Ухвала

від 26.05.2014 по справі 22/73

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

26.05.2014р. № 22/73 Суддя господарського суду Донецької області Кучерява О.О., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Дебальцівського міського управління юстиції в межах примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 30 березня 2005 року по справі №22/73 про стягнення з ОСОБА_1 на користь державного бюджету боргу в розмірі 6100 грн. та судових витрат по сплаті державного мита в розмірі 61 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 30 березня 2005 року позовні вимоги прокурора міста Дебальцеве в інтересах держави в особі Єнікієвської об'єднаної державної податкової служби до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 6100 грн. задоволені повністю.

30 березня 2005 року на підставі вищевказаного рішення господарським судом Донецької області видані відповідні накази про стягнення з ОСОБА_1 на користь державного бюджету суми боргу в розмірі 6100 грн. та судових витрат по сплаті державного мита в розмірі 61 грн.

06 березня 2014 року через канцелярію суду надійшла скарга ОСОБА_1, в якій скаржник просить закінчити виконавчі провадження від 09 листопада 2005 року по примусовому виконанню наказів господарського суду Донецької області від 30 березня 2005 року №22/73.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11 березня 2014 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Дебальцівського міського управління юстиції в межах примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 30 березня 2005 року по справі №22/73 повернуто без розгляду, у зв'язку з порушенням строків подання скарги.

06 травня 2014 року через канцелярію суду повторно надійшла скарга ОСОБА_1, в якій скаржник просить закінчити виконавчі провадження від 09 листопада 2005 року по примусовому виконанню наказів господарського суду Донецької області від 30 березня 2005 року №22/73.

Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Дотримання вимог норм процесуального права при зверненні зі скаргою на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби є обов'язком для всіх учасників процесу.

Встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин пропуску цього строку на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання.

Згідно із приписами частини 1 статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Як вбачається з доданих до скарги постанов відділу Державної виконавчої служби Дебальцівського міського управління юстиції виконавчі провадження з примусового виконання наказів господарського суду Донецької області від 30 березня 2005 року №22/73 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь державного бюджету боргу в розмірі 6100 грн та судових витрат по сплаті державного мита в розмірі 61 грн. відкриті 09 листопада 2005 року.

За приписами частини 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 22 вересня 2005 року) державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження, відповідно до приписів вищенаведеної норми Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний був провести виконавчі дії з виконання рішення суду по справі №22/73 протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто до 09.05.2006року

Отже, у даному випадку скаржник, враховуючи наявність у останнього копій відповідних постанов про відкриття виконавчих проваджень, був обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні.

При повторному поданні скарги від 06 травня 2014 року клопотань про поновлення строку на подання скарги в порядку статті 121-2 ГПК України скаржник не надав. Жодних причин пропуску строку подання скарги скаржником у скарзі не зазначено, також, останнім не наведено та відповідно не надано доказів у підтвердження того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Основними засадами судочинства, закріпленими у статті 129 Конституції України є, зокрема, законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень статті 121-2 ГПК України боржник наділений правом оскарження дії чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, що є однією з необхідних умов встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття вказаної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Встановлені законом строки вчинення процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного захисту порушених прав особи. При цьому, норма про можливість відновлення процесуальних строків є по суті пільгою, що може використовуватися лише як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного із процесуальних строків.

Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК України судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

Керуючись статтями 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Повернути без розгляду скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Дебальцівського міського управління юстиції в межах примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 30 березня 2005 року по справі №22/73 про стягнення з ОСОБА_1 на користь державного бюджету боргу в розмірі 6100 грн. та судових витрат по сплаті державного мита в розмірі 61 грн.

Додаток (на адресу заявника): скарга з доданими до неї документами на 9 аркушах.

Суддя О.О. Кучерява