Рішення

від 27.05.2014 по справі 910/5351/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5351/14 27.05.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С К С"

до Концерна " Військторгсервіс" в особі Дирекції "Дім побуту та торгівлі"

про стягнення 6 843,39 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача не з'явився

Від відповідача Маяцька С.М. (дов. № 316 від 27.01.2014 року)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 27.05.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "С К С" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Концерна "Військторгсервіс" в особі Дирекції "Дім побуту та торгівлі" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 6 843,39 грн. за договором поставки № 3668 від 05.09.2013 року, з яких 6 586, 45 грн. основного боргу, 208, 77 грн. пені, 48, 17 грн. річних, також позивач просить покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлений товар за договором № 3668 від 05.09.2013 року, відповідно до товарно-транспортних накладних № К0000259124 від 31.10.2013р., № К0000274439 від 18.11.2013р., № К0000290497 від 05.12.2013р. на загальну суму 6 586,45 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/5351/14, розгляд справи призначено на 13.05.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2014 прийнято відмову позивача від частини заявлених позовних вимог до Концерну "Військторгсервіс" в частині пені у розмірі 208,77 грн. та 3% річних у розмірі 48,17 грн. (заява від 08.05.14. за № 671, зареєстрована 12.05.14 року), припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 208,77 грн. та 3% річних у розмірі 48,17 грн. та відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 27.05.2014 року.

22.05.2014 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про уточнення розміру позовних вимог та заяву про розгляд справи без участі представника позивача за наявними матеріалами.

В судове засідання 27.05.2014 року представник позивача не з'явився, про свою відсутність повідомив в заяві від 22.05.2014 року.

Заява позивача розцінена судом як заява про зменшення розміру позовних вимог щодо стягнення основного боргу у розмірі 30,00 грн., а отже прийнята до розгляду в порядку ст.22 ГПК України.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, проте з заявленими позовними вимогами в усному порядку погодився.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "С К С" (в якості постачальника) та Дирекцією "Дім побуту та торгівлі" концерну "Військторгсервіс" (в якості покупця) було укладено договір поставки № 3668 (далі за текстом - договір), відповідно до п.1.1. якого постачальник на умовах передбачених договором зобов'язується передавати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується приймати і оплачувати його в порядку, встановленому договором.

Відповідно до п. 1.2. договору асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару визначається в товарно-транспортних накладних (далі - ТТН), які оформлюються постачальником згідно отриманого від покупця замовлення.

Відповідно до умов договору (п.2.1.) товар передається покупцю окремими партіями на підставі ТТН, яка оформлюється згідно замовлення. Замовлення на товар передається покупцем та приймається постачальником телефоном або через представника постачальника.

Прийняття товару здійснюється шляхом підписання покупцем особисто або через уповноважених осіб ТТН, виписаної постачальником (п.2.2 договору).

Відповідно до п. 4.1. та п.4.2. договору оплата товару покупцем здійснюється в готівковій або безготівковій формі протягом 21 календарного дня з моменту передачі йому партії товару.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, відповідно до підписаних ТТН (копії містяться в матеріалах справи) № К0000259124 від 31.10.2013р., № К0000274439 від 18.11.2013р., № К0000290497 від 05.12.2013р. на загальну суму 6 586, 45 грн.

В позовній заяві позивач зазначає, що відповідачем на момент складання позовної заяви не було здійснено оплату за поставлений товар на загальну суму 6 586,45 грн. за зазначеними вище ТТН.

В процесі розгляду справи відповідачем було частково оплачено заборгованість за поставлений товар на суму 6 556, 45 грн. (що підтверджується копією виписки по особовому рахунку позивача). Провадження у справі в цій частині було припинено, як вже зазначалося, ухвалою суду від 13.05.2014.

За твердженням позивача, станом на 22.05.2014 основний борг відповідача складає 30 грн., доказів оплати якого матеріали справи не містять.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "С К С" підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір поставки № 3668 від 05.09.2013 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставки № 3668 від 05.09.2013 року було поставлено товар відповідачу на загальну суму 6 586,45 грн., згідно підписаних товарно-транспортних накладних № К0000259124 від 31.10.2013р., № К0000274439 від 18.11.2013р. та № К0000290497 від 05.12.2013р.

Відповідачем товар був повністю отриманий, що підтверджують вищевказані ТТП підписані уповноваженими особами двох сторін, на загальну суму 6 586,45 грн.

Позивачем умови договору поставки № 3668 від 05.09.2013 року виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

В процесі розгляду справи відповідачем був частково оплачений товар на суму 6 556, 45грн, що підтверджується копією банківські виписки наданої позивачем до матеріалів справи. З урахуванням часткової оплати товару, основний борг відповідача перед позивачем складає на момент вирішення спору 30,00 грн.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 30, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене , позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Пунктом 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року за № 7 передбачено, що частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 80, 82-85 ГПК кодексу України, Господарський суд міста Києва , -

ВИРІШИВ:

1. Позов з урахуванням заяви про зменшення задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Концерна "Військторгсервіс" (03151, м. Київ, вул. Малогвардійська, буд. 28-А; код ЄДРПОУ 33689922) в особі Дирекції "Дім побуту та торгівлі" (03049, м. Київ, вул. Тополева, буд. 3- А; код ЄДРПОУ 37175103;в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С К С" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 14-Б; код ЄДРПОУ 36088095) 30 (тридцять) грн. 00 коп. основної заборгованості та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.06.2014р.

Суддя Г.П. Бондаренко