Рішення

від 27.05.2014 по справі 911/1263/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"27" травня 2014 р. Справа № 911/1263/14

за позовом Київського фінансово-економічного коледжу Національного університету ДПС України, м. Ірпінь,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Енергія Майбутнього» ,

смт. Гостомель,

про стягнення 6 040,40 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Будуленко Є.В. , уповноважений, довіреність від 18.03.2014р. №97/01-08;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - Київський фінансово-економічний коледж Національного університету ДПС України, м. Ірпінь, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 09.04.2014р. №127/01-08 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Енергія Майбутнього», смт. Гостомель, в якому просить суд стягнути з відповідача грошові кошти за повернуту продукцію в сумі 5 424,00 грн., пеню в сумі 616,40 грн. та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач здійснив закупівлю продуктів нафтопереробки рідких за договором від 19.03.2013р. №37/13 поставки ПММ та надання послуг по зберіганню і заправці автомобілів, а саме: бензин А-95 на загальну суму 5 650,00 грн., у свою чергу відповідач передав, а позивач отримав 50 штук карток внутрішнього користування на отримання бензину А-95 за видатковою накладною від 19.03.2013р. №132, та оплатив отриманий товар платіжним дорученням від 27.02.2013р. на суму 5650,00 грн. Проте, у зв'язку із тим, що відповідач був не в змозі надавати послуги з отримання бензину А-95 за договором від 19.03.2013р. №37/13 поставки ПММ та надання послуг по зберіганню і заправці автомобілів, позивач повернув постачальнику невикористані картки на бензин А-95 на суму 5424,00 грн. за накладною на повернення №1 від 15.05.2013р. Зазначене повернення відповідач прийняв, підписавши накладну на повернення, однак кошти позивачу не повернув, у зв'язку з чим позивач звертався до відповідача з вимогою повернути кошти в сумі 5 424,00 грн. Відповідач вимогу позивача не задовольнив, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість в сумі 5 424,00 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку. Також, як стверджує позивач, у зв'язку із простроченням відповідачем свого грошового зобов'язання, з відповідача належить до стягнення пеня в сумі 616,40 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.04.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/1263/14 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 29.04.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.04.2014р. розгляд справи відкладено на 27.05.2014р.

22.05.2014р. до господарського суду Київської області від Київського фінансово-економічного коледжу Національного університету ДПС України надійшла заява від 21.05.2014р. б/н про зменшення позовних вимог, в якій позивач, користуючись своїм правом, наданим йому статтею 22 ГПК України, просить суд стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Енергія Майбутнього» суму боргу за непоставлену продукцію (бензин А-95) у розмірі 5 424,00 грн. та судовий збір в розмірі 1 827,00 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Виходячи із змісту поданої заяви від 21.05.2014р. б/н Київського фінансово-економічного коледжу Національного університету ДПС України про зменшення позовних вимог, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд встановив, що позивач не змінює предмету або підстав позову, а лише зменшує суму позову. Заява про зменшення розміру позовних вимог від 21.05.2014р. б/н належним чином направлена відповідачу, відповідно суд в порядку ст. 22 ГПК України приймає зазначену заяву до розгляду.

Справа розглядається в редакції позовних вимог відповідно до вищевказаної заяви від 21.05.2014р. б/н Київського фінансово-економічного коледжу Національного університету ДПС України про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Енергія Майбутнього» суми боргу за повернуту продукцію у розмірі 5 424,00 грн. та судовий збір в розмірі 1 827,00 грн.

В судове засідання 27.05.2014р. з'явився повноважний представник позивача. Відповідач свого представника у судові засідання 29.04.2014р. та 27.05.2014р. не направив, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Відповідно до пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, проінформований судом про надходження заяви про зменшення позовних вимог, яка була направлена заявником відповідачу поштою 21.05.2014р. рекомендованим листом, враховуючи, що клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов Київського фінансово-економічного коледжу Національного університету ДПС України, м. Ірпінь, (далі по тексту - Фінансово-економічний коледж), до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Енергія Майбутнього», смт. Гостомель (далі по тексту - ТОВ «Нова Енергія Майбутнього»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 19.03.2013р. між ТОВ «НоваЕнргіяМайбутнього» (постачальник) та Фінансово-економічним коледжем (замовник) Договір №37/13 поставки ПММ та надання послуг по зберіганню і заправці автомобілів (далі - Договір), предметом якого є закупівля продуктів нафтопереробки рідких, а саме: бензин А-95 (надалі - ПММ) замовником у постачальника по карткам внутрішнього користування згідно специфікації та умов, зазначених в цьому договорі. Постачальник передає у власність покупця ПММ за цінами, відповідно до видаткових накладних та рахунків-фактур, що надаються постачальником по кожній окремій заявці замовника. Термін дії картки внутрішнього користування складає 90 календарних днів. За нереалізовані замовником картки внутрішнього користування в термін, передбачений умовами даного Договору постачальник відповідальності не несе. Відповідно до умов Договору:

- ціни на партію ПММ (по карткам внутрішнього користування) вказуються у рахунку-фактурі та видатковій накладній (пункт 4.4. Договору);

- кількість ПММ постачається за замовленням замовника, що зазначається в кожній окремій заявці, яка направляється постачальнику, як в письмовому вигляді факсимільним зв'язком, так в усному порядку телефонним зв'язком та зазначається у видатковій накладній, та становить по даному Договору 500 літрів бензину А-95 (пункт 4.5. Договору);

- Договір складений в 2-х екземплярах і діє до 31 грудня 2013р. (пункт 9.2. Договору).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, відповідно до Договору відповідачем - ТОВ «Нова Енергія Майбутнього» було передано, а позивачем - КФЕК отримано 50 штук карток внутрішнього користування на отримання бензину А-95 згідно підписаної повноважними представниками сторін та засвідченої печатками підприємств видаткової накладної від 19.03.2013р. №132 (копія наявна в матеріалах справи).

Згідно із частиною 1 ст. 692 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

На виконання умов Договору позивачем платіжним дорученням від 20.03.2013р. №115 (копія наявна в матеріалах справи) були перераховані на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 5 650,00 грн., платіж був проведений управлінням ДКСУ в місті Ірпені 27.03.2013р., що підтверджується засвідченою казначейською службою випискою з рахунку 35212012000125 з урахуванням КЕКВ за 27.03.2013р.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що постачальник несе повну матеріальну відповідальність за зберігання ПММ, сплачених замовником (по картках внутрішнього користування). Крім того, постачальник несе всі витрати, пов'язані з забезпеченням зберігання ПММ замовника, а також витрати пов'язані з заправкою автомобілів замовника по карткам внутрішнього користування (пункт 2.2. Договору). Постачальник зобов'язаний цілодобово заправляти автомобілі замовника по карткам (пункт 2.3. Договору).

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Проте, як твердить позивач, в порушення умов Договору відповідач свого обов'язку в частині цілодобово заправляти автомобілі позивача по карткам не виконав.

У зв'язку із неможливістю відповідача надати позивачу ПММ, позивачем здійснено повернення частини нереалізованих карток внутрішнього користування на отримання бензину А-95 в кількості 48 штук на суму 5 424,00 грн., що підтверджується підписаною повноважними представниками сторін та засвідченої печатками підприємств накладної на повернення постачальнику від 15.05.2013р. №1 на суму 5 424,00 грн. (належним чином засвідчена копія накладної на повернення залучена до матеріалів справи).

Прийняття відповідачем від позивача повернення товару та підписання накладної на повернення від 15.05.2013р. №1 породжує для відповідача обов'язок повернути кошти за повернутий товар, що регламентується ст. 692 УК України.

Так, підписання уповноваженим представником відповідача видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксує факт здійснення господарської операції з передачі товару від позивача відповідачу, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар в порядку ст. 692 ЦК України. Зазначеної правової позиції також дотримується і Вищий господарський суд України (постанова від 28.02.2012р. у справі № 5002-8/481-2001 та пункт 1 Інформаційного листа ВГСУ від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»)

Зазначене кореспондується також з положеннями частини 2 ст. 693 ЦК України, згідно якої продавець, який одержав суму попередньої оплати товару і, не передав товар у встановлений строк, на вимогу покупця має повернути суму попередньої оплати.

З метою досудового врегулювання спору, позивач неодноразово звертався до відповідача з листами від 30.04.2013р. №165/07-08, від 23.05.2013р. №200/07-08, від 07.08.2013р. №287/07-08, від 21.11.2013р. №399/01-08 (копії наявні в матеріалах справи), в яких просив ТОВ «Нова Енергія Майбутнього» повернути сплачені грошові кошти в розмірі 5 424,00 грн. за бензин А-95 по нереалізованим картками внутрішнього користування в кількості 48 штук, які були повернуті згідно накладної на повернення постачальнику від 15.05.2013р. №1.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказів того, що відповідач надав обґрунтовану відповідь на вищезазначені листи та/або задовольнив вимоги позивача та повернув грошові кошти позивачу суду не надано.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як н підставу своїх вимог і заперечень. Суд ухвалами від 14.04.2014р. та від 29.04.2014р. двічі зобов'язував відповідача подати суду документи та докази, які підтверджують перерахування (повернення) відповідачем на користь позивача грошових коштів на загальну суму 5 424,00 грн. Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не подав та доводи позивача не спростував.

За таких обставин, судом встановлено факт порушення відповідачем - ТОВ «Нова Енергія Майбутнього» свого зобов'язань щодо перерахування позивачу грошових коштів в розмірі 5 424,00 грн. за прийняте від відповідача повернення товару, який був позивачем попередньо оплачений.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 5 424,00 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи твердження позивача, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Енергія Майбутнього» користь позивача - Київського фінансово-економічного коледжу Національного університету ДПС України заборгованості в розмірі 5 424,00 грн. та, у відповідності до положень ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладає на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись частиною 1 ст. 11, ст. 16, частиною 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, частиною 2 ст. 530, ст. 610, частиною 1 ст. 612, частиною 2 ст. 614, частиною 2 ст. 625, ст. ст. 627, 629, 662, частиною 2 ст. 693, ст. 712 Цивільного кодексу України, частиною 1 ст. 173, пункту 2 частини 1 ст. 175, частиною 1 ст. 179, частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 2, 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Київського фінансово-економічного коледжу Київського національного університету ДПС України до товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Енергія Майбутнього» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Енергія Майбутнього» (08290, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Чкалова, буд. 31-А, код ЄДРПОУ 38435456)

на користь Київського фінансово-економічного коледжу Національного університету Державної податкової служби України (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, буд. 31, код ЄДРПОУ 22884554)

5 424,00 грн. (п'ять тисяч чотириста двадцять чотири гривні нуль копійок) основної заборгованості,

1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 04.06.2014р.