Постанова

від 16.04.2014 по справі 804/1788/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 р.Справа № 804/1788/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., при секретарі судового засідання -Дубровець Д.В., за участю: представника позивача - представника відповідача -Голоцван Д.В., Мадалиць В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КорпусГруп Комтек» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2014 року за № 0000051500, -

ВСТАНОВИВ:

27.01.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «КорпусГруп Комтек» з позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2014 року за № 0000051500.

Ухвалою суду від 24.02.2014 року було відкрито провадження у справі після залишення позовної заяви ухвалою суду від 28.01.2014 року без руху.

Свої позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «КорпусГруп Комтек» обґрунтовує тим, що оцінка перевіряючими результатів перевірки є протиправною та такою, що дійсності не відповідає. Формування податкового кредиту по взаємовідносинам із контрагентами здійснювалося за наявності усіх визначальних факторів для формування податкового кредиту, що є підставою для віднесення суми ПДВ, сплаченої при придбанні товару, до податкового кредиту. Висновки про неправомірність включення до податкового кредиту з ПДВ коштів, сплачених по взаємовідносинам з контрагентами не підтверджені жодним документом бухгалтерського та податкового обліку, або іншими доказами, які є допустимими у розумінні чинного законодавства. Тому, на думку позивача, винесене на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення від 11.01.2014 року за № 0000051500 є протиправним та підлягає скасуванню.

Просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.01.2014 року за № 0000051500.

Під час судового засідання представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та пояснив обставини справи таким чином, як вони були викладені вище.

Представник відповідача заперечував проти даного адміністративного позову повністю, зазначивши про те, що встановлені за результатами проведеної перевірки порушення вимог чинного законодавства відповідають дійсності та є правомірними. Адже в ході перевірки неможливо було встановити місце навантаження, перевантаження та передачі товару від постачальника - ПП «Славута» до покупця - ТОВ «КорпусГруп Комтек». До перевірки були надані не у повному обсязі або оформлені неналежним чином первинні документи: товарно-транспортна накладна (ТТН) (в ТТН не вказана повна адреса пункту розвантаження, не вказано автопідприємство), відсутні документи щодо перевантаження, відсутні акти приймання-передачі товару, які містять відомості про місце передачі, кількість та вартість товару. В ТТН № 28 від 05.07.2013 року не вказаний водій, що здійснював перевезення вантажу. До перевірки надана ТТН на суму 20234,16 грн. без обов'язкових реквізитів: дати, номера ТТН, номера автомобіля, ПІБ водія, місця навантаження, місця розвантаження. Також в жодній із накладних не вказані номер та дата замовлення, що суперечить умовам договору поставки № 2415 від 28.02.2013 року, неможливо встановити відповідність якості товару ДСТУ, через не надання до перевірки сертифікатів якості. Таким чином, в ході перевірки відповідачем була встановлена дефектність первинних документів та не підтвердження такими реальності проведених господарських операцій із контрагентами за укладеними правочинами. А до складу податкового кредиту мають бути віднесені операції фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. З урахуванням викладеного, відповідач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України, тому скасуванню не підлягає.

Суд, заслухавши думки сторін, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов в повному обсязі з наступних підстав.

У період з 13.12.2013 року по 17.12.2013 року відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «КорпусГруп Комтек» (код ЄДРПОУ - 35230781) щодо дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з контрагентом ПП «Славута» (код ЄДРПОУ - 32600699) за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року.

Перевірка була проведена на підставі повідомлення, виданого Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 13.12.2013 року № 445/2201, на підставі ст.20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, ст. 85, ст. 86 Податкового кодексу України. Копія наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки від 13.12.2013 року № 445 була направлена позивачу поштою.

Хід та результати проведеної перевірки були зафіксовані в акті перевірки від 18.12.2013 року за № 234/22-01/35230781.

Відповідно даних вищевказаного акту перевірки таку було проведено на підставі інформаційних баз даних: програмний комплекс АІС «Податки», АРМ «Аудит»: про результати документальних перевірок попередніх періодів, АРМ «Звіт»: податкові звіти про обсяги оподатковуваних операцій, АІС «Облік податків і платежів»: інформація про стан розрахунків по підприємству, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Також податкова інспекція посилається на довідку Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області № 131/22/32600699 від 15.11.2013 року «Щодо не підтвердження господарських відносин «податкова яма» ПП «Славута» (код ЄДРПОУ - 32600699) в частині придбання товарів від платника податків ПП «Альянс Сігма» (код ЄДРПОУ - 32344526)», в тому числі на такі висновки довідки про те, що підприємство - ПП «Альянс Сігма» - має ознаки ризикового кредиту по ланцюгам постачання згідно з частинами 1, 5 ст. 203, пунктами 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України угоди з постачальниками, мають ознаки нікчемності. Фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «Славута» та контрагентами є нікчемними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 ЦК України).

При цьому за твердженнями відповідача, ПП «Славута» є транзитером товарів для позивача від постачальників ПП «Альянс Сігма» (код ЄДРПОУ - 32344526), ПП «Гелія-Інвест» (код ЄДРПОУ - 31918192), ПП «КЕП - Херсон» Скадовський відділ збуту (іпн - 212880121036), ТОВ «ДК Сеть Плюс» (іпн - 369711821024), ТОВ «Ирбис» «Херсонська філія ТОВ «Ирбис» (іпн - 362712514039), ТОВ «Таврійські свині» (код ЄДРПОУ - 34323246), ТОВ «Солодкий світ» (код ЄДРПОУ - 32125405) операції, з якими не містять по суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому і у відносинах між ТОВ «КорпусГруп Комтек» та ПП «Славута» відсутні факти реального здійснення господарської діяльності, що підтверджується відсутністю документів бухгалтерського обліку та документами на транспортування товарів.

За висновками проведеної перевірки відповідачем були встановлені такі порушення вимог чинного законодавства, а саме: п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.2, п.198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість в сумі 93368, 47 грн., в ході проведення перевірки встановлено відсутність факту придбання товару у ПП «Славута» (код ЄДРПОУ - 32344526) за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року, а саме: завищення податкового кредиту в липні на загальну суму 560210, 84 грн., в тому числі ПДВ - 93368, 47 грн.

З урахуванням вищевикладених висновків, податкова інспекція винесла оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.01.2014 року за № 0000051500, відповідно до якого за основним платежем нарахована сума у розмірі - 93368,47 грн., штрафні санкції у розмірі - 46684,23 грн.

Позивач, не погоджуючись із таким податковим повідомленням-рішенням, оскаржує його в судовому порядку, правомірність/протиправність винесення якого і становить предмет доказування в даній адміністративній справі.

Так, відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 85.2, п. 85.4, п. 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Положеннями ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року за № 2344-III (у відповідній чинній редакції) визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Так, у рамках перевіряємого періоду (з 24.06.2013 року по 31.07.2013 року) позивач мав господарські відносини з ПП «Славута». У зазначений період ТОВ «КорпусГруп Комтек» на виконання умов укладеного договору поставки продуктів харчування № 2415р від 28.03.2013 року придбало товару на загальну суму - 560210,84 грн., в тому числі ПДВ - 933687,47 грн., що підтверджується відповідними первинними документами, що є наявними в матеріалах справи: копіями платіжних доручень про сплату, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних.

За поясненнями позивача в бухгалтерському обліку всі операції з придбання ТМЦ відображено в регістрах бухгалтерського обліку Дт 281 «Товари на складі» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», Дт 6415 «ПДВ» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кт 311 «Рахунки у національній валюті». Розрахунки із постачальниками проводились у безготівковій формі на умовах відстрочення платежу.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (у відповідній чинній редакцій), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, системний аналіз вказаної норми показує, що лише в разі фактичного здійснення господарської операції документ може вважатися первинним та тим самим підтверджувати реальність проведення такої господарської операції. Тому, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. А для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну , складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Аналіз вищевикладених норм податкового законодавства показує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Тому, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, суд зазначає, що вищезгадана норма Закону України «Про автомобільний транспорт» не передбачає обов'язкової вимоги про наявність товарно-транспортної накладної на підтвердження фактичного транспортування вантажу, а передбачає альтернативу такої, вказуючи на інший визначений законодавством документ на вантаж. Так, зокрема, підтвердженням реальності поставки товару за укладеними угодами поставок є видаткові накладні, якими фіксується найменування поставленого товару, його одиниця, кількість, ціна, відмітка про передання та отримання такого постачальником та отримувачем. Також в матеріалах справи містяться копії товарно-транспортних накладних, в яких зазначено назву продукції, товару (вантажу) або № контейнера, номенклатура, код, № товару, кількість товару, ціна, замовника (платника), вантажовідправника, вантажоодержувача, пункти навантаження/розвантаження. Отже, посилання відповідача на дефектність первинної документації, в тому числі і товарно-транспортних накладних дійсності не відповідає та не приймається судом до уваги.

Також необхідно наголосити на тому, що свої висновки щодо відсутності ознак реальності у проведених господарських операціях за укладеними правочинами, відповідач ґрунтує на даних довідки іншої податкової інспекції, перелік яких було зазначено вище, відомостей з баз даних податкової служби.

Так, зокрема, пунктами 4, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (є чинним) визначено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, суд вказує на те, що такі посилання відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства, адже результати перевірок платників податків, зокрема, з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків по взаємовідносинах із контрагентами, мають ґрунтуватися на даних первинних документів, які належить безпосередньо досліджувати під час проведення перевірок. А тому, посилання відповідача на інші досліджені в ході перевірки дані та посилання на них в якості обґрунтування своєї позиції є безпідставним.

Таким чином, відповідач має базувати свої висновки за результатами проведеної перевірки безпосередньо на підставі дослідження наданих первинних документах, тим паче, що позивачем були пред'явлені всі необхідні первинні документи. А саме відповідно до акту перевірки: документальна позапланова невиїзна перевірка за липень 2013 року була проведена на підставі: договору поставки № 2415 від 28.03.2013 року; податкових накладних за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року; видаткових накладних за період з 24.06.2013 року по 31.07.2013 року; товарно-транспортних накладних за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року; платіжних доручень.

Крім того, у відповідності до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку, яка полягає в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, застосуванню підлягає закон, який трактується на користь платника податку.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податковою кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КорпусГруп Комтек» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, та оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, підлягає скасуванню повністю.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Положеннями ст. 87 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

На підтвердження сплати судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру позивач надав суду платіжне доручення № 9862 від 24.01.2014 року на суму 2801,05 грн.

Отже, суд вважає за необхідне також присудити на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень з Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 2801,05 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КорпусГруп Комтек» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2014 року за № 0000051500 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.01.2014 року за № 0000051500.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КорпусГруп Комтек» (ідентифікаційний код юридичної особи - 35230781) суму сплаченого судового збору у розмірі - 2801,05 грн. (дві тисячі вісімсот одна гривня 05 копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 21.04.2014 року.

Суддя А.Ю. Рищенко