Рішення

від 27.05.2014 по справі 637/42/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/790/3140/14

Справа № 637/42/14-ц Головуючий І-ої інстанції: Стеганцов С.М.

Категорія: земельні Доповідач: Коростійова В.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Коростійової В.І.,

суддів: - Ізмайлової Г.Н., Гуцал Л.В.,

за участю секретаря - Бойко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Ватутіна - Михайленка Олександра Олександровича на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 7 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Ватутіна про визнання недійсним договору оренди землі, -

в с т а н о в и л а:

14 січня 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом.

Він зазначав, що є власником земельної ділянки площею 9,1533 га, розташованої на території Гетьманівської сільської ради Шевченківського району Харківської області.

30 жовтня 2008 року він уклав з сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю (далі - СТОВ) імені Ватутіна договір оренди землі.

Цей договір не містить істотної умови - передачі земельної ділянки у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Посилаючись на вказані обставини, просив: визнати недійсним договір оренди землі, укладений 30 жовтня 2008 року між ним і СТОВ імені Ватутіна, зареєстрований 22 грудня 2008 року у Шевченківському районному відділі Харківської регіональної філії «Центр державного земельного кадастру» (далі - «Центр ДЗК») при Держкомземі України за №040870400400; зобов'язати Реєстраційну службу Шевченківського районного управління юстиції скасувати реєстрацію вказаного договору.

Відповідач, в особі свого представника, проти позову заперечував, посилаючись на його безпідставність.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, свого представника до суду не направила.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 7 березня 2014 позов задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 30 жовтня 2008 року між ОСОБА_4 і СТОВ імені Ватутіна, зареєстрований у Шевченківському районному відділі «Центр ДЗК» при Держкомземі України 22 грудня 2008 року.

В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі СТОВ імені Ватутіна просе рішення суду першої інстанції змінити та ухвалити нове, яким ОСОБА_4 у позові відмовити у повному обсязі. При цьому посилається на: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального і процесуального права.

Інші особи, які беруть участь у справі, рішення суду не оскаржили, письмових заперечень на апеляційну скаргу не подали.

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з підстав, передбачених п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджено наявними у справі доказами, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №780558 від 25 грудня 2002 року ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 9,1533 га, розташованої на території Гетьманівської сільської ради Шевченківського району Харківської області.

Встановлено також, що 30 жовтня 2008 року сторони уклали договір оренди землі. 12 грудня 2008 року цей договір зареєстровано у Шевченківському районному відділі Харківської філії «Центр ДЗК» при Держкомземі України.

Згідно договору ОСОБА_4 передав вказану земельну ділянку в оренду СТОВ імені Ватутіна строком на 10 років.

Орендна плата визначена у договорі у розмірі 3% річних від грошової оцінки землі з урахуванням індексації.

Згідно ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму(оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є, в тому числі умови, що визнані законом як істотні.

Істотні умови договору оренди землі встановлені ст.15 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-ХVI (далі - Закон № 161-ХVI).

Відсутність в договорі оренди землі хоча б однієї з його істотних умов, є підставою для відмови у державній реєстрації договору, а такий договір за правилами ч.2 ст.15 Закону №161-ХVI визнається недійсним.

На час укладення оспорюваного договору оренди землі (30 жовтня 2008 року) істотною умовою договору оренди земельної ділянки була умова передачі земельної ділянки в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки (п.11 ч.1 ст.15 Закону № 161-ХVI, в редакції Закону від 16 вересня 2008 року, яка набрала законної сили 14 жовтня 2008 року).

Оскільки вказана істотна умова у договорі оренди земельної ділянки, укладеному між сторонами, відсутня, право ОСОБА_4 було порушено.

Проте порушене право не підлягає захисту.

Відповідно до ст.ст. 256, 257, ч.1 ст.261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

18 лютого 2014 року, до ухвалення судом першої інстанції рішення, СТОВ імені Ватутіна, в особі свого представника Михайленка О.О., подало заяву про застосування строку позовної давності (а.с.89).

ОСОБА_4 заяву про поновлення пропущеного строку не подав. Доказів причин поважності пропуску строку позовної давності не надав.

Оспорюваний договір укладено 30 жовтня 2008 року.

З позовом до суду про визнання договору недійсним ОСОБА_4 звернувся 14 січня 2014 року, з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оспорюваний договір укладено 30 жовтня 2008 року, а отже ОСОБА_4 міг знати про порушення свого права з моменту укладення договору, який ним підписаний.

З огляду на це, судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції і відмовляє ОСОБА_4 у позові у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Посилання представника позивача на те, що СТОВ імені Ватутіна до ухвалення судом рішення не подавало заяви про застосування строку позовної давності, спростовується матеріалами справи.

Рішення ухвалено 7 березня 2014 року.

Письмову заяву про застосування строку позовної давності представник СТОВ імені Ватутіна подав до Шевченківського районного суду Харківської області 18 лютого 2014 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції суду (а.с.89).

Проте суд її до матеріалів справи не залучив.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Ватутіна - Михайленка Олександра Олександровича задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 7 березня 2014 року скасувати.

ОСОБА_4 у позові відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді: