Ухвала

від 15.05.2014 по справі 872/17693/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2014 рокусправа № 811/2967/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року у справі № 811/2967/13-а за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг «Центр» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг «Центр» (далі - Позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - Відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.08.2013 року №0000652206, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 48450,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Відповідачем під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення №0000652206 від 28.08.2013 року були порушені норми чинного законодавства, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 28.08.2013 року№0000652206, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток сумі 48450,00 грн.

Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні товариству з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг «Центр» відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована доводами зазначеними в акті перевірки.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Кіровоградської ОДПІ було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг «Центр» (код ЄДРПОУ 38268341) за період з 01.01.2012 року по 31.05.2013 року, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства щодо правомірності відображення податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств в податковій звітності по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від ПП « 777-Наталі» (код за ЄДРПОУ 34336475).

В Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем:

-п.198.2 п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого підприємством завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації з ПДВ) в сумі 40800,00 грн., в т.ч. за березень 2013 року в сумі 40800,00 грн.;

- п.138.2.. п.138.4., п.138.8 ст.138 та п.п. 139.1.9.., п.139.1 ст.139 Податкового одексу України віл 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 38760,00 грн. в т.ч. за 1 квартал 2013 року на суму 38760,00 грн.

В Акті перевірки також зазначено про укладення угод без мети настання реальних правових наслідків обумовлених господарськими операціями за березень 2013 року, які пов'язані з придбанням ТОВ «Агрохолдінг «Центр» товарів (робіт, послуг) у ПП « 777-Наталі» за відсутністю доказів про передачу товарів (робіт, послуг) від ПП « 777-Наталі» до ТОВ «Агрохолдінг «Центр» та їх транспортування.

На підставі зазначеного акту, 28.08.2013 року Відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000652206, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємтсв на суму 48450,00 грн., в тому числі за основним платежем - 38760,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9690.00 грн.

Правомірність винесення податкового повідомлення - рішення № 0000652206 від 28.08.2013 року є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем правомірно було сформовано валові витрати у спірному періоді по фінансово - господарських операціях, що підтверджується належно оформленими первинними документами.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

Згідно із п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, правововідносини між ПП « 777-Наталі» та ТОВ «Агрохолдінг Центр» здійснювались на підставі договору поставки № 1/13 від 01.03.2013 року.

Відповідно до п.1 зазначеного договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а покупець зобов'язується належним чином прийняти та оплатити на умовах даного Договору товар.

Надаючи оцінку акту перевірки, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що податковою службою, фактично, не досліджувалась реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з прибутку підприємств, а підставою для донарахування спірних податкових зобов'язань стали висновки ДПІ про здійснення контрагентом Позивача діяльності спрямованої на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб в тому числі ТОВ «Агрохолдінг «Центр».

Факт виконання умов договору № 1/13 від 01.03.2013 року, та здійснення господарських операцій, підтверджують наступні документи: рахунок-фактура №ПП-0000011 від 01.03.2013 року, рахунок-фактура №ПП-0000012 від 04.03.2013 року, рахунок-фактура №пп-0000013 від 07.03.2013 року, рахунок-фактура №ПП-0000014 від 09.03.2013 року, рахунок-фактура №ПП-0000015 від 11.03.2013 року, видаткова накладна №ПП-0000007 від 01.03.2013 року, видаткова накладна №ПП-0000009 від 04.03.2013 року, видаткова накладна, №ПП-0000008 від 07.03.2013 року, видаткова накладна №ПП-0000010 від 09.03.2013 року, видаткова накладна №ПП-0000011 від 11.03.2013 року, податкова накладна №1 від 01.03.2013 року, податкова накладна №3 від 04.03.2013 року, податкова накладна №2 від 07.03.2013 року, податкова накладна №4 від 09.03.2013 року, податкова накладна №5 від 11.03.2013 року.

Перелічені вище документи відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» щодо своєї форми та змісту, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та ПП « 777-Наталі» наслідком яких є поставка товару.

Посилання відповідача на неподання товарно- транспортних які б свідчили про факт транспортування товарів від постачальників до покупця, як на підставу вважати правочин безтоварним є необґрунтованим, у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст..1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Товарно-транспортна накладна не є первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення, а тому є безпідставним твердження відповідача, що відсутність товарно-транспортної накладної, вказує на те, що господарські операції з поставки товару не здійснювалась..

Тобто, обставини, наведені відповідачем у актах перевірки, є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати, що операції з вказаним контрагентом позивача не спричиняють реального настання правових наслідків, і відповідно для нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що відповідач безпідставно дійшов висновку про заниження позивачем у періоді, що перевірявся, податку на прибуток, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності визначення позивачем суми податку на прибуток підприємств, формування валових витрат за рахунок договору, укладеного позивачем з ПП « 777-Наталі», на підставі належним чином оформлених первинних документів, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року є законною і обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.

На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року у справі № 811/2967/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко