Рішення

від 30.05.2014 по справі 912/1486/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2014 рокуСправа № 912/1486/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: приватного підприємства "Бізон-Тех 2012", м. Запоріжжя

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "СК Родина", Кіровоградська область, Долинський район, с. Березівка

про стягнення 769598,55 грн.

Представники сторін:

від позивача - Васильєв Ю.Л., довіреність № 05/14 від 08.01.2014 р;

від відповідача - участі не брали;

Приватне підприємство "Бізон-Тех 2012" (надалі - ПП "Бізон-Тех 2012") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "СК Родина" (надалі - ТОВ "СК Родина") заборгованості за поставлений товар відповідно до договору поставки насіння № КГ-Н-128 від 07.02.2013 року в розмірі 769598,55 грн., з яких: 413468,43 грн. основний борг та 202104,48 грн. індексації ціни товару, 124040,52 грн. штрафу, 29985,12 грн. пені, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позов мотивовано неналежним виконанням ТОВ "СК Родина" своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару відповідно до договору поставки насіння № КГ-Н-128 від 07.02.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 14.05.2014 року позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Від сторін витребувано необхідні для розгляду справи докази.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засідання, відзив на позов не подав.

На адресу господарського суду з відміткою підприємства зв'язку "за зазначеною адресою не проживає" повернувся поштовий конверт з ухвалою суду про порушення провадження у справі від 14.05.2014 року, яка була надіслана на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та у витязі з ЄДРПОУ - 28524, Кіровоградська область, Долинський район, с. Березівка.

З аналогічною відміткою на конверті, органом поштового зв'язку, повернуто і позивачу направлену ним відповідачу позовну заяву з додатками.

Таким чином, сам відповідач не реалізує свого права на отримання ним кореспонденції за юридичною адресою та не повідомляє іншу адресу.

Згідно з положенням п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (адреса зазначена в позовній заяві та у витязі з ЄДРПОУ) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на зазначені вище обставини щодо відсутності відповідача за місцем реєстрації та небажання отримувати поштову кореспонденцію, господарський суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між ПП "Бізон-Тех 2012" (постачальник) та ТОВ "СК Родина" (покупець) 07.02.2013 року укладено договір поставки насіння № КГ-Н-128 (надалі - договір № КГ-Н-128), за умовами якого постачальник зобов'язався, у порядку, строки та на умовах, визначених цим договором та специфікаціями до нього, поставляти та передавати у власність покупця насіння для сівби (насіння або товар), а покупець зобов'язався приймати цей товар та оплачувати його (п. 1.1. договору № КГ-Н-128).

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

За умовами п. 2.1. та 2.2. договору № КГ-Н-128 найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами. Кожна наступна специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках договору № КГ-Н-128 й не скасовує та не змінює дію попередніх специфікацій ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній.

Поставка товару здійснюється на умовах EXW (згідно з Інкотермс у редакції 2010 року) - склад постачальника, якщо інше не буде визначено в специфікаціях. Вказана умова поставки передбачає вибірку (самовивіз) товару покупцем зі складу постачальника в робочі дні автомобільним транспортом за свій рахунок (п. 4.1. договору № КГ-Н-128).

Дата (термін, строк) поставки, згідно п. 4.3 договору № КГ-Н-128, вказується в Специфікаціях. Якщо їх не вказано, то товар постачається покупцю за його письмовими заявками по мірі необхідності покупця в ньому, але не пізніше 30 календарних днів з моменту одержання постачальником заявки про поставку товару.

Протягом дії договору № КГ-Н-128 сторонами підписано дві специфікації, якими передбачалась поставка товару ТОВ "СК Родина" на загальну суму 492884,51 грн.: специфікацію № 1 від 07.02.2013 року, згідно з якою позивач зобов'язався поставити відповідачу товар на загальну суму 272080,41 грн. та специфікацію № 3 від 18.03.2013 року, згідно з якою позивач зобов'язався поставити відповідачу товар на загальну суму 220804,10 грн.(а.с.15-16). Специфікація № 2, за поясненнями позивача, сторонами не укладалася та не підписувалася.

На виконання умов договору № КГ-Н-128 та специфікацій до нього позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 492884,51 грн., що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками підприємств видатковими накладними:

- № 561 від 29.03.2013 року на суму 111797,00 грн. (а.с.18);

- № 563 від 22.03.2013 року на суму 220804,10 грн. (а.с. 17);

- № 1287 від 24.04.2013 року на суму 160283,41 грн.(а.с.19);

та довіреностями відповідача: № 8 від 22.03.2013 року (а.с.20); № 10 від 15.04.2013 року (а.с.21).

Згідно з пунктом 5.2 договору № КГ-Н-128, оплата товару повинна бути здійснена відповідачем в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника. Підставою для платежу є договір.

Згідно з пунктами 5.1. та 7.1.1. договору відповідач зобов'язався оплатити постачальнику товар у строки та в розмірах, вказаних в специфікаціях.

Строки розрахунку за товар вказані в пунктах 3 Специфікацій, згідно з якими граничним строком повного та остаточного розрахунку за товар є 15.10.2013.

ТОВ "СК Родина" на виконання умов договору № КГ-Н-128 оплатило товар лише частково на загальну суму 79416,08 грн., перерахувавши їх в такі строки:

- 21.02.2013 року - 22000,00 грн.;

- 07.03.2013 року - 20000,00 грн.;

- 15.03.2013 року - 12416,08 грн.;

- 04.12.2013 року - 25000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками: від 21.02.2013 року, від 07.03.2013 року, від 15.03.2013 року та від 04.12.2013 року (а.с.23).

Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар відповідно до договору поставки № КГ-Н-128 склала 413468,43 грн.

Факт поставки, часткових оплат та наявності заборгованості підтверджується складеним сторонами станом на 31.12.2013 актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 22).

Вирішуючи даний спір, господарський суд виходить з наступного.

Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між ПП "Бізон-Тех 2012" та ТОВ "СК Родина" договір № КГ-Н-128 за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно визначення, наведеного у ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку щодо оплати поставленого позивачем товару за договором поставки.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Під час розгляду справи по суті, відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 413468,43 грн.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, відповідач, не виконавши в повному обсязі зобов'язання з оплати поставленого йому товару, допустив порушення зобов'язання, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги про стягнення основної заборгованості в сумі 413468,43 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 202104,48 грн. індексації ціни товару.

Відповідно до ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з п.5.1. та пп.7.1.1. договору № КГ-Н-128 відповідач зобов'язувався оплатити позивачеві товар у строки, вказані в специфікації, а також зобов'язувався сплатити постачальнику суму індексації ціни товару в порядку та строки, визначені цим договором.

Згідно з п.5.6 договору, ціна товару, що вказана в специфікації, визначена на дату їх складання. У зв'язку з тим, що товар буде оплачуватися покупцем не в день складання специфікації, то всі платежі покупця постачальнику за товар підлягають індексації. Проіндексова сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП - проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті покупцем постачальнику; СП - сума платежу за товар; К2 - середній курс продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день; К1 - курс гривні до долару США на дату складання специфікації, за яким визначалась ціна товару в ній (вказується в специфікаціях). Якщо показник К1 не вказаний у специфікації, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США встановленого Національним банком України на дату складання специфікації.

Для розрахунку такої індексації сторони в підпункті 5.6.1. договору визначили, що для показника К2 вони використовують середній курс продажу банками доларів США за гривні (показник АSК на веб-сторінці www.udinform.com в огляді фінансового дня) на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день, інформацію про який сторони одержують із веб-сторінки www.udinform.com в огляді фінансового дня.

Згідно з пп.5.6.2. договору № КГ-Н-128, у день здійснення платежу покупець самостійно, без пред'явлення йому рахунку із боку постачальника, проводить його індексацію у вище встановленому порядку та перераховує постачальнику проіндексовану суму платежу. Якщо К2 є меншим за К1, то ПСП дорівнює СП.

Згідно з пп.5.6.6. договору № КГ-Н-128, зобов'язання покупця щодо сплати проіндексованих сум платежів є грошовим зобов'язанням покупця перед постачальником з оплати товару. Сплачені покупцем постачальнику суми у зв'язку з виконанням цього пункту, що перевищують ціну товару вказану в специфікаціях, є індексацією (тобто збільшенням) ціни товару.

Проте, відповідач не виконав вказаного свого грошового зобов'язання.

Стаття 627 ЦК України визначає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно з частинами першою, другою статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Зазначена норма кореспондується з положеннями частини другої статті 198 ГК України.

Згідно розрахунку позивача, сума індексації ціни неоплаченого відповідачем товару становить 202104,48 грн. (а.с. 6).

Враховуючи зазначене вище та перевіривши правильність нарахування суми індексації, господарський суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.

В частині позовних вимог про стягнення 124040,52 грн. штрафу та 29985,12 грн. пені господарським судом враховано наступне.

Відповідно до п.8.1.3. договору, за прострочення строків виконання грошових зобов'язань покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,05 % від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30 % від простроченої суми.

Згідно з п.8.2. договору, сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором не обмежується шістьома місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України), а строк позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) за такими зобов'язаннями сторонами згідно із ст. 259 Цивільного кодексу України збільшуються до 3 років.

Пунктом 9.12 договору сторони визначили, що умови договору є розумними та справедливими.

За розрахунком позивача розмір пені за період з 16.10.2013 року по 28.04.2014 року становить 29985,12 грн. (а.с. 7); розмір штрафу 124040,52 грн. (а.с. 8).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України. Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок розміру пені та штрафу відповідає зазначеним вище правовим нормам та умовам договору.

З урахуванням викладеного вище, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 16.10.2013 року по 28.04.2014 року у розмірі 29985,12 грн. та штрафу у розмірі 124040,52 грн. підлягають задоволенню.

При задоволенні позову у цій частині, господарським судом враховано: ступінь виконання сторонами договору (позивач зі свого боку виконав належним чином свої зобов'язання, поставивши товар відповідачеві з відстрочкою платежу майже на 6 місяців, а відповідач порушив строки оплати платежів і не розрахувався з позивачем повністю); суму основного боргу, яка становить майже 84% від суми поставленого товару; строк прострочення, допущений відповідачем 7 місяців, без урахування того, що позивачем надавалась відстрочка з оплати товару; відсутність будь-яких об'єктивних поважних причин невиконання відповідачем протягом такого строку грошових зобов'язань по договору, а відтак суми пені та штрафу є розумними і співрозмірними із сумою основної заборгованості.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ПП "Бізон-Тех 2012" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 15391,97 грн. покладається на відповідача повністю.

В судовому засіданні 30.05.2014 року господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СК Родина" (28524, Кіровоградська область, Долинський район, село Березівка; ідентифікаційний код 35424022) на користь приватного підприємства "Бізон-Тех 2012" (69005, м. Запоріжжя, вул. Новицького Якова, 11; ідентифікаційний код 38325315) - 769598,55 грн. заборгованості, з яких: 413468,43 грн. основний борг, 202104,48 грн. індексація ціни товару, 124040,52 грн. штраф, 29985,12 грн. пеня, а також 15391,97 грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Засвідчений належним чином примірник рішення направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення ТОВ "СК Родина" за адресою: 28524, Кіровоградська область, Долинський район, село Березівка.

Повне рішення складено 04.06.2014 року.

Суддя В.Г. Кабакова