Рішення

від 26.05.2014 по справі 910/8123/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8123/14 26.05.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімекс-Ніка" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Полібуд Плюс" простягнення 16 182,44 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Сіренко О.Ю. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явились

У судовому засіданні 26.05.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімекс-Ніка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полібуд Плюс" про стягнення за договором №021012 від 02.10.2012 - 15 000,00 грн. основного боргу, 555,00 грн. інфляційних втрат, 627,44 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.05.2014 порушено провадження у справі №910/8123/14 та призначено справу до розгляду на 26.05.2014.

Представники відповідача в судове засідання не з'явились, поважні причини неявки суду не повідомили, витребувані судом документи не надали, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Повідомлення про вручення поштового відправлення свідчить про належне повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи.

В судовому засіданні 26.05.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст.75 ГПК України, спір розглядається за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

02.10.2012 між позивачем та відповідачем був укладений Договір №021012 на надання послуг автокраном (далі -Договір), за умовами якого замовник (відповідач) доручає, а виконавець бере на себе обовязок щодо надання послкг автокраном на обєктах замовника.

Замовник щоденно підписує змінні рапорти відповідно відпрацьованого механізмами чи технікою часу, на підставі яких виконавець оформляє і сторони підписують акт виконаних робіт (п. 3.1).

Замовник, при замовленні техніки та механізмів на термін до 5 робочих змін включно, здійснює попередню оплату в розмірі 100 відсотків вартості робіт, згідно п. 3.2, а у випадку замовлення техніки чи механізмів на термін більш ніж 5 робочих змін здійснюється поетапна оплата за кожні наступні 5 робочих змін (п. 3.3).

Поетапна попередня оплата здійснюється не пізніше останнього дня оплати попередньої роботи механізмів, відповідно до п. 3.4.

Термін дії договору до 01.10.2013.

Отже, статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, позивач виконав свої зобовязання за договором належним чином та надав відповідачу послуги автокранами на обєкті замовника за адресою: м. Київ, вул. Маршала Якубовського, 8, автокранами Gottwald AMK 51-31, Krupp KMK послуги з моентажу та демонтажу опалубки, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-321 від 03.10.2012 на суму 6 875,00 грн., №ОУ-324 від 04.10.2012 на суму 5 500,00 грн., №ОУ-332 від 10.10.2012 - 27 000,00 грн, №ОУ-336 від 13.10.2012 - 4 000,00 грн., автокраном Liebherr LTM послуги з демонтажу баштового крана відповідача, що підтверджується актом №ОУ-380 від 23.11.2012 на суму 38 750,00 грн., всього - 82 125,00 грн.

Надані до матеріалів справи банківські виписки підтверджують часткову проплату наданих послуг у розмірі 67 125,00 грн.

Тобто, станом на день звернення з позовом заборгованість відповідача становить 15 000,00 грн.

Позича надав до матеріалів справи рахунок-фактуру №СФ-372 від 23.11.2012 на суму 15 000,00грн.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

28.03.2013 позивач звернувся до відповідача з вимогою №26-03/1 від 26.03.2013 про сплату заборгованості - 15 000,00 грн. Докази отримання претензії в матеріалах справи.

Відповідач вимогу залишив без задоволення та відповіді.

Жодного доказу на підтвердження повного погашення відповідачем перед позивачем заборгованості, суду не подано, тому вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 15 000,00 грн. слід задовольнити.

Позивач заявив до стягнення 555,00 грн. інфляційних втрат та 627,44 грн. 3 % ічних.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім інфляційних втрат та 3% річних, перевіривши здійснений позивачем розрахунок поданий до суду, дійшов висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи з наведених вище обставин, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально обґрунтований і відповідачем не спростований, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 15 000,00 грн., інфляційних втрат - 555,00 грн. та 3 % річних - 627,44 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полібуд Плюс» (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 11-Б, код 33497806) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімекс -Ніка» (01103, м.Київ, вул. Кіквідзе, 17, код 30521888) 15 000 ,00 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) основного боргу, 555,00 грн. (п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень 00 коп.) інфляційних втрат, 627,44 грн. (шістсот двадцять сім гривень 44 коп.) 3 % річних та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) - судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання повного тексту рішення:27.05.2014

Суддя М.Є. Літвінова