Рішення

від 21.05.2014 по справі 310/13677/13-ц

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/13677/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2014 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі головуючого - судді Парій О.В.

при секретарі - Мирошниченко Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бердянського міськрайонного суду справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська Компанія «КиЕв» про визнання недійсними договорів оренди землі, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: - визнати недійсним договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,2331 га (кадастровий номер 2320681000:01:001:0044 від 28 березня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «СК КИЕВ», який зареєстрований в Державному реєстрі земель 17 вересня 2008 року за № 040826500585; - визнати недійсним договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 22,5918 га (кадастровий номер 220681000:01:001:0062, від 23 березня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «СК КИЕВ», який зареєстрований в державному реєстрі земель 27 липня 2012 року за № 232068104002745; - стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Зазначив, що є власником двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Перша - на підставі Державного акту про право власності землю ІІ-ЗП 067872 площею 22,5918 га (кадастровий номер - 220681000:01:001:0062), яка знаходиться: Запорізька область Бердянський р-н Берестівська с/рада. Друга площею - 8,2331 га (кадастровий номер - 2320681000:01:001:0044), яка знаходиться: Запорізька область Бердянський р-н, Берестівська с/рада, яка отримана у спадщину відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13 листопада 2012 року після смерті матері, ОСОБА_2, що померла 14.03.2012 року. Вказує, що після оформлення спадщини дізнався що на земельну ділянку площею 8,2331 га існує договір оренди між ОСОБА_2 та ТОВ «СК КИЕВ» від 28 березня 2008 року терміном на 10 років (до 31 грудня 2017 року). Відповідно до п. 40 зазначеного договору оренди передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Оскільки право власності на вказану земельну ділянку перейшло до нього, позивач вважає, що це є підставою для розірвання договору оренди. Крім того, в даному договорі оренди відсутня істотна умова, щодо умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки» відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» зі змінами від 16.09.2008 року. Вказує, що ця обставина мала стати підставою для відмови в державній реєстрації та є підставою для визнання договору недійсним відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», оскільки договір був зареєстрований після вступу в дію даної норми. Вказує, що знав про те, що відповідач користується земельною ділянкою площею 22,5918 га, але договору він не підписував. Позивач зазначає, що 21 серпня 2013 року звернувся до керівництва ТОВ «СК «КИЕВ» із заявою про виділення вказаних земельних ділянок йому в натурі, оскільки має намір самостійно їх обробляти. На що отримав відмову. З листа-відповіді дізнався про те, що існує зареєстрований договір оренди земельної ділянки площею 22,5918 га, але зазначений договір оренди з ТОВ «СК КИЕВ» він не підписував, переговорів про підписання не вів, ніякі умови ні з ким не погоджував. Натомість представники ТОВ «СК «КИЕВ» підробивши підпис, зареєстрували даний договір, не повідомивши його про це. Крім цього, однією з істотних умов договору оренди землі, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення та перегляду та відповідальності за її несплату. В п. 9 договору оренди зазначено, що загальна вартість орендної плати складає не менше 3% від нормативної грошової оцінки, яка становить 5340,28 грн.. Земельна ділянка складається з трьох паїв (36,37,38), тобто нормативна грошова оцінка повинна складати не 178009,30 грн., а 534027,90 грн., та орендна плата повинна складати не 5340,28 грн., а 16020,84 грн., що на його думку є недодержанням істотної умови договору та порушенням ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав.

Представник відповідача за дорученням Гедіков С.Л. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Зазначив, що договір оренди землі від 28 березня 2008 року був укладений з матір'ю позивача ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину. Смерть орендодавця не є підставою для визнання договору оренди недійсним та договір продовжує свою дію. Після смерті матері позивач отримував орендну плату. Така істотна умова договору, як передача в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на час укладання та реєстрації договору оренди землі була відсутня в Законі України «Про оренду землі». Стаття 15 цього Закону доповнена даною нормою, яка набула чинності лише 14 жовтня 2008 року. Крім цього, вказує, що з моменту укладення договору оренди землі та набуття ним чинності до дати звернення з даним позовом сплинуло більше п'яти років, що свідчить про пропуск позовної давності. Стосовно договору оренди землі, який укладений 23 березня 2012 року, зазначив, що орендна плата виплачується чітко в строки та розмірах, визначених договором. Вартість земельної ділянки визначена відділом Держкомзему у Бердянському районі та становить 178009,30 грн. за один пай. В оренді за даним договором перебувають три паї №№ 36, 37, 38, загальна площа яких становить 22,5918 га. В Договорі оренди в грошовій формі зазначена орендна плата за один пай. Якби позивач отримував орендну плату у грошовій формі, йому мала сплачуватися орендна плата в сумі 16020,28 грн., в договорі розмір орендної плати в грошовій формі визначений в розмірі 5340,28 грн., як за один пай. В період дії договору позивач отримував орендну плату в натуральній формі, розмір якої вірно визначений в договорі як за три паї. Також вважає безпідставними твердження позивача про те, що він не підписував вказаний договір оренди. Вказує, що позивач додав до позовної заяви копію договору, що свідчить про його підписання та отримання копії. Позивач отримував орендну плату за договором та знав про його існування. Позивач не посилається на норми законодавства, які визначають підстави визнання правочинів недійсними.

Аналізуючи надані докази суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 8 ст. 93 ЗК України встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 6 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлені істотні умови , досягнення згоди з яких є обов'язковим для укладання договорів оренди землі.

Відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов є підставою для визнання договорів недійсними (частина друга статті 15 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 17 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Згідно ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про оренду землі» спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «СК «КиЕв» 23 березня 2012 року укладений договір оренди земельної ділянки площею 22,5918, яка розташована на території Берестівської сільської ради Бердянського району землі колишнього КСП ім..Кірова ДП № 39; п. 36, 37, 38 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначений договір зареєстрований у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам», про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис № 232068104002745 від 27.07.12 року.

Крім цього, між ОСОБА_2 та ТОВ «СК «КиЕв» 28 березня 2008 року укладений договір оренди земельної ділянки площею 8,2331га, яка розташована на території Берестівської сільської ради Бердянського району землі колишнього КСП ім..Кірова ДП № 3; п. 39 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначений договір зареєстрований у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам», про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис № 040826500585 від 17.09.08 року.

Після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на ім'я її сина ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 8,2331 га, що розташована: ДП № 3; п. 39 КСП ім.Кірова, Берестівської сільської ради - свідоцтво, посвідчене 13 листопада 2012 року приватним нотаріусом Бердянського районного нотаріального округу ОСОБА_4 (реєстр. № 5230).

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди земельної ділянки, укладеного 23 березня 2012 року, в оренду передано земельну ділянку площею 22,5918 га, яка фактично складається з трьох паїв № 36, № 37 та № 38. В договорі зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 178009,30 грн. згідно витягу відділу Держкомзему у Бердянському районі № 178/001623 від 23.03.12 року про середню вартість паю. Відповідно до пункту 9 Договору оренди землі визначений розмір орендної плати в натуральній або грошовій формах.

Зазначена у пункті 5 нормативна грошова оцінка земельної ділянки в розмірі 178009,30 грн. є оцінкою за один пай. Оскільки в оренду передано земельну ділянку площею 22,5918 га, яка складається з трьох паїв, то загальна нормативна грошова оцінка земельної ділянки у складі трьох паїв становить 534027,90 грн.(178009,30х3=534027,90).

В судовому засіданні встановлено, що позивач проводив оплату за оренду земельних ділянок у натуральній формі: ОСОБА_1 - земельна ділянка площею 22,5918 га., та ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - земельна ділянка площею 8,2331 га., що підтверджується наданими доказами: податкові розрахунки; відомості на видачу орендної плати; видаткові касові ордери; покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Суд приходить до висновку, що істотні умови договору оренди земельної ділянки від 23 березня 2012 року, зокрема орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, визначені в договорі та додержані. В зв'язку з чим з підстави не додержання істотних умов договору та порушенням ст. 15 Закону України «Про оренду землі» даний договір не може бути визнаний недійсним.

Позивачем не надано докази в підтвердження обставини, що договір оренди земельної ділянки від 23 березня 2012 року він не підписував. Так, до матеріалів справи позивачем долучено копію договору, який містить його підпис. Про складнощі в отриманні доказів та про витребування доказів судом в порядку ст. 137 ЦПК України позивачем не заявлено. Клопотань про призначення судової почеркознавчої експертизи позивачем не заявлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки площею 22, 5918 га, укладеного 23 березня 2012 року з заявлених ним підстав задоволенню не підлягають.

Судом також встановлено, що відповідно до договору оренди земельної ділянки, укладеного 23 березня 2008 року ОСОБА_2, в оренду передано земельну ділянку площею 8,2331 га, та яка успадкована позивачем.

Пунктом 40 вказаного Договору визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідно до норм, викладених в ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» та умов договору, викладених в пункті 40, позивач має право ставити питання про зміну умов договору або про його розірвання. Таких вимог ОСОБА_1 не заявив. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для визнання договору оренди землі недійсним.

Судом також встановлено, що на момент укладання 23 березня 2008 року між ОСОБА_2 та ТОВ «СК «КиЕв» договору оренди землі, частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» були встановлені такі істотні умови для договорів оренди землі: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Така істотна умова, як передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на момент укладення 28 березня 2008 року договору оренди землі в статті 15 Закону України «Про оренду землі» була відсутня. Зміни до статті 15 Закону України «Про оренду землі», якими передбачено необхідність зазначення в договорах оренди землі такої умови, внесено Законом України від 16 вересня 2008 року № 509-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву», який набрав чинності 14 жовтня 2008 року, тобто після укладення та реєстрації спірного договору. Вказаний Закон України від 16 вересня 2008 року № 509-VI регулює відносини, які виникли з дня набрання ним чинності і зворотної дії в часі немає.

Суд приходить до висновку, що укладаючи 28 березня 2008 року договір оренди земельної ділянки не було необхідності узгоджувати й зазначати умову передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, оскільки на момент укладання договору такої умови статтею 15 Закону України «Про оренду землі» не передбачалося.

Враховуючи викладене, в задоволенні позовних вимог про визнання договору оренди земельної ділянки від 28 березня 2008 року із зазначених позивачем підстав належить також відмовити.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 3-6, 11, 57-62, 64, 88, 212-215, 223-226, 294 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 792 ЦК України, ст. 93 ЗК України, ст.ст. 1, 6, 13, 14, 15, 17, 32, 35 Закону України «Про оренду землі», суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська Компанія «КиЕв» про визнання недійсними договорів оренди землі, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В.Парій