Рішення

від 26.05.2014 по справі 910/4733/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4733/14 26.05.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рейнер" до 1) Приватного підприємства "Агросоюз-захід" 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Трейдінг Груп" простягнення грошових коштів Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

Від позивача:Ружицький О.А. Від відповідача 1: не з'явився Від відповідача 2:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дантел" (надалі - "ТОВ "Дантел") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Агросоюз-захід" (надалі - "Підприємство") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Трейдінг Груп" (надалі - "ТОВ "Максі Трейдінг Груп") про стягнення грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач відповідно до договору відступлення права вимоги від 23.01.2014 р., набув право вимоги до відповідачів сплатити заборгованість у розмірі 75 000,00 грн. за договором поставки №19/06/12-1а від 19.06.2012 р. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачів пені у розмірі - 10 362,33 грн. та 3% річних за користування грошовими коштами у розмірі 2 250,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.03.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 14.04.2014 р.

14.04.2014 р. до канцелярії суду надійшла заява ТОВ "Дантел" про заміну позивача у справі, в якій позивач просив замінити його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Рейнер" (надалі - "ТОВ "Рейнер"), у зв'язку з укладенням угоди про розірвання договору відступлення права вимоги від 23.03.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.04.2014 р. вказану заяву ТОВ "Дантел" задоволено, замінено позивача у справі №910/4733/14 - ТОВ "Дантел" його правонаступником - ТОВ "Рейнер" та відкладено розгляд справи на 12.05.2014 р.

12.05.2014 р. до канцелярії суду надійшла заява ТОВ "Рейнер" про збільшення позовних вимог, в якій він просить солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за договором поставки №19/06/12-1а від 19.06.2012 р. у розмірі 3 140 290,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачів пені у розмірі - 435 080,73 грн. та 3% річних за користування грошовими коштами у розмірі 140 834,11 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2014 р. розгляд справи №910/4733/14 відкладено на 26.05.2014 р. у зв'язку з неявкою відповідачів 1 та 2.

Представник позивача в судове засідання 26.05.2014 р. з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача 1 в судове засідання 26.05.2014 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на зворотному боці ухвали, відповідно до якої ухвалу господарського суду міста Києва від 12.05.2014 р. у справі №910/4733/14 було направлено на адресу Підприємства 14.05.2014 р.

Місцезнаходження відповідача 1 за адресою: 79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується матеріалами справи, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html, та вказано у позові.

Представник відповідача 2 в судове засідання 26.05.2014 р. не в'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на зворотному боці ухвали, конвертом та довідкою відділення поштового зв'язку, в якій зазначено причину повернення - за закінченням терміну зберігання.

Місцезнаходження відповідача 2 за адресою: 01103, м. Київ, вул. Остапа Вишні, 5, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується матеріалами справи, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html, та вказано у позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачі 1 та 2 повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Суд, керуючись ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, приймає заяву ТОВ "Рейнер" про збільшення позовних вимог.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідачі були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2012 р. між ТОВ "Рейнер" (продавцем) та Підприємством (покупець) було укладено договір №19/06/12-1а (надалі - "Договір"), відповідно до п. 1.1, якого продавець зобов'язується передати у власність Покупця (поставити), а покупець зобов'язується прийняти у свою власність та оплатити на умовах та в порядку, визначеному цим Договором, продукцію вітчизняного виробництва - м'ясо яловичини І категорії заморожене у півтушах, надалі - товар, в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в специфікаціях, які підписуються обома сторонами та є невід'ємними частинами цього Договору.

У пунктах 2.1 та 2.2 Договору сторони погодили, що загальна сума цього Договору складається з окремих сум операцій поставки, що вказуються в специфікаціях. Ціни та товар встановлюються для кожної партії товару в специфікаціях, які підписуються на поставку кожної окремої партії товару.

Згідно пункту 5.1 Договору розрахунок за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, на умовах, що визначені сторонами в специфікації.

У п. 6.1 Договору вказано, що у разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань по даному Договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та цього Договору.

У випадку несвоєчасної оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки та за весь її період, а також понад сплату пені компенсувати понесені продавцем збитки, які сталися через неналежне виконання покупцем своїх обов'язків (п. 6.2 Договору).

Специфікаціями №№1-10 до Договору встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити 100% оплату загальної суми партії товару протягом 30 банківських днів з моменту поставки.

Відповідно до п. 10.1 Договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 р..

На виконання умов Договору позивачем було поставлено у період з 20.06.2012 р. по 23.08.2012 р. відповідачу м'ясо яловичини І категорії заморожене у півтушах загальною вартістю 13 303 290,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №РНм-00006 та №РНм-00007 від 20.06.2012 р., №РНм-00008 від 21.06.2012 р., №РНм-00009 та №РНм-00010 від 22.06.2012 р., №РНм-00012 та №РНм-00014 від 27.06.2012 р., №РНм-00015 та №РНм-00016 від 04.07.2012 р., №РНм-00017 від 05.07.2012 р.,№РНм-00018 та №РНм-00019 від 09.07.2012 р., №РНм-00020 від 10.07.2012 р., №РНм-00022 від 12.07.2012 р., №РНм-00023 від 13.07.2012 р., №РНм-00024 від 16.07.2012 р., №РНм-00025 від 17.07.2012 р., №РНм-00026 від 23.07.2012 р., №РНм-00027 від 25.07.2012 р., №РНм-00028 та №РНм-00029 від 27.07.2012 р., №РНм-00033 від 02.08.2012 р., №РНм-00034 від 03.08.2012 р., №РНм-00039 від 22.08.2012 р., №РНм-00041 та №РНм-00042 від 23.08.2012 р., а відповідачем було сплачено за поставлений товар продавцю 10 163 000,00 грн.

15.05.2013 р. між ТОВ "Рейнер" (кредитор) та ТОВ "Максі Трейдінг Груп" (поручитель) було укладено договір поруки №15-05/1313 (надалі - "Договір поруки), відповідно до п. 1.1 якого поручитель зобов'язується перед кредитором у разі відмови (неплатоспроможності) Підприємства (боржник) погасити заборгованість за договором поставки №19/06/12-1а від 19.06.2012 р. у повному обсязі відповідати за виконання боржником зобов'язань щодо повернення суми боргу, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором поставки №19/06/12-1а від 19.06.2012 р.

У пункті 1.2 Договору поруки вказано, що поручитель ознайомлений з умовами договору поставки №19/06/12-1а від 19.06.2012 р., ніяких заперечень, а також непорозумінь його положень немає.

Зміст забезпеченого порукою забезпечення: повернення основної суми боргу за Договором поставки №19/06/12-1а від 19.06.2012 р. у розмірі, що становить 3 140 290,00 грн., а також процентів за користування коштами, пені.

Пунктами 3.1.1 та 3.1.2 Договору поруки встановлено обов'язок поручителя протягом одного робочого дня, від дати отримання письмової вимоги кредитора про невиконання боржником забезпеченого порукою зобов'язання, виконати відповідне зобов'язання, шляхом перерахування непогашеної суми кредиту, а також суми штрафних санкцій (пені, штрафу) на рахунок, вказаний у повідомленні кредитора. У разі невиконання боржником та поручителем забезпеченого порукою зобов'язання, відповідати перед кредитором як солідарні боржники всім своїм майном на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернене стягнення.

Договір поруки набирає чинності з дати його підписання і діє до повного виконання його умов (п. 6.2 Договору поруки).

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по оплаті придбаного товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 3 140 290,00 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нараховано пеню у розмірі - 453 080,73 грн. та 3% річних за користування грошовими коштами у розмірі 140 834,11 грн.

Укладений позивачем та відповідачем Договір є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи (вказаними видатковими накладними, актом звірки взаєморозрахунків за період 19.06.2012 р. по 05.03.2013 р. між позивачем та відповідачем 1) підтверджується здійснення продавцем поставки м'яса яловичини І категорії замороженого у напівтушах загальною вартістю 13 303 290,00 грн., яке було отримане представником відповідача 1 Воловецьким Романом Михайловичем, повноваження якого на отримання даного товару підтверджуються наявними в матеріалах справи довіреностями №64 від 19.06.2012 р., №65 від 20.06.2012 р., №73 від 28.06.2012 р., №77 від 03.07.2012 р., №81 від 09.07.2012 р., №86 від 11.07.2012 р., №90 від 16.07.2012 р., №108 від 02.08.2012 р. та №123 від 23.08.2012 р.

Позивач стверджує, а відповідачами не надано жодних доказів на спростування таких тверджень, що Підприємство сплатило частково за поставлений товар, а саме у розмірі

10 163 000,00 грн., в іншій частині (3 140 290,00 грн.) відповідачем 1 зобов'язання по оплаті поставленого товару виконані не були.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами у специфікаціях №№ 1-10 до Договору було встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити 100 % вартості поставленого товару протягом 30 банківських днів з моменту поставки.

Приймаючи до уваги дати здійснення поставки та передбачений Договором порядок оплати (100% вартості товару протягом 30 банківських днів), суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору в частині оплати переданого товару.

Таким чином, покупець в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором не виконав, вартість переданого йому товару у визначений договором строк не сплатив, в зв'язку з чим у Підприємства виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 3 140 290,00 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 3 140 290,00 грн. за переданий йому товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Договором поруки відповідач 2 поручився за виконання Підприємством зобов'язань за Договором в тому числі по сплаті штрафних санкцій.

Згідно із ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У п. 3.1.1 Договору поруки позивачем та відповідачем 2 було погоджено, що ТОВ "Максі Трейдінг Груп" відповідає перед ТОВ "Рейнер" за невиконання боржником забезпеченого порукою зобов'язання - 3 140 290,00 грн. (п. 2 Договору поруки) всім своїм майном на яке згідно з чинним законодавством України може бути звернене стягнення як солідарний боржник.

Частинами 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів 1 та 2 грошових коштів у розмірі 3 140 290,00 грн. за невиконання Підприємством своїх зобов'язань по оплаті товару за Договором є правомірною.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачами обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення їх від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Рейнер" про солідарне стягнення з Підприємства та ТОВ "Максі Трейдінг Груп" заборгованості у розмірі 3 140 290,00 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 435 080,73 грн. та 3% річних у розмірі 140 834,11 грн.

Судом встановлено, що відповідач 1 обов'язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 Договору сторони погодили, що у разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань по даному Договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та цього Договору.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В той же час, сторонами у пункті 6.2 Договору було погоджено, що у випадку несвоєчасної оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки та за весь її період, а також понад сплату пені компенсувати понесені продавцем збитки, які сталися через неналежне виконання покупцем своїх обов'язків.

Відтак, строк нарахування пені, передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (шість місяців) не застосовується до даних правовідносин, оскільки сторонами у Договору було погоджено інший період нарахування пені - за весь період прострочки.

Таким чином, враховуючи що відповідачем було порушено строки виконання зобов'язань по оплаті поставок у період з 20.06.2012 р. по 23.08.2012 р. та приймаючи до уваги, що позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 06.02.2013 р. по 05.02.2014 р., що не суперечить умовам пункту 6.2 Договору, суд, здійснивши перерахунок пені, прийшов до висновку про обґрунтованість та правомірність вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 435 080,73 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши правильність здійсненних позивачем розрахунків 3% річних, прийшов до висновку про їх обґрунтованість, а тому вимогу позивача про стягнення з відповідачів 3% річних у розмірі 140 834,11 грн. необхідно задовольнити.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов повністю та стягнути солідарно з Підприємства та ТОВ "Максі Трейдінг Груп" на користь ТОВ "Рейнер"" заборгованість у розмірі 3 140 290,00 грн., пеню у розмірі 435 080,73 грн. та 3% річних у розмірі 140 834,11 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнер" задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Агросоюз-захід" (79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73; ідентифікаційний код 33252578) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Трейдінг Груп" (01103, м. Київ, вул. Остапа Вишні, 5; ідентифікаційний код 38238706) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнер" (04111, м. Київ, вул. Щербакова, 49-А, оф. 91; ідентифікаційний код 37079453) заборгованість у розмірі 3 140 290 (три мільйони сто сорок тисяч двісті дев'яносто) грн. 00 коп., пеню у розмірі 435 080 (чотириста тридцять п'ять тисяч вісімдесят) грн. 73 коп., 3% річних у розмірі 140 834 (сто сорок тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 11 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Агросоюз-захід" (79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73; ідентифікаційний код 33252578) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Трейдінг Груп" (01103, м. Київ, вул. Остапа Вишні, 5; ідентифікаційний код 38238706) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 71 253 (сімдесят одна тисяча двісті п'ятдесят три) грн. 00 коп.

4. Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 30.05.2014 р.

Суддя Р.В. Бойко