Рішення

від 29.05.2014 по справі 902/525/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 травня 2014 р. Справа № 902/525/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Барської міської ради Вінницької області, код ЄДРПОУ 04051017 (23000, Вінницька область, м. Бар, вул. Пролетарська, 6)

до : Приватного підприємства "Укрресурс-плюс", код ЄДРПОУ 36318353 (21000, м.Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 82)

про стягнення 6 162,22 грн.

при секретарі судового засідання Здорик Я.С.

за участю представників сторін:

позивача: Орищук С.Ю. - довіреність № 805 від 03.06.11р.;

відповідача: не з'явився;

В С Т А Н О В И В :

Барською міською радою Вінницької області до господарського суду Вінницької області подано позов про стягнення з Приватного підприємства "Укрресурс-плюс" заборгованості за орендну плату в сумі 3533,59 грн. та плату за комунальні платежі в сумі 2628,63 грн.

Ухвалою суду від 23.04.2014 року за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/525/14 та призначено її до розгляду на 15.05.2014 року.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Відповідач в судове засідання 15.05.2014р. не з'явився, витребуваних ухвалою суду від 23.04.2014 року доказів не надав.

З метою належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, розгляд справи відкладено на 29.05.2014р.

В судовому засіданні 29.05.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання вдруге не з'явився, витребуваних ухвалою суду доказів не надав, причин неявки суду не повідомив.

Слід зазначити, що ухвали суду від 23.04.2014р. та 15.05.2014р. надсилались відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою вказаною в позовній заяві (вул. Хмельницьке шосе, 82, м.Вінниця, 21000), зазначена адреса ідентична тій, що вказана у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 18682680 станом на 16.05.2014 року. Проте конверти з ухвалами направленими на вказану адресу до суду повернуті відділенням поштового зв'язку з написом наступного змісту: "Вибув".

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 93 ЦК України, абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходженням юридичної особи - є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом (ч. 4 ст. 89 ЦК України). Отже, місцезнаходженням відповідача є адреса, зазначена у витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" обов'язок по внесенню змін відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, покладено на виконавчий орган юридичної особи.

Відповідно до чинного законодавства до повноважень господарського суду не віднесено розшук сторін у справі, у разі зміни їх місцезнаходження без внесення відповідних даних до ЄДР.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду не скористався, а тому, беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

13.09.2011р. між Барською міською Радою Вінницької області (за договором -орендодавець) та Приватним підприємством "Укрресурс-плюс" (за договором -орендар) укладено договір оренди приміщення №б/н.

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає орендареві в тимчасове користування нерухоме майно, а саме: кімнату № 64 та частину приміщень загального користування загальною площею 27,53 кв.м., згідно поверхового плану на ІІІ поверсі будинку № 6 по вул. Пролетарській в м. Бар.

Згідно п. 1.4 договору приміщення, що орендується, на момент передачі в оренду придатне для використання за призначенням та передається орендодавцем орендарю за актом приймання-передачі, що є невід'ємною частиною даного договору.

В пункті 3.1. договору сторони визначили термін оренди: з 13.09.2011 року по 13.09.2014 року.

У п. 4.1. договору сторони визначили, що розмір місячної орендної плати становить: 21 грн. за 1 кв.м. орендованого приміщення: 21грн./кв.м.*19,87кв.м.=417,27 грн. + 20% ПДВ; 9 грн. за 1 кв.м площ загального користування: 9 грн./кв.м*7,66кв.м+68,94 грн. + 20% ПДВ. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування на індекс інфляції за попередній місяць.

Відповідно до п. 4.2. договору орендна плата вноситься в грошовій формі до 20 числа поточного місяця, за який проводиться розрахунок, на підставі рахунку, виставленого орендодавцем, шляхом перерахування коштів на рахунок орендодавця.

Згідно п. 4.3. договору вартість комунальних послуг (теплопостачання, водопостачання, водовідведення та електропостачання) не входить до орендної плати та сплачується на рахунок орендодавця згідно розрахунку( додаток № 2 до договору).

В п.п. б) п.6.1. договору орендар зобов'язався своєчасно сплачувати орендну плату, компенсувати орендодавцю кошти по оплаті комунальних платежів згідно наданих рахунків.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у фактичне володіння та користування об'єкт оренди за договором - нерухоме майно: кімнату № 64 та частину приміщень загального користування загальною площею 27,53 кв.м., згідно поверхового плану на ІІІ поверсі будинку № 6 по вул. Пролетарській в м. Бар, що стверджується актом прийому-передачі від 13.09.11р.

Відповідач всупереч вимогам законодавства та умовам договору своїх обов'язків щодо своєчасної та повної сплати орендної плати належним чином не виконував.

Барська міська рада, з метою досудового врегулювання спору, неодноразово направляла ПП "Укрресурс-плюс" листи з вимогами щодо погашення заборгованості по орендній платі та комунальних платежах. Однак зазначені листи залишені відповідачем без відповіді.

28.01.2013 року працівнику ПП "Укрресурс -плюс" Дубінецькій І.А. вручено під розпис лист Барської міської ради № 104 від 22.01.2013 року, в якому позивач повідомив про розірвання договору оренди в односторонньому порядку та поставив вимогу у термін до 28.01.2013р. звільнити займане приміщення та провести повний з заборгованості по орендній платі та комунальним платежам (а.с. 34-35).

Як зазначає позивач, відповідач звільнив займаний ним об'єкт оренди 28.01.2013 року, що сверджується написом на зазначеному вище листі.

Разом з тим, в порушення умов договору оренди приміщення № б/н від 13.09.2011 року відповідач не сплатив позивачу орендну плату та плату за комунальні платежі, у зв'язку з чим у нього перед позивачем утворився борг за користування об'єктом оренди за період з квітня 2012 року по січень 2013 року в розмірі 3533,59грн., а також борг по комунальним платежам в сумі 2628,63 грн. за період з березня 2012р. по грудень 2012 року.

Наведене стверджується: договором оренди приміщення № б/н від 13.09.2011 року, актом прийому-передачі приміщення від 13.09.2011р., рахунками на оплату орендної плати та комунальних платежів за період з жовтня 2011р. по січень 2013р. (а.с. 37 - 67), банківськими виписками по сплаті орендної плати та комунальних платежів за попередні періоди, обгрунтоварним розрахунком орендної плати та комунальних платежів та іншими матеріалами справи.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України ( далі ГК ), господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України ( далі ЦК ) зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору найму (оренди), регулювання яких здійснюється в главі 58 "Найм (оренда), ст.ст.759-786 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст.762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 2 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (ч. 1 ст. 19 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна").

Відповідно до ч. 3 ст. 18 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України)

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Всупереч наведеним вище процесуальним нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордері).

Виходячи із встановлених обставин справи, викладених вище норм законодавства, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 3533,59 грн. заборгованості з орендної плати та 2628,63 грн. заборгованості з комунальних платежів правомірною та обґрунтованою, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати слід віднести на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України, оскільки спір доведено до суду з його вини.

29.05.2014 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 4-5, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з Приватного підприємства "Укрресурс-плюс", код ЄДРПОУ 36318353 (21000, м.Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 82) на користь Барської міської ради Вінницької області, код ЄДРПОУ 04051017 (23000, Вінницька область, м. Бар, вул. Пролетарська, 6, МФО 802015 в ГУ ДКСУ у Вінницькій області, р/р 35425201034484 (орендна плата), р/р 35410001034484 у Вінницькій області (плата за комунальні платежі) 3533,59 грн. орендної плати, 2628,63 грн. комунальних платежів, 1827 грн. відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 03 червня 2014 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (21000, м.Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 82)