Рішення

від 30.05.2014 по справі 916/1307/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" травня 2014 р.Справа № 916/1307/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НІМФАН";

до відповідача: Малого приватного підприємства "МОНОЛІТ";

про стягнення 140808,11грн.;

Суддя Горячук Н.О.

Представники:

Від позивача: за дов. Левченко А.Г.;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "НІМФАН" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом та уточненнями до нього про стягнення з відповідача Малого приватного підприємства "МОНОЛІТ" заборгованості у сумі 140808,11грн. з яких 87530,35грн. основна заборгованість, 30697,28грн. 3% річних, 22580,48грн. індекс інфляції.

Відповідач в засідання суду не з'явився, але надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позовних вимог заперечує у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не надано жодного документу, з якого б вбачалось домовленість сторін відносно взятого грошового зобов'язання, позивачем не доведено факту поставки товару, що дає право стверджувати про обов'язок відповідача його оплатити, та як наслідок, відповідати за несплату. Відповідач зазначає, що позивач не звертався до відповідача із вимогою про оплату товару.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

За домовленістю сторін на підставі видаткової накладної №н-00000002 від 11.12.2008р. ТОВ "НІМФАН" поставило МПП"МОНОЛІТ" товар, а саме трубу ТН-d-1000-3клас у кількості 44 штуки на загальну суму 342980,35грн.

Відповідачем товар був отриманий за довіреністю серії МАЛ №483956 від 11.12.2008р.

Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №н-00000027 від 19.11.2008р. згідно якого відповідач здійснив часткову оплату товару на загальну суму 155450,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2134 від 19.11.2008р. на суму 154000,00грн. та №1552 від 28.12.2011р. на суму 1450,00грн.

Під час розгляду справи відповідач здійснив часткове погашення боргу у сумі 100000,00грн.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України, господарськими визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право від зобов'язаної сторони вимагати виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач оплату отриманого товару у повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість у сумі 87530,35грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 30697,28грн. та індекс інфляції у сумі 22580,48грн. (розрахунок у матеріалах справи).

Станом на день розгляду справи відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не представив.

Доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву стосовно не поставки товару спростовуються наданими до матеріалів справи доказами, а саме в наданій позивачем довіреності серії МАЛ №483956 від 11.12.20108р. на отримання товару в графі найменування цінностей зазначено ТН-d-1000-3клас у кількості 44, крім того в платіжних дорученнях №2134 від 19.11.2008р., №1552 від 28.12.2011р. в призначенні платежу є посилання на оплату за трубу ТН-d-1000-3клас з доставкою згідно рахунку №00000027 від 19.11.2008р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено своєчасне виконання своїх зобов'язань за договором.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 140808,11грн. з яких 87530,35грн. основна заборгованість у вигляді вартості отриманого товару, 30697,28грн. 3% річних, 22580,48грн. індекс інфляції.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "МОНОЛІТ" (65031, м. Одеса, вул. Промислова, 27а, код ЄДРПОУ 31929513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НІМФАН" (65011, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 42, кв. 2, код ЄДРПОУ 33812613) 87530/вісімдесят сім тисяч п'ятсот тридцять/грн. 35коп. основної заборгованості, 30697/тридцять тисяч шістсот дев'яносто сім/грн. 28коп. 3% річних, 22580/двадцять дві тисяч п'ятсот вісімдесят/грн. 48коп. індексу інфляції, 4036/чотири тисячі тридцять шість/грн. 33коп. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 04.06.2014р.

Суддя Горячук Н.О.