Постанова

від 03.06.2014 по справі 803/959/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року Справа № 803/959/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Горохівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманої допомоги по безробіттю

ВСТАНОВИВ:

Горохівський районний центр зайнятості звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 6644,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 28 березня 2013 року ОСОБА_1 був зареєстрований у Горохівському районному центрі зайнятості як такий, що шукає роботу, та відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" йому було надано статус безробітного. На підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ОСОБА_1 з 04 квітня 2013 року було призначено допомогу по безробіттю.

У поданій ОСОБА_1 заяві про надання статусу безробітного від 28 березня 2013 року, він зазначив, що не зареєстрований як фізична особа-підприємець, однак актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" №51 від 26 грудня 2013 року, встановлено, що на час звернення до Горохівського районного центру зайнятості ОСОБА_1 мав статус фізичної особи-підприємця. Таким чином, позивач вказує, що ОСОБА_1 на момент набуття статусу безробітного відносився до категорії зайнятого населення та не мав права на набуття статусу безробітного і відповідно на отримання матеріального забезпечення в разі настання безробіття. Відтак, ОСОБА_1 приховавши вказаний факт, незаконно отримав допомогу по безробіттю в сумі 6644,37 грн.

Позивачем 30 грудня 2013 року було надіслано відповідачу лист-вимогу про повернення незаконно отриманих коштів у сумі 6644,37 грн. Однак ОСОБА_1 безпідставно отримані кошти добровільно не повернув, у зв'язку із чим позивач просив їх стягнути в примусовому порядку.

У судове засідання представник позивача не прибув, подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позовній заяві (а.с.27).

Відповідач у судове засідання теж не прибув, подав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав (а.с.25).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання сторони не прибули, при цьому, від них надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначає Закон України"Про зайнятість населення".

Згідно пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), безробітний - це особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Зазначене положення законодавства кореспондується з пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України "Про зайнятість населення", відповідно до якої статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Відповідно до частини другої вказаної статті статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Судом встановлено, що 28 березня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Горохівський районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (а.с.7). Як слідує з персональної картки (а.с.6), на підставі повідомлених даних відповідачу надано статус безробітного з 28 березня 2013 року.

У зв'язку із набуттям статусу безробітного на підставі наказу Горохівського районного центру зайнятості від 04 квітня 2013 року №НТ130404 (а.с.11) з 04 квітня 2013 року по 29 березня 2014 року ОСОБА_1 було призначено допомогу по безробіттю відповідно до підпунктів 1, 3, 4 статті 22, пункту 1 статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та пункту 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136.

Актом від 26 грудня 2013 року № 51 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" (а.с.9-10) було встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи у статусі фізичної особи-підприємця одночасно був зареєстрований як безробітний у Горохівському районному центрі зайнятості з 28 березня 2013 року. Статус фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на час звернення до Горохівського районного центру зайнятості та в період отримання допомоги по безробіттю підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27 листопада 2013 року (а.с.8).

Наказом від 27 грудня 2013 року № НТ131227 припинено реєстрацію ОСОБА_1 як безробітного з 26 грудня 2013 року у зв'язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття (а.с.11 - зворот).

За час перебування на обліку в Горохівському районному центрі зайнятості (за період з 28 березня по 26 грудня 2013 року) відповідачу призначено та виплачено допомогу по безробіттю: за квітень 2013 року у сумі 793,80 грн.; за травень 2013 року у сумі - 882,00 грн.; за червень 2013 року - 882,00 грн.; за липень 2013 року - 881,99 грн.; за серпень 2013 року - 881,99 грн., за вересень 2013 року - 882,00 грн., за жовтень 2013 року - 881,99 грн., за листопад 558,60 грн., що в загальному становить 6644,37 грн. та підтверджується копією довідки про суму виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю від 26 грудня 2013 року №422 (а.с.13).

30 грудня 2013 року за № 1132/05-13 Горохівським районним центром зайнятості відповідачу був надісланий лист-вимога з метою повернення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 6644,37 грн., який був отриманий 31 грудня 2013 року (а.с.15). Однак, у добровільному порядку відповідач кошти не повернув. Доказів протилежного суду надано не було.

Відповідно до частин другої, третьої статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, визначено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку. Сума виплаченої допомоги по безробіттю підтверджується відповідною довідкою центру зайнятості, що підписується керівником, головним бухгалтером та скріплюється печаткою.

Згідно з пунктами 6-9 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за № 232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. У разі відмови особи повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства. Рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Оскільки ОСОБА_1, маючи статус фізичної особи-підприємця, не мав права на отримання допомоги по безробіттю, доказів про сплату коштів, неправомірно отриманих як допомога по безробіттю, відповідач суду не подав, а подав письмову заяву, в якій визнав позовні вимоги, тому суд приходить до висновку, що адміністративний позов про стягнення з ОСОБА_1 неправомірно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 6644,37 грн. підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 122, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Горохівського районного центру зайнятості (45700, Волинська область, Горохівський район, місто Горохів, вулиця Шевченка, будинок 46, ідентифікаційний код 21732374) неправомірно отриману допомогу по безробіттю в сумі 6644,37 грн. (шість тисяч шістсот сорок чотири грн. 37 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський