Ухвала

від 29.05.2014 по справі 918/469/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" травня 2014 р. Справа № 918/469/14

Господарський суд Рівненської області в складі судді Качура А.М. розглянувши матеріали справи за позовом Малого приватного підприємства-фірми "Промсервіс"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Дар"

про стягнення в сумі 5013 грн. 84 коп.

Представники:

від позивача : Захарчук Н.В. (довіреність б/н від 30.05.2013 року);

від відповідача : Наулік О.І. (довіреність б/н від 14.05.2014 року)

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81 1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Мале приватне підприємство-фірма "Промсервіс" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Дар" 5013,84 грн. заборгованості, з яких 4815,41 грн. сума основного боргу, 37,21 грн. 3% річних та 161,22 грн. пеня, згідно укладеного договору.

29.05.2014 року від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої, в зв'язку з оплатою основного боргу просить стягнути з відповідача 37,21 грн. 3% річних та 161,22 грн. пені. Подана заява відповідає вимогам статті 22 ГПК України, тому приймається судом до розгляду.

Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву зазначив, що на момент слухання справи заборгованість по орендній платі відсутня, в зв'язку з її оплатою.

Вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково. При винесенні рішення суд дослідив зокрема такі обставини.

Мале приватне підприємство-фірма "Промсервіс", як орендодавець, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Дар", як орендар, 01.10.2013 року уклали договір оренди нежитлових приміщень № 941 (надалі в тексті -Договір). Згідно пункту 1.1 Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування (оренду) приміщення загальною площею 65.5 кв.м, що в технічному паспорті означені: №380/18.2; №380/а/31.9; №381/8.3; №382/7.1. Приміщення розташовані в будівлі, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Д. Галицького, 19. Орендна плата складає 50,00 грн. на місяць за один квадратний метр орендованої площі приміщень та включає в себе плату за опалення і сплачується орендарем до 25 числа попереднього місяця шляхом перерахування на розрахунковий рахунок орендодавця (пункти 4.1, 4.2 Договору). Термін дії Договору до 30.09.2014 року.

На виконання Договору позивач передав, а відповідач прийняв вказані приміщення згідно акту від 15.10.2013 року.

Матеріалами справи підтверджується, що за період грудень 2013 року - лютий 2014 року позивач виставив відповідачеві рахунки на оплату за користування орендованими приміщеннями на загальну суму 7985,14 грн.

Рахунки, в які також входить плата за комунальні послуги, на загальну суму 7985,14 грн. відповідач оплатив частково в сумі 3169,73 грн. Борг відповідача на час подачі позовної заяви становив 4815,41 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; крім того підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до статті 202 ЦК України, - правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частини 1, 5 статті 762 ЦК України).

За невиконання грошового зобов'язання, на підставі пункту 4.5 Договору та виходячи з суми боргу 4815,41 грн., позивач нарахував відповідачу пеню за період з 26.12.2013 року по 14.04.2014 року пеню сума якої складає 161,22 грн.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пункту 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що при збільшенні орендної плати враховувались індекси інфляції, позивач не ставив вимогу про стягнення втрат від інфляції, а натомість нарахував відповідачу суму 3 % річних від простроченої орендної плати в розмірі 37,21 грн.

Розрахунки пені та процентів річних наведені позивачем перевірені судом та визнані обгрунтованими.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження по справі в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідач надав суду платіжне доручення № 314 від 08.05.2014 року, як доказ сплати 4815,41 грн. основного боргу.

Оскільки на момент розгляду справи, заборгованість по сплаті орендної плати відповідача перед позивачем відсутня, провадження по справі в цій частині підлягає припиненню.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 37,21 грн. 3% річних та 161,22 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Дар" (34742, Рівненська обл., Корецький район, с. Довниця, вул. Колгоспна, буд. 21, код ЄДРПОУ 37737442) на користь Малого приватного підприємства-фірми "Промсервіс" (33027, м. Рівне, вул. Київська, 98, код ЄДРПОУ 13981123) 37,21 грн. 3% річних, 161,22 грн. пені та 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Припинити провадження по справі в частині стягнення 4815,41грн. основного боргу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.06.2014 року.

Суддя Качур А.М.