Постанова

від 14.12.2006 по справі 03/118-38 (4/82-38)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

03/118-38 (4/82-38)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

14.12.06                                                                                           Справа  № 03/118-38 (4/82-38)

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді                              Духа Я.В.

суддів                                                  Краєвської М.В.

                                                  Якімець Г.Г.

розглянув апеляційну скаргу Волинської обласної спілки споживчих товариств, м.Луцьк

на рішення Господарського суду Волинської області від 06.09.2006р.

у справі № 03/118-38

за позовом Виробничо-комерційної фірми „Домінанта”, м.Луцьк

до Волинської обласної спілки споживчих товариств, м.Луцьк

про стягнення 43500 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Фещенко С.Д. –заступник директора.

від відповідача: Данилік Ф.Я. –заступник начальника юридичного відділу.

ВСТАНОВИВ:

Сторонам права і обов‘язки, передбачені ст.22 ГПК України, роз‘яснено.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 06.09.2006р. у справі № 03/118-38 задоволено позов Виробничо-комерційної фірми „Домінанта”, м.Луцьк та стягнуто з Волинської обласної спілки споживчих товариств м.Луцьк, борг в сумі 54000грн., державне мито в сумі 540 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідач не виконав зобов”язань за договором № 8-03 від 01.08.2003р. на стоянку автомобілів та не сплатив суми боргу за виставленими позивачем рахунками-фактурами.

Скаржник, відповідач у справі, з даним рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати, у задовленні позову відмовити, з підстав у ній наведених. Зокрема, скаржник, покликається на те, що договір, датований 01.08.2003р. № 8-03, укладений значно пізніше, оскільки Луцький госпрозрахунковий ринок з 14.09.2005р. перебував в процесі припинення, як юридична особа, а кредитор –ВКФ „Домінанта” будь-яких претензій до ринку протягом встановленого терміну не заявляла;

-          позивачем не дотримані вимоги, передбачені Правилами зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою КМ України від 22.01.1996р. № 115, та ст.977 Цивільного кодексу України щодо належного документального оформлення виконання договору;

-          розрахункові документи та акти наданих послуг за період 2003-2005рр.

позивачем Ринку не надавались;

-          ВКФ „Домінанта” в 2004р. передала вказані стоянки в оренду іншим

суб”єктам підприємницької діяльності, що свідчить про те, що зберігання автотранспортних засобів на стоянках не проводилось з вини позивача; письмові пояснення фізичних осіб не є нотаріально посвідчені, а тому не повинні прийматись судом до уваги;

-          за відсутності угоди та у зв”язку з передачею стоянок в оренду третім

особам автомобілі облспоживспілки на стоянку не допускались;

-          будь-яких договірних відносин між позивачем та облспоживспілкою в

2006р. не існувало.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав, а його представник  у судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, усно просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що рішення господарського суду Волинської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, між Виробничо-комерційною фірмою «Домінанта»та Луцьким госпрозрахунковим ринком, правонаступником якого є Волинська обласна спілка споживчих товариств, відповідно до замовлення № 581 від 29.07.2003р. Луцького госпрозрахункового ринку (а.с.15) було укладено Договір № 8-03 від 01.08.2003р. (надалі Договір) на стоянку автомобілів (а.с.9-11).

Згідно з підпунктом 1.1 Договору ВКФ „Домінанта” надає Луцькому госпрозрахунковому ринку - користувачу, у постійне довгострокове платне користування 6 місць на території своїх автостоянок, а саме: по вул.Карпенка-Карого,1а - 4 місця; по вул.Відродження,32а - 2 місця; для розміщення і зберігання на них автомобілів користувача, зазначених у листі-зверненні № 581 від 29.07.2003р., який є невід'ємною частиною даного договору (а.с.9).

Підпунктами 3.1 і 3.2 зазначеного Договору передбачено, що плата за зберігання автомобілів на автостоянках становить: по пр.Відродження,32а - 150 грн. в місяць за одне місце; по вул.Карпенка-Карого,1а –300 грн. в місяць за одне місце; всього 1500 грн. за місяць. Користувач за використання місць на автостоянках вносить плату на протязі семи днів після пред'явлення вимоги (рахунку) здавача по оплаті послуг по даному договору за весь попередній період з початку дії договору, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок здавача або готівкою в його касу (а.с.10). Строк дії договору встановлено до 31.07.2006р. (п.5.1 Договору).

Відповідно до статті 161 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963р., чинного на момент укладання договору № 8-03 на стоянку автомобілів, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 2 пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. та абз.2 пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України від 16.01.2003р., чинних з 01.01.2004р., передбачено, що щодо цивільних (господарських) відносин які виникли до набрання чинності ЦК України та ГК України, положення цих Кодексів застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.

Оскільки правовідносини згідно з договором №8-03 від 01.05.2003р. виникли до набрання чинності Цивільним Кодексом України та Господарським Кодексом України, тобто до 01.01.2004р., але продовжували існувати і після 01.01.2004р., до них застосовуються положення ЦК України та ГК України від 16.01.2003р.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов договору, позивач Актом визначення місць для стоянки автомобілів від 01.08.2003р., підписаним обома сторонами договору, визначив місця на територіях стоянок і передав в користування Луцькому госпрозрахунковому ринку на стоянці за адресою м.Луцьк, пр.Відродження,32А - 2 місця, визначених на плані під №№ 1 і 2; на автостоянці за адресою м.Луцьк, вул.Карпенка-Карого, 1а - 4 місця під №№ 3,4,5,6 (під навісом) (а.с.57).

Наказом № 26 по ВКФ „Домінанта” від 02.08.2003р. „Про забезпечення виконання договору”, з метою забезпечення належного виконання договору №8-03 від 01.08.2003р. було зобов'язано завідуючих автостоянками забезпечити наявність місць для постійної стоянки і зберігання автомобілів по вул.Карпенка-Карого,1А у кількості 4 одиниці, по пр.Відродження,32А у кількості 2 одиниці (а.с.38).

Доказом того, що договір № 8-03 від 01.08.2003р. був належним чином виконаний позивачем, крім акту визначення місць для стоянки та наказу №26 від 02.08.2003р., є також нотаріально посвідчені пояснення водіїв Луцького Госпрозрахункового ринку Романюка С.В. та Романюка В.Д., головного бухгалтера Луцького госпрозрахункового ринку Приємської Л.А., завідуючого автостоянкою Дяченка А.П. та старшого зміни автостоянки Юрчука О.І., з яких вбачається, що Луцький госпрозрахунковий ринок та Волинська обласна спілка споживчих товариств дійсно користувалися послугами автостоянок; місця були закріплені за їхніми автомобілями, які безперешкодно займали свої місця; ніяких зауважень щодо стоянки та зберігання автомобілів  у відповідача не виникало; на стоянці працівниками Ринку з матеріалів ринку було збудовано накриття над місцями, закріпленими за службовими автомобілями Ринку, яке рахується на балансі ринку (а.с.42-46, а.с.89-93). Про те, що навіси, обладнані над місцями виділених стоянок, є власністю ринку, позивач стверджує також в листі № 10/07 від 30.07.2006р. (а.с.37). Наведені обставини відповідач не заперечує.

11.01.2006р. з листом-замовленням № 7 до директора ВКФ „Домінанта” про виділення на ринку „Пасаж” двох місць під стоянку автомобілів зверталась також Волинська обласна спілка споживчих товариств за підписом заступника голови правління Чигрина Т.Г.(а.с.16).

На виконання умов п.3.2 Договору 20.01.2006р. та 26.01.2006р. позивач супровідними листами пред'явив рахунок-фактуру №СФ-0000001 від 19.01.2006р. на суму 43500 грн. за період з 01.08.2003р. по 31.12.2005р. (а.с.12-14).

Листом від 01.03.2006р. № 111 Волинська обласна спілка споживчих товариств повідомила позивача, що рахунок-фактура №СФ-0000001 на суму 43500 грн. оплачений не може бути, оскільки послугами автостоянки по вул.Відродження,32А та по вул.Карленка-Карого,1А фактично не користувалися, про що свідчить відсутність належним чином оформленого договору про надання вказаних послуг(а.с.17).

Оплату по вказаному рахунку відповідач не провів, а звернувся в суд із позовом до ВКФ „Домінанта” про визнання недійсним договору № 8-03 на стоянку автомобілів від 01.08.2003р.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 18.07.2006р. у справі № 6/47-92 за позовом Луцького госпрозрахункового ринку до ВКФ „Домінанта” про визнання недійсним договору на стоянку автомобілів № 8-03 від 01.08.2003р.  вирішено замінити позивача у справі - Луцький госпрозрахунковий ринок  на правонаступника - Волинську обласну спілку споживчих товариств, а в позові - відмовити. (а.с.39-40). Вказане рішення суду набрало законної сили. Таким чином, договір № 8-03 від 01.08.2003р., укладений між ВКФ „Домінанта” та Луцьким госпрозрахунковим ринком, є чинним. Більше того, вказаним рішенням господарського суду Волинської області від 18.07.2006р. у справі № 6/47-92 встановлено, що договір № 8-03 від 01.08.2003р. на стоянку автомобілів відповідає вимогам чинного законодавства, укладений уповноваженими представниками, що діяли від імені юридичної особи, які володіли повним обсягом дієздатності та правоздатності.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Також 25.07.2006р. позивачем згідно з договором № 8-03 від 01.08.2003р. пред'явлено відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000001 від 25.07.2006р. на суму 10161,29 грн. за період з 01.02.2006р. по 24.07.2006р. (а.с.50).

02.08.2006р. позивачем пред'явлено відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000003 від 01.08.2006р. на суму 338,71 грн. за період з 25.07.2006р. по 31.07.2006р. (а.с.63).

Оплату по вказаних рахунках відповідач не провів, обов'язки по Договору не виконав.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи і підлягають до задоволення в повній сумі збільшених позовних вимог у розмірі 54000 грн.

Доводами апеляційної скарги наведених обставин та правомірності висновку суду першої інстанції щодо задоволення позову не спростовано, документальних доказів передачі зазначених у договорі №8-03 від 01.08.2003р. стоянок в оренду іншим суб”єктам підприємницької діяльності відповідачем суду не подано, відсутності договірних відносин з позивачем не доведено.

З огляду на викладене, підстави для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду Волинської області від 06.09.2006р. у справі № 03/118-38 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги віднести на скаржника.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу №03/118-38 повернути в Господарський суд Волинської  області.

Головуючий суддя                                                                      Дух Я.В.

Суддя                                                                                          Краєвська М.В.

Суддя                                                                                          Якімець Г.Г.