Рішення

від 02.06.2014 по справі 922/1423/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2014 р.Справа № 922/1423/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Мерак", м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків про стягнення 64782,97 грн. за участю представників сторін:

позивача - Овсянник С.А., за довіреністю № 1 від 21.03.2014 року;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Мерак" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 64782,97 грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 квітня 2014 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 19 травня 2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.05.2014 року розгляд справи було відкладено на 02.06.2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні 02.06.2014 року позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 02.06.2014 року не з`явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, відзив на позов та документи витребувані судом не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали суду про порушення провадження у справі від 15.04.2014 року та ухвали суду від 19.05.2014 року за адресою вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на момент розгляду справи та співпадає з адресою вказаною у позовній заяві. Проте, ухвала суду про порушення провадження у справі від 15.04.2014 року повернулась до канцелярії суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Зважаючи на те, що Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв`язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача та третьої особи за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство «Мерак» (позивач) згідно усної домовленості здійснив поставку товару Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 (відповідач) на загальну суму 64782,97 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 244 від 01.04.2013 року на суму 834,15 грн., № 303 від 10.04.2013 року на суму 313,24 грн., № 351 від 23.04.2013 року на суму 320,00 грн., № 369 від 29.04.2013 року на суму 3060,00 грн., № 371 від 29.04.2013 року на суму 570,00 грн., № 385 від 07.05.2013 року на суму 15536,31 грн., № 384 від 07.05.2013 року на суму 27611,37 грн., № 386 від 07.05.2013 року (а.с.10-14), які були підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Товар був отриманий особисто відповідачем, про що свідчить підпис та печатка відповідача на вищезазначених видаткових накладних.

Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується ( постанова Вищого господарського суду України від 28.02.2012 N 5002-8/481-2011).

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі - продажу, за яким сторони не визначали строк здійснення відповідачем оплати за отриманий товар.

У зв'язку з чим, покупець (відповідач у даному випадку) був зобов'язаний оплатити товар після його прийняття. Тобто, накладні, за якими відповідач отримав товар, є самостійними підставами виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Відповідач своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару не виконав, у зв`язку з чим у нього утворився борг перед позивачем в сумі 64782,97 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2014 року позивач направив на адресу відповідача вимогу (а.с. 15) про сплату заборгованості у розмірі 64782,97 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист (а.с. 17).

Відповідач на вищезазначену вимогу відповіді не надав, борг перед позивачем в сумі 64782,97 грн. не погасив, що й стало підставою для звернення останнього до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача щодо стягнення коштів в сумі - 64782,97 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 526, ч.2 ст.530, ст. 629, 692 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.81, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Мерак» (61010, м. Харків, вул. Сорочинська, 22, р/р 2600500007671 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ЄДРПОУ 32238934) 64782,97 грн. суми заборгованості та 1827,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.06.2014 р.

Суддя Н.С. Добреля