Рішення

від 30.05.2014 по справі 911/1144/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2014 р. Справа № 911/1144/14

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ООО «ДРУЖБА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бел Оіл»

про стягнення 113 860,33грн.

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бел Оіл»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ООО «ДРУЖБА»

про зобов'язання здійснити вивезення залишків продукції

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом) Рикун І.В. (дов. № 301 від 05.05.2014р.);

від відповідача (позивача за зустрічним позовом) Кучевський Ф.І. (дов. № 9601 від 30.07.2013р.).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ООО «ДРУЖБА» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бел Оіл» (далі - відповідач) про стягнення 113 860,33грн. боргу за переданий згідно договору купівлі-продажу № 09/11/12 від 09.11.2012р., товар. Також позивачем в порядку ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову № 251 від 24.03.2014р., згідно якої останній просить суд накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Бел Оіл», які обліковуються на банківських рахунках відповідача, у межах загальної суми позовних вимог та судового збору, що складає 117 964,54грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого згідно договору купівлі-продажу № 09/11/12 від 09.11.2012р. товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.04.2014р. порушено провадження у справі № 911/1144/14, розгляд справи призначено на 18.04.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.04.2014р. розгляд справи відкладено на 16.05.2014р.

15.05.2014р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бел Оіл» надійшла зустрічна позовна заява № 14/14 від 14.05.2014р. (вх. № 8995/14 від 15.05.2014р.). згідно якої останній в порядку ст. 60 Господарського процесуального кодексу України звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «ООО «ДРУЖБА» із зустрічними позовними вимогами про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ООО «ДРУЖБА» виконати взяті на себе зобов'язання згідно договору купівлі-продажу № 09/11/12 від 09.11.2012 року) в натурі, а саме здійснити вивезення наявних залишків продукції з усіх торгових точок Товариства з обмеженою відповідальністю «Бел Оіл» протягом 10 календарних днів з моменту розірвання договору (а саме з 04.04.2014 року). Крім того, відповідач просив суд відмовити у задоволенні первісних позовних вимог частково та відмовити у задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову № 251 від 24.03.2014р. у повному обсязі.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки відповідачем за зустрічним позовом неналежно виконувався п. 5.4. договору купівлі-продажу № 09/11/12 від 09.11.2012р. в частині обов'язку продавця здійснювати заміну продукту, строк придатності якого спливає на вимогу покупця, ТОВ «Бел Оіл» було прийнято рішення про припинення господарських відноси на підставі п. 12.3. договору та направлено відповідачу за зустрічним позовом вимогу з проханням здійснити вивезення залишків продукції з усіх торгових точок відповідача за первісним позовом протягом 10 календарних днів з моменту розірвання договору (а саме з 04.04.2014р.), яку позивач за первісним позовом залишив без задоволення. Враховуючи вищевикладене, позивач за зустрічним позовом просить зобов'язати відповідача за зустрічним позовом виконати свій договірний обов'язок.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.05.2014р. прийнято до провадження зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бел Оіл» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ООО «ДРУЖБА» про зобов'язання здійснити вивезення залишків продукції для спільного розгляду з первісним позовом, розгляд справи відкладено на 30.05.2014р.

30.05.2014р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічний позов № 30/05-14 від 30.05.2014р. (вх. № 10259/14 від 30.05.2014р.), згідно якого останній визнав зустрічні позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011р. передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У судовому засіданні 30.05.2014р. суд, розглянувши клопотання первісного позивача про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову № 251 від 24.03.2014р., вирішив відмовити у його задоволенні, оскільки заявником не доведено суду наявності підстав для застосування таких заходів до забезпечення позову.

У судовому засіданні 30.05.2014р. представник первісного позивача підтримав первісний позов повністю та заперечив проти задоволення зустрічного позову повністю, представник відповідача визнав первісні позовні вимоги в частині стягнення 41 774,43грн. боргу та повністю підтримав зустрічні позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

09.11.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ООО «ДРУЖБА» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бел Оіл» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 09/11/12, згідно якого продавець зобов'язався передати у власність покупця продукцію відповідно до його письмового замовлення, а покупець - прийняти продукцію та оплатити її загальну вартість на умовах договору.

Продукція передається покупцю частинами-товарними партіями. Під партією продукції сторони розуміють продукцію, зазначену в окремій накладній. Поставка кожної партії продукції здійснюється на підставі накладної відповідно до погодженого сторонами замовлення. Замовлення подається у письмовій формі шляхом заповнення бланку замовлення із зазначенням дати (строку, терміну) поставки, найменування та асортименту продукції, кількості кожного виду продукції, завірене печаткою покупця та підписом відповідальної особи і передається продавцю особисто, поштою, факсимільним способом зв'язку чи електронною поштою. Зміни в замовлення вносяться за згодою сторін (п.п. 3.1., 3.2., 3.3. договору).

Відповідно до п. 4.4. договору приймання і передача продукції по кількості та якості здійснюється на складі роздрібної точки покупця на підставі наданих продавцем супровідних документів та згідно норм чинного законодавства.

Згідно п.п. 6.1., 6.2. договору розрахунки між сторонами здійснюються в українській національній валюті - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця згідно Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті України». Оплата за поставлену продавцем продукцію здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів з моменту поставки продукції.

Відповідно до п. 12.1. договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2013 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

На виконання п. 1.1. договору купівлі-продажу № 09/11/12 від 09.11.2012р. позивач за первісним позовом передав відповідачу за первісним позовом, а відповідач за первісним позовом прийняв товар на загальну суму 261 398,89грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 14-54, т. 1) та актом звірки взаєморозрахунків станом на 29.01.2014р. (а.с. 55-58, т. 1), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем за первісним позовом було повернуто позивачу за первісним позовом товар на загальну суму 17 538,56грн.

Відповідач за первісним позовом свій обов'язок, передбачений п. 6.2. договору поставки № 20/АП-13 від 02.01.2013р., виконав частково, сплативши позивачу за первісним позовом 130 000грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3801 від 23.01.2014р. на суму 30 000грн. (а.с. 110, т. 1) та № 4154 від 27.01.2014р. на суму 100 000грн. (а.с. 111, т. 1), решту боргу у розмірі 113 860,33грн. не сплатив, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 29.01.2014р. (а.с. 55-58, т. 1), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору, внаслідок чого борг відповідача за первісним перед позивачем за первісним позовом за переданий, згідно договору купівлі-продажу № 09/11/12 від 09.11.2012р., товар на момент прийняття судового рішення складає 113 860,33грн. (261 398,89грн. - 17 538,56грн. - 130 000грн.).

Предметом первісного позову є вимоги про стягнення 113 860,33грн. боргу за переданий згідно договору купівлі-продажу № 09/11/12 від 09.11.2012р., товар.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України (абзац перший п. 1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013р.).

Суд встановив, що на виконання п. 1.1. договору купівлі-продажу № 09/11/12 від 09.11.2012р. позивач за первісним позовом передав відповідачу за первісним позовом, а відповідач за первісним позовом прийняв товар на загальну суму 261 398,89грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 14-54, т. 1) та актом звірки взаєморозрахунків станом на 29.01.2014р. (а.с. 55-58, т. 1), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору; відповідачем за первісним позовом було повернуто позивачу за первісним позовом товар на загальну суму 17 538,56грн.; відповідач за первісним позовом свій обов'язок, передбачений п. 6.2. договору поставки № 20/АП-13 від 02.01.2013р., виконав частково, сплативши позивачу за первісним позовом 130 000грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3801 від 23.01.2014р. на суму 30 000грн. (а.с. 110, т. 1) та № 4154 від 27.01.2014р. на суму 100 000грн. (а.с. 111, т. 1), решту боргу у розмірі 113 860,33грн. не сплатив, що підтверджується та актом звірки взаєморозрахунків станом на 29.01.2014р. (а.с. 55-58, т. 1), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору, внаслідок чого борг відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом за переданий, згідно договору купівлі-продажу № 09/11/12 від 09.11.2012р., товар на момент прийняття судового рішення складає 113 860,33грн. (261 398,89грн. - 17 538,56грн. - 130 000грн.)

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача за первісним позовом про стягнення 113 860,33грн. боргу за переданий, згідно договору купівлі-продажу № 09/11/12 від 09.11.2012р., товар є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Предметом зустрічного позову є вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ООО «ДРУЖБА» виконати взяті на себе зобов'язання згідно договору купівлі-продажу № 09/11/12 від 09.11.2012 року) в натурі, а саме здійснити вивезення наявних залишків продукції з усіх торгових точок Товариства з обмеженою відповідальністю «Бел Оіл» протягом 10 календарних днів з моменту розірвання договору (а саме з 04.04.2014 року).

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки відповідачем за зустрічним позовом неналежно виконувався п. 5.4. договору купівлі-продажу № 09/11/12 від 09.11.2012р. в частині обов'язку продавця здійснювати заміну продукту, строк придатності якого спливає на вимогу покупця, ТОВ «Бел Оіл» було прийнято рішення про припинення господарських відноси на підставі п. 12.3. договору та направлено відповідачу за зустрічним позовом вимогу з проханням здійснити вивезення залишків продукції з усіх торгових точок відповідача за первісним позовом протягом 10 календарних днів з моменту розірвання договору (а саме з 04.04.2014р.), яку позивач за первісним позовом залишив без задоволення. Враховуючи вищевикладене, позивач за зустрічним позовом просить зобов'язати відповідача за зустрічним позовом виконати свій договірний обов'язок.

Пунктами 5.3., 5.4. договору передбачено, що продавець зобов'язаний здійснити повернення (заміну) продукції, яка не реалізовується у роздрібних точках протягом 3 місяців з моменту поставки за власний рахунок. У випадку повернення продукції продавець зобов'язаний протягом 3 робочих днів з дати повернення надати покупцю всі документи, що підтверджують факт повернення продукції та коригуючу податкову накладну. Продавець зобов'язаний здійснити заміну продукції, строк придатності якої спливає (залишилось 30 днів до закінчення терміну придатності - для продукції термін придатності якої складає до 12 місяців та 60 днів - для продукції термін придатності якої складає від повних 12 місяців та більше) на вимогу покупця. При цьому покупець зобов'язаний повідомити уповноважених представників продавця про необхідність проведення заміни продукції не пізніше зазначених в даному пункті календарних днів до закінчення терміну (строку) придатності товару.

Згідно п.п. 12.3., 12.4. договору покупець вправі розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши про це продавця у письмовій формі в термін до 10 календарних днів до бажаної дати розірвання договору. Окрім підстав передбачених чинним законодавством та п. 12.2. договору договір розривається (припиняється) у випадку розірвання договору про надання послуг мерчандайзингу № 009 від 09.11.2012р., укладеного між покупцем та ТОВ «ООО «Дружба» (власником торгової марки під якою поставляється продукція згідно умов договору). При цьому, постачальник зобов'язується здійснити повернення (вивезення) протягом 10 календарних днів з моменту розірвання договору наявних залишків продукції з усіх торгових точок покупця. У випадку оплати покупцем (його відокремленими структурним підрозділами) продукції, що підлягає поверненню, постачальник протягом 10 календарних днів з моменту розірвання договору зобов'язується здійснити повернення сум оплачених грошових коштів за дану продукцію.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем за зустрічним позовом, належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведено суду повідомлення відповідача за зустрічним позовом про необхідність проведення заміни продукції не пізніше 30 днів до закінчення терміну придатності - для продукції термін придатності якої складає до 12 місяців та 60 днів - для продукції термін придатності якої складає від повних 12 місяців та більше.

Посилання представника позивача за зустрічним позовом на те, що ТОВ «Бел Оіл» зверталося до ТОВ «ООО «Дружба» із заявами про повернення товару шляхом надіслання вказаних заяв на електронну адресу останнього, що підтверджується копіями службових записок, накладних на повернення, підписаних та скріплених печаткою позивача за зустрічним позовом, а також заяв на повернення товару не приймаються судом, оскільки вказані документи не є належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження звернення представника позивача за зустрічним позовом для проведення заміни товару представником відповідача за зустрічним позовом в межах строків, визначених п. 5.4. договору.

Згідно ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд встановив, що копії службових записок, накладних на повернення, підписані та скріплені печаткою позивача за зустрічним позовом, копії заяв на повернення товару не засвідчені належним чином, відповідно до п. 5.27 Вимог до оформлення документів ДСТУ 4163-2003, затверджених наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55 та ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, а відтак не можуть вважатися допустимими доказами в підтвердження вищевикладених позивачем за зустрічним позовом обставин.

Крім того, позивач в обґрунтування зустрічного позову посилається також на те, що 20.03.2014р. останній звернувся до ТОВ «ООО «Дружба» з заявами № 334 від 18.03.2014р. (а.с. 102, т. 1) та № 331/1 від 14.03.2014р. (а.с. 103, т. 1) про припинення господарських відносин з ТОВ «ООО «Дружба», у зв'язку з неодноразовою відмовою останнього здійснювати повернення (заміну) продукції, відповідно до розділу 5 договору та вивезення наявних залишків продукції з усіх торгових точок ТОВ «БЕЛ ОІЛ» протягом 10 календарних днів з моменту розірвання договору, які 04.04.2014р. отримані представником ТОВ «ООО «Дружба» - Собко, що підтверджується фіскальним чеком №7279 від 20.03.2014р. та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 104-105), що оцінюється судом критично, оскільки з вказаного фіскального чеку та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення неможливо встановити, що саме було надіслано представником позивача за зустрічним позовом та отримано представником відповідача за зустрічним позовом, зокрема позивачем за зустрічним позовом не надано суду опису вкладення у цінний лист.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем за зустрічним позовом виникнення у відповідача за зустрічним позовом обов'язку здійснити вивезення наявних залишків продукції з усіх торгових точок Товариства з обмеженою відповідальністю «Бел Оіл» протягом 10 календарних днів з моменту розірвання договору (а саме з 04.04.2014 року), а відтак, відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ООО «ДРУЖБА» виконати взяті на себе зобов'язання згідно договору купівлі-продажу № 09/11/12 від 09.11.2012 року) в натурі, а саме здійснити вивезення наявних залишків продукції з усіх торгових точок Товариства з обмеженою відповідальністю «Бел Оіл» протягом 10 календарних днів з моменту розірвання договору (а саме з 04.04.2014 року).

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача за первісним позовом.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бел Оіл» (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, буд. 25; ідентифікаційний код 37361279) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ООО «ДРУЖБА» (03022, м. Київ, вул. Сумська, буд. 3; ідентифікаційний код 38376684) 113 860 (сто тринадцять тисяч вісімсот шістдесят гривень) 33 коп. боргу за переданий, згідно договору купівлі-продажу № 09/11/12 від 09.11.2012р., товар та 2 277 (дві тисячі двісті сімдесят сім гривень) 21коп. судового збору.

3. У задоволенні зустрічного позову - відмовити повністю.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 04.06.2014р.

Суддя П.В. Горбасенко