Рішення

від 30.05.2014 по справі 904/3241/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.05.14р. Справа № 904/3241/14

За позовом Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЛОГРАДБУД", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Розумовський В.В., дов. від 25.12.13р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЛОГРАДБУД" про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 12 780,00грн., пені у розмірі 837,30грн., штрафу в розмірі 1 278,00грн., 3% річних у розмірі 911,75грн., інфляційних у розмірі 421,74грн.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу від 12.12.2011р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

29.05.2014 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.12.2011р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

Згідно п.п.1.2., 2.1., 2.2. договору найменування товару - плити ПАГ-18Y у кількості 3-х одиниць.

Відповідно до п.1.3. договору документи на товар, які продавець повинен передати покупцю: акт купівлі-продажу, рахунок на товар та калькуляцію вартості одиниці товару.

За п.3.1. договору товар повинен бути повністю поставлений покупцю протягом 3-х днів з моменту укладання договору.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що ціна за одиницю товару складає 4 260,00грн. Загальна ціна за договором становить 12 780,00грн., в тому числі ПДВ - 2 130,00грн. (п.4.2. договору).

Згідно п.7.1. договору договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2011р ., але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання.

За ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 12 780,00грн., що підтверджується накладною за №194 від 12.12.2011р., підписаною сторонами, а також актом купівлі-продажу (а.с.10-11).

Згідно п.5.1. договору попередня оплата в розмірі 100% від ціни договору має бути перерахована продавцю протягом 3-х календарних днів з моменту передачі товару у власність покупця.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Оскільки передача товару у власність відповідача відбулась 12.12.2011р., враховуючи умови договору, останній повинен був здійснити попередню оплату на підставі виставленого рахунку за №366 від 12.12.2011р. на суму 12 780,00грн. (а.с.12) до 15.12.2011р. включно.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не виконав взяті на себе зобов"язання з оплати за поставлений товар.

20.12.2013р. позивач надіслав відповідачу претензію про сплату заборгованості, яку останній отримав 25.12.2013р., однак відповіді не надав, вимогу не задовольнив (а.с.13-17).

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу від 12.12.2011р. становить 12 780,00грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 837,30грн. задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" №543/96 -ВР від 22.11.1996р. передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, у тому числі - пені, повинен вчиняться у письмовій формі.

Отже, законодавством передбачено, що сплата неустойки (пені) та її розмір встановлюються у договорі, тому вимога щодо стягнення пені повинна бути передбачена умовами договору.

Як вбачається із матеріалів справи, договором купівлі-продажу від 12.12.2011р. не передбачено стягнення пені за порушення виконання зобов"язання, доказів укладення такого правочину позивач до суду не надав. З огляду на викладене позивач безпідставно пред'явлені вимоги щодо стягнення пені.

Пунктом п.8.4. договору передбачено, що за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов"язань у період дії договору винна сторона сплачує штраф у розмірі 10% від суми укладеного договору.

За розрахунком позивача штраф становить 1 278,00грн. та підлягає до стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума 3% річних складає 911,75грн. за період з 16.12.2011р. (початок прострочення оплати) по 01.05.2014р. та підлягає до стягнення.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з грудня 2011р. по квітень 2014р. у розмірі 421,74грн.

Господарський суд, перерахувавши інфляційні втрати, встановив, що вони складають 887,36грн.

Стягнення інфляційних втрат у розмірі 887,36грн. призведе до виходу суду за межі позовних вимог, в той час, як п.2 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України такий вихід можливий, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивача і про це є клопотання сторони. У зв"язку з цим суд вважає, що до стягнення підлягають інфляційні у розмірі 421,74грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач докази сплати заборгованості до суду не надав, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню - стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар у розмірі 12 780,00грн., штрафу в розмірі 1 278,00грн., 3% річних у розмірі 911,75грн., інфляційних у розмірі 421,74грн.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до абз. 4 п.4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЛОГРАДБУД" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Промислова, 1А, ЄДРПОУ 37172549) на користь Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 24, ЄДРПОУ 31950828, р/р26004221050100 у ДОД "Райффайзен банк "Аваль" м. Дніпропетровськ, МФО 305653) заборгованість за поставлений товар у розмірі 12 780,00грн. (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят грн.), штраф у розмірі 1 278,00грн. (одна тисяча двісті сімдесят вісім грн.), 3% річних у розмірі 911,75грн. (дев"ятсот одинадцять грн. 75коп.), інфляційні у розмірі 421,74грн. (чотириста двадцять одна грн. 74коп.) та 1 732,74грн. (одна тисяча сімсот тридцять дві грн. 74коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.05.2014р.

Суддя В.І. Петрова