Рішення

від 26.05.2014 по справі 906/627/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" травня 2014 р. Справа № 906/627/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - посв. адвоката НОМЕР_1 від 19.07.2012 (Договір про надання правової допомоги №11/11 від 11.11.2013);

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-Комфорт" (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловентсервіс" (м. Житомир)

про стягнення 11002,59 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 11002,59 грн., з яких: 10000,00грн. основного боргу та 1002,59грн. пені.

23.05.2014 на адресу суду від відповідача надійшли копія довідки про включення до ЄДРПОУ, копії платіжних доручень та акт звірки (а.с. 26-30).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Подав письмове клопотання, яке було задоволено судом, про долучення до матеріалів справи документів (а.с. 37-41).

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 24).

Враховуючи наведене, а також те, що явка відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалася, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, суд вважає, що відсутність представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, згідно ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані до справи документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 18 квітня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елефант-Комфорт" (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепловентсервіс" (покупець, відповідач) укладено договір купівлі - продажу № 4/18 (далі - Договір (а.с. 7)), згідно п.1.1 якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідачу товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Позивач вказує, що на виконання умов зазначеного Договору ним було передано довіреній особі відповідача, на підставі довіреності №47 від 24.04.2013, товар згідно видаткової накладної №РН-0000035 від 25.04.2013.

Проте, як вказує позивач, відповідач лише частково провів розрахунки, заборгувавши на час розгляду справи в суді 10000,00грн.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач нарахував до стягнення з відповідача 1002,59грн. пені.

Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, відзиву на позовну заяву та доказів погашення боргу не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ґрунтуються на укладеному між сторонами Договорі купівлі-продажу №4/18 від 18.04.2013 (а.с. 7).

Ст. 655 ЦК України встановлює, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, видатковою накладною №РН-0000035 від 25.04.2013 (а.с. 8), довіреністю №47 від 24.04.2013 (а.с. 9) підтверджено факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару на суму 21420,00грн.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами п. 2.1. Договору, покупець здійснює оплату товару до 29 квітня 2013 року.

Однак, як підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось сторонами, відповідач лише частково провів розрахунки, сплативши 11420,00грн., а саме 6420,00грн. - 07.06.2013 та 5000,00грн. - 13.08.2013 (а.с. 12-13, 28-29), внаслідок чого зобов'язання відповідача перед позивачем на дату звернення з позовом до суду склало 10000,00грн. Вказана сума боргу підтверджена підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 30, 40) та вбачається з довідки позивача (а.с. 41).

Згідно ч.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 10000,00грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як передбачено ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 6.6. Договору сторони визначили, що у випадку порушення строків перерахування коштів за товар та виконані роботи покупець сплачує виконавцеві неустойку в розмірі 0,1% за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на вказані норми, у зв'язку з тим, що Договором не передбачено період нарахування пені, останню слід нараховувати в межах шестимісячного строку.

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с. 3) пеню останнім нараховано за період з 30.04.2013 по 30.10.2013 що складає 1002,59грн.

Разом з тим, умовами Договору визначено строк оплати - до 29.04.2013.

У відповідності до п. 9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013, № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.

Тобто, останнім днем виконання відповідачем зобов'язання по Договору купівлі-продажу №4/18 від 18.04.2013 є 28.04.2014, відтак - прострочка виконання грошового зобов'язання виникає з 29.04.2014.

За вказаного, враховуючи приписи ст. 232 ГК України, шестимісячний строк нарахування пені закінчується не 30.10.2013, як визначено позивачем, а 29.10.2013.

Здійснивши перерахунок пені за період з 30.04.2013 по 29.10.2013, з урахуванням здійснених проплат, суд дійшов висновку, що обґрунтовано заявленою сумою пені є 980,50грн. У стягненні 22,09грн. пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню на суму 10980,50грн., з яких: 10000,00грн. - основного боргу та 980,50грн. пені. У стягненні 22,09грн. пені суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловентсервіс" (10012, Житомирська обл., м. Житомир, Корольовський р-н., вул. Гоголівська, буд. 4, кв. 205, ід. код 32313676)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-Комфорт" (10001, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Ватутіна, буд. 184, кім. 213, ід. код 35954632):

-10000,00грн. основного боргу;

- 980,50грн. пені;

- 1823,33грн. судового збору.

3. У стягненні 22,09грн. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.06.2014.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1 - до справи;

2 - відповідачу (рек. з пов. про вруч.);

3 - позивачу (наручно).