Рішення

від 19.05.2014 по справі 914/994/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2014 р. Справа № 914/994/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів до відповідача:Приватного підприємства «Тон-Сервіс», м. Львів про:стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 16904,18 грн.

Суддя Кітаєва С. Б.

Представники:

від позивача: Горбунова О. Л. - представник (довіреність в матеріалах справи)

від відповідача: не з'явився

Права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, суд роз'яснив представнику позивача. Заяви про відвід судді не надходили до суду.

Суть спору : господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів до Приватного підприємства «Тон-Сервіс» про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 16904,18 грн.

Провадження у даній справі порушено господарським судом Львівської області ухвалою від 26.03.2014 року та призначено розгляд справи на 11.04.2014 року. Ухвала про порушення провадження у справі отримана відповідачем 31.03.2014 року, що підтверджується наявним у справі повідомленням №790140884531 1 про вручення рекомендованого відправлення. У зв»язку із незабезпеченням відповідачем явки в судові засідання представника та невиконанням відповідачем вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, з метою надання можливості відповідачу скористатися своїми процесуальними правами, передбаченими ст.22 ГПК України, суд ухвалою від 11.04.2014 року розгляд справи відкладав на 05.05.2013 року. З аналогічних причин ухвалою від 05.05.2014р. розгляд справи відкладався на 19.05.2014р.

19.05.2013 року від Позивача в канцелярію суду поступив лист (за вх. № 21326/14 від 19.05.2014 року), яким долучено до матеріалів справи копії рішення господарського суду Львівської області від 27.05.2010р. у справі №23/34, копії рішення господарського суду Львівської області від 29.06.2011р. у справі №5015/3086/11, копію листа Управління комунальної власності департаменту економічної політики №2302-1266 від 14.05.2014р., які судом прийняті і приєднані до матеріалів справи.

В судове засідання 19.05.2014 року Позивач забезпечив явку повноважного представника, який підтримав позовні вимоги повністю та просить позов задоволити з підстав наведених у позовній заяві та наданих суду поясненнях.

Відповідач, в судове засідання 19.05.2014 року, як і у попередні, явку повноважного представника не забезпечив, вимоги ухвал суду не виконав, документально - обґрунтованого відзиву на позовну заяву не подав, заявлені позивачем вимоги не заперечив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час проведення судового засідання, про що свідчать наявні у справі документи (повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень від 10.04.2014р. №15757/14, від 15.05.2014р. вх.№21074/14).

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст. 59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався, незважаючи на те, що суд неодноразово відкладав розгляд справи та надавав можливість відповідачу скористатися своїм правом на захист.

У відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом створено сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення сторін про час та місце проведення судового розгляду справи, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав. Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи,заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено.

Відповідно до п.1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», затвердженого Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», Протокол №9 від 20 квітня 2012 року (Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 27.04.2012р., номер запису 14151050019000338), Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» (далі-Товариство) перейменоване з Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», є правонаступником Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Львівобленерго», заснованої відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 17 серпня 1995 року №156 шляхом перетворення Виробничого енергетичного об»єднання «Львівенерго» у Державну акціонерну енергопостачальну компанію «Львівобленерго», згідно з Указом Президента України від 4 квітня 1995 року №282/95 «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України».

31 жовтня 2007 року між ВАТ «Львівобленерго» (Постачальник) та Приватним підприємством «Тон-Сервіс» (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 64011 (надалі - Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення електроустановок Споживача з приєднаною потужністю зазначеною у додатку №9 «Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії», а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.1 Договору).

Пунктом 2.5 Договору передбачено, що у разі звільнення Споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення Споживач зобов»язаний повідомити Постачальника не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня зміни власника приміщення та надати заяву щодо розірвання договору і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим Договором до дня зміни власника приміщення включно, а Постачальник зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з заявленого дня звільнення Споживачем приміщення. У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення Споживачем Постачальника електричної енергії про звільнення приміщення споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів визначених Постачальником електричної енергії на день припинення електропостачання.

Згідно п.9.4 Договору Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін.

Відповідно до п.6.18 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ 31.07.96 №28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 №910), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996р. за №417/1442 (далі -Правила користування електричною енергією), у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та /або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та /або остаточного припинення користування електричною енергією включно. Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та /або остаточного припинення користування електричною енергією. У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та /або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.

У матеріалах справи відсутні й суду не надано жодних доказів на підтвердження зміни місця реєстрації відповідачем та внесення відповідних відомостей в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зокрема про місцезнаходження відповідача за іншою адресою.

Між Постачальником та Споживачем було укладено Додаток №2 «Порядок розрахунків» до Договору №64011 від 31 жовтня 2007 року.

Відповідно до п.2 Додатку №2 до Договору розрахунковим вважається період з 9 числа попереднього місяця до 8 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

Відповідно до п.4 Додатку №2 до Договору остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.

Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період враховуються суми проведеної в попередніх та поточному розрахункових періодах оплати споживання електричної енергії за поточний розрахунковий період.

Відповідно до абз.2 п.6 Додатку №2 до Договору тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач (Споживач) не повідомив позивача про зміну своїх реквізитів (в тому числі, місцезнаходження), про звільнення займаного приміщення та про розірвання Договору.

Відтак Договір на момент виникнення спірних правовідносин не був розірваний в порядку, передбаченому Договором та Законом, умови договору виконувались сторонами щодо постачання та споживання електричної енергії та частково здійснювалась оплата за спожиті енергоносії.

Як вбачається з матеріалів справи (контрольних зйомів показів приладу обліку від 14.12.2010 р. від 16.06.2011р., акту контрольного огляду засобів обліку від 08.02.2013), рахунків, які виставлялись відповідачу до оплати у спірному (охопленому розрахунком позивача) періоді, позивач поставляв відповідачу електричну енергію, за яку останній частково розрахувався і станом на 25.02.2014 року основний борг склав 15261,11 грн.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною енергією.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушенням в електроенергетиці є порушення правил користування електричною енергією.

Судом встановлено, що 31.10.2007 року між позивачем і відповідачем укладено Договір № 64011 про постачання електричної енергії. Відповідно до п.2.1 Договору під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Відповідно до додатку до договору в переліку об'єктів і точок комерційного обліку зазначене кафе-бар за адресою: м. Львів, вул. Залізнична, 38. Відповідач орендував вказане приміщення відповідно до договору оренди №З-6170-8 від 18 квітня 2008 року, укладеного з Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради.

Пунктом 9.4 Договору№64011 від 31 жовтня 2007 року про постачання електричної енергії передбачено, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2005р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін.

Розділом 2 Договору визначено зобов'язання сторін, зокрема у пункті 2.5 вказано, що у разі звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації, відчуження у будь-який спосіб займаного приміщення, Споживач зобов'язаний повідомити Постачальника не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня зміни власника приміщення та надати заяву щодо розірвання договору і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим Договором до дня зміни власника приміщення включно, а Постачальник зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з заявленого дня звільнення Споживачем приміщення. У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення Споживачем Постачальника електричної енергії про звільнення приміщення споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів визначених Постачальником електричної енергії на день припинення електропостачання.

Відповідно до п. 6.18 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ 31.07.96 №28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 №910 із змінами та доповненнями), у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та /або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити оплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та /або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Постачальник зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електроенергією, споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.

Як вбачається з розрахунку до позову, заборгованість споживача виникла за період з травня 2010 року-25.02.2014 року (сальдо на 01.05.2011 року становить 0,00 грн.; нарахування проведено з травня 2010 року по січень 2011 року та у квітні, червні 2011 року, лютому і квітні 2013 року.

Як з'ясовано судом в ході розгляду справи на підставі поданого позивачем листа Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 14.05.2014р. №2302-1266, договір оренди №З-6170-8 від 18 квітня 2008 року розірвано на підставі рішення господарського суду Львівської області від 27.05.2010р. №23/34, яке набрало законної сили 07.06.2010р. Крім того, суд у зазначеному рішенні задоволив вимогу про виселення приватного підприємства «Тон-Сервіс» (79018, м. Львів, вул..Залізнична,38, код ЄДРПОУ 25228299) із нежитлових приміщень за адресою: вул. Залізнична,38 у м. Львові загальною площею 63,6 кв. м. (у тому числі підвалу площею 30,4 м. кв., першого поверху площею 33,2 кв. м.).

Однак, ПАТ «Львівобленерго» звернення від ПП «Тон-Сервіс» у 2010-2014 рр. з повідомленням про звільнення приміщення не отримувало, як і не отримувало від споживача заяву про розірвання договору від 31.10.2007 року №64011 про постачання електричної енергії та припинення постачання електричної енергії. Як вбачається з матеріалів справи у спірний період по договору № 64011 енергопостачальною організацією виписувались рахунки на оплату спожитої електричної енергії, які містили відомості про обсяги спожитої електричної енергії (рахунки отримувались споживачем), проводилась часткова оплата спожитої електричної енергії від відповідача. Доказів зворотнього, які б спростовували наведене, суду не надано.

За приписами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.526,530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно п.2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За приписами ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог ст.26 Закону України «Про електроенергетику», споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам Споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією згідно із законодавством України.

Статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Як встановлено, пунктом 2.5 договору про постачання електричної енергії № 64011 передбачено, що у разі звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації, відчуження у будь-який спосіб займаного приміщення, споживач зобов'язаний повідомити Постачальника не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня зміни власника приміщення та надати заяву щодо розірвання договору і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим Договором до дня зміни власника приміщення включно, а Постачальник зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з заявленого дня звільнення Споживачем приміщення.

Пунктом 9.4 цього ж договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2007 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України. А у п.9.7 договору особливою умовою сторони передбачили, що термін дії договору визначається терміном дії договору оренди приміщення.

Положення п.9.7 договору про постачання електричної енергії № 64011 від 31.10.2007 року про те, що термін його дії визначається терміном дії договору оренди приміщення не заперечує і не спростовує приписів п.2.5 цього договору.

Згідно із ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до вимог ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За приписами ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи із вищенаведених приписів закону (у т.ч., п.6.18 Правил користування електричною енергією) та встановлених фактичних обставин справи суд не вбачає, що має місце факт одночасного припинення з дати набрання рішенням від 27.05.10 р. господарського суду Львівської області у справі №23/34 договору оренди нежитлового приміщення за адресою м. Львів, вул. Залізнична,38 й договору № 64011 від 31.10.2007 року про постачання електричної енергії та не приймає до уваги відомості, надані у листі Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради про розірвання договору оренди, виселення орендаря з приміщень, оскільки такі дані отримані позивачем на виконання вимог суду в ході розгляду даної справи, не були відомі позивачу до цього моменту, оскільки споживач (відповідач) не звертався до позивача із заявою про розірвання договору про постачання електричної енергії та про припинення постачання електричної енергії до об'єкту по вул. Залізничній, 38 у м. Львові, не повідомляв про звільнення орендованих приміщень і не здійснив сплату платежів, передбачених договором №64011 у спірному періоді.

Відповідач не повідомив постачальника електричної енергії (позивача) за 20 робочих днів до передачі орендованого приміщення власнику про припинення договору оренди, звільнення ним орендованого приміщення та про припинення користування електричною енергією, хоча зобов'язаний був повідомити.

Також відповідач за 20 робочих днів до дня припинення договору оренди приміщення включно повинен був сплатити постачальнику електричної енергії усі види платежів за договором про постачання електричної енергії. Однак докази виконання відповідачем означених зобов'язань в матеріалах справи відсутні й суду не надані.

Отже, договір про постачання електричної енергії №64011 від 31.10.2007 року у період, впродовж якого виникли спірні відносини не був розірваний в порядку, передбаченому договором та законом, умови договору щодо постачання і споживання електричної енергії сторони виконували, а також відповідач частково здійснював оплату за цим договором.

Із врахуванням вищенаведеного, матеріалів справи, вимога позивача про стягнення 15261,11 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

У відповідності до п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України , за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі п.4.2.1 Договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 1000,13 грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період : 01.08.2013 р. - 01.01.2014 р. Вимога про стягнення пені підлягає до задоволення повністю.

За прострочення виконання грошового зобов'язання на підставі ст.625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення втрати від інфляції в сумі 81,80 грн., які нараховані з січня 2011 р. по січень 2014 р. та 3% річних в сумі 561,14 грн. за період:01.01.2011 - 01.01.2014 р.(розрахунки в матеріалах справи). Вимоги підлягають до задоволення повністю.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, заявлені вимоги підтверджуються матеріалами справи, суд прийшов до висновку, про те, що позов підлягає до задоволення повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1218 грн.

Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

За подання позовної заяви, Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 18.03.2014 р. № 4442 (долучено до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4-3,32, 33, 34,36,43, 49, 75, 82,84,85,116 ГПК України , суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Тон-Сервіс» (79018, м. Львів, вул. Залізнична, 38, ЄДРПОУ 25228299) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, ЄДРПОУ 00131587) 16904,18 грн. заборгованості, з якої: 15261,11 грн. основний борг, 1000,13 грн. пеня, 561,14 грн. - 3% річних, 81,80 грн. інфляційні втрати, а також стягнути 1827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В засіданні 19.05.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.05.2014 року.

Суддя Кітаєва С.Б.