

Судді: Танасогло Т.М.

Яковлєв О.В.