Рішення

від 27.05.2014 по справі 904/1512/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.05.14р. Справа № 904/1512/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "ТехноНІКОЛЬ", м.Дніпродзержинськ

до Відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК"ІЗОБУД", м. Київ

Відповідача - 2: Товариства з обмежено відповідальністю "Придніпровський торговий дім", м. Дніпродзержинськ

про стягнення 564 895,52 грн. заборгованості за договором поставки № 51 від 16.01.2012р.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - Скубицька Л.І., за довіреністю №б/н від 13.05.14р., Геймур О.С., за довіреністю №2 від 13.05.14р.

відповідача 1 - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

відповідача 2 - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача - 1 основний борг - 559 958,37 грн. та частину штрафних санкцій у розмірі 4 443,43 грн., з яких: 3 649,09 грн. - пеня, 794,34 грн. - 3% річних; стягнути з Відповідача -2 10 % від загального розміру інфляційних втрат, штрафних санкцій у сумі 493,71 грн., з яких: 405,45 грн. - пеня, 88,26 грн. - 3%. Позовні вимоги мотивовані порушенням Відповідачем-1 зобов'язань у частині оплати поставленої продукції за Договором поставки № 51 від 16.01.2012р. Відповідно до договору поруки від 01.12.2012р. Відповідач-2 солідарно з Відповідачем-1 несе відповідальність перед Позивачем за виконання зобов'язань з оплати поставленої продукції за Договором поставки № 51 від 16.01.2012р. у розмірі 10% від загального розміру інфляційних втрат, штрафних санкцій, відшкодування збитків, що сталися внаслідок неналежного виконання ТОВ "ТК "ІЗОБУД" зобов'язань зі сплати поставленої продукції.

З посиланням на те, що з боку Відповідача - 1 є загроза ускладнення виконання судового рішення, та на ст. 152 ЦПК України, Позивач просив суд вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Відповідача -1.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.13р. зупинено провадження у даній справі до набрання чинності рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2978/13 про визнання договору поставки №51 від 16.01.2012р. недійсним; сторін зобов'язано невідкладно повідомити господарський суд про набрання чинності рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/2978/13.

У справу надійшло повідомлення про набрання чинності рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2978/13, яким у задоволенні позову про визнання договору поставки №51 від 16.01.2012р. недійсним - відмовлено. Рішення суду від 30.05.14р. залишено в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.11.13р. У зв'язку з цим, провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначений у судовому засіданні. Розгляд справи відкладався.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися.

Від Відповідача -2 надійшло клопотання про розгляд справі без участі його представника. Позивач не заперечував. Клопотання задоволено судом.

Від представника Відповідача -1 надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, так як Позивач необґрунтовано об'єднав вимоги до двох Відповідачів за двома різними зобов'язаннями: договором поставки, укладеним з Відповідачем -1 і договором поруки, укладеним з Відповідачем -2. Крім того, спір має вирішуватись Господарським судом м. Києва.

Представник Позивача заперечував проти заяви Відповідача-1.

Суд відхилив заяву Відповідача -1, оскільки за договором поруки, Відповідач -2 поручився за Відповідача -1 щодо виконання останнім умов договору поставки. Відповідно до вимог ст. 15 ГПК України Позивач обрав територіальну підсудність за місцезнаходженням Відповідача -2.

Відповідач -1 позов не визнав, мотивуючи тим, що видаткові накладні за спірною поставкою не відповідають законодавчим вимогам щодо первинних бухгалтерських документів і не можуть бути доказами того, що товар отримано Відповідачем-1.

У судовому засіданні 27.05.14р. представник Позивача підтвердив часткову оплату Відповідачем-1 за поставку будівельних матеріалів за договором №51 від 16.01.12р. - 52 590,63 грн. та боргу - 50 000,00 грн. до подачі позову.

27.05.2014р. від Позивача надійшла заява про відмову від пені, а також клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів (виписки банку від 17.12.12р., що підтверджує оплату 52 590,63 грн. та виписок банку від 08.01.13р. та від 28.12.12р., що підтверджують оплату 30 000,00 грн. і 20 000,00 грн.).

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.01.2012р. ТОВ "Завод "ТехноНІКОЛЬ" (далі Постачальник, Позивач) з ТОВ "ТК "ІЗОБУД" (Покупець, Відповідач -1) укладено договір поставки №51 (далі - Договір), за п.1.1. якого Постачальник здійснює поставку будівельних матеріалів зі свого складу, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити вартість переданого товару на умовах, встановлених Договором.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що поставки здійснюються партіями. Асортимент товару (із зазначенням найменування, моделі виду, артикула та інших характеристик товару) кількість і ціна товару, а також строк відвантаження конкретної партії товару встановлюються сторонами у специфікації на поставку товару (далі - Специфікація).

Специфікаціях оформлюється на кожну партію товару окремо.

Покупець зобов'язується у заявці вказати:

- найменування продукції;

- асортимент;

- кількість та умови поставки;

- місце та строк доставки;

- час вивантаження транспортного засобу;

- особу, відповідальну за вивантаження.

Відповідно до п. 2.1 Договору ціна товару, що постачається за Договором, визначається виходячи з діючого прайс-листа постачальника, включає вартість тари (пакування), ПДВ і фіксується в специфікації, що стосується конкретної партії товару. У випадку постачання товару, відповідно до п. 3.1.2 цього Договору, у вартість товару включається вартість доставки до місця доставки, визначеного у специфікації.

Покупець на підставі виставленого постачальником рахунку здійснює 100 % попередню оплату товару на повну суму підписаної специфікації, протягом 3-х банківських днів з моменту підписання специфікації сторонами, якщо інші умови оплати не визначені додатковою угодою сторін або специфікацією (п.2.3 Договору).

В усіх специфікаціях за спірними поставками сторони погодили строк оплати в день відвантаження товару.

У грудні 2012р. Позивач поставив Відповідачеві товар на загальну суму 631 268,87 грн., що підтверджується відповідними специфікаціями, а також видатковими накладними від 12.12.2012р. № 6543, від 13.12.2012р. № 6554, 6561, 6562, від 14.12.2012р. № 6571, 6579, 6581, від 17.12.2012р. № 6593, від 19.12.2012р. № 6633. Товар одержано представником Відповідача Даніленко К.В. за дорученнями від 18.12.2012р. № 2737 та від 10.12.2012р. № 2688.

В обумовлений Договором (з урахуванням специфікацій) строк Відповідач одержаний товар не оплатив.

При цьому, за даними Позивача, Відповідач -1 за попередніми поставками товару переплатив 71 310,50 грн., які Позивач зарахував у рахунок спірних поставок.

У зв'язку з цим, за розрахунком Позивача на момент звернення з позовом Відповідач -1 мав борг за наведеними поставками у сумі 559 958,38 грн.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що за порушення строків оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

На прострочений борг Відповідача Позивачем нараховано пеню - 4 054,55 грн.

Крім того, посилаючись на ч.2 ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача -1 Позивачем нараховано 3 % річних - 882,60 грн.

У судовому засіданні 27.05.14р. представник Позивача підтвердив часткову оплату Відповідачем -1 за поставку будівельних матеріалів - 52 590,63 грн. та боргу - 50 000,00 грн. до подачі позову за договором №51 від 16.01.12р.

27.05.2014р. від Позивача надійшла заява про відмову від пені, а також клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів (виписки банку від 17.12.12р., що підтверджує оплату 52 590,63 грн. та виписок банку від 08.01.13р. та від 28.12.12р., що підтверджують оплату 30 000,00 грн. і 20 000,00 грн.).

Несплата боргу Відповідачем стала причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ст. 553 ЦК України).

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до договору поруки від 01.12.2012р., укладеного Позивачем з Відповідачем -2, Відповідач-2 солідарно з Відповідачем-1 несе відповідальність перед Позивачем за виконання зобов'язань по оплаті поставленої продукції за Договором поставки № 51 від 16.01.2012р. у розмірі 10% від загального розміру інфляційних витрат, штрафних санкцій, відшкодування збитків, що сталися внаслідок неналежного виконання ТОВ "ТК "ІЗОБУД" зобов'язань по сплаті поставленої продукції.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми Відповідач -1 суду не надав. Заперечення Відповідача -1 про невідповідність чинному законодавству видаткових накладних, за якими його представник одержував товар від Позивача, судом не приймаються, оскільки видаткові накладні містять дані про постачальника й одержувача матеріальних цінностей, містять посилання: на Договір, рахунок на оплату, вид, кількість й ціну товару. У видаткових накладних зазначено представника одержувача (Даниленко К.В.), одержання товару засвідчено підписом уповноваженої особи.

З наданих Позивачем доказів вбачається, що до звернення Позивачем з позовом за спірним договором Відповідач -1 сплатив 102 590,63 грн., про що свідчать виписки банку від 17.12.12р. про оплату 52 590,63 грн., від 28.12.12р. про оплату 20 000 грн. та від 08.01.13р. про оплату 30 000 грн.

Господарським судом перевірено розрахунок Позивача та встановлено, що 3 % річних нараховано і з суми 52 590,63 грн., сплаченої 17.12.2012р. (тобто своєчасно), тому 3% річних з простроченої суми становлять 826,57 грн.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у розмірі 455 029,09 грн. - основного боргу, 826,57 грн. - 3 % річних. Решта вимог задоволенню не підлягає.

З урахуванням договору поруки, стягненню з Відповідача -1 підлягає 455 029,09 грн. - основного боргу та 743,91 грн. - 3 % річних, з Відповідача -2 - 82,66 грн. - 3% річних.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідачів, пропорційно розміру задоволених вимог.

Посилаючись на те, що з боку Відповідача - 1 є загроза ускладнення виконання судового рішення, Позивач просив суд вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Відповідача - 1.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (постанова пленуму ВГСУ України від 26.12.11р. за № 16).

Доказів наявності фактичних обставин, які б ускладнювали чи зробили неможливим виконання рішення суду у даній справі Позивач не надав. За таких обставин, клопотання Позивача про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно та грошові суми Відповідача -1, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК"ІЗОБУД", 02160, м. Київ, Харківське шосе, 2-А, кв. 99; 04073, м.Київ, пров. Куренівський, 17 (код 36516428) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "ТехноНІКОЛЬ", 51901, Дніпропетровська обл., м.Дніпродзержинськ, вул. Торгівельна, 2 (код 32944149) 455 029,09 грн. - основного боргу, 743,91 грн. - 3 % річних, 9 115,47 грн. - судового збору.

Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю "Придніпровський торговий дім", 51901, м. Дніпродзержинськ, вул.Торговельна, б.2 (код 352 013 05) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "ТехноНІКОЛЬ", 51901, Дніпропетровська обл., м.Дніпродзержинськ, вул. Торгівельна, 2 (код 32944149) 82,66 грн. - 3% річних, 1,65 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане